Каплан А.Д. Гірничі розробки УСРР (1933)

Каплан А. Д. Гірничі розробки УСРР : природно-економічний довідник по областях / А. Д. Каплан. Харків: Господарство України, 1933. 131, [1] c. : табл.

Бахмут. Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города (Коммерческая газета № 27, 1842)

Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города. Коммерческая газета (С. Петербург). 1842. 3 березня. (№ 27). С. 107.
 
Опис міста Бахмут Катеринославської губернії 1842 року, опублікований у «Комерційній газеті» в матеріалі «Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города», майже повністю повторює текст опису 1840 року, надрукованого в цій же газеті.

Заметка о Бахмуте (Коммерческая газета № 141, 1840)

Заметка о Бахмуте. Коммерческая газета (С. Петербург). 1840. 23 листоп. (№ 141). С. 564.

Опис Бахмута станом на 1840 рік було опубліковано в «Комерційній газеті» 23 листопада того ж року. У ньому подано докладну картину економічного життя міста: промисли місцевих жителів і приїжджих, а також видобуток корисних копалин — зокрема алебастру та вугілля (у Лисичанську та Микитівці).

Соколовський Г.С. Бахмутський гіпсовий промисел

Фрагмент декору Азовсько-Донського банку в Бахмуті

Про наявність покладів природного гіпсу (алебастру) на околицях Бахмутської фортеці було відомо ще у XVIII ст.  Залежі гіпсу сприяли виникненню народного промислу, який місцеві поселяни називали «ломкою алебастру». Після закриття у 1782 році Бахмутських казенних солеварень видобуток гіпсового каменю починає стрімко розвиватись, і вже у першій половині ХІХ століття набуває свого найбільшого розвитку. Місцеві жителі навесні, по закінчені польових робіт об’єднувались в артілі по 15-20 осіб й за допомогою пороху «рвали» гіпсовий камінь й таким чином за два місяці (травень-червень) заготовлювали декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Алебастр потім скуповували чумаки, які для цього приганяли до Бахмуту декілька тисяч волових фур.

Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года)

«Опис міст і повітів Азовської губернії», підготовлений істориком, археологом, археографом і членом Одеського товариства старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем, був опублікований у 1853 році в збірнику товариства. За словами автора, документ було знайдено в Катеринославі й датовано 1779 роком, однак сучасні дослідники, спираючись на низку непрямих свідчень, вважають більш імовірною датою створення 1781–1782 роки.

Даємо опис головних повітових міст, з території сучасної Донеччини — Бахмута та Тора (Слов’янська). Особливий інтерес становлять геологічні свідчення XVIII століття, зафіксовані в цих матеріалах, що мають важливе значення з огляду на слабку геологічну вивченість регіону Донецького кряжа в той період. Примітки у дужках та виділення у тексті надані автором сайту.

План поверхні Ново-Економічного рудника Донецько-Грушівського акціонерного товариства (1916)

Ново-Экономический рудник Донецко-Грушевского Акционерного Общества. План поверхности с указанием подземных выработок и залегания каменноугольных пластов. Ново-Економічний рудник Донецько-Грушевського Акціонерного Товариства. План поверхні з указанням підземних виробок та залягання кам’яновугільних пластів. Літографія П.П. Сойкіна, 1916 р. Масштаб 1:60 000.

Руїни палацу культури Горлівського коксохімічного заводу. Горлівка, 2013 р.

Артемьев В.В. Животворный огонь. Очерки из истории Горловского коксохимического завода (1978)

Артемьев В. В. Животворный огонь: Очерки из истории Горловского коксохимического завода. Донецк: Донбас, 1978. 83 с., 16 л. ил.

«Курс на социалистическую индустриализацию, провозглашенный XIV съездом ВКП(б), предполагал прежде всего ускоренное развитие черной металлургии — основы тяжелой промышленности. Очень важно было укрепить ее тылы — коксохимию, чтобы снабдить домны коксом. Поэтому ускорялась реконструкция старых производств, сооружались новые.

В 1926 году началось строительство и Горловского коксохимического завода. К полю, где тем летом созревала пшеница, потянулись из близлежащих сел подводы. Рабочий люд прибывал и из отдаленных мест. Быстро росли бараки, склады».

Завантажити PDF

Україна. Карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти (1918)

Україна: карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти / виконання Ґ. Фрейтаґа і Берндта у Відні 1918. У другому році відбудування Української Держави. Київ; Відень: Фрейтаґ і Берндт, 1919 р. Масштаб: 1:2000 000.

Карта надрукована у Відні картографічним видавництвом Г. Фрейтаг і Берндт (G. Freytag & Berndt, Wien) у 1918 р., видана у Києві  у 1919 р. На мапі нанесені кордони України станом на жовтень 1918 р., шляхи й дороги, копальні вугілля, копальні залізної руди, залізні заводи, копальні солі, джерела нафти, паравозні й вагонні заводи, повітові міста та інше.

Завантажити: Електронна бібіліотека Інституту історії України НАН України.

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества (1790-ті рр.)

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества. ІР НБУВ (Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Ф. ІІ, од. зб. 5960. 12 арк.

Короткий географічний опис Катеринославського намісництва», складений у 1790-х роках віце-губернатором, статським радником Іваном Васильовичем Тибекіним, який обіймав цю посаду в 1789–1795 роках. У цьому описі Тибекін подає характеристику окремих повітів, що входили до складу намісництва, зокрема тих, які охоплюють території сучасних Донецької та Луганської областей. Значну увагу приділено природним ресурсам і корисним копалинам. Цікавою є згадка про виявлення срібних і золотих руд у межах Донецького повіту (з 1802 р. Слов'яносербський) — у районі оврагу Мечетного на лівому березі річки Білої, біля села Адріанопіль. За свідченням автора, там були знайдені залишки стародавніх плавильних печей, що вказує на можливе ведення гірничо-металургійних робіт у давні часи.

