Контакты
RSS
среда, 15 августа 2018 г.
вторник, 14 августа 2018 г.
Фотоальбом «Відділення Українського степового природного заповідника «Крейдова Флора» (2018)
Пішов в друк фотоальбом, присвячений ювілею заповідника «Крейдова флора» за авторством завідувача відділенням С.В. Лиманського. Фото - С. Лиманський, а також С. Орлик, Д. Балховітін, В. Іванець, Ю. Спінова, Д. Ширяєва та М. Кулішов aka Tw1npeaks (на обкладинці).
«Історію «Крейдової флори», як природоохоронного об’єкту, справедливо розглядати з першого звернення уваги науковців на унікальність даної території у природному відношенні. Безумовно, такою подією є повідомлення у 1928 році в «Дрібних замітках» видатного ботаніка Є.М. Лавренка, про нову знахідку сосни на крейді понад р. Донцем аспірантом В.І. Акоповим, якому «пощастило знайти 3–4 ділянки невеличких природних насаджень сосни біля с. Лаврент’ївки, вище с. Крива Лука, по крейдяних відслоненнях правого берега долини Донця… Того ж року, Український комітет охорони пам'яток природи включив "бір" до списку пам'яток природи.»
Видання здійснене у рамках впровадження проекту «Програма екологічних громадських ініціатив для Сходу та Заходу України». Проект реалізується Фондом розвитку ГО «Західноукраїнський ресурсний центр» спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Заватажити за посиланням — [PDF] Відділення Українського степового природного заповідника «Крейдова Флора» (фотоальбом)
Лисін Б.С. Глини і глиняна промисловість на Україні (1918)
Борис Савелійович Лисін (4 серпня 1883, Новоград-Волинський — 22 листопада 1970, Київ) — український радянський хімік-технолог, доктор технічних наук, професор (з 1921 року), академік АН УРСР (з 22 лютого 1939 року). Основні праці присвячені технології силікатів і будівельних матеріалів, вивченню властивостей силікатної сировини СРСР і науковому обґрунтуванню найновіших способів її переробки.
«Україна займає одно з найперших місць на всьому свїті по своему багацтву та ріжноманітности каолїнів і глин.
Через Україну проходят стяги польового шпату, гірських пород (граніти, порфіри, лабрадори, та инші), котрі, перетворюючись під впливом хімічних (СО₂, Н₂О) і механічних (вітри, морози, та взагалі температурні зміни) факторів, в решті решт дають глину — найважнійший сировий матеріял для всіх галузів керамічних (глиняних) виробів.»
Завантажити PDF
Джерело: Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва
понедельник, 13 августа 2018 г.
пятница, 10 августа 2018 г.
Кулик Н.А., Постнов А.В. Геология, петрография и минералогия в археологических исследованиях (2009)
Кулик Н.А., Постнов А.В. Геология, петрография и минералогия в археологических исследованиях: Учебн.-метод. пособие / Новосиб. гос. ун-т, Ин-т археол. и этногр. СО РАН. — Новосибирск, 2009. – 102 с.
В методическом пособии изложены применяемые в археологии методы геологии, петрографии и минералогии и связанный с ними минимальный объем геолого-петрографических знаний, необходимые для обработки каменного материала археологических коллекций и геолого-геоморфологической интерпретации расположения археологических памятников. Цель работы - на примерах археологических памятников Горного Алтая, Монголии, Западной Сибири показать возможности геологических методов и перспективность комплексного изучения в археологии.
В пособии приведены стандартные методики и оригинальные разработки авторов по анализу каменного материала из археологических памятников различных эпох. Помимо студентов археологической специальности, пособие может быть полезным для широкого круга специалистов по проблемам древнейшей истории и палеоэкологии.
среда, 1 августа 2018 г.
Самойловских Анна Ивановна. Цикл «Донбасс. Горловка» (1935)
 |
| «Горловка. У террикона» бумага, акварель, гуашь, графитный карандаш. 43,6х64 |
вторник, 31 июля 2018 г.
Stoupky. Четвертое измерение (1881-2018)
Stoupky. Четвертое измерение. Издание второе, исправленное и дополненное. — Краматорск: «Печатный дом», 2018. – 170 с.
