Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи (2023)

Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи / Микита Шаповал; упорядн. та передм. А.М. Савченко; прим. А.М. Савченко, М.В. Кулішов. – Х.: Мачулін, 2023. – 168 с.: іл., фот., мапи. – Серія «Сіль землі».

Перше в Україні видання на основі архівних матеріалів життєпису Микити Шаповала. До книги «Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи» увійшли спогади про дитячі й юнацькі роки на Донеччині, життя та працю на шахтах Луганщини, становлення особистості, формування світогляду молодого політика й борця за Українську державу. Важливий блок становлять листи до Микити Шаповала на еміграцію від родини, що залишилася на окупованій більшовиками Україні. Багатий ілюстративний матеріал на основі опрацьованих старих фотографій, сучасні фото місць, згадуваних автором у життєписі. Книга доповнена значною кількістю приміток та має іменний та географічний покажчики.

Придбати можно за посиланням — store.saltway.in.ua

Лампонос. Зниклі професії Донбасу

Лампоноси* шахти «Бутівка»

*Лампонос — зникла шахтна професія, робітник, що розносив по гірничих виробках на місце праці нові, заправлені лампи. Лампоносами працювали в основному діти та підлітки. «На шахту прийшов він шістнадцятирічним підлітком. Спочатку працював лампоносом, а останні 29 років — вибійником» (Роб. газ., 25.1 1963, 2). «А перша професія, як вступив на шахту, була лампонос. Обвішають тебе лампами з ніг до голови, і тягнеш ти їх по всіх вибоях. Поки дотягнеш, половина згасне. Чекає, чекає на лампу забійник, сидить у темряві, а тут лампонос прилазить — також усі лампи згасли. Ну, буває, що зі злості й пне хлопця. Після лампоноса «ветродуями» ставали» (Жур. "Октябрь", 1959).

Міртов О.В. Словник донецького гірника (Етнографічний вісник Кн. 10, 1932)

Шановні дослідники історії гірничої справи та всі зацікавлені! Напередодні Дня Шахтаря ми, редакція сайту, маємо честь подарувати вам особливий скарб. Ми пропонуємо вам ексклюзивний доступ до скану рідкісного видання. Бажаємо вам приємних вражень під час вивчення цього видання та нехай воно надихне на нові дослідження та досягнення. Але спочатку пропонуємо ознайомитися з історією цього видання та його пошуками.

Білецька В.Ю. Шахтарські пісні (Етнографічний вісник Кн. 5, 1927)

Білецька В.Ю. Шахтарські пісні // Етнографічний вісник. – 1927. – Кн. 5. – С.50-71.

«Коли доводиться говорити про порівнюючи малу дослідженість та відсутність наукової розробки українських лірично-побутових пісень взагалі, то відносно нових побутових пісень, що виникли за останній час в зв’язку 8 розвитком фабричного та промислового життя на Україні, треба зазначити) що не тільки будь яких дослідів, а й самих матеріялів бракує зовсім. Так, принаймні, стоїть справа з Донбасом та з донбасівськими шахтарськими піснями.

Донбас, як центр кипучої камінно-вугільної промислової діяльності, що неймовірно швидко розвинувся протягом кількох останніх десятиліть, де побудовано величезну кількість підприємств різного калібру, де скупчено десятки тисяч робітничого люду, загнаного безземеллям в глибокі шахти, — все це не могло не спричинитись до розвитку відповідної творчості, до появи пісень, в яких відбилась би в той чи пінний спосіб праця, побут і настрої робітника-шахтаря.

Чи ж є де зафіксовані цей побут і творчість, що створилась в умовах праці, повної небезпеки? Чи вживали якихось систематичних заходів в цьому напрямку? Не помиляючись можна сказати, що ні. Коли що й маємо, то тим здебільшого зобов’язані художній літературі (Черкасенко, Серафімович, Пильняк та инш.).

Збирачі українського фольклору, захоплені збиранням матеріялів з минулого життя України, не звертали уваги на шахтарів, більш того, умисне обминали їх творчість. Зіпсована "жаргонна" українська мова, частушка, як пануючий тип пісні, порівнюючи новий в українській усній творчості, мало привабливий зовнішній вигляд "промислового пейзажу", ці нові ознаки нового побуту індустріалізованої України, не пасували до завдань романтично настроєного українського збирача, якого більше вабили українські села коло Дніпра з їх безпосередньою поезією природи...»

Віра Білецька, Науковий співробітник Харківської Дослідчої Катедри Української Культури.