Дубинский А.Я. К вопросу о происхождении Донецкого бассейна (Материалы ВСЕГЕИ. Новая серия. Вып. 14, 1956)

Дубинский А. Я. К вопросу о происхождении Донецкого бассейна. Материалы Всесоюзного научно-исследовательского геологического ин-та (ВСЕГЕИ): Новая серия. Вып.14 : Материалы по геологии Европейской территории СССР. М.: Госгеолтехиздат, 1956. С. 25-41.

Дубинский А.Я. Новые данные по тектонике восточной части Большого Донбасса (Материалы ВСЕГЕИ. Новая серия. Вып. 14, 1956)

Дубинский А. Я. Новые данные по тектонике восточной части Большого Донбасса. Материалы Всесоюзного научно-исследовательского геологического ин-та (ВСЕГЕИ): Новая серия. Вып.14 : Материалы по геологии Европейской территории СССР. М.: Госгеолтехиздат, 1956. С. 42-51.

«Основные структурные элементы Донбасса, скрываясь на востоке под отложениями мезо-кайнозоя, до самого последнего времени были по существу неизвестны. В связи с этим не представлялось возможности выяснить взаимоотношения складчатого Донбасса с соседними структурными элементами, в частности Воронежской антеклизой и Прикаспийской впадиной.

Проведенные в последние годы большие буровые и геофизические работы дали возможность с некоторым приближением проследить восточное продолжение горных элементов складчатой системы Донбасса, выяснить тектоническое строение палеозоя между последней и Воронежской антеклизой и наметить схему тектонического районирования структур герцинского цикла для восточной части Большого Донбасса».

Завантажити PDF

З «Робітничого раю». Фотосвідчення Донецької вугільновидобувної промисловості (Aus dem "Arbeiterparadies". Eine Aufnahme vom Donez-Kohlebergbau) (1942)

Фотографії для преси німецького військового кореспондента Х.Х. Хагена, зроблені в листопаді 1942 року під час окупації Донецького басейну німецькими військами. За деякими джерелами, в період окупації близько 90 тисяч місцевих жителів і понад 20 тисяч радянських військовополонених під керівництвом і наглядом німецьких спеціалістів працювали лише в одній вугільній промисловості Донбасу. Управління металургійною та вугільною промисловістю на захоплених територіях СРСР здійснювалося через створене німцями Гірничо-металургійне товариство «Схід» (Berg- und Hüttenwerk Gesellschaft Ost).

Карта промисловості та корисних копалин Артемівської округи (Мала радянська енциклопедія, 1928)

Карта промисловості та корисних копалин Артемівської округи УСРР, 1928 р. Уклад. Б. Болдирєв. Масштаб 1:1000 000. Карта видана у I томі Малої радянської енциклопедії до статті про Артемівську округу.

Завантажити (2,37 мб, 2 418 x 1 610 px)

Гідрогеологічні карти Донецького басейну з нанесенням природних і штучних виходів підземних вод (1930)

Комплект гідрогеологічних карт Донецького басейну до видання «Гидрогеологический очерк Донецкого бассейна: сборник статей с 12 таблицами», 1930 рік. Графічні матеріали, додані до цього нарису у вигляді гідрогеологічних і стратиграфічних колонок та карт, у своїй стратиграфічній частині повністю базуються на дослідженнях Головного Геолого-Розвідувального Управління. Оригінальність цих матеріалів полягає головним чином у визначенні водоносності зображених геологічних товщ і територій.

Карта Боково-Хрустальского антрацитового района Донецкого каменноугольного бассейна (1924)

Карта Боково-Хрустальского антрацитового района Донецкого каменноугольного бассейна, 1924 г. Карта Боково-Хрустальського антрацитового району Донецького кам’яновугільного басейну, 1924 р. Масштаб: 3 версти в англійському дюймі (1:126 000).

Карта виготовлена картографічним закладом Геологічного комітету до видання М.О. Родигіна «Геологический очерк Боково-Хрустальского антрацитового района Донецкого каменноугольного бассейна» (Вип. 80, 1924 р.)

Завантажити (4,91 мб, 3 508 x 2 933 px)

Розентретер Б.А. Каменный уголь, его добыча и значение в народном хозяйстве (1949)

Розентретер Б. А. Каменный уголь, его добыча и значение в народном хозяйстве / Б. А. Розентретер ; под ред. акад. А. М. Терпигорева. Москва; Ленинград: Акад. наук СССР, 1949. 164 с.

Книга розповідає про значення кам’яного вугілля в народному господарстві, знайомить з основними кам’яновугільними басейнами СРСР і в популярній формі викладає найпоширеніші на той час методи підземного видобутку кам’яного вугілля станом на 1949 рік.

Завантажити PDF

Мефферт Б.Ф., Крым В.С. Ископаемые угли Донецкого бассейна. Вып. II: Угли Алмазного и Марьевского районов (1926-1927)

Мефферт Б. Ф., Крым В. С. Ископаемые угли Донецкого бассейна: Вып. 2: Угли Алмазного и Марьевского районов: 1. Текст / Б. Ф. Мефферт и В. С. Крым. Ленинград: Геологический комитет, 1926. 345 с.

Мефферт Б.Ф. Ископаемые угли Донецкого бассейна. Вып. I: Угли Центрального района (1915)

Мефферт Б. Ф. Ископаемые угли Донецкого бассейна. Вып. 1: Угли Центрального района: на основании химических и геологических исследований, произведенных по поручению Совета Съезда горнопромышленников юга России / сост. Б. Ф. Мефферт; ред. Л. И. Лутугин. Харьков: Типография П. Д. Калугина, 1915. VII, 229 c., 17 л. ил.: ил., карты, график.

