Зуївська ДРЕС на світлинах: будівництво та перші роки (1930-ті)

Зугрес. Головний корпус електростанції на стадії будівництва. На передньому плані — річка Кринка. 1930 р.

Фотографії будівництва, перших років роботи та розвитку Зуївської ДРЕС у 1930-х роках. Старі світлини розповідають про масштабну індустріальну стройку — спорудження однієї з найбільших і найпотужніших на той час електростанцій Європи та одного з провідних енергетичних підприємств СРСР.

На світлинах — величезний масштаб будівництва, робітники, перші агрегати та станція в перші роки роботи. За цими кадрами стоїть не лише історія розвитку радянської енергетики, а й драматичний контекст 1932–1933 років — років Голодомору-геноциду українського народу.

Яковлев В.И., Цыбулька П.И., Семешко Н.С. Зуевская ГРЭС: Очерки (1973)

Яковлев В. И., Цыбулька П. И., Семешко Н. С. Зуевская ГРЭС: Очерки. Донецк: Донбас, 1973. 126 с., ил. (История фабрик и заводов).

Книга з відомої серії «Історія фабрик і заводів» присвячена історії Зуївської державної районної електростанції — Зуївської ДРЕС.

Торгово-Промышленный Донбасс. Екатеринославское Субагентство «Транспечати» НКПС (1925)

Торгово-Промышленный Донбасс: [плакат] / Издание Южного Агентства "Транспечати" НКПС. Москва: 6-я тип. "Траспечати" НКПС, [1925]. 1 л.: хромолитогр.; 97,5 х 71,0 см.

«Торгово-промышленный Донбасс. Екатеринославское Субагентство „Транспечати“ НКПС» — рекламний плакат 1920-х років, виданий на замовлення та присвячений поліграфічним послугам Катеринославського субагентства «Транспечати» Народного комісаріату шляхів сполучення.

⚒ З Днем Шахтаря! ⚒

Флагман горного машиностроения: Очерк истории Харьковского ордена Ленина машиностроительного завода «Свет шахтера» (1979)

Флагман горного машиностроения: Очерк истории Харьковского ордена Ленина машиностроительного завода «Свет шахтера» / С. Ф. Бабурин, В. М. Бузницкая, Л. Д. Калинина и др. Харьков: Прапор, 1979. 146 с., ил. (История фабрик и заводов).

Древности Торской крепости (Фотоальбом, 2007)

Древности Торской крепости: фотоальбом / авт.-уклад. А.В. Шамрай; вступ. ст. Л.Я. Зандер; фотозйомка О.О. Соловкіна. Слов’янськ: Печатный двор, 2007. 22 с.

У 2007 році в Слов'янську вийшов фотоальбом "Стародавства Торської фортеці" присвячений археологічним розкопкам фортеці, що проходили на протязі 2005-2007 років, за безпосередньою участю Слов'янського краєзнавчого музею.

Лебедев Н.А. Антропоген Приазовья (Труды Геологического института. Вып. 215, 1972)

Лебедев Н. А. Антропоген Приазовья. М.: Наука, 1972. 108 с., 27 ил. (Труды Геологического института №215).

«На основании новых геологических и палеонтологических материалов в работе дается детальное стратиграфическое расчленение антропогеновых отложений одного из опорных регионов внеледниковой зоны юга СССР. Проведена корреляция морских и континентальных отложений этой области друг с другом, а также с отложениями ледниковой зоны Украины, где были обнаружены слои с фауной млекопитающих, сравнимой с фаунами Приазовья.

Монография содержит большой фактический материал, выводы по стратиграфии и палеогеографии антропогена и будет интересна геологам, биостратиграфам и палеогеографам».

Завантажити PDF

Кучеренко М.Т., Сокольская Х.В., Федина А.В. О некоторых особенностях карбонатных пород среднего карбона Чистяково-Снежнянского района Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №2, 1967)

Кучеренко М. Т., Сокольская Х. В., Федина А. В. О некоторых особенностях карбонатных пород среднего карбона Чистяково-Снежнянского района Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1967. №2. С. 79-86.

«Горизонти карбонатних порід мають важливе значення для зіставлення розрізів кам'яновугільних відкладів, тому їхньому вивченню приділялася значна увага. [...]

Останнім часом нами паралельно з вивченням структурно-текстурних особливостей карбонатних порід Чистяково-Сніжнянського району виконано значну кількість хімічних і термічних досліджень, які дадуть змогу з'ясувати залежність між їхніми структурно-текстурними особливостями та хіміко-мінеральним складом і більш упевнено судити про їхній генезис».

Завантажити PDF

Кизильштейн Л.Я. Морфология и происхождение некоторых выделений сингенетичного пирита в угольных пластах Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №2, 1967)

Кизильштейн Л. Я. Морфология и происхождение некоторых выделений сингенетичного пирита в угольных пластах Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1967. №2. С. 122-124.