Завантажити PDF
Джерело: Електронна бібліотека "Історична спадщина України"

Кордюков В.В. Історичне минуле Покровського краю (2023)

Кордюков В.В. Історичне минуле Покровського краю / В.В. Кордюков — Івано-Франківськ: НАІР, 2023. – 204 c.

Вашій увазі пропонується книга, у якій піде мова про історичне минуле Покровського краю. Працюючи довгий час над вивченням цієї теми, авторові довелося звертатися до різних архівних установ і навіть створити власний архів.

Книга складається з восьми окремих досліджень, частина яких уже раніше була опублікована. Та минув час, і з появою нових архівних матеріалів виникла потреба в їх переробці та доповненнях. Частина статей на підставі архівних матеріалів друкується взагалі вперше. Є дослідження про населений пункт, який за своїм територіальним розташуванням не відносився до Покровського краю, але межував з ним і свого часу здійснював новаторський вплив на Покровщину. Значна увага приділяється темі засновників села Гришине, яка й сьогодні є дискусійною серед краєзнавців нашого краю, тому у статті розглянуті всі версії з прив’язкою їх до архівних матеріалів і встановлення більш реальних фактів. Уперше, використовуючи архівні джерела, розповідається про учбові заклади в селі Гришине (жіноче та чоловіче училища); нове дослідження про юдейський погром у селі  Гродівці; переглянута версія щодо витоків річки Казенний Торець та річки Журавки тощо. У проєкті наводяться маловідомі архівні матеріали та мапи, кожен висновок має посилання на них, використано багато цікавої та маловідомої літератури. Окремий розділ присвячений старим будівлям міста та їхнім змінам за тривалий час. 

Автор проєкту започатковує перший крок для створення великого й ретельного фотоальбому про місто Покровськ, де була б зібрана чимала кількість світлин різного періоду часу. Загальна мета даного проєкту – розповісти й нагадати мешканцям краю про маловідомі та забуті сторінки нашої історії.

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Почвенная карта Славяносербского уезда Екатеринославской губернии (1906)

Ґрунтова карта Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії 1906 року. Літографія І.Б. Малаховського в Катеринославі.
Масштаб: 3 версти в англійському дюймі

Завантажити

Курило В.С., Набока О.В., Забудкова О.А. Нариси історії Луганщини (2023)

Нариси історії Луганщини / Курило В.С., Набока О.В., Забудкова О.А. — Полтава, Київ: Талком, 2023. – 301 с.

Вийшла друком нова книга з історії Луганщини. До праці включені різнопланові нариси з історії Луганщини, написані авторами в різні роки з використанням широкого кола джерел і літератури. Розглядаються окремі питання стародавньої та середньовічної історії краю, його становище під час козацького освоєння XVI–XVIII ст., місце в суспільно-політичних процесах Наддніпрянської України, роль іноземців у промисловому освоєнні регіону, події Української революції 1917–1921 рр. та трагічні сюжети 1920-1940-х рр. 

Книга розрахована на широке коло читачів, всіх, хто цікавиться історією, сучасністю й переймається майбутнім Луганщини.

Завантажити PDF з сайту бібліотеки ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

Шубін — елемент нематеріальної культурної спадщини Донецької області

За результатами засідання обласної комісії з формування обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Донецької області, яке відбулося 30 березня 2023 р., до переліку додано три нових елементи, серед яких — персонаж шахтарського фольклору Шубін і легенди про нього.

Російсько-українська війна: знищення соляної промисловості Донбасу

Наслідки артилерійського обстрілу Соледара. Фото: Aris Messinis AFP Scanpix LETA, травень 2022 р.

Російське вторгнення в Україну мало серйозний вплив на соляну промисловість цього регіону. Донецька область відома своїми багатими соляними родовищами, які мали велике економічне значення для регіону та всієї країни. Російська військова агресія призвела до руйнування надземних будівель виробничого комплексу та інфраструктури транспортування солі. Це призвело до повного припинення добування солі в регіоні та втрати робочих місць для місцевого населення. З квітня 2022 року найбільше в Європі підприємство з солевидобутку, через бойові дії, повністю зупинило свою роботу.

Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України (2022)

Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України / укл. М.В. Кулiшов, О.В. Дрогомирецька, Я.В. Синиця. – Краматорськ: «Друкарський дім», 2022. – 102 с.

Сіль – то суть, без якої немає нічого, але з якою все стає таким, яким покликане бути. Сіль – як суть: її має бути і не більше, і не менше, а лише стільки, скільки потрібно для вирішення суті.