Сегаль А.И. Восстановление Донбасса (1924)

Сегаль А. И. Восстановление Донбасса (по материалам комиссии РКИ и ЦКК): (О себестоимости донецкого угля) / А. Сегаль; с предисл. А. Трояновского. М.: Изд-во НК РКИ СССР, 1924. 102 с., 2 л. диагр.; табл.

У цій праці Олександра Йосиповича Сегаля (1883–1966) здійснено спробу економічного дослідження собівартості видобутку вугілля в Донбасі на основі реальних виробничих калькуляцій. Роботу виконано на замовлення НКРКІ (Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції) та ЦКК (Центральної контрольної комісії) з метою аналізу методики визначення собівартості вугілля й виправлення помилок у калькуляційній практиці Донбасу початку 1920-х років.

В основі дослідження — безпосереднє обстеження виробничої діяльності в двох великих рудоуправліннях — Щербинівському та Власовському. Цим рудоуправлінням відведено глави II та III. Подано детальний опис рудників, проаналізовано структуру собівартості, здійснено порівняння з 1913 роком, розглянуто фактори здорожчання, процеси коксування та кошторисні калькуляції на 1923–1924 роки. Методичні питання узагальнено в главі I, а глава IV є центральною, оскільки містить аналіз середньої собівартості донбаського вугілля на підприємствах тресту «Донвугілля». Глава V присвячена розрахункам вартості відновлення вугільної промисловості Донбасу.

Книга є цінним джерелом для фахівців у галузі економічної історії, гірничої справи та промислового планування, а також для всіх, хто цікавиться процесом відбудови важкої індустрії в УСРР.

Завантажити PDF

Материалы к докладу заместителя управляющего государственной каменноугольной промышленностью Донбасса К.Г. Максимова на III-м съезде Донецкого губотдела В.С.Г. в мае 1923 года о работе Донбасса за 1-е полугодие операционного 1922-23 г. (Бахмут, 1923)

Материалы к докладу заместителя управляющего государственной каменноугольной промышленностью Донбасса К. Г. Максимова на III-м съезде Донецкого губотдела В.С.Г. в мае 1923 года о работе Донбасса за 1-е полугодие операционного 1922-23 г. Бахмут: УГКП, 1923. 121 с.: табл.

Матеріали до доповіді заступника керівника державної кам’яновугільної промисловості Донбасу К. Г. Максимова на III з’їзді Донецького губвиконкому В.С.Г. у травні 1923 року — аналітичне видання, що подає статистичний і виробничий огляд роботи Донбасу за перше півріччя операційного 1922–1923 року. У публікації наведено ключові економічні показники, узагальнення проблем і досягнень вугільної галузі, а також таблиці з даними про видобуток, трудові ресурси та виробничі потужності.

Завантажити PDF

Из материалов к годовому отчету Управления государственной каменноугольной промышленности Донбасса за 1921-22 операционный год (Бахмут, 1922)

Из материалов к годовому отчету Управления государственной каменноугольной промышленности Донбасса за 1921-22 операционный год / Гл. упр. по топливу ВСНХ, Упр. гос. каменноугол. пром-сти Донбасса (УГКП ДБ). Бахмут: Типография книгоизд-ва "Донбасс", 1922. 85 с.: табл., диагр.

Звіт Управління державної кам’яновугільної промисловості Донбасу за 1921–1922 рік, підготовлений до з’їзду Рад замість річного звіту, містить загальну характеристику основних виробничих показників, статистику, діаграми, а також огляд стану видобутку та економіки вугільної галузі Донбасу.

Завантажити PDF

Пименова Э.К., Острогорская-Малкина А.Я. Донбасс и его богатства (Очерки по экономической географии, 1925)

Пименова Э. К., Острогорская-Малкина А. Я. Донбасс и его богатства / сост. Э. К. Пименова и А. Я. Острогорская-Малкина; предисл.: С. П. Аржанов. Л.: Брокгауз-Ефрон, 1925. 90 с.: ил. (Очерки по экономической географии).

Иоффе М.В. Перспективы заработной платы в Донбассе (1926)

Иоффе М. В. Перспективы заработной платы в Донбассе: методологический очерк к 5-ому Всесоюзному съезду горнорабочих СССР / М. и П. Иоффе; с предисл. С. Г. Струмилина; Центр. ком. Союза горнорабочих СССР. М.: ЦК Союза горнорабочих СССР, 1926. 108 с.

«XIV партийный съезд выдвинул вопросы топлива на первый план. Недостаток топлива в ближайшие годы может задержать хозяйственное развитие страны. Топливную промышленность необходимо поставить в условия максимального благоприятствования. В целях скорейшего развертывания топливной промышленности придется осуществить целый ряд технических, финансовых и экономических мероприятий, и, несомненно, что среди этих мер одно из центральных мест принадлежит вопросам труда и, в частности, вопросам заработной платы.

Заработная плата в топливной промышленности все еще абсолютно и относительно низка. Особенно низка она в промышленности каменноугольной. Необходимость дальнейшего повышения заработной платы ощущается здесь весьма остро.

Предлагаемая вниманию читателя работа написана преимущественно на основании фактических и цифровых материалов ЦК СГ».

Завантажити PDF

Степанов Е.А. Труд в Донбассе в цифрах в первой половине 1924 г. (Артемовск, 1924)

Степанов Е. А. Труд в Донбассе в цифрах: в первой половине 1924 г.: краткий справочник: к V Губ. Cъезду Профсоюзов Донбасса / Донецк. губ. стат. бюро. Артемовск, 1924. 52 с.: табл.

