Admin Control Panel 

  ЗаписиСторінкиНалаштуванняДизайнHTMLКоментаріAdSenseСтатистикаЕфективністьGoogle АналітикаВихід 

середа, 1 жовтня 2025 р.

Естественные типы динасового сырья. Часть 1-я: I. Общая характеристика и оценка динасового кремнеземного сырья; II. Третичные кварциты юго-западной части Донбасса (1938)

Естественные типы динасового сырья (1938)

Естественные типы динасового сырья. Часть 1-я: I. Общая характеристика и оценка динасового кремнеземного сырья; II. Третичные кварциты юго-западной части Донбасса / М. Н. Клюшников, М. И. Ожегова, С.В. Потапенко с уч. др.; НКТП Геологич. упр. УССР. Харьков: ГОНТИ НКТП Украины, 1938. 284 с.


Праця «Природні типи динасової сировини» (1938) була започаткована за ініціативою Українського науково-дослідного інституту мінеральної сировини і стала першою спробою узагальнити геологічні, петрографічні та технологічні дані про кремнеземну сировину на території тодішньої УСРР.

Актуальність дослідження визначалася тим, що швидкими темпами зростаюча металургійна промисловість УСРР потребувала колосальних обсягів високосортної вогнетривкої сировини. Серед неї значне місце посідала саме кремнеземна сировина — кварцити й кременисті пісковики, які використовувалися для виробництва вогнетривкої динасової цегли.

Основним завданням авторів було вивчення головної на той час бази динасової сировини — третинних (олігоценових) кварцитів Донбасу. Одним із найбільших районів їх поширення є південно-західна окраїна Донбасу. Промислові родовища кварцитів відомі тут у багатьох пунктах, приурочених до схилів балок і річок системи Самари, Вовчої та Кривого Торця. Саме наявність цієї мінеральної бази сприяла розвитку в регіоні основних підприємств динасової промисловості. Тут були зосереджені найбільші з розроблюваних родовищ кварциту, які стали головною сировинною базою динасової промисловості УСРР на той час. В основу книги покладено численні звіти геологорозвідувальних партій, результати польових спостережень та лабораторних досліджень кварцитів із низки родовищ.

Через складність і значні витрати, пов’язані з проходкою спеціальних гірничих виробок для безпосереднього польового вивчення кварцитів, автори спиралися на масштабні розвідки, проведені у 1935 р. нерудною групою Геологічного управління УСРР (колишній Укргеолтрест). У ході цих робіт здійснено геологічне й мінералого-петрографічне вивчення кременистих пісковиків (кварцитів) на родовищах: Лозівському, Ясинуватському (1-ша лінза), Петрівському, Максиміліанівському, Роєвському, Катеринівському. Додатково у 1936 р. були досліджені кварцити басейну річки Сухі Яли.

Особливу цінність видання становлять численні ілюстрації: фотографії шахт, шурфів, кар’єрних розробок, гіпсометричні схеми родовищ та велика схематична карта поширення третинних олігоценових кварцитів у південно-західній частині Донецького басейну.

Завантажити PDF


Лозівське родовище. Кварцитові шахти №№ 10 і 8
Лозівське родовище. Кварцитові шахти №№ 10 і 8

Лозівське родовище. Похила шахта
Лозівське родовище. Похила шахта

Лозівське родовище. Шурф № 657
Лозівське родовище. Шурф № 657

2-га лінза Ясинуватського родовища. Забій кар’єра
2-га лінза Ясинуватського родовища. Забій кар’єра

3-тя лінза Ясинуватського родовища. Розробка кварциту траншеями
3-тя лінза Ясинуватського родовища. Розробка кварциту траншеями

Петрівське родовище. Кварцитова шахта № 11
Петрівське родовище. Кварцитова шахта № 11

Петрівське родовище. Кварцит різновиду А з шурфу № 10
Петрівське родовище. Кварцит різновиду А з шурфу № 10

Експлуатаційні шурфи в районі Максиміліанівського родовища. Урочище Решетилівка
Експлуатаційні шурфи в районі Максиміліанівського родовища. Урочище Решетилівка

Роївське родовище. Забій кар’єра тресту «Нерудсталь» № 1
Роївське родовище. Забій кар’єра тресту «Нерудсталь» № 1

Забій у розчищенні по балці Кам’яний Брід, село Катеринівка
Забій у розчищенні по балці Кам’яний Брід, село Катеринівка


Схематическая карта распространения третичных олигоценовых кварцитов на территории юго-западной части Донецкого бассейна

Схематическая карта распространения третичных олигоценовых кварцитов на территории юго-западной части Донецкого бассейна. Составил М.Н. Клюшников. Схематична карта поширення третинних олігоценових кварцитів на території південно-західної частини Донецького басейну. Скл. М. М. Клюшников. Назви найбільших з розроблюваних родовищ кварциту, позначених номерами на карті й таких, що слугували основною сировинною базою динасової промисловості УСРР, подані у книзі в таблиці 9 (с. 79).

Завантажити (3,17 мб, 3 352 x 4 750 px)