«Під час петрографічного вивчення вугільних пластів у деяких районах східної частини Донецького басейну було відзначено значне різноманіття форм виділень піриту, сингенетичних із торфонакопиченням.

Оскільки спеціальних праць, присвячених дослідженню морфології піриту у вугіллі Донбасу, немає, ми вважаємо доцільним описати виявлені форми, а також викласти міркування щодо їхнього генезису».

Завантажити PDF

Беспалов И.М., Федоровская Л.И., Кошман М.Е. К вопросу о конгломератах картамышcкой свиты Донбасса (Литология и полезные ископаемые №1, 1967)

Беспалов И. М., Федоровская Л. И., Кошман М. Е. К вопросу о конгломератах картамышcкой свиты Донбасса. Литология и полезные ископаемые. 1967. №1. С. 141-146.

«До цього часу конгломерати картамиської світи (мідистих пісковиків) вивчені недостатньо. Про їхню наявність або лише згадується в літературі, або, якщо й наводиться короткий опис деяких різновидів, то дається неправильне тлумачення їхнього генезису (Нестеренко, 1954; Шалит, 1940). Більше того, у низці праць взагалі заперечується наявність конгломератів у картамиській світі.

Так, К. М. Савич-Заблоцький та І. Ю. Лапкін (1949), які вивчали мідисті пісковики північно-східної частини Бахмутської котловини, дійшли висновку, що породи, які раніше описувалися як конгломерати, насправді являють собою глинисто-карбонатні стяжіння різноманітної форми, що утворилися в умовах морських заток і в генетичному відношенні не мають нічого спільного зі справжніми конгломератами».

Завантажити PDF

Гончаров Ю.И. Стронций в галогенной толще донецкой перми (Литология и полезные ископаемые №1, 1967)

Гончаров Ю. И. Стронций в галогенной толще донецкой перми. Литология и полезные ископаемые. 1967. №1. С. 60-74.

«Стронцій, поряд із калієм, бромом і бором, є одним із найхарактерніших елементів соленосних відкладів. Між тим для району Донбасу дані про закономірності розподілу стронцію в нижньопермській галогенній товщі до останнього часу були вкрай обмеженими.

У 1959 році у статті Л. Д. Панченка та ін. були наведені перші відомості про вміст стронцію в кам'яній солі нижньопермських відкладів Донецького басейну, а П. В. Зарицьким (1960, 1961) описано перші знахідки в них целестину. Детальніші відомості про поширення стронцію в деяких типах гірських порід і водах галогенних відкладів Донбасу містяться в роботі М. А. Карасика та ін. (1963).

З 1961 по 1964 рік автор вивчав геохімію стронцію та низки інших елементів у нижньопермській галогенній товщі Донецького басейну. У процесі досліджень було виконано 480 визначень стронцію у зразках гірських порід і 99 визначень стронцію в мінералізованих водах та розсолах, детально вивчалася мінералогія. Відібрані зразки гірських порід характеризують найбільш типові розрізи нижньої пермі Донецького басейну (район с. Микитівки, селищ Зайцевого та Кодеми, Артемівського родовища кам'яної солі, с. Ями, Слов'янського та Святогірського куполів, Кальміус-Торецької котловини)».

Завантажити PDF

Коган В.Д. Находка сидерита в бахмутской серии (Литология и полезные ископаемые №5, 1966)

Коган В. Д. Находка сидерита в бахмутской серии. Литология и полезные ископаемые. 1966. №5. С. 126-129.

«Бахмутська серія — соленосна товща нижньої пермі Дніпровсько-Донецької западини — об'єднує три світи: Микитівську, Слов'янську та Краматорську. Як за характером порід, що її складають, так і за всіма іншими ознаками ця серія є типовим представником формації внутрішньоконтинентальних солеродних морських водойм.

Літологія Бахмутської серії вивчена досить детально. Зокрема, встановлено поступове зменшення вгору за розрізом кількості теригенних порід і збільшення соленасиченості розрізу, що відбувається ритмічно. Це дало змогу виділити в Бахмутській серії низку ритмопачок, які мають певне стратиграфічне значення (Коган, 1964). Окрім кам'яної солі, у розрізі істотну роль відіграють пласти глин, карбонатних порід та ангідритів.

Карбонатні породи протягом багатьох десятиліть є об'єктом промислової розробки та різноманітних спеціальних досліджень. Встановлено, що вони складені переважно вапнистими доломітами і меншою мірою — вапняками. Нерідко, особливо в нижній половині пласта, вони містять значну кількість теригенної домішки. Інші карбонатні мінерали досі в їхньому складі не були відомі. У зв'язку з цим становить інтерес знахідка в одному з таких карбонатних горизонтів прошарку сидериту».

Завантажити PDF