Ст. Ясинувата. №1. Загальний вигляд та станція. Поштова листівка видавництва контрагенства О.С. Суворіна та К°, Фототіпія «Шерер, Набгольц и К°». 1917 р.
Поява станції тісно пов’язана з бурхливим розвитком промисловості Донецького басейну наприкінці ХІХ століття. У березні 1872 року Новоросійське товариство Джона Юза завершило будівництво залізничної лінії Костянтинівка — Ясинувата — Оленівка, яка з’єднала Юзівський металургійний завод із загальною мережею залізниць і родовищем залізної руди. Саме цей рік вважається датою заснування станції та вокзалу Ясинувата.
Свою назву станція отримала від села Ясинувате, розташованого приблизно за три версти на захід від її первісного місця. У перші два десятиліття існування вона послідовно входила до складу Костянтинівської, Донецької кам’яновугільної та Катерининської залізниць.
На початку ХХ століття Ясинувата перетворилася на великий залізничний вузол із шістьма напрямками: на Авдіївку, Маріуполь, Мушкетове, Криничну, Костянтинівку та до Макіївського металургійного заводу. Населення станції на той час становило близько 800 осіб. Тут діяли цегельно-черепичний завод, паровий вальцьовий млин, склад землеробських знарядь, з десяток торговельних закладів, однокласне училище та школа.
Станом на 1911 рік станція мала близько 25 верст колій, оборотне депо на вісім паровозів, колійні майстерні, двоповерхову будівлю вокзалу та службові казарми. Щодоби через станцію проходило до 19 пасажирських і близько 90 вантажних поїздів. Лише на вугільному складі щоденно навантажували до сотні вагонів.
Ст. Ясинувата. №102. Вид на станцію. Поштова листівка видавництва Товариства «К.П.» (Контрагент Печати)