Шишкин Н.В. Донбасс как основа южной металлургии (Труды Комиссии по металлу при Госплане УССР №5, 1926)

Шишкин Н. В. Донбасс как основа южной металлургии. Харьков: Госплан УССР, 1926. 34 с.: табл. (Труды Комиссии по металлу при Госплане УССР; №5).

Геологiчнi пам'ятки України. Geological landmarks of Ukraine. Том 4. Донецька складчаста споруда (Донбас) (Донецька, Луганська області). Дніпровсько-Донецька западина (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області) (2011)

Геологічні пам'ятки України. Geological Landmarks of Ukraine: в 4 т. / [авт.: В. П. Безвинний, О. Б. Бобров,С. В. Білецький та ін.; за ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського], Держ. геолог. служба України. Львів: ЗУКЦ, 2011. Т. 4: Донецька складчаста споруда (Донецька, Луганська області). Дніпровсько-Донецька западина (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області). 280 c.

У четвертому томі наведені описи 122 геологічних пам'яток по 7 областях України. Представлено Донецька складчаста споруда (Донецька і Луганська області) та Дніпровсько-Донецька западина (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області). До них віднесені найбільш характерні відслонення гірських порід і форми земної поверхні, які мають наукову та естетичну цінність. Це пам'ятки природи, які дозволяють зрозуміти геологічну історію розвитку території України. Для геологів, географів, спеціалістів з охорони навколишнього природного середовища, а також краєзнавців і туристів.

Завантажити PDF

Геологические памятники Украины. Справочник-путеводитель (1985)

Геологические памятники Украины: Справочник-путеводитель / Коротенко Н. Е.; Щирица А. С.; Каневский А. Я и др. Киев: Наукова думка, 1985. 156 с.

У довіднику-путівнику подано описи та фотографії 719 геологічних пам’яток України — як таких, що мають офіційний статус об'єктів, що охороняються, так і перспективних — у межах 25 областей УРСР. До них належать найбільш характерні оголення гірських порід та форми земної поверхні, які мають наукову або естетичну цінність. Це заповідники або пам’ятки природи, що підлягають заповіданню, які дають змогу зрозуміти геологічну історію території України. Залежно від основного призначення геологічні пам’ятки поділяються на шість типів: стратиграфічні та геохронологічні, палеонтологічні, мінералого-петрографічні, тектонічні, геоморфологічні та мальовничі. Видання розраховане на геологів, географів, фахівців з охорони неживої природи, а також краєзнавців і туристів.

Завантажити PDF

Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые (1986)

Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые / Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вялов О. С.  и др. Киев: Наукова думка, 1986. 184 c.

«В книге на основе обобщения современных геологических, геофизических и литоло-геохимических исследований, а также материалов бурения приведены общие сведения о геологии Украины, рассмотрены структура и история формирования фундамента, а также геологическое строение наиболее крупных регионов. Освещены богатства недр Украины - весь комплекс полезных ископаемых - в свете комплексного и бережного использования подземных кладовых. Описаны черные и цветные металлы, уголь, нефть и газ, строительные и декоративные материалы, драгоценные и полудрагоценные камни, соли и подземные воды».

Завантажити PDF

Бондарчук В.Г. Геологические памятники Украины (1961)

Бондарчук В. Г. Геологические памятники Украины / В. Г. Бондарчук; ред.: В. А. Ильинская, А. И. Тереножкин, Е. В. Черненко. Київ: Радянська Україна, 1961. 80 с.: ил. (Общество по распространению политических и научных знаний Украинской ССР; Серия VI, № 13-14).

У брошурі «Геологічні пам’ятки України» описано найвидатніші геологічні утворення, що є свідками складних змін фізико-географічних умов на території нашої країни впродовж безмежно довгої історії її геологічного розвитку.

Геологічні пам’ятки — свідки подій далекого минулого — трапляються повсюди. Деякі з них — це знайомі всім масиви піску, глини чи щебеню, які вирівнюють безкраї простори. Інші мають вигляд суворих урвищ, мальовничих скель і ущелин, що формують унікальні та захопливі пейзажі.

Слюсарев А.А. Природные богатства Донбасса (1947)

Слюсарев А. А. Природные богатства Донбасса. Сталино: Сталинское областное изд-во, 1947. 84 с.

«Донбасс начинается там, где Северный Донец, поворачивая на восток, огибает возвышенность — Донецкий кряж. Донецкие земли простираются до берегов Азовского моря. Когда поезд, разрезая тьму, громыхая колесами по рельсам, врывается на территорию Донбасса, взорам пассажиров, впервые попавшим в этот край, открывается необычная картина. Всюду разбросаны светящиеся точки электрических огней. Огни, огни, огни. Видно сразу, что поезд мчится по густо населенной местности. Трубы гигантов промышленности как бы подпирают ночное небо огненными столбами. Над заводами то и дело вспыхивают яркие зарева от льющегося металла. А когда рассветет, то приезжие с удивлением рассматривают донецкий ландшафт. И справа и слева, везде в окна вагонов видны возвышающиеся среди степной равнины громадные терриконники, похожие на египетские пирамиды. Это — пустая порода, извлеченная из шахт вместе с углем. Терриконниками отмечены все шахты и чем старше шахта, тем гора возле нее выше».

Завантажити PDF

Карта Бахмутського повіту Катеринославської губернії (Склав землемір М. Грінер, 1915)

Карта Бахмутського повіту, Катеринославської губернії із зазначенням: поділу повіту на волості та медичні дільниці, земських поштових станцій, відстаней між ними, центральних телефонних станцій, земських лікарень, фельдшерських пунктів і шкіл — земських, міністерських, церковно-парафіяльних, грамоти, німецьких та інших, поштових і телеграфних відділень тощо. Склав землемір Бахмутського земства М. Ґрінер у 1891 році. Видання п’яте. Ним же виправлене і доповнене у 1915 році. Харків: Типо-літографія Р. Радомишельського. Масштаб: у дюймі 6 верст (1:252 000).

