Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України (2022)

Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України / укл. М.В. Кулiшов, О.В. Дрогомирецька, Я.В. Синиця. – Краматорськ: «Друкарський дім», 2022. – 102 с.

Сіль – то суть, без якої немає нічого, але з якою все стає таким, яким покликане бути. Сіль – як суть: її має бути і не більше, і не менше, а лише стільки, скільки потрібно для вирішення суті.

Ці слова, сказані кимось мудрим і досвідченим, стали насправді доленосними для команди однодумців, котрі відкрили для себе забуті сторінки історії солевидобутку на землях теперішньої Донецької області та прилеглих територій Харківщини і Луганщини. Зроблені відкриття настільки вразили і полонили, що стали поштовхом до цілого ряду наступних кроків з популяризації соляної історії краю, зокрема й до створення цього краєзнавчого видання.

Команда проєкту вважає, що саме в цей кризовий час актуально показати унікальність Сходу, підкреслити його наземний та підземний потенціал, геологічне різноманіття, багату індустріальну спадщину. А також акумулювати досягнення тих, хто попередні періоди працював над створенням позитивного іміджу Донбасу: фотографи, краєзнавці, митці, культурні діячі. Важливо розказати про тих, хто і зараз знаходиться на передовій, або забезпечує тили. Команда проєкту упаковує всі напрацювання в єдину ідею унікальності України зі Сходу до Заходу.

Видання «Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України» – справді унікальне. Під однією обкладинкою вперше зібрано всю відому інформацію про історію добування солі, торгівлю нею й боротьбу за неї на теренах нинішньої Донецької і сусідніх областей та нові відкриття, зроблені в рамках роботи над однойменним проєктом його учасниками. Книга доповнена цікавим узагальнюючим матеріалом, пов’язаним зі сіллю, і значною кількістю ілюстрацій, мап та авторських світлин, окремі з яких також публікуються вперше. Для зручності читачів текст поділено на окремі розділи; для кращого розуміння застарілих слів і термінів, які часто зустрічаються в тексті, наприкінці книги додано їх тлумачення.

«Шлях, позначений сіллю» – проєкт, що розроблявся ГО «ЦПГА «Крила» для просування туристичного потенціалу Сходу України і ставив за мету пошуки слідів солі в українській землі та «солі» України. Даний проєкт був реалізований за підтримки міжнародної організації ПРООН в Україні. На основі проєктних напрацювань 2020 року з’явився новий туристичний маршрут, який так і називається – «Шлях, позначений сіллю».

Маршрут створили громадська активістка, голова ГО «ЦПГА «Крила», засновниця турагентства «Лазурит» Яна Синиця, краєзнавець Михайло Кулішов та фахівець з креативних індустрій Оксана Дрогомирецька, і охопили ним північну частину Донецької та Луганської областей. Мета масштабного проєкту – розвиток туризму та формування позитивної думки про регіон, який стереотипно вважається виключно шахтарським і промисловим.

Одразу кілька областей України мають цікаву історію, пов’язану з солевидобуванням. У західних регіонах України ця історія добре знана і вивчена, активно використовується в туристичній інфраструктурі областей, стаючи частиною пізнавальних мандрівок, або формуючи окремі повноцінні екскурсійні тури. В Херсонській області відносно недавно звернули увагу на свій соляний потенціал та приступили до його розробки. Схід України, зважаючи на події, розпочаті весною 2014 року, мав значні проблеми з будь-якою туристичною та іншими видами діяльності. Однак, щойно випала така нагода, ініціативна група приступила до активної розбудови мережі внутрішнього туризму і за порівняно короткий час здобула чимало досягнень. Одним з найперспективніших напрямків розвитку місцевого туризму було визначено історію добування солі на територіях нинішніх Донецької та Луганської областей. У Донецькій області соляну карту вирішили розіграти масштабно: маршрут «Шлях, позначений сіллю» пропонує познайомитися не лише з історичним минулим пов’язаних зі сіллю місцевостей, способами добування, транспортування і зберігання солі, але й науково доводить, що саме з «білої» (сіль) історії почалася всесвітньо відома і нині домінуюча в уяві переважаючої більшості «чорна» (вугілля) історія Донецького краю, що став згодом відомим під назвою Донбас.

