Шатский Н.С. Большой Донбасс и система Вичита. Сравнительная тектоника древних платформ (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, № 6, 1946)

Шатский Н. С. Большой Донбасс и система Вичита. Сравнительная тектоника древних платформ. Статья 2. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1946. № 6. С. 57-90.

Ця стаття, що є другою частиною дослідження з порівняльної тектоніки давніх платформ, присвячена питанню природи Великого Донбасу. З'ясування загальної тектонічної будови Донецького басейну ґрунтується на порівнянні його з відомою геологічною структурою Північноамериканської платформи — системою Вічита. У статті описано систему Вічита в обсязі, прийнятому автором, і з'ясовано її співвідношення зі складчастим поясом Уошито (Ouachita). Далі розглянуто структури типу «поперечних крайових прогинів», до яких належить система Вічита, та встановлено загальні умови їх утворення по окраїнах платформ. На підставі цих даних визначено межі структури Великого Донбасу, її тип і походження.

Завантажити PDF

Логвиненко Н.В. Некоторые закономерности процесса осадконакопления в среднем и верхнем карбоне северо-востока Донбасса (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №5, 1945)

Логвиненко Н. В. Некоторые закономерности процесса осадконакопления в среднем и верхнем карбоне северо-востока Донбасса. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1945. №5. С. 73-86.

Праця містить опис явищ циклічної седиментації у відкладах середнього та верхнього відділів кам'яновугільної системи північно-східної частини Донецького басейну (Білокалитвинський район). Встановлено закономірну повторюваність відкладів різних груп фацій, тобто наявність циклів седиментації. Наведено стислу літолого-мінералогічну характеристику цих циклів.

Висвітлено зв'язок седиментації з тектогенезом та її значення для розв'язання палеогеографічних проблем.

Завантажити PDF

Лунгерсгаузен Л. Палеогеография Днепровско-Донецкой впадины в юрский период (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, № 3, 1944)

Лунгерсгаузен Л. Палеогеография Днепровско-Донецкой впадины в юрский период. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1944. № 3. С. 22-27.

Автор намагається відновити історію переміщення берегової лінії моря, яке заповнювало Дніпровсько-Донецьку западину та Донецький басейн у юрський період. Послідовний хід трансгресій і регресій морського басейну зображено на низці схематичних палеогеографічних карт.

Завантажити PDF

Донабедов A.T. Некоторые результаты геофизических исследований Большого Донбасса (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №5, 1940)

Донабедов A. T. Некоторые результаты геофизических исследований Большого Донбасса. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1940. №5. С. 61-87.

Стаття знайомить зі станом робіт над проблемою Великого Донбасу у 1940 році; крім підсумків досліджень, у статті наведено основні напрями подальшого розвитку робіт.

Завантажити PDF

Яковлев Н.Н. О пермской доломитовой толще Донбасса (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №4, 1940)

Яковлев Н. Н. О пермской доломитовой толще Донбасса. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1940. №4. С. 69-72.

У статті описується найбільш виразний розріз пермської доломітової товщі Донбасу поблизу м. Артемівська (Бахмута) та проводиться його зіставлення з розрізом доломітової товщі найглибшої свердловини (близько 1000 м) Бахмутської котловини, пробуреної у 1934–1936 роках.

Завантажити PDF

Карлов Н.Н. Новые данные о распространении и о составе меловых отложений в пределах юго-западной окраины Донецкого бассейна (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №5, 1937)

Схема передбачуваного поширення верхньокрейдових відкладів у межах південно-західної окраїни Донбасу та на захід від неї (складена М. М. Карловим у 1936 р.)

Карлов Н. Н. Новые данные о распространении и о составе меловых отложений в пределах юго-западной окраины Донецкого бассейна. Известия Академии наук СССР. Отделение математических и естественных наук. Серия геологическая. 1937. №5. С. 810-823.

Крейдові відклади південної окраїни Донбасу та всієї Причорноморської западини загалом вивчені недостатньо. У Мелітопольському районі, незважаючи на значну глибину окремих артезіанських свердловин (м. Мелітополь — 362,7 м, Новоолексіївка — 326,6 м, економія Ельбінг — 502,02 м), крейдових відкладів під час буріння не було досягнуто і, вочевидь, вони залягають на значній глибині.

Незважаючи на значну глибину свердловин (понад 500 м) у низці районів Причорноморської западини, крейдових відкладів також не було досягнуто, через що висловлювалися припущення, що вони залягають на великій глибині. На підставі результатів нових бурових робіт, під час яких було виявлено крейдові відклади, автор беззаперечно встановлює їх широке поширення в межах досліджуваного району та висловлює припущення про їх суцільний розвиток.

Завантажити PDF

Захаров Е.Е. О геологической структуре Никитовского месторождения ртутных руд в Донецком бассейне (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №1, 1936)

Захаров Е. Е. О геологической структуре Никитовского месторождения ртутных руд в Донецком бассейне. Известия Академии наук СССР. Отделение математических и естественных наук. Серия геологическая. 1936. №1. С. 185-198.

Микитівське родовище в геологічному відношенні вважається відносно добре дослідженим. Геологами, які вивчали родовище раніше, опрацьовано стратиграфію порід, що складають цей район, і наведено петрографічну характеристику пісковиків, які вміщують руду; детально вивчено мінеральні асоціації та послідовність кристалізації руди. Питанням геологічної будови приділялося менше уваги, особливо питанню зв'язку мінералізації з певними структурно-геологічними елементами.

