Admin Control Panel 

 Новый постСообщенияНастройкиДизайнHTMLКомментарииAdSenseСтатистикаВыход 
Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

понедельник, 30 декабря 2019 г.

С наступающим Новым 2020 годом!


Проект «Шахты и рудники Донбасса» поздравляет всех друзей и читателей с наступающим Новым 2020 годом!

воскресенье, 29 декабря 2019 г.

Андрющенко В.А. Грамота лета 1704 октября 14 день. Мое прочтение (2019)


Андрющенко В.А. Грамота лета 1704 октября 14 день. Мое прочтение: Краеведческий очерк / Василий Андрющенко — Славянск: Издательство Б.И. Маторина, 2019. – 58 с.

В нарисі на великому фактичному матеріалі через призму царської грамоти від 14 жовтня 1704 р. автор намагається об’єктивно та неупереджено визначити дату заснування міста Бахмут, вважаючи, що такою датою є 1704 р., а не неправомірний 1571 р.

«Датой основания города Артемовска считался 1571 год. Что и явилось основанием для начала поисков истины. Её я пытался найти в двух источниках: грамоте Петра І от 14.10.1704 года и сочинении И.Д. Беляева «О сторожевой, станичной и полевой службе … до царя Алексея Михайловича». К 16 июля 2017 г. мне удалось с помощью Бахмутского краеведческого музея и библиотек разного уровня получить необходимую информацию, из которой следовало:

– что на 1571 год города Бахмут не существовало, а 6-я Бахмутская сторожа, находясь на левом берегу Северского Донца, никакого отношения к нему не имеет;
– а в грамоте читаем о хронологии возникновения острожка, который положил начало в 1704 году городу Бахмуту.

Потому дата «1571», как дата основания Артемовска–Бахмута, неправомерна. Что и хочу довести Вам, мои земляки».

Скачать PDF

Євсеєнко С.А. Історія Горлівки з найдавніших часів до 1917 року (2016)


Євсеєнко С.А. Історія Горлівки з найдавніших часів до 1917 року: Історичний нарис — Бахмут: Вид-во ГІІМ, 2016. – 188 с.

В нарисі на великому фактичному матеріалі відображено складну і суперечливу історію рідного міста – Горлівки з найдавніших часів до 1917 року. Рекомендується як навчальний посібник учням та вчителям загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, коледжів, а також всім хто цікавиться історією нелегкого життя нашого народу.

«Зібраний автором фактичний матеріал є першою спробою наукового з'ясування минулого нашого рідного міста – Горлівки з найдавніших часів. На жаль, до цього часу так і не створено синтетичної, узагальнюючої науково-публіцистичної праці, яка б розкривала історію Горлівки – неупереджену, складну і неповторну, повну героїчних і трагічних сторінок. Так, в різні часи були зроблені поодинокі спроби місцевими краєзнавця-ми та істориками: за радянських часів – І.С. Павликом, М.І. Мальцевим, І.О. Жильцовим, В. В. Артем'євим, а за часів незалежної України – С.А. Євсеєнком, П.І. Жеребецьким, А.О. Шевчук, А.В. Шевченком і П.В. Яковенком та іншими, в тому, чи в іншому форматі відтворити ті, чи інші аспекти історії нашого міста і підприємств, які розташовано на її території, але узагальнюючої праці на сьогодні так і не написано.

Головна мета автора цього історичного нарису полягає в тому, щоб у межах загальноісторичних і еволюційних зрушень суспільства показати як розвивалося наше місто, з'ясувати його особливості, визначити, як з плином часу змінювалися природно-кліматичні умови, формувалася територія, йшло його заселення і асиміляція різними народами. У чому полягала необхідність засвоєння природних ресурсів, і багато інших факторів.

Перед вами перша спроба узагальнити факти та події з історії Горлівки з найдавніших часів до 1917 року. Автор розуміючи необхідність такої праці, яка гостро відчувається і в освіті, і в краєзнавстві, узагальнив на основі найновіших досягнень історичної науки відомі і науково підкріплені факти, неупереджено, відкинувши всі ідеологічні схеми радянської історіографії, показує яким чином “писалася” історія нашого міста реальним життям його мешканців».

Скачать PDF
Источник: forlan.org.ua

Історія Горлівки в документах і матеріалах (2008–2009)


Історія Горлівки в документах і матеріалах / Упоряд. Сусликов В.Є., Шевлякова Т.Ю., Маслова Л.В. та інш. — Горлівка: Поліпрес, 2008. – 291 с.

Збірка містить документи з історії міста Горлівки від XVIII ст. до початку Другої світової війни. Представлені різноманітні види писемних джерел – актові, статистичні, мемуарні тощо. Для істориків, краєзнавців, вчителів та всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

«2007 рік для музею історії міста Горлівка – ювілейний. Йому виповнюється 50 років. Ця подія має значення не лише для самого музейного закладу, це – важливий культурний факт для всього міста. Дослідницька та просвітницька діяльність музею за цей період сформувала ґрунтовну наукову базу нашого закладу. Співробітники музею, готуючись до ювілейної дати, вирішили узагальнити свій науковий та пошуковий доробок, підготувавши книгу «Історія Горлівки в документах та матеріалах». Це – перша спроба узагальнити писемні джерела з історії міста в масштабі однієї збірки.

Перша частина задуманого видання, охопила джерела від XVIII ст. до 1941 р. В її межах публікуються документи, що розкривають процес народної та державної колонізації території міста в XVIII-XIX ст., ілюструють індустріальний розвиток Горлівки, починаючи з 1868 р., відбивають зародження соціальних рухів на початку XX ст., розкривають зміст основних адміністративно-територіальних перетворень 1919–1941 рр., процесу індустріалізації та колективізації та його особливостей в Горлівці, політичних процесів в межах міста в 1930-х рр. Друга частина збірки має бути підготовлена до друку приблизно за рік і включатиме у себе джерела з історії Горлівки від Другої світової війни до сьогодення».

