Феофилова А.П. О некоторых изменениях вещественного состава пород западного Донбасса на границе карбона и перми (Литология и полезные ископаемые №1, 1966)

Феофилова А. П. О некоторых изменениях вещественного состава пород западного Донбасса на границе карбона и перми. Литология и полезные ископаемые. 1966. №1. С. 49-65.

Відклади верхнього карбону та нижньої пермі в західній частині Донбасу утворюють безперервний ряд осадових порід, у межах якого вугленосна формація, сформована в умовах гумідного клімату, змінюється аридною соленосною формацією (Левенштейн, 1963; Попов, 1963).

Поступовість цього переходу, а також відсутність на межі карбону й пермі істотних перебудов загального плану палеоландшафту дають підстави вважати, що кліматичні зміни також відбувалися поступово й позначалися на теригенних і карбонатних породах задовго до початку хемогенного осадження сульфатів і солей.

У зв'язку з цим було детально вивчено верхню частину авилівської світи, усю араукаритову світу верхнього карбону та картамиську світу нижньої пермі, представлені переважно теригенними відкладами з незначною участю карбонатних порід.

Для з'ясування того, які зміни в складі порід можуть бути пов'язані з кліматичним чинником, порівнювалися однотипні за походженням породи однойменних фацій з урахуванням їхніх специфічних особливостей, зумовлених загальною еволюцією палеоландшафту. Таким чином, в основу дослідження було покладено детальний літолого-фаціальний аналіз перехідних у кліматичному відношенні відкладів верхнього карбону та нижньої пермі.

Завантажити PDF

Зарицкая О.В. Условия образования нижнепермских красноцветных отложений Восточной Украины (Литология и полезные ископаемые №6, 1965)

Зарицкая О. В. Условия образования нижнепермских красноцветных отложений Восточной Украины. Литология и полезные ископаемые. 1965. №6. С. 75-79.

Червоноколірний теригенний комплекс нижньопермських відкладів (картамиська світа) в межах північно-західних окраїн Донбасу та південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини є промислово нафтогазоносним на низці структур цього регіону (Шебелинське, Співаківське, Качанівське та інші родовища).

Новий фактичний матеріал, отриманий у результаті глибокого буріння, дає змогу простежити літолого-фаціальні зміни відкладів картамиської світи на більшій частині нафтогазоносного басейну, що має важливе значення для з'ясування поширення піщано-алевритових порід як можливих колекторів нафти й газу.

Основою дослідження став керн, відібраний із глибоких свердловин на Качанівській, Більській, Колонтаївській, Коломацькій, Шебелинській, Балаклійській, Червонодонецькій, Співаківській, Слов'янській, Дробишево-Торській та Артемівській розвідувальних площах, а також нижньопермські відклади, що виходять на денну поверхню в межах відкритого Донбасу.

Завантажити PDF

Беспалов И.М. Проблемы поисков стратифицированных медных руд в Донецком бассейне (Литология и полезные ископаемые №3, 1965)

Беспалов И. М. Проблемы поисков стратифицированных медных руд в Донецком бассейне. Литология и полезные ископаемые. 1965. №3. С. 120-123.

«У 1965 році виповнюється 100 років відтоді, як Носов 2-й виявив мідні мінерали в Бахмутській котловині, на лівобережжі річки Калинової, поблизу давніх гірничих виробок.

Відтоді нижньопермська картамиська світа мідистих пісковиків періодично досліджується різними науково-дослідними та виробничими організаціями.

Незважаючи на те, що мідисті пісковики Донецького басейну вивчаються вже тривалий час, у їхній геології залишається багато невирішених питань, від розв'язання яких залежить правильний напрям пошуково-розвідувальних робіт на мідь. На нашу думку, вирішення цієї проблеми ускладнювалося тим, що нижньопермські відклади мають слабку оголеність, а також тривалий час була відсутня обґрунтована теорія рудоутворення, яка б пояснювала генезис мідистих пісковиків, їхнє палеогеографічне та палеокліматичне положення, а також приуроченість до певних фаціально-структурних умов.

Тому невипадково всі роботи з виявлення промислових скупчень міді були зосереджені лише в межах Бахмутської котловини, де нижньопермські відклади, зокрема й картамиська світа, виходять на денну поверхню і де (ймовірно, саме з цієї причини) було виявлено найбільшу кількість рудоносних ділянок».