Видання розраховане на краєзнавців, туристів, мешканців регіону. Може використовуватися викладачами вищих та загальноосвітніх навчальних закладів, студентами і школярами. Містить цікаву й цінну інформацію для широкого кола читачів.

Завантажити PDF

Книга видана в рамках реалізації проєкту ZMINA 2.0 «Субгранти для культурних проєктів» фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст книги є виключною відповідальністю ГО «ЦПГА «Крила» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та фонду ІЗОЛЯЦІЯ.

Детальніше про результати проєкту - saltway.in.ua/poednani-shlyahom-poznachenyim-sillyu

Макухіна Г.О. Петрографія дайково-ефузивного комплексу південно-західного Донбасу (1961)

Макухіна Г.О. Петрографія дайково-ефузивного комплексу південно-західного Донбасу. — К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 142 с. – (Труди Інституту геологічних наук. Серія петрографії, мінералогії і геохімії. Вип. 15).

«Дайково-ефузивні породи в геологічній будові Донбасу відіграють значну роль. Особливо поширені вони на території південно-західної окраїни Донбасу в зоні зчленування його з приазовською частиною Українського кристалічного щита, де утворились складні тектонічні умови, які викликали на цій території інтенсивний вулканізм, зумовили форми залягання вулканічних порід, їх різноманітний склад та петрохімічні особливості.

Автором протягом кількох років зібраний значний фактичний матеріал по цьому цікавому як в геологічному, так і в петрологічному відношенні району. Всебічне дослідження цього матеріалу дало змогу віднести утворення різноманітних порід до трьох вулканічних етапів, пов’язаних з геотектонічною історією Донбасу.

Породи цих етапів вулканізму відмінні і представлені понад 20 різноманітними петрографічними типами. Із загального числа вулканічних порід верхнього девону автором вперше в цьому районі виділені спіліти, кератоспіліти та кератофіри, які зустрічаються поряд з базальтами, андезито-базальтами, ортофірами та іншими породами.

Всі хімічні аналізи порід, на які нема посилання, виконані в лабораторії Інституту геологічних наук АН УРСР хіміками Є.В. Романішиною, С.О. Панченко та Б.В. Мирською.

В процесі обробки матеріалу автор користувався консультаціями І.С. Усенка, якому висловлює щиру подяку. Автор дуже вдячний також П.К. Лагутіну, який дав можливість ознайомитися з керновим матеріалом та шліфами із свердловин, пробурених в останній час на дослідженій території».

В книзі наведена геологічна, петрографічна та петрохімічна характеристика дайкових і ефузивних порід південно-західного Донбасу. Розглядаються умови та форма їх залягання, послідовність виверження і вікові взаємовідношення.

Розрахована на геологів та петрографів, які займаються вивченням вулканічних порід.

Завантажити PDF

Каталь. Зниклі професії Донбасу

Каталь. Сталінський металургійний завод 1928-29 рр.

З Днем шахтаря, Донецький край! ⚒

Литвиненко Н.К. Краєзнавча бібліографія Донбасу (2010)

Литвиненко Н.К. Краєзнавча бібліографія Донбасу: навч. посібник / Н.К. Литвиненко; Луган. держ. ін-т культури і мистецтв. — Луганск: вид-во ЛДІКМ, 2010. – 144 с.

У навчальному посібнику охарактеризовано основні етапи розвитку краєзнавчої бібліографії Донбасу, систему бібліографічних посібників. Навчальний посібник призначений для студентів спеціальності «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія», які вивчають курс «Українознавча та краєзнавча бібліографія», а також для магістрів та аспірантів історичних спеціальностей.