Карта Бахмутского уезда, Екатеринославской губернии с указанием: деления уезда на волости и медицинские участки, земских почтовых станций, расстояний между ними, телефонных центральных станций, земских лечебниц, фельдшерских пунктов и школ земских, министерск., церковно-приходских, грамоты и немецк. и др., почтовых и телеграфных отделений и проч. Составил землемер Бахмутского Земства М. Гринер в 1891 году. Издание пятое. Им же исправленное и дополненное в 1915 году. Харьков: Типо-литография Р. Радомышельского. Масштаб: в дюйме 6 верст (1:252 000).

Завантажити (25,7 мб, 6 560 x 5 626 px)

Татаринов С.И. Минерально-сырьевая база Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы в Восточной Украине (2003)

Татаринов С. И. Минерально-сырьевая база Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы в Восточной Украине. Проблеми гірничої археології: Матер. ІІ міжнар. Картамиського польового археолог. семінару (с. Новозванівка Попаснянського р-ну Луганської обл., 21-25 липня 2003 р.). Алчевськ: Вид-во ДонДТУ, 2005. С. 196-204.

Татаринов С.И. Жилище горняков бронзового века на Клиновском медном руднике в Донбассе (Археологический альманах №10, 2001)

Татаринов С. И. Жилище горняков бронзового века на Клиновском медном руднике в Донбассе. Археологический альманах. Донецк, 2001. №10. С.209-214.

«Наличие или отсутствие жилищ на стоянках вблизи древних медных и прочих рудников является одним из критериев долговременности разработки руд, сезонности ведения различных горно-металлургических работ. Открытие долговременных жилищ на стоянках горняков-металлургов — явление достаточно редкое. 

Как показывают результаты исследований рудников и стоянок горняков-металлургов эпохи бронзы в Бахмутской котловине у с. Пилипчатино и с. Клиновое, на ряде крупных Донецких медных рудников в XV–XVI веках до н. э. существовали как долговременные (по времени от их строительства до полного оставления обитателей и разрушения), так и сезонные (по назначению — быть укрытием кланов в сезоны работы) жилища. Если у рудников Картамыш, Медная Руда, Выскривка следы жилищ не выявлены, то, скорее всего, не потому, что их не было в древности, а из-за хозяйственной деятельности современного человека или действия природных факторов. В пользу такого объяснения свидетельствует то, что в с. Клиновое на одной площадке раскопаны остатки хорошо сохранившейся полуземлянки эпохи поздней бронзы, законсервированной под отвалом древнего карьера, а рядом на свободном участке — полуземлянки того же времени, почти полностью уничтоженной крестьянским двором в XIX–XX столетиях».

Завантажити PDF

Татаринов С.И. Древние горняки-металлурги Донбасса (2003)

Татаринов С. И. Древние горняки-металлурги Донбасса. Славянск: Печатный двор, 2003. 132 с.

Древні мідні рудники Донбасу — унікальні пам’ятки археології, історії гірничої справи, металургії та первісної техніки. Протягом століття дослідники сперечалися, хто залишив після себе велетенські кар’єри («розноси») та масивні відвали руди. Лише з 1970-х років археологічні дослідження вперше дозволили відкрити в Україні цілі комплекси давнього виробництва: шахти, стоянки гірників-металургів, місця плавлення руди та лиття мідних виробів.

Зібраний матеріал дав змогу глибше зрозуміти технології добування, обробки та виплавки металу у бронзову добу. Вважається, що ці пам’ятки пов’язані з землеробсько-скотарськими племенами індоіранського походження — носіями срубної та сабатинівської культур, що існували понад 3500 років тому. Сучасні спектроаналітичні методи, започатковані Є.М. Черних, допомагають визначити хімічний склад бронзових виробів, джерела рудної сировини та реконструювати торгівельні й культурні зв’язки племен.

Особливої уваги заслуговує книга «Древние горняки-металлурги Донбасса» археолога С.Й. Татаринова. На основі багаторічних експедицій він не лише датував мідні та поліметалеві рудники Донбасу, а й відкрив ремісничі комплекси, розробив теорію існування в цьому регіоні в добу бронзи гірничо-металургійного центру. Татаринов прослідкував його вплив на численні археологічні культури — від Дону до Дніпра, від Азовського моря до Лісостепу.

Усі відкриті та досліджені пам’ятки гірничої справи є не лише науковою спадщиною, а й винятковими об’єктами історії техніки. Вони потребують державної охорони, можуть бути перетворені на музейні комплекси та заповідні зони, що зберігають сліди однієї з найдавніших гірничо-металургійних традицій Євразії.

Завантажити PDF

Татаринов С.Й., Кравець Д.П. Найдавніші металурги України (Бахмутський часопис №3-4, 1995)

Татаринов С.Й., Кравець Д.П. Найдавніші металурги України. Бахмутський часопис. Краєзнавчий журнал. Артемівськ, 1995. №3-4. С. 5-12.

«Україна належить до держав з давньою та багатою гірничо-промисловою історією. Зокрема, гірські та напівгірські регіони країни — Карпати, Донецький кряж, тощо можна порівняти з всесвітньовідомими прадавніми гірничими областями як Урал, Альпи, Кавказ та інші. Розташована на стиці Великого Євразійського поясу степів та лісостепу, різних систем річок і морів, геофізичних площин, а за однією з античних та середньовічних географічних традицій ще й на межі з Азією, стародавня територія України була задіяна у вирі глобальних історичних процесів, технологічних нововведень, а своїми «божими дарами» — чорноземами, пасовищами, водами, лісами з дичиною, корисними копалинами сприяла укріпленню історичної сили та гідності прадавніх мешканців.

