Лисін Б.С. Глини і глиняна промисловість на Україні (1918)

Лисін Б.С. Глини і глиняна промисловість на Україні. Цегла, черепиця, звончак для шляхів, труби, фарфор, фаянс, цемент, шкло / Б.С. Лисін. — Київ: Вид-во Праця, 1918. – 128 с.: табл.

Борис Савелійович Лисін (4 серпня 1883, Новоград-Волинський — 22 листопада 1970, Київ) — український радянський хімік-технолог, доктор технічних наук, професор (з 1921 року), академік АН УРСР (з 22 лютого 1939 року). Основні праці присвячені технології силікатів і будівельних матеріалів, вивченню властивостей силікатної сировини СРСР і науковому обґрунтуванню найновіших способів її переробки.

«Україна займає одно з найперших місць на всьому свїті по своему багацтву та ріжноманітности каолїнів і глин.

Через Україну проходят стяги польового шпату, гірських пород (граніти, порфіри, лабрадори, та инші), котрі, перетворюючись під впливом хімічних (СО₂, Н₂О) і механічних (вітри, морози, та взагалі температурні зміни) факторів, в решті решт дають глину — найважнійший сировий матеріял для всіх галузів керамічних (глиняних) виробів.»

Завантажити PDF

Джерело: Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

Заброшенный гипсовый карьер Восточно-Михайловского месторождения

Кулик Н.А., Постнов А.В. Геология, петрография и минералогия в археологических исследованиях (2009)

Кулик Н.А., Постнов А.В. Геология, петрография и минералогия в археологических исследованиях: Учебн.-метод. пособие / Новосиб. гос. ун-т, Ин-т археол. и этногр. СО РАН. — Новосибирск, 2009. – 102 с.

В методическом пособии изложены применяемые в археологии методы геологии, петрографии и минералогии и связанный с ними минимальный объем геолого-петрографических знаний, необходимые для обработки каменного материала археологических коллекций и геолого-геоморфологической интерпретации расположения археологических памятников. Цель работы - на примерах археологических памятников Горного Алтая, Монголии, Западной Сибири показать возможности геологических методов и перспективность комплексного изучения в археологии.

В пособии приведены стандартные методики и оригинальные разработки авторов по анализу каменного материала из археологических памятников различных эпох. Помимо студентов археологической специальности, пособие может быть полезным для широкого круга специалистов по проблемам древнейшей истории и палеоэкологии.

Скачать PDF
Источник: Геологический портал GeoKniga

Самойловских Анна Ивановна. Цикл «Донбасс. Горловка» (1935)

«Горловка. У террикона»
бумага, акварель, гуашь, графитный карандаш. 43,6х64

Stoupky. Четвертое измерение (1881-2018)

Stoupky. Четвертое измерение. Издание второе, исправленное и дополненное. — Краматорск: «Печатный дом», 2018. – 170 с.

Сборник краеведческих очерков «Stoupky. Четвертое измерение» посвящен истории голландской соляной шахты «Петр Великий» в Ступках (сейчас – окраина города Бахмут Донецкой области, Украина). Книга подготовлена на основе материалов из семейных архивов Голландии и Украины.

Скачать PDF

Ірина Склокіна. Лекція «Фотообрази Донбасу: (від)творення нового світу» (IZONE, 26.07.18)

Відеозапис лекції Ірини Склокіної «Фотообрази Донбасу: (від)творення нового світу, соціальна інженерія та опір з ХІХ ст. до ХХІ ст.» у рамках проекту Донбасские Студии.

Фотографування промислових міст Донбасу було невід’ємною частиною соціального життя, водночас і результатом, і інструментом модернізаційних змін. Від спроб осягнути новий і часом "екзотичний" простір на краю Російської імперії, через переміщення образу Донбасу в саме осердя державного проекту нового, радянського світу, і до пострадянської іронії та нової екзотизації регіону - фотографія була ключовим медіумом і сприйняття, і творення реальності. Як можна читати канонічні візуальні образи регіону? Які є можливості та обмеження фотографії у сьогоднішній ситуації – поза стратегіями іншування та екзотичності?

Ірина Склокіна – історикиня, дослідниця в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, Львів. Захистила дисертацію про офіційну радянську політику пам’яті про нацистську окупацію (2014). Була запрошеною дослідницею у Торонтському університеті (Центр європейських, російських та євразійських студій), стипендіаткою Німецького історичного інституту в Москві та Німецько-української комісії істориків. Учасниця кількох міжнародних проектів, присвячених історичній пам’яті та усній історії, в тому числі "Region, Nation and Beyond. An Interdisciplinary and Transcultural Reconceptualization of Ukraine"; Серед наукових інтересів – (пост)радянська політика пам’яті, радянська та індустріальна спадщина, музейні студії.

Кислов Ф. Как я снимал уголь и металлургию Донбасса (Пролетарское фото 1933 № 4)

Ф. Кислов — Заготовка бурок перед закладкой динамитных шашек для подрыва подрубленного пласта. Шахта "Проходка № 1" (Донбасс)

Кислов Ф. Как я снимал уголь и металлургию Донбасса // Журнал "Пролетарское фото". – 1933. – № 4. – С. 7–8.

Опыт индустриальной фотографии 1930-х гг.

Литвин И.И. Нижнемеловые отложения Днепровско-Донецкой впадины (1974)

Литвин И.И. Нижнемеловые отложения Днепровско-Донецкой впадины — Харьков: Высшая школа, 1974. – 166 с.

В монографии обобщаются результаты многолетнего изучения нижнемеловых отложений Днепровско-Донецкой впадины и северо-западной окраины Донецкого складчатого сооружения. Данные о стратиграфии и распространении нижнего мела сопровождаются описанием типичных разрезов. Рассматриваются петрографоминералогический состав пород, фации, палеогеография и нижнемеловые осадочные формации. Приводится характеристика постседиментационных изменений нижнемеловых отложений.

Предназначена для специалистов в области геологии и литологии, интересующихся меловыми отложениями, а также ведущих поисковые и разведочные работы на территории указанного региона.

Скачать PDF
Источник: www.twirpx.com

Гуров А. Результаты геологической экскурсии в Павлоградский уезд Екатеринославской губернии (Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете, 1869. Т.1)

Гуров А. Результаты геологической экскурсии в Павлоградский уезд Екатеринославской губернии / А. Гуров // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. 1869. Т. 1. — Харьков: В Университетской типографии, 1870. – С.1–4.

«В надежде на открытие юрских пластов в глубине Павлоградского уезда Екатеринославской губернии, я осмотрел берега рр. Орели и Орельки и притоков правой стороны Самары (Вязовка, Малой и Большой Терновки). Но ожидания мои были обмануты.»

Скачать PDF

Источник: Электронный архив eScriptorium Центральной научной библиотекой Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина.

Леваковский И. О славянских соляных озерах (Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете, 1869. Т.1)

Леваковский И. О славянских соляных озерах / И. Леваковский // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. 1869. Т. 1. — Харьков: В Университетской типографии, 1870. – С. 1–10.