Запропонований навчальний посібник «Краєзнавча бібліографія Донбасу» — перша спроба зібрати, узагальнити факти розвитку краєзнавчої бібліографії та досвід універсальних наукових бібліотек, бібліотек вищих навчальних закладів, науково-дослідницьких установ краю. Виходячи з того, що краєзнавча бібліографія Донбасу є феноменом культури цього краю, її специфічним шаром, вона на всіх етапах свого розвитку відображала специфіку краю, розвиток економіки, культури, соціальної політики. Вона має свої специфічні риси й відмінності від краєзнавчої бібліографії інших регіонів країни. В розвитку краєзнавчої бібліографії Донбасу можна виділити три основних періоди, ураховуючи якісні зміни в змісті, формі та призначенні краєзнавчих бібліографічних посібників.

Перший період (1850-1917 рр.) - це період зародження та розвитку краєзнавчої бібліографії в краї, переважно, в рамках діяльності наукових товариств, громадських організацій, окремих науковців. Перші праці, присвячені дослідженню Донбасу з’являються ще на початку XIX століття. Вони мали здебільшого вузькофахову спрямованість. Це були роботи вчених-геологів, гірничих інженерів. Так, збірка «Высочайше утвержденные доклады и другие сведения о новом образовании горного начальства и Управления горных заводов» (1807 р.) містить працю Ф. Дерябіна «Историческое описание горных дел в России с самых отдаленных времен до нынешних». В «Горном журнале» за 1827 рік з’являється робота Є. Ковалевського «Опыт геогностических исследований в Донецком горном кряже». У 1829 році Олів’єрі публікує «Описание приисков каменного угля в Екатеринославской губернии, в Таганрогском градоначальстве и Ростовском уезде». З того часу дослідження Донецького басейну стають систематичними, розширюється спектр проблем, які розглядаються не тільки гірничими інженерами, вченими-геологами, але й державними, військовими діячами, діячами органів місцевого самоврядування, краєзнавцями.

Другий період (1917-1991 рр.) - це період безпосереднього розвитку краєзнавчої бібліографії в бібліотеках, переважно обласних, які виступали організаторами краєзнавчої бібліографічної діяльності бібліотек, формування системи посібників краєзнавчої бібліографії Донбасу. Третій період (з серпня 1991 р.) - період подальшого розвитку краєзнавчої бібліографії, появи нових форм представлення краєзнавчої бібліографічної інформації, у тому числі в електронному вигляді.

Завантажити PDF

Шахты Донецкого бассейна (1965)

Шахты Донецкого бассейна / Под ред. А.П. Судоплатова и А.М. Курносова. — Москва: Недра, 1965. – 611 с.: ил., карт.

«В книге по единой методике описан действующий шахтный фонд Донецкого бассейна. Даны необходимые сведения по инженерной геологий, а также по всем циклам производственной деятельности угольных шахт: вскрытию и подготовке шахтных полей, очистным работам, системам разработки, механизации очистных и подготовительных работ, подземному транспорту, подъему, вентиляции, водоотливу, энергетике, автоматизации, поверхностному технологическому комплексу, реконструкции.

Приведены основные технико-экономические показатели деятельности шахт, трестов и комбинатов и наиболее яркие достижения донецких шахт в области технического прогресса.

Весь материал изложен в соответствии с существующим делением Донбасса на геолого-промышленные районы и производственно-административные тресты и комбинаты. Обобщенное описание шахтного фонда отдельных трестов и комбинатов снабжено описаниями отдельных наиболее показательных шахт.

Справочная книга рассчитана на широкий круг инженерно-технических работников шахт, трестов, комбинатов и совнархозов различных угольных бассейнов Советского Союза, работников проектных и научно-исследовательских институтов, преподавателей, студентов горных вузов и учащихся техникумов».

Забигайло В.Е. Геологические основы теории прогноза выбросоопасности угольных пластов и горных пород (1978)

 

Забигайло В.Е. Геологические основы теории прогноза выбросоопасности угольных пластов и горных пород — Киев: Наукова думка, 1978. – 164 с.