Дослідженнями Геологічного інституту Академії наук СРСР у 1935 році встановлено, що система тріщин, розвинених на Микитівському родовищі, значною мірою контролює не лише локалізацію, а й характер рудоутворення. Встановлено, що велика тріщина, так звана «січна», має давніший вік порівняно з мінералізацією. Цю тріщину можна вважати основним каналом, яким надходили рудоносні розчини.

Завантажити PDF

Гинзбург И.И. Никелькобальтовый вад в третичных отложениях Донбасса (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №1, 1936)

Гинзбург И. И. Никелькобальтовый вад в третичных отложениях Донбасса. Известия Академии наук СССР. Отделение математических и естественных наук. Серия геологическая. 1936. №1. С. 177-183.

У статті наведено випадок утворення нікель-кобальтового ваду у вигляді плівок, що покривають піщинки кварцових пісків полтавського ярусу (олігоцену) та цементують їх у тонкі сочевицеподібні прошарки пісковику (Донбас, Нагольний кряж). Вміст нікелю і кобальту в них, очевидно, пов’язаний із вивітрюванням рудних жил, що містять ці метали та розташовані неподалік цього місця, але наразі ще не виявлені.

«В геологической литературе многократно описывали содержащие кобальт и никель вады, образующиеся как продукты окисления и миграции окислов марганца в рудных месторождениях, при выветривании пород и пр.

Особый интерес представляют вады-пленки, обволакивающие и цементирующие песчаники в марганцевисто-железистые прослои, пропласты и пр. Такой случай нами наблюдался в районе станции Майорская около Никитовки (Донбасс).

На Константиновском стекольном заводе еще в 1928 г. я обратил внимание на отдельные черные комья, сростки песка, выкидываемые барабаном, в котором происходит просеивание песка. Уже один внешний вид указывал на то, что мы имеем здесь дело с марганцевисто-железистыми пленками. Песок завод брал со ст. Майорская. Весьма интересны черные конусообразные свечечки длиной до 8—10 см и диаметром основания 5—7 мм, которые встречаются в том же месте. Осмотр на месте выяснил, что мы имеем здесь дело с третичными песками полтавского яруса, чрезвычайно развитого в Артемовском округе. В песке попадаются три линзовидных прослоя (лепешки) черного песка в несколько сантиметров мощности, которые при добыче обыкновенно откидываются как материал, негодный для стекольного дела».

Завантажити PDF

Большая вода индустрии: Очерки из истории производственного объединения «Укрпромводчермет» (1980)

Соляник В. В. и др . Большая вода индустрии: Очерки из истории производственного объединения «Укрпромводчермет» / В. В. Соляник, П. Г. Луценко, А. Г. Беланенко. Донецк: Донбасс , 1980. 120 с., 8 л. ил. (История фабрик и заводов).

Книга з відомої серії «Історія фабрик і заводів» присвячена виробничому об’єднанню «Укрпромводчормет». Основну увагу приділено будівництву та експлуатації штучного водотоку — каналу Сіверський Донець — Донбас.

«У 1930 році за рішенням радянського уряду було створено спеціальний трест із забезпечення водою Донбасу та Криворіжжя — «Донбасводтрест», пізніше реорганізований у виробниче об’єднання «Укрпромводчормет». За 50 років його діяльності створено найбільшу в країні централізовану систему питного та технічного водопостачання.

Книга розповідає про трудові здобутки колективу об’єднання, вирішення проблем водопостачання, охорону та раціональне використання водних ресурсів».

Завантажити PDF

Жук Г.П. Северский Донец — Донбасс: Путеводитель (1982)

Жук Г. П. Северский Донец — Донбасс: Путеводитель. Донецк: Донбас, 1982. 79 с., ил.

Книга-путівник присвячена каналу Сіверський Донець — Донбас — одному з найбільших водогосподарських об'єктів регіону. У виданні розповідається про його будівництво, реконструкцію та експлуатацію, значення для забезпечення водою міст і промислових підприємств Донбасу, а також знайомить із населеними пунктами, розташованими вздовж каналу.

Завантажити PDF

Давыдов В.Д. Голубое ожерелье Донбасса (1980)

Давыдов В. Д. Голубое ожерелье Донбасса: Науч.-попул. очерк. Донецк: Донбас, 1980. 100 с., ил.

«Вода — візничий природи». Так Леонардо да Вінчі характеризував її значення у всіх природних явищах, у житті людини. Незвичайні її властивості, незліченні «професії». В індустріальному Донбасі вона допомагає шахтарям добувати вугілля, металургам — виплавляти сталь, хімікам —одержувати цінні продукти, хліборобам — підвищувати врожаї.

Книга розповідає про водні ресурси краю, про охорону та раціональне їх використання. Розрахована на широке коло читачів».

Завантажити PDF

Шабалин А.Ф. Донецкая вода: краткий очерк водоснабжения Донбасса (1956)

Шабалин А. Ф. Донецкая вода: краткий очерк водоснабжения Донбасса / А. Ф. Шабалин. Сталино: Сталинское областное издательство, 1956. 65 с. (Край Донецкий).

Книга присвячена історії водопостачання Донбасу. У ній розповідається про проблему дефіциту водних ресурсів у регіоні та будівництво водогосподарської інфраструктури в радянський період, зокрема водоводів, водосховищ і каналу Сіверський Донець — Донбас. Видання містить стислий огляд розвитку системи водопостачання та буде цікавим дослідникам історії Донбасу й промислової спадщини.

Завантажити PDF