Беспалов И. М., Гордон-Яновский Ф. А. О первичных источниках меди, свинца и цинка в нижнепермских отложениях Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1965. №1. С. 120-122.
«У нижньопермських відкладах північно-західної частини Донецького басейну відомі численні прояви мідної та свинцево-цинкової мінералізації, первинно-осадове походження якої визнається більшістю дослідників. Мідні мінерали (халькозин, борніт, ковелін, рідше халькопірит, куприт і самородна мідь) приурочені до піщано-глинистої картамиської світи (мідистих пісковиків), яка згідно залягає на відкладах верхнього карбону. Свинцево-цинкова мінералізація (галеніт і сфалерит) переважно зосереджена у вищезалягаючій вапняково-доломітовій світі. Як правило, мідна мінералізація супроводжується незначною свинцево-цинковою.
Щодо джерела мідного та свинцево-цинкового зруденіння нижньопермських відкладів Донбасу було висловлено кілька різних гіпотез. Й. І. Танатар (1915) вважав, що джерелом міді були граніти південної смуги районів Нікополя та Кривого Рогу. На його думку, це підтверджувалося схожістю парагенезису міді й марганцю в Нікопольському та Криворізькому районах із рудопроявами Бахмутської котловини, а також подібним хвилястим згасанням зерен кварцу. С. І. Євсєєва (1941) також вважала, що область знесення розташовувалася на південний захід від основного поля поширення пермських відкладів Донбасу.
Є. С. Шалит (1940) дійшов висновку, що джерелом міді були корінні родовища Приазовського кристалічного масиву (район с. Мала Янісоль). К. Н. Савич-Заблоцький та Й. Ю. Лапкін (1949) вважали, що єдиним можливим джерелом міді для мідистих пісковиків була зона сульфідного зруденіння Донецького кряжа, формування якої збіглося із завершенням кам'яновугільного періоду. У час накопичення товщі мідистих пісковиків ці сульфідні родовища зазнавали ерозії. Цей висновок Й. Ю. Лапкін повторно підтвердив у 1961 році.
М. М. Константинов (1963) припускав, що джерелом зруденіння нижньопермських відкладів Донбасу могли бути як гідротермальні родовища Нагольного кряжа, так і підстилаючі кам'яновугільні відклади, де можливе існування горизонтів, збагачених свинцем і міддю. На підтвердження цього припущення він навів дані про наявність вкраплень галеніту в пластах кам'яновугільних вапняків, простежених на кілька кілометрів.
Аналіз нових матеріалів з геології Донбасу, а також результати наших досліджень, виконаних у 1962–1964 роках, дають змогу більш обґрунтовано визначити джерело теригенного матеріалу, а також міді, свинцю й цинку в нижньопермських відкладах Донецького басейну».