Рева М. Л., Бакланов В. І. Утворення рослинного покриву на териконах Донбасу. Український ботанічний журнал. 1972. Том 29. № 6. С. 717-721.
«Терикони — характерний елемент індустріального ландшафту Донецького басейну. Щороку шахти Донбасу виносять на поверхню й висипають у терикони понад 120 млн м³ порід, які супроводжують вугільні пласти. У териконах на повітрі порода інтенсивно окислюється й горить. При цьому з’являються сірчистий і чадний гази, сірководень, окисли азоту тощо, спричиняючи утворення в повітрі сизої імли в суху й відомого «смогу» — у вологу холодну погоду. Дощові та талі води змивають із териконів дрібні частки породи, які забруднюють навколишню місцевість, міську каналізацію, ґрунти, річки та водойми. Нейтралізація шкідливого впливу териконів на довкілля є необхідною умовою благоустрою та оздоровлення територій міст Донбасу. Одним із найбільш ефективних і наразі економічно реальних заходів є рекультивація площ териконів із використанням методів фітомеліорації.
Перші роботи з вивчення рослинності териконів Донецького басейну проведені у 1948—1950 рр. О. І. Зражевським (1951, 1953), М. С. Шалитом і В. М. Костомаровим (1950). Починаючи з 1966 р., у Донецькому ботанічному саду АН УРСР вивчаються екологічні умови на териконах, ставляться досліди з вирощування різних видів диких та культурних рослин на териконах, розробляються питання озеленення териконів (Бакланов, 1967, 1968, 1969, 1970; Рева і Бакланов, 1968, 1969, 1970). У результаті цих досліджень зроблено загальний висновок: незважаючи на те, що терикони в цілому являють собою фітотоксичні утвори, їх можна й необхідно озеленити, хоч це й досить складна справа».