Admin Control Panel 

  ЗаписиНалаштуванняДизайнHTMLКоментаріAdSenseСтатистикаЕфективністьGoogle АналітикаВихід 
Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

четвер, 30 серпня 2018 р.

Торские минеральные воды («Лиманская сторона» № 35 (375), 2018)

Скважина минеральной воды у старинного Свято-Вознесенского храма. Скважина пробурена в 1965 году, в нескольких метрах от старого источника

неділя, 26 серпня 2018 р.

С Днем шахтера, Донбасс!

Празднование Дня шахтера. Стадион «Шахтёр» г. Сталино, 1949 г.

вівторок, 14 серпня 2018 р.

Фотоальбом «Відділення Українського степового природного заповідника «Крейдова Флора» (2018)


Пішов в друк фотоальбом, присвячений ювілею заповідника «Крейдова флора» за авторством завідувача відділенням С.В. Лиманського. Фото - С. Лиманський, а також С. Орлик, Д. БалховітінВ. Іванець, Ю. Спінова, Д. Ширяєва та М. Кулішов aka Tw1npeaks (на обкладинці).

«Історію «Крейдової флори», як природоохоронного об’єкту, справедливо розглядати з першого звернення уваги науковців на унікальність даної території у природному відношенні. Безумовно, такою подією є повідомлення у 1928 році в «Дрібних замітках» видатного ботаніка Є.М. Лавренка, про нову знахідку сосни на крейді понад р. Донцем аспірантом В.І. Акоповим, якому «пощастило знайти 3–4 ділянки невеличких природних насаджень сосни біля с. Лаврент’ївки, вище с. Крива Лука, по крейдяних відслоненнях правого берега долини Донця… Того ж року, Український комітет охорони пам'яток природи включив «бір» до списку пам'яток природи».

Видання здійснене у рамках впровадження проекту «Програма екологічних громадських ініціатив для Сходу та Заходу України». Проект реалізується Фондом розвитку ГО «Західноукраїнський ресурсний центр» спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Лисін Б.С. Глини і глиняна промисловість на Україні (1918)


Лисін Б.С. Глини і глиняна промисловість на Україні. Цегла, черепиця, звончак для шляхів, труби, фарфор, фаянс, цемент, шкло / Б.С. Лисін. — Київ: Вид-во Праця, 1918. – 128 с.: табл.

Борис Савелійович Лисін (4 серпня 1883, Новоград-Волинський — 22 листопада 1970, Київ) — український радянський хімік-технолог, доктор технічних наук, професор (з 1921 року), академік АН УРСР (з 22 лютого 1939 року). Основні праці присвячені технології силікатів і будівельних матеріалів, вивченню властивостей силікатної сировини СРСР і науковому обґрунтуванню найновіших способів її переробки.

«Україна займає одно з найперших місць на всьому свїті по своему багацтву та ріжноманітности каолїнів і глин.

Через Україну проходят стяги польового шпату, гірських пород (граніти, порфіри, лабрадори, та инші), котрі, перетворюючись під впливом хімічних (СО₂, Н₂О) і механічних (вітри, морози, та взагалі температурні зміни) факторів, в решті решт дають глину — найважнійший сировий матеріял для всіх галузів керамічних (глиняних) виробів».

Завантажити PDF
Джерело: Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

пʼятниця, 10 серпня 2018 р.

Кулик Н.А., Постнов А.В. Геология, петрография и минералогия в археологических исследованиях (2009)


Кулик Н.А., Постнов А.В. Геология, петрография и минералогия в археологических исследованиях: Учебн.-метод. пособие / Новосиб. гос. ун-т, Ин-т археол. и этногр. СО РАН. — Новосибирск, 2009. – 102 с.

В методическом пособии изложены применяемые в археологии методы геологии, петрографии и минералогии и связанный с ними минимальный объем геолого-петрографических знаний, необходимые для обработки каменного материала археологических коллекций и геолого-геоморфологической интерпретации расположения археологических памятников. Цель работы - на примерах археологических памятников Горного Алтая, Монголии, Западной Сибири показать возможности геологических методов и перспективность комплексного изучения в археологии.