В монографии дан анализ геологических условий и форм проявления выбросов угля, пород и газа в шахтах Донецкого бассейна, установлены основные причины зональности этих явлений, разработана их классификация. Изложены теоретические основы и исходные положения прогноза выбросоопасности угольных пластов и горных пород по геологоразведочным данным.

Предназначена для геологов и горных инженеров, а также будет полезна студентам вузов геологических специальностей.

«Разработка полезных ископаемых на больших глубинах сопровождается значительным ухудшением горно-геологических условий. Повышается температура горных пород и атмосферы горных выработок, увеличивается их газообильность, растет горное давление, изменяются формы его проявления. Поддержание капитальных и подготовительных выработок, создание высокопроизводительных, безопасных и комфортных условий труда шахтеров требуют значительных материальных затрат.

С проведением горных работ на средних и глубоких горизонтах особо тяжелые экономические последствия вызывают динамические явления — суфляры, прорывы газа, выбросы угля, пород и газа, горные удары, в результате проявления которых происходит снижение производительности труда, удорожание стоимости строительства шахт и себестоимости угля. Особо тяжелые последствия вызывают выбросы угля, пород и газа.

Первый типичный выброс угля и газа произошел во Франции на шахте «Исаак» в бассейне Лауры. В 1847 г. выбросы угля и газа зарегистрированы в Бельгии. Первый выброс угля и газа отмечен в 1906 г. в Донбассе на шахте «Новая Смолянка» при вскрытии пласта Смоляниновского квершлагом на глубине 728 м от дневной поверхности. К настоящему времени в Донбассе зарегистрировано несколько тысяч выбросов угля и газа, сила выброса угля достигла 14 000 т, а выделение газа — 250 тыс. м3. Выбросы угля и газа известны на шахтах (34% общего количества шахт), где разрабатывается 335 опасных и угрожающих по внезапным выбросам шахтопластов (32% общего количества шахтопластов), из которых добывается высококачественный уголь (22% общей добычи)».

Скачать PDF

Давидянц В.Т., Козелев Г.Л. Исследования проявлений горного давления в очистных забоях при новых видах крепей (1960)

Давидянц В.Т., Козелев Г.Л. Исследования проявлений горного давления в очистных забоях при новых видах крепей — Москва: Государственное научно-техническое издательство литературы по горному делу, 1960. – 208 с.

В книге обобщены результаты многолетних систематических исследований проявлений горного давления на шахтах Донецкого бассейна.

Исследования проводились при различных способах выемки и управления кровлей, разных конструкционных переносных и механизированных крепей. На основании обобщения и анализа проведенных измерений даны рекомендации по управлению кровлей и оптимальным характеристикам различных видов крепей, а также направления дальнейшего совершенствования переносных и механизированных крепей.

Приводимый большой фактический материал непосредственного изучения проявлений горного давления дает возможность многостороннего его использования как при конструировании крепей, так и при решении теоретических и практических вопросов горного давления.

Книга предназначена для производственников и работников научно-исследовательских и конструкторских институтов горной промышленности.

«Настоящая книга является продолжением книги «Измерения проявлений горного давления на шахтах Донецкого бассейна» изданной в 1952 г. В отличие от первой книги, где проявления горного давления рассматривались в лавах, закрепленных металлическими стойками, в настоящей работе проявления горного давления рассматриваются при работе новых видов переносных и механизированных крепей (ОК-150, ОКУ, МОК, ГК, МПК, гидравлические стойки ГС и металлические верхняки). Исследования по каждому виду крепи выделены в отдельную главу.

В работе обобщены и проанализированы результаты исследований, (проведенных Донецким научно-исследовательским угольным институтом (ДонУГИ) за период 1952—1957 гг. включительно. Исследования проявлений горного давления охватывают 24 лавы на 15 шахтах при выемке врубовыми машинами, комбайном «Донбасс» и узкозахватным комбайном ДУ.

Наиболее обширные исследования были проведены в лавах с механизированной крепью МПК как с жесткими, так и с гидравлическими секциями. Исследования, проведенные в лавах шахты № 3-бис треста Чистяковантрацит, позволили впервые выявить особенности в проявлениях горного давления при работе призабойных стоек с характеристикой постоянного сопротивления.