Завантажити PDF

Брагин Ю.Н. Бентонитовые глины триасовых отложений Донбасса (Литология и полезные ископаемые №3, 1965)

Брагин Ю. Н. Бентонитовые глины триасовых отложений Донбасса. Литология и полезные ископаемые. 1965. №3. С. 91-95.

У північно-західній частині Донецького басейну широко поширена континентальна товща зеленувато-сірих пухких пісковиків і строкатоколірних глин, які відносять до тріасу. Вона з перервою залягає на породах пермі та карбону і, у свою чергу, незгідно перекривається молодшими мезозойськими відкладами.

Бентонітові глини були виявлені у 1962 році на північно-східному крилі Бахмутської котловини, у районі с. Дронівка. Тут вони розкриті на глибинах 19–253 м і простежені дев'ятьма свердловинами, розташованими на одному профілі на відстані 400 м одна від одної.

Завантажити PDF

Зарицкий П.В. Изоморфизм железа, магния и кальция в карбонатных конкрециях угленосных отложений Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №3, 1965)

Зарицкий П. В. Изоморфизм железа, магния и кальция в карбонатных конкрециях угленосных отложений Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1965. №3. С. 45-60.

«Питання ізоморфізму багатокомпонентних природних карбонатів не є новим. Проте в ранніх дослідженнях (Ford, 1917; Білібін, 1927) висновки щодо ізоморфізму складних карбонатів ґрунтувалися переважно на аналізі їхнього хімічного складу й не були підтверджені іншими методами дослідження, які могли б засвідчити мономінеральність досліджуваного матеріалу.

Наявні на сьогодні літературні дані щодо меж взаємного заміщення заліза і кальцію в природних карбонатах залишаються недостатньо визначеними».

Завантажити PDF

Беспалов И.М., Гордон-Яновский Ф.А. О первичных источниках меди, свинца и цинка в нижнепермских отложениях Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №1, 1965)

Беспалов И. М., Гордон-Яновский Ф. А. О первичных источниках меди, свинца и цинка в нижнепермских отложениях Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1965. №1. С. 120-122.

«У нижньопермських відкладах північно-західної частини Донецького басейну відомі численні прояви мідної та свинцево-цинкової мінералізації, первинно-осадове походження якої визнається більшістю дослідників. Мідні мінерали (халькозин, борніт, ковелін, рідше халькопірит, куприт і самородна мідь) приурочені до піщано-глинистої картамиської світи (мідистих пісковиків), яка згідно залягає на відкладах верхнього карбону. Свинцево-цинкова мінералізація (галеніт і сфалерит) переважно зосереджена у вищезалягаючій вапняково-доломітовій світі. Як правило, мідна мінералізація супроводжується незначною свинцево-цинковою.

Щодо джерела мідного та свинцево-цинкового зруденіння нижньопермських відкладів Донбасу було висловлено кілька різних гіпотез. Й. І. Танатар (1915) вважав, що джерелом міді були граніти південної смуги районів Нікополя та Кривого Рогу. На його думку, це підтверджувалося схожістю парагенезису міді й марганцю в Нікопольському та Криворізькому районах із рудопроявами Бахмутської котловини, а також подібним хвилястим згасанням зерен кварцу. С. І. Євсєєва (1941) також вважала, що область знесення розташовувалася на південний захід від основного поля поширення пермських відкладів Донбасу.

Є. С. Шалит (1940) дійшов висновку, що джерелом міді були корінні родовища Приазовського кристалічного масиву (район с. Мала Янісоль). К. Н. Савич-Заблоцький та Й. Ю. Лапкін (1949) вважали, що єдиним можливим джерелом міді для мідистих пісковиків була зона сульфідного зруденіння Донецького кряжа, формування якої збіглося із завершенням кам'яновугільного періоду. У час накопичення товщі мідистих пісковиків ці сульфідні родовища зазнавали ерозії. Цей висновок Й. Ю. Лапкін повторно підтвердив у 1961 році.

М. М. Константинов (1963) припускав, що джерелом зруденіння нижньопермських відкладів Донбасу могли бути як гідротермальні родовища Нагольного кряжа, так і підстилаючі кам'яновугільні відклади, де можливе існування горизонтів, збагачених свинцем і міддю. На підтвердження цього припущення він навів дані про наявність вкраплень галеніту в пластах кам'яновугільних вапняків, простежених на кілька кілометрів.

Аналіз нових матеріалів з геології Донбасу, а також результати наших досліджень, виконаних у 1962–1964 роках, дають змогу більш обґрунтовано визначити джерело теригенного матеріалу, а також міді, свинцю й цинку в нижньопермських відкладах Донецького басейну».