Непересічне значення для вивчення витоків металургії України мають копальні Донбасу — цінні пам'ятки археології, історії гірничої справи металургії, первісної техніки. Копальні були відкриті у 1865 році геологом О. Носовим поблизу м. Бахмут (зараз м. Артемівськ Донецької області). Різними дослідниками пов’язувалися з «хозарами, генуезцями, греками» (О. Носов), «скіфами та греками» (М. Лавров), «кочовиками IX—XIII століть» (І. Леваківський) тощо. Більше ста років точилися суперечки: хто залишив ці пам'ятки. Тільки завдяки дослідженням С.Й. Татаринова, розпочатим з 1970 року, на високих гривах та хребтах Кряжу було відкрито близько двадцяти копалень та майстерні-стоянки гірників-металургів коло них, що впевнено датуються XV—XI ст. до н. е. і відносяться до зрубної культури, носії якої були індоіранцями. Це пам'ятки коло сіл Пилипчатине, Покровське, Клинове, Мідна Руда Артемівського району Донецької області, хуторів Червоне озеро, Вискрівка Попаснянського району Луганської області тощо».

Завантажити PDF

Городцов В.А. О древних разработках медных руд в окрестностях деревни Калиновской (13 роты) (1905)

Городцов В. А. Дневник археологических исследований в Бахмутском уезде Екатеринославской губернии 1903 года. Труды XIII археологического съезда в Екатеринославе в 1905 г. М., 1907. Т.1. С. 325.

«По общему уверению местных жителей, при разработке медных руд в окрестностях деревни Калиновской не раз находили старые карьеры, сооружённые в глубокой древности для добывания руды, причём древние рудокопы настолько истощили рудоносные жилы, что копи пришлось совершенно оставить.

Разработку руд, лет 18–20 тому назад, производили гг. Клейменов и Лептуновский. В то время и были найдены древние карьеры и шахты, достигавшие глубины до 10–15 саженей. По отзывам видевших эти древние шахты интеллигентных лиц, древняя разработка велась с удивительным искусством и силой. В одной из шахт найдены кремнёвые орудия и бронзовые топоры и другие вещи, которые будто бы сданы в музей Горного института, в Санкт-Петербурге. В другой шахте найдены человеческие кости и череп, пропитанные медной окисью.

Лет пять тому назад разведку руд произвёл инженер Шеерман. Старые копи в это время не были найдены.

При осмотре рудника замечено, что шахты Клейменова и Лептуновского засыпаны и залиты водой до верха; шахта Шеермана ещё сохранилась; она высечена в плитчатом песчанике, имеет в плане около 5 аршин длины и 4 аршина ширины; глубина её достигает приблизительно аршин 10; но виден боковой ход, засыпанный землёй.

Медный рудник находится на самой границе владений деревни Калиновской (13 роты) и села Троицкого (14 роты). О находках в руднике древних разработок сохранилась в народе свежая и широкая память; очевидно, они в своё время производили сильное впечатление. Крестьяне называют их «татарскими копями».

Завантажити PDF Труды XIII археологического съезда в Екатеринославе в 1905 г. Том I (1907)

Городцов В.А. Древнейшие разработки медной руды (1905)

Городцов В. А. Результаты археологических исследований в Бахмутском уезде, Екатеринославской губернии, 1903 года. Труды XIII археологического съезда в Екатеринославе в 1905 г. М., 1907. Т.1. С. 245-247.

Федоровский А.С. Доисторические разработки медных руд и металлургия бронзового века в Донецком бассейне (Воронежский историко-археологический вестник, 1921)

Федоровский А. С. Доисторические разработки медных руд и металлургия бронзового века в Донецком бассейне. Воронежский историко-археологический вестник. Воронеж, 1921. Вып. II. С. 18-30.

У статті «Доисторические разработки медных руд и металлургия бронзового века в Донецком бассейне» професор А. С. Федоровський уперше систематизував усі відомі на той час дані про бахмутські родовища мідної руди, а також зібрав матеріали про знахідки бронзових виробів із сусідніх регіонів.

Праця містить ґрунтовний аналіз археологічних, геологічних та історичних джерел, опис технологій видобутку, плавки та обробки міді в добу бронзи. Автор також порівнює місцеві знахідки із зразками із Західної Європи, Уралу та Алтаю, що дає змогу простежити культурні зв’язки тогочасних племен.

Попри деяку суперечливість у висновках, робота Федоровського стала настільною книгою для археологів і дослідників бронзового віку протягом наступних десятиліть.

Завантажити PDF

Карта рудопроявлений меди в Бахмутской котловине Донбасса («Артемгеология», 1970-е гг.)

Карта рудопроявлений меди в Бахмутской котловине Донбасса. Составители: Грабянская Н.Н., Грабянский В.В., Эдельман А.М. Масштаб: 1:100 000. 

Карта рудопроявів міді в Бахмутській западині Донбасу. Складали: Грабянська Н.Н., Грабянський В.В., Едельман А.М. Масштаб: 1:100 000.

З 1960-х років геологи тресту «Артемгеологія» розпочали активні пошуки мідних родовищ у Донбасі. Їхня увага була зосереджена на мідних пісковиках, що містять сульфідні мінерали міді. В зоні окислення мідні мінерали представлені малахітом, азуритом, халькозином, ковеліном і купритом. Змішане оруденіння (зона окислення), яке зустрічається на денній поверхні, представлено яскравим зеленим малахітом та синім азуритом.