Історія Горлівки в документах і матеріалах. Частина друга / Упорядники Шевлякова Т.Ю., Н.В. Арусланова, Л.Б. Прохорова та ін. — Донецьк: Журнал "Донбас". Національна спілка письменників України, 2009. – 324 с.

Друга частина видання, яке містить в собі документальні свідоцтва за період з червня 1941 по 1985 рр. Представлені різноманітні види писемних джерел – актові, діловодні, статистичні, матеріали періодики тощо. Для істориків, краєзнавців, вчителів та всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

суббота, 28 декабря 2019 г.

Шевченко Анатолий Васильевич (1936 – 2019)

Фото Александра Водолазского
Родился Анатолий Васильевич Шевченко 11 сентября 1936 года в городке Нью-Йорк (ныне пгт Новгородское Донецкой области). Осиротев в раннем детстве в 1942 году, он воспитывался дедушкой и бабушкой на хуторе Железнянском, расположенном недалеко от села Парасковеевки и ст. Ступки. Хутор был основан переселенцами из села Железного Бахмутского уезда. В 1951 году закончил семилетнюю школу в поселке соляной шахты им. Володарского и поступил учиться в Мало-Ильиновскую среднюю школу, которая находилась возле станции Ступки. Вот как вспоминал свое детство в Ступках Анатолий Васильевич: «От нашего хутора до этой школы 12 километров. Ходить было трудно, поэтому дедушка купил мне велосипед, и я на нем ездил в школу, пока были теплые погожие дни. А зимой дедушка нанимал мне квартиру в Ступках, и я там жил. В июне 1954 года я закончил Мало-Ильиновскую среднюю школу, получил аттестат зрелости и поступил учиться в Сталинский педагогический институт на историческое отделение историко-филологического факультета». Здесь он встречается с И. Дзюбой и В. Стусом, эти взгляды были близки и Анатолию Шевченко.

С 1959 по 1962 Анатолий Васильевич работал учителем украинского языка и литературы в школе с. Красный Пахарь Артемовского района (сейчас с. Воздвиженка Бахмутского района), там и начал заниматься краеведением. 12 мая 1961 газета в газете «Комсомолец Донбасса» был опубликован его первый очерк, в котором рассказывалось о поселении сербов и волохов в XVIII веке между г. Бахмут и рекой Лугань.

С 1962 года Анатолий Шевченко живет и работает в Горловке, сохраняя тесную связь с Артемовском и считая Артемовский район навсегда близким и родным. В 2008 году вышел замечательный сборник его рассказов о забытых страницах истории нашего края «Бахмутська мозаїка». В 2009 году за книгу «Бахмутская мозаика» стал лауреатом конкурса «Книга Донбасса-2009». Анатолий Шевченко имеел около 350 публикаций, систематически печатался в журналах «Украинский язык и литература», «Донбасс», «Былое», «Бахмутский часопис», альманахе «Восхождение», газетах «Донеччина», «Донбасс», «Вечерний Донецк», «Кочегарка», «Вечерняя Горловка» и др.

В 2014 году из-за военный действий автор вынужденно покинул Горловку. Плохослышащий 78-летний пенсионер, оставшийся одиноким после смерти брата и жены, выехал из Горловки в августе 2014 года практически без вещей, с несколькими своими книгами: «шел пешком до Никитовки, потом ехал автобусом в Артемовку «до церкви», оттуда в Изюм, потом в Харьков». Анатолий Шевченко пять дней жил на железнодорожном вокзале Харькова. Там его поддержали волонтеры. Затем харьковский бизнесмен Юрий Сапронов приобрел для него месячную путевку в санатории «Берминводы» под Харьковом, где Анатолий Васильевич оправился, принимал процедуры, получил слуховой апарат и даже работал над рукописью об истории Донбасса. После санатория переехал к родственникам в Сумскую область.

3 августа 2019 года не стало Анатолия Васильевича Шевченко. Умер в интернате для престарелых в селе Хмелив, Роменского района Сумской области. Похоронен на территории интерната, на кладбище.

пятница, 27 декабря 2019 г.

Шевченко А.В. Як починалась Горлівка (1997)


Шевченко А.В. Як починалась Горлівка? / А.В. Шевченко. — Горлівка: [б.в.], 1997. – 86 с.

«Звертаючись до минулого нашого міста Горлівки ми не збирались писати його історію, а намагались в невеликих нарисах розповісти, як виникло наше місто...

Ми вирішили дати хоча б короткий опис життя й діяльності видатних людей, які залишили яскравий слід в історії Горлівки, розповим про речі, котрими користуємось, але не задумуємось, коли вони вперше з’явились в житті і побуті горлівчан.

Історію рідного міста треба знати. Видатний український письменник Максим Рильський якось зауважив: “Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього”. Отож, свою книгу історико-краєзнавчих нарисів про Горлівку я присвячую всім жителям горлівчанам».

вторник, 17 декабря 2019 г.

Лисья балка. Каньонинг по-лисичански. Северный Донбасс


Карта расположения промышленных предприятий, тяготеющих к станциям железной дороги (Издание Харьковского порайонного комитета, 1913)


Карты расположения промышленных предприятий, тяготеющих к станциям участка Краматорская–Никитовка, Краматорская–Попасная, Константиновка–Ясиноватая и участка Люботин–Лозовая–Краматорская. Издание Харьковского порайонного комитета, 1913 г. Масштаб в англ. дюйме 20 верст.

Карты любезно предоставил краевед Виктор Иванов (г. Краматорск)