Сборник краеведческих очерков «Stoupky. Четвертое измерение» посвящен истории голландской соляной шахты «Петр Великий» в Ступках (сейчас – окраина города Бахмут Донецкой области, Украина). Книга подготовлена на основе материалов из семейных архивов Голландии и Украины.
Скачать PDF
Скачать PDF
понедельник, 30 июля 2018 г.
Ірина Склокіна. Лекція «Фотообрази Донбасу: (від)творення нового світу» (IZONE, 26.07.18)
Відеозапис лекції Ірини Склокіної «Фотообрази Донбасу: (від)творення нового світу, соціальна інженерія та опір з ХІХ ст. до ХХІ ст.» у рамках проекту Донбасские Студии.
Фотографування промислових міст Донбасу було невід’ємною частиною соціального життя, водночас і результатом, і інструментом модернізаційних змін. Від спроб осягнути новий і часом "екзотичний" простір на краю Російської імперії, через переміщення образу Донбасу в саме осердя державного проекту нового, радянського світу, і до пострадянської іронії та нової екзотизації регіону - фотографія була ключовим медіумом і сприйняття, і творення реальності. Як можна читати канонічні візуальні образи регіону? Які є можливості та обмеження фотографії у сьогоднішній ситуації – поза стратегіями іншування та екзотичності?
Ірина Склокіна – історикиня, дослідниця в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, Львів. Захистила дисертацію про офіційну радянську політику пам’яті про нацистську окупацію (2014). Була запрошеною дослідницею у Торонтському університеті (Центр європейських, російських та євразійських студій), стипендіаткою Німецького історичного інституту в Москві та Німецько-української комісії істориків. Учасниця кількох міжнародних проектів, присвячених історичній пам’яті та усній історії, в тому числі "Region, Nation and Beyond. An Interdisciplinary and Transcultural Reconceptualization of Ukraine"; Серед наукових інтересів – (пост)радянська політика пам’яті, радянська та індустріальна спадщина, музейні студії.
Фотографування промислових міст Донбасу було невід’ємною частиною соціального життя, водночас і результатом, і інструментом модернізаційних змін. Від спроб осягнути новий і часом "екзотичний" простір на краю Російської імперії, через переміщення образу Донбасу в саме осердя державного проекту нового, радянського світу, і до пострадянської іронії та нової екзотизації регіону - фотографія була ключовим медіумом і сприйняття, і творення реальності. Як можна читати канонічні візуальні образи регіону? Які є можливості та обмеження фотографії у сьогоднішній ситуації – поза стратегіями іншування та екзотичності?
Ірина Склокіна – історикиня, дослідниця в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, Львів. Захистила дисертацію про офіційну радянську політику пам’яті про нацистську окупацію (2014). Була запрошеною дослідницею у Торонтському університеті (Центр європейських, російських та євразійських студій), стипендіаткою Німецького історичного інституту в Москві та Німецько-української комісії істориків. Учасниця кількох міжнародних проектів, присвячених історичній пам’яті та усній історії, в тому числі "Region, Nation and Beyond. An Interdisciplinary and Transcultural Reconceptualization of Ukraine"; Серед наукових інтересів – (пост)радянська політика пам’яті, радянська та індустріальна спадщина, музейні студії.
Кислов Ф. Как я снимал уголь и металлургию Донбасса (Пролетарское фото 1933 № 4)
 |
| Ф. Кислов — Заготовка бурок перед закладкой динамитных шашек для подрыва подрубленного пласта. Шахта "Проходка № 1" (Донбасс) |
Опыт индустриальной фотографии 1930-х гг.
воскресенье, 29 июля 2018 г.
Литвин И.И. Нижнемеловые отложения Днепровско-Донецкой впадины (1974)
В монографии обобщаются результаты многолетнего изучения нижнемеловых отложений Днепровско-Донецкой впадины и северо-западной окраины Донецкого складчатого сооружения. Данные о стратиграфии и распространении нижнего мела сопровождаются описанием типичных разрезов. Рассматриваются петрографоминералогический состав пород, фации, палеогеография и нижнемеловые осадочные формации. Приводится характеристика постседиментационных изменений нижнемеловых отложений.
Предназначена для специалистов в области геологии и литологии, интересующихся меловыми отложениями, а также ведущих поисковые и разведочные работы на территории указанного региона.