Завантажити PDF

Литвин С.В, Долуда М.Е. Литолого-минералогическая характеристика глинистых пород верхнего карбона области, переходной от Донбасса к Днепровско-Донецкой впадине (Литология и полезные ископаемые №5, 1964)

Литвин С. В, Долуда М. Е. Литолого-минералогическая характеристика глинистых пород верхнего карбона области, переходной от Донбасса к Днепровско-Донецкой впадине. Литология и полезные ископаемые. 1964. №5. С. 113-117.

Відклади верхнього карбону області переходу від Донбасу до Дніпровсько-Донецької западини є досить перспективними щодо нафтогазоносності. Промислова нафтогазоносність окремих структур уже встановлена.

У зв'язку з цим вивчення глинистих порід і глинистої фракції в пісковиках становить значний інтерес з точки зору детальнішої характеристики мінерального складу порід, а також з'ясування впливу глинистої фракції різного мінерального складу в пісковиках на їхні колекторські властивості.

Завантажити PDF

Логвиненко Н.В, Карпова Г.В, Кулеско Г.И. К минералогии третичных огнеупорных глин Украины (Литология и полезные ископаемые №4, 1964)

Логвиненко Н. В, Карпова Г. В, Кулеско Г. И. К минералогии третичных огнеупорных глин Украины. Литология и полезные ископаемые. 1964. №4. С. 96-104.

Досліджено монотермітові глини Часовоярського та низки інших родовищ України. Встановлено, що монотерміт являє собою суміш каолініту та гідрослюди у різних співвідношеннях. Отримано роздільні базальні рефлекси каолініту й гідрослюди, а результати рентгеноструктурного аналізу підтверджено іншими методами дослідження. Також відзначено наявність галуазиту.

У роботі розглядаються питання походження глин такого типу та наведено результати дослідження так званих монотермітових глин із різних третинних родовищ України — Часовоярського, Дружківського, Артемівського та інших. Встановлено, що каолініто-гідрослюдисті глинисті породи Часовоярського типу характерні для великих прісноводних континентальних водойм середньої частини полтавської серії, які підстилаються та перекриваються пісками з морською фауною.

Отримані результати уточнюють мінералогічний склад монотермітових глин і дають змогу краще зрозуміти умови їх формування та геологічне поширення в межах України.

Завантажити PDF

Гончаров Ю.И. О минералогическом составе калийных солей в районе Святогорского поднятия (Донбасс) (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Гончаров Ю. И. О минералогическом составе калийных солей в районе Святогорского поднятия (Донбасс). Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 160-162.

«Останнім часом з'явилася низка повідомлень про знахідки калійних солей у соленосних відкладах північно-західних окраїн Донецького басейну та Дніпровсько-Донецької западини (Левенштейн, 1961; Лапкін, 1961; Галицький, 1963). Восени 1963 року однією з пошукових свердловин тресту «Артемгеологія» в районі Святогірського підняття було розкрито калійні солі в розрізі краматорської світи нижньої пермі.

Під час мінералого-петрографічного вивчення керна свердловини, переданого нам трестом «Артемгеологія», було виявлено великий комплекс мінералів, характерних для калійних родовищ. Ці знахідки є особливо цікавими, оскільки в літературі відсутні дані щодо мінералогії та петрографії калійних проявів у цьому районі.

Святогірське підняття є складовою частиною ланцюга куполоподібних структур, що простягаються вздовж північно-західної окраїни Бахмутської котловини та утворилися на місці занурення північної гілки Донецької складчастої споруди.

За даними тресту «Артемгеологія», для району Святогірського підняття характерний найбільш повний розріз соленосних відкладів, що включає три світи — Микитівську, Артемівську та Краматорську. Перші ознаки лагунних умов проявилися в цьому районі наприкінці картамиського часу (світа мідистих пісковиків), про що свідчить розкритий тут пласт ангідриту.

Розглянутий прояв калійних солей розкритий на південно-західному зануренні Святогірського підняття в інтервалі глибин 577,0–671,0 м. Серед калійних мінералів найпоширенішими є сильвін і полігаліт, рідше зустрічаються лангбейніт, каїніт, левеїт, епсоміт, кізерит і карналіт».

Завантажити PDF

Панов Б.С. Флюорит юго-западной окраины Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Панов Б. С. Флюорит юго-западной окраины Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 104-117.