З 1973 року відомий археолог Бахмута Сергій Йосипович Татаринов спільно з геологами тресту «Артемгеологія» — В. В. Грабянським та А. М. Едельманом, які накопичили значний науковий матеріал щодо рудопроявів міді, провів послідовне вивчення давніх мідних рудників. Були оглянуті всі великі рудопрояви в басейні річки Бахмут, на яких, за словами геологів, раніше було виявлено сліди давнього розроблення.

Скан зроблено з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Завантажити (26,6 мб, 6 493 x 8 815 px)

Черных Е.Н. Обследование медных рудников Донбасса («Археологические открытия 1969 года», 1970)

Черных Е. Н. Обследование медных рудников Донбасса. Археологические открытия 1969 года. М.: 1970. С. 292-293.

«В мае 1969 г. было проведено кратковременное обследование двух из 34 известных медных рудопроявлений Донецкого бассейна, расположенных в пределах Донецкой и Луганской областей. Это были самые крупные из рудопроявлений: Картамыш на окраине хут. Красное Озеро Лисичанского р-на Луганской обл. и Горелый Пень в пределах пос. Медная Руда Артемовского р-на Донецкой обл. Удалось установить, что указанные рудопроявления обладали значительной окисленной зоной, представленной малахитом и азуритом. Собраны многочисленные образцы руд для их спектрального анализа. Археологические разведки ближайших окрестностей рудников к положительным результатам не привели. Древние разработки, которые можно предполагать на этих месторождениях, полностью снесены горными работами XIX—XX вв.

Кроме того, была проведена разведка в окрестностях с. Клинового (бывший хут. Клиновый), расположенного в трех километрах к востоку от рудопроявления Горелый Пень. По сведениям, восходящим к 1869 г. и затем прочно укрепившимся в археологической литературе, здесь имелись весьма заметные остатки древнего металлургического производства в виде горы шлаков. Наша разведка этого наблюдения не подтвердила. Те же шлаки, которые разбросаны в окрестностях села, относятся к современному производству и издавна ввозились сюда, по сведениям местных жителей, со ст. Мироновка».

Завантажити PDF

Хотинський Є.С. Що криє в собі кам’яне вугілля («Хемія та Війна», 1925)

Хотинський Є. С. Що криє в собі кам’яне вугілля. Кам'яновугляна смола та вживання її в хемічній промисловості для мирних і військових цілів. / проф. Е. С. Хотинський. Павлоград: Державне видавництво України, 1925. 88 с. (Науково-популярна бібліотека. Серія „Хемія і Війна“).

У 1925 році професор Євген Семенович Хотинський — знаний український хімік-органік і викладач Харківського університету — написав невелику, але надзвичайно змістовну книжку «Що криє в собі кам’яне вугілля».

Книжка «Що криє в собі кам’яне вугілля» розповідає про кам’яновугільну смолу — надзвичайно важливу сировину, з якої добувають барвники, ліки, вибухівку, отруйні речовини й багато іншого. Хотинський показує, як із звичного палива народжується хімія, що змінює хід промислового розвитку, медицини й навіть воєнної справи.

Цей нарис — приклад вдалої популяризації науки: лаконічно, зрозуміло, з увагою до широкого читача. Книжка входить до серії «Хемія та війна» і чудово ілюструє, як глибоко хімія проникає в усі сфери життя — як мирного, так і воєнного. У передмові автор пише: «Найважливішою сировиною для виробництва фарб, вибухових і отруйних речовин, лікарських засобів тощо є кам’яновугільна смола. Її можна вважати основою всієї хімічної промисловості, що працює з органічними сполуками. Саме тому цей нарис присвячено кам’яновугільній промисловості».

Завантажити PDF
Джерело: Педагогічний музей України

Опыт применения конических грохотов на углеобогатительных фабриках Донбасса (1978)

Жовтюк Г.В. Опыт применения конических грохотов на углеобогатительных фабриках Донбасса / Г.В. Жовтюк, Т.Г. Фоменко, В.С. Бутовецкий, К.А. Соснов. М.: ЦНИЭИуголь, 1978. 20 с. (Серия «Обогащение и брикетирование угля»).

«Институтом «УкрНИИуглеобогащение» разработаны и внедрены на многих фабриках Донбасса конические грохоты типа ГК (70 штук) взамен грохотов и классификаторов, которые применяются для обесшламливания мелкого угля перед отсадкой и для предварительного обезвоживания мелкого концентрата.

Для обесшламливания мелкого угля перед обогащением применяются сдвоенные и строенные конические грохоты ГК-1,5 (производительность односекционного грохота по твёрдому составляет 95–102 т/ч), а для обезвоживания мелкого концентрата отсадочных машин — ГК-3 и ГК-6.

Конические грохоты имеют более высокую удельную производительность, чем подвижные грохоты — до 20 т/м³·ч по твёрдому. На подвижных грохотах в тех же условиях производительность составляет не более 6,0 т/м²·ч по твёрдому, по пульпе — 20 м³/м²·ч.

Конические грохоты более надёжны в эксплуатации, чем подвижные: они не имеют электропривода, не являются источником шума и динамических нагрузок на перекрытия, не требуют частых ремонтов, просты в изготовлении и обслуживании. Конические грохоты имеют малые габаритные размеры и хорошо компонуются с существующим оборудованием углеобогатительных фабрик».

Завантажити PDF

План и разрез ртутного рудника Товарищества А.А. Ауэрбах и Ко (1888)

План и разрез ртутного рудника Товарищества А.А. Ауэрбах и Ко. План є додатком до праці гірничого інженера та підприємця, співзасновника товариства ртутного виробництва Олександра Андрійовича Ауербаха «Описание ртутного рудника и завода, принадлежащих товариществу А. Ауэрбаха и Ко». Ця праця надрукована у II томі Гірничого журналу за 1888 рік. Видання: Типографія і хромолітографія А. Траншеля, С.-Петербург. Масштаб плану: 100 сажнів в дюймі (1:8 400).