Ці слова, сказані кимось мудрим і досвідченим, стали насправді доленосними для команди однодумців, котрі відкрили для себе забуті сторінки історії солевидобутку на землях теперішньої Донецької області та прилеглих територій Харківщини і Луганщини. Зроблені відкриття настільки вразили і полонили, що стали поштовхом до цілого ряду наступних кроків з популяризації соляної історії краю, зокрема й до створення цього краєзнавчого видання.

Команда проєкту вважає, що саме в цей кризовий час актуально показати унікальність Сходу, підкреслити його наземний та підземний потенціал, геологічне різноманіття, багату індустріальну спадщину. А також акумулювати досягнення тих, хто попередні періоди працював над створенням позитивного іміджу Донбасу: фотографи, краєзнавці, митці, культурні діячі. Важливо розказати про тих, хто і зараз знаходиться на передовій, або забезпечує тили. Команда проєкту упаковує всі напрацювання в єдину ідею унікальності України зі Сходу до Заходу.

Видання «Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України» – справді унікальне. Під однією обкладинкою вперше зібрано всю відому інформацію про історію добування солі, торгівлю нею й боротьбу за неї на теренах нинішньої Донецької і сусідніх областей та нові відкриття, зроблені в рамках роботи над однойменним проєктом його учасниками. Книга доповнена цікавим узагальнюючим матеріалом, пов’язаним зі сіллю, і значною кількістю ілюстрацій, мап та авторських світлин, окремі з яких також публікуються вперше. Для зручності читачів текст поділено на окремі розділи; для кращого розуміння застарілих слів і термінів, які часто зустрічаються в тексті, наприкінці книги додано їх тлумачення.

«Шлях, позначений сіллю» – проєкт, що розроблявся ГО «ЦПГА «Крила» для просування туристичного потенціалу Сходу України і ставив за мету пошуки слідів солі в українській землі та «солі» України. Даний проєкт був реалізований за підтримки міжнародної організації ПРООН в Україні. На основі проєктних напрацювань 2020 року з’явився новий туристичний маршрут, який так і називається – «Шлях, позначений сіллю».

Маршрут створили громадська активістка, голова ГО «ЦПГА «Крила», засновниця турагентства «Лазурит» Яна Синиця, краєзнавець Михайло Кулішов та фахівець з креативних індустрій Оксана Дрогомирецька, і охопили ним північну частину Донецької та Луганської областей. Мета масштабного проєкту – розвиток туризму та формування позитивної думки про регіон, який стереотипно вважається виключно шахтарським і промисловим.

Одразу кілька областей України мають цікаву історію, пов’язану з солевидобуванням. У західних регіонах України ця історія добре знана і вивчена, активно використовується в туристичній інфраструктурі областей, стаючи частиною пізнавальних мандрівок, або формуючи окремі повноцінні екскурсійні тури. В Херсонській області відносно недавно звернули увагу на свій соляний потенціал та приступили до його розробки. Схід України, зважаючи на події, розпочаті весною 2014 року, мав значні проблеми з будь-якою туристичною та іншими видами діяльності. Однак, щойно випала така нагода, ініціативна група приступила до активної розбудови мережі внутрішнього туризму і за порівняно короткий час здобула чимало досягнень. Одним з найперспективніших напрямків розвитку місцевого туризму було визначено історію добування солі на територіях нинішніх Донецької та Луганської областей. У Донецькій області соляну карту вирішили розіграти масштабно: маршрут «Шлях, позначений сіллю» пропонує познайомитися не лише з історичним минулим пов’язаних зі сіллю місцевостей, способами добування, транспортування і зберігання солі, але й науково доводить, що саме з «білої» (сіль) історії почалася всесвітньо відома і нині домінуюча в уяві переважаючої більшості «чорна» (вугілля) історія Донецького краю, що став згодом відомим під назвою Донбас.

Видання розраховане на краєзнавців, туристів, мешканців регіону. Може використовуватися викладачами вищих та загальноосвітніх навчальних закладів, студентами і школярами. Містить цікаву й цінну інформацію для широкого кола читачів.

Завантажити PDF

Книга видана в рамках реалізації проєкту ZMINA 2.0 «Субгранти для культурних проєктів» фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст книги є виключною відповідальністю ГО «ЦПГА «Крила» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та фонду ІЗОЛЯЦІЯ.

Детальніше про результати проєкту - saltway.in.ua/poednani-shlyahom-poznachenyim-sillyu