У статті описано флюоритову мінералізацію карбонатної товщі нижнього карбону та наведено дані про виявлення флюориту як цементу аркозових пісковиків девонських відкладів. Подано характеристику морфологічних різновидів флюориту, його оптичні властивості, а також результати спектроскопічного дослідження флюоритів різних типів і вмісних карбонатних порід. Розглянуто питання генезису флюориту в карбонатних породах нижнього карбону.

Відомості про флюорит Донецького басейну обмежуються короткими згадками про його наявність серед нижньокам'яновугільних карбонатних порід (Гінзбург, 1928; Іваницький, 1933; Орловський, 1934). Нині всі знахідки плавикового шпату тут викликають значний інтерес, особливо у зв'язку з відкриттям Покрово-Киріївського флюоритового родовища (Древін, Зарицький, 1960) у східній частині зони зчленування Донецького басейну з Приазовським кристалічним масивом.

Завантажити PDF

Левенштейн М.Л., Бобров В.П. Калийные соли в галогенных отложениях нижней перми Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Прогнозная карта на калийные соли в нижнепермской галогенной формации Донецкого бассейна. Прогнозна карта калійних солей у нижньопермській галогенній формації Донецького басейну.

Левенштейн М. Л., Бобров В. П. Калийные соли в галогенных отложениях нижней перми Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 53-65.

Розглядається склад нижньопермської галогенної формації Донецького басейну. Відзначається приуроченість калійних солей до середньої та верхньої частин краматорської світи й наводиться їхня мінералогічна характеристика. Вказуються площі, перспективні для пошуків калійних солей, зокрема на відносно невеликих глибинах.

Галогенна формація нижньої пермі завершує великий цикл верхньопалеозойського осадонакопичення в Донецькому прогині, змінюючи в розрізі теригенну строкатоколірну товщу мідистих пісковиків. Відклади цієї формації збереглися лише в західній частині Донецького басейну, у межах Бахмутської та Кальміус-Торецької котловин. Межі поширення галогенних відкладів у цих структурах на півночі, сході та південному заході є ерозійними й чітко визначаються виходами підстилаючих порід. На північному заході галогенні відклади, занурюючись під потужний покрив верхньої пермі, мезозою та кайнозою, переходять у Дніпровсько-Донецьку западину.

До 1953 року вивчення галогенної формації практично здійснювалося лише в межах двох родовищ кам'яної солі, відомих ще з минулого століття, — Артемівського та Слов'янського, розташованих відповідно в південно-східній і центральній частинах Бахмутської котловини. У результаті цих досліджень сформувалися уявлення про літологічний склад, умови залягання та обсяг відкладів галогенної формації Донбасу.

Водночас величезна площа поширення цієї формації на решті території Бахмутської й Кальміус-Торецької котловин, а також за їхніми межами на північному заході, у Дніпровсько-Донецькій западині, залишалася майже не дослідженою. Унаслідок цього питання стратиграфічного поділу та складу відкладів, що формують цю формацію, протягом тривалого часу залишалися дискусійними.

Завантажити PDF

Кореневский С.М, Бобров В.П., Галицкий И.В, Хрущов Д.П. Калиеносность галогенных отложений Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Кореневский С. М, Бобров В. П., Галицкий И. В, Хрущов Д. П. Калиеносность галогенных отложений Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 20-42.

Праця присвячена вивченню калійних і калійно-магнієвих солей, виявлених у верхній частині нижньопермських галогенних відкладів Західного Донбасу та Дніпровсько-Донецької западини. Автор зазначає, що ці горизонти мають значне поширення, а поряд із уже відомими площами окреслюються нові перспективні ділянки для пошуків калійних солей. У роботі розглянуто історію дослідження галогенних відкладів у північно-західній частині Донбасу, де вони відомі понад століття, а промисловий видобуток кам'яної солі ведеться понад вісімдесят років. Також висвітлено етапи відкриття галогенних відкладів у Дніпровсько-Донецькій западині, де спочатку були встановлені лише девонські соленосні товщі, а в останнє десятиліття виділено й нижньопермську галогенну формацію. 

Особливу увагу приділено аналізу літологічного складу девонських і нижньопермських галогенних формацій, які тривалий час вважалися одноманітними та складеними переважно кам'яною сіллю. Видання становить інтерес для геологів, гірничих інженерів і дослідників, які займаються вивченням соленосних формацій, мінерально-сировинної бази та геологічної будови Донбасу й Дніпровсько-Донецької западини.

Завантажити PDF