У 1885 році гірничий інженер і підприємець Олександр Андрійович Ауербах разом з відкривачем родовища, гірничим інженером Аркадієм Васильовичем Міненковим заснував перший у Російській імперії ртутний завод поблизу станції Микитівка Бахмутського повіта, на території сучасної Донеччини. Відкриття родовища киноварі — ртутної руди — перетворило цей малозаселений степовий регіон на важливий промисловий центр. Упродовж трьох років тут були зведені шахти, обжигові печі, сортувальна фабрика, лабораторія, склади, водозбірні споруди, а також житло для понад тисячі робітників і службовців.

Завод, який почав роботу в кінці 1886 року, швидко розвивався й у 1888 році вже виробляв до 8–8,5 тисяч пудів ртуті на рік (понад 130 тонн). Підприємство використовувало передові технології того часу: електричне освітлення (лампи Сіменса), парові машини для рудопідйому і сортування, систему уловлювання парів ртуті й водяного охолодження за проєктом інженера Чермака. Продукція заводу реалізовувалась як у Росії, так і за її межами.

До публікації в «Гірничому журналі» було додано спеціальний план і геологічний розріз родовища. На плані показано повну схему території підприємства: розташування шахт (№ 1–4 та капітальна шахта «Софія»), підземні виробки на горизонтах 7, 14 і 20 сажнів, сортувальна фабрика з трирівневою структурою, обжигові печі (шахтні, відбивні та піч Чермака), холодильники, димарі та камери осадження парів ртуті. Зображено також водозбірний ставок, естакади, рельсові шляхи, лабораторію, склад ртуті, а також житлову та побутову інфраструктуру: будинки для службовців, казарми для робітників, лазню, їдальню, пекарню, крамницю, стайню, скотарню та бойню.

Завантажити (22,2 мб, 4 284 x 5 750 px)

Миненков А.В. Ртутные руды в Донецком бассейне (1884)

Миненков А. В. Ртутные руды в Донецком бассейне / Ар. Миненков. Харьков: Тип. К.П. Счасни, 1884. 19 c.

Кобелев М.В. Карстовые явления на южной окраине Донбасса и их возраст (Известия Академии наук СССР. Серия географическая, № 1, 1963)

Карстова печера на правому березі річки Сухої Волновахи, м. Докучаєвськ.

Кобелев М. В. Карстовые явления на южной окраине Донбасса и их возраст. Известия Академии наук СССР. Серия географическая, 1963, № 1. С. 73-77.

Ковалевский Е.П. Геогностическое обозрение Донецкаго горнаго кряжа (1829)

Ковалевский Е. П. Геогностическое обозрение Донецкого горного кряжа. / Соч. Е. Ковалевскаго. СПб.: Тип. Экспедиции заготовления гос. бумаг, 1829. 86 с., 3 л. карт, план.

У 1827 році в «Гірничому журналі» була опублікована стаття Євграфа Петровича Ковалевського (1790–1867) «Опыт геогностических исследований в Донецком горном кряже». Ця праця вивела Ковалевського в перші ряди дослідників цього регіону. У статті вперше були окреслені межі кряжа (названого ним саме «Донецьким») і подано характеристику його внутрішньої будови.

У 1829 році в тому ж журналі вийшла фундаментальна праця «Геогностическое обозрение Донецкаго горнаго кряжа», яка майже одночасно була видана окремою книгою. У ній Ковалевський звернув увагу не лише на наукову цінність досліджень, а й на економічну доцільність промислового освоєння корисних копалин. Систематизуючи зібрані матеріали, учений виокремив три типи вугілля — коксівне, антрацит і худе — і вказав місця їхнього поширення. Також він детально описав розташування інших корисних копалин.

Видання містить петрографічну карту Донецького гірського кряжа, складену Євграфом Ковалевським за результатами спостережень і відкритті в 1823 та 1827 років, а також геогностичний розріз пластів у напрямку від р. Нагольної до Лисичого буерака і геогностичне зображення кам’яновугільного родовища біля Лисичого буерака.

Завантажити PDF

Устав Государственного треста электрических станций Донецкого каменноугольного бассейна «Донбассток» (1930)

Устав Государственного треста электрических станций донецкого каменноугольного бассейна — «Донбассток». Утвержден ВСНХ СССР 24 января 1930 г. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР за 1930 г. № 12. Отдел второй. С. 197-203.

О переименовании Государственного треста «Луганскантрацит» и о соответствующем изменении его устава (1930)

О переименовании Государственного треста «Луганскантрацит» и о соответствующем изменении его устава. Утверждено ВСНХ СССР 13 февраля 1930 г. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР за 1930 г. № 12. Отдел второй. С. 212.

«Вища Рада Народного Господарства Союзу РСР постановляє:

1. Перейменувати Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну — «Луганськантрацит» у Державний Донецький антрацитовий трест «Донбасантрацит».

2. Викласти заголовок та § 1 статуту «Луганськантрациту» (Зб. законів СРСР, 1930 р., від. II, № 3, ст. 32) у такій редакції:

Статут Державного Донецького антрацитового тресту «Донбасантрацит»

§ 1. Для експлуатації антрацитових родовищ Донецького басейну засновується на підставі постанови Ради Праці та Оборони від 24 грудня 1929 р. та Положення про державні промислові трести від 29 червня 1927 р. (Зб. законів СРСР, 1927 р., № 39, ст. 392) Державний Донецький антрацитовий трест «Донбасантрацит», що входить до складу Всесоюзного об'єднання кам’яновугільної промисловості «Союзвугілля» ВРНГ Союзу РСР».

Завантажити PDF