Вопросы техники и методики измерений освещены в соответствующих главах и только в тех случаях, если представляют что-либо новое по сравнению с описанными в первой книге.

Заключительная глава содержит систематизированные данные о взаимодействии крепей (с различными характеристиками) с баковыми 'породами; наиболее подробно рассмотрен вопрос о роли режущей крепи при управлении кровлей полным обрушением. На основе анализа даны рекомендации оптимальных характеристик призабойных и режущих крепей.

Приводимые результаты изучения проявлений горного давления в шахтных условиях при работе новых видов крепей дают возможность многостороннего их использования как при конструировании переносных и механизированных крепей, так и при решении теоретических и практических вопросов горного давления».

Скачать PDF

Потієвська П.Д. Форамініфери верхньобашкирських відкладів західної частини Донецького басейну (1958)

Потієвська П.Д. Форамініфери верхньобашкирських відкладів західної частини Донецького басейну // Труди Iнституту геологічних наук Академiї наук Української РСР. Серiя стратиграфiї i палеонтологiї. Випуск 31. — Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1958. – 100 с.

«Робота присвячена фауні форамініфер і уточненню стратиграфії верхньобашкирських відкладів  середнього карбону західної частини Донецького басейну. Проведені дослідження дозволили підрозділити верхньобашкирські відклади західного Донбасу на три біостратиграфічні зони і порівняти їх з однаковими за віком відкладами суміжних областей.

В роботі описано 40 видів основного комплексу форамініфер верхньобашкирських відкладів, з них 19 нових. Робота може бути використана геологами і палеонтологами, які займаються дослідженням палеозою».

Скачать PDF

Путря Ф.С. Фораминиферы и стратиграфия верхне-каменноугольных отложений восточной части Донецкого бассейна (1940)

Путря Ф.С. Фораминиферы и стратиграфия верхне-каменноугольных отложений восточной части Донецкого бассейна // Материалы по геологии и полезным ископаемым Азово-Черноморского геологического управления. Сборник XI. — Ростов-на-Дону, 1940 – 146 с.; 14 табл.

«Донецкий бассейн, несмотря на то, что его разрез каменноугольных отложений является одним из наиболее полно представленных разрезов и, по мнению многих геологов, может считаться одним из мировых эталонов, все же до последнего времени фаунистически он изучен очень недостаточно. Особенно слабо изучена микрофауна донецкого карбона, вследствие чего задерживается разработка общей стратиграфической схемы для всей территории СССР и тормозится использование микрофауны для точной корреляции разрезов в пределах самого Донбасса.

Если в пределах старого Донбасса представилось возможным решить основные вопросы его геологической структуры на основании особенностей литологического состава слагающих его толщ, то это оказалось возможным именно только для открытой части Донбасса, исключительно лишь благодаря хорошей его обнаженности.

В настоящее время, в связи с решением проблемы "Большого Донбасса", расширения угленосных районов как в западном, так и особенно в восточном направлении в сторону реки Волги, условия совершенно изменились и геологам приходится иметь дело с каменноугольными отложениями, закрытыми сверху часто довольно мощной толщей мезо-кайнозойских осадков. При таких условиях, для познания стратиграфии и геологической структуры каменноугольных отложений, основными материалами могут быть данные, полученные только от глубокого бурения, и микрофауна здесь должна иметь особенно большое значение в корреляции, как обладающая целым рядом преимуществ перед макрофауной и флорой.

Предлагаемая- работа, выполненная автором в микропалеонтологической лаборатории Азово-Черноморского Геологического Управления, является результатом изучения известняков одного из наиболее полно представленных разрезов верхнекаменноугольных отложений Донбасса.

При выполнении данной работы автор имел в виду хотя бы частично восполнить имеющийся пробел в изучении микрофауны донецкого карбона и дать возможность скорейшего применения полученных данных для практических целей при разрешении проблемы "Большого Донбасса"».

Скачать PDF