Кузьминівський соляний рудник був закладений Франко-Російським Товариством хімічних продуктів і вибухових речовин у 1911 році. Директором призначили Л.І. Каламарі. Товариство було засноване в 1897 році, а його правління знаходилося в Парижі. Товариству належали хімічні заводи з виробництва динаміту, купоросної оливи, сульфата та соляної кислоти, розташовані в Слов’яносербському повіті біля станції Штерівка (тепер Іванівка, селище міського типу в Антрацитівському районі Луганської області) та в Боровичах Новгородської губернії.
Свою назву рудник отримав від села Кузьминівка, яке розташоване неподалік на лівому березі річки Бахмутки. Село було засноване Кузьмою Кудрявим наприкінці XVIII століття. Згідно з відомостями 1804 року, там уже мешкав його син — майор Іван Кузьмич Кудрявий.
Після подій Жовтневого перевороту 1917 року Кузьминівський рудник був перейменований на шахту ім. В. Володарського (справжнє ім’я — Мойсей Маркович Гольдштейн, марксист, діяч російського революційного руху). З 2019 року рудник носить назву «Рудник № 8».