В пособии приведены стандартные методики и оригинальные разработки авторов по анализу каменного материала из археологических памятников различных эпох. Помимо студентов археологической специальности, пособие может быть полезным для широкого круга специалистов по проблемам древнейшей истории и палеоэкологии.

неділя, 5 серпня 2018 р.

Зубова Л.Г. Торий в природе и сернокислых ландшафтах (научные факты и гипотезы) (2017)

Зубова Л.Г. Торий в природе и сернокислых ландшафтах (научные факты и гипотезы): монография / Л. Г. Зубова — Луганск: Изд-во «Ноулидж», 2017. – 72 с.

В монографии рассматриваются химические свойства элемента тория, его концентрация совместно с редкоземельными элементами на геохимических барьерах, радиоактивность, особенности присутствия в сернокислых вулканических и антропогенных терриконовых ландшафтах. Представлены научные факты и высказаны гипотезы относительно ядерных реакций тория при взаимодействии с грозовыми явлениями. Продемонстрирована предполагаемая взаимосвязь тория и нейтронов плазменных тел гроз.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с геологией и геохимией, экологией, преподавателей, аспирантов и студентов.

Скачать PDF

Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Зубов А.А. и др. Терриконы (2015)

Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Зубов А.А. и др. Терриконы: монография / Л. Г. Зубова, А.Р. Зубов, А.А. Зубов, А.В. Харламова, С.Г. Воробьев, Ю.И. Макаришина, В.В. Буняченко. — Луганск: Изд-во «Ноулидж», 2015. – 712 с.

В монографии рассматриваются процессы, происходящие внутри и на поверхности терриконов и дестабилизирующие окружающую среду. Показана экологическая опасность терриконовых ландшафтов. Предложена классификация отвалов по их опасности. Продемонстрированы мероприятия по защите ландшафтов от вредного влияния терриконов с последующим полезным использованием поверхности отвалов и отвальной породы.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.

У монографії розглядаються процеси, що відбуваються усередині і на поверхні териконів та дестабілізують навколишнє середовище. Показана екологічна небезпека териконових ландшафтів. Запропонована класифікація відвалів за їх небезпекою. Продемонстровані заходи щодо захисту ландшафтів від шкідливого впливу териконів з подальшим корисним використанням поверхні відвалів та відвальної породи.

Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких пов'язана з екологією вугледобувної промисловості, викладачів, аспірантів і студентів.

Скачать PDF

Зубова Л.Г. и др. Получение металлов из терриконов угольных шахт Донбасса (2012)

Зубова Л.Г. и др. Получение металлов из терриконов угольных шахт Донбасса: монография./ Л. Г. Зубова, А.Р. Зубов, К.И. Верех-Белоусова, Н.В. Олейник — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2012. – 144 с.

В монографии рассматривается современное состояние утилизации отвальной породы угольных шахт. Показано усовершенствование кислотного выщелачивания и новое биохимическое выщелачивание Al из терриконов. Продемонстрирована возможность получения Ga, Ge, Bi, Fe, U методами флотации и биохимического выщелачивания из отвальной породы угольных шахт Донбасса.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.

У монографії розглядається сучасний стан утилізації відвальної породи вугільних шахт. Показано удосконалення кислотного вилуговування та біохімічне вилуговування Al з териконів. Продемонстрована можливість отримання Ga, Ge, Bi, Fe, U методами флотації і біохімічного вилуговування з відвальної породи вугільних шахт Донбасу.

Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких пов’язана з екологією вуглевидобувної промисловості, викладачів, аспірантів та студентів.

Скачать PDF

Зубов А.Р. и др. Повышение экологической безопасности породных отвалов угольных (2012)

Зубов А.Р. Повышение экологической безопасности породных отвалов угольных шахт: монография./ А.Р. Зубов, Л. Г. Зубова, С.Г. Воробьев, А.А. Зубов, А.В. Харламова. — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2012. – 176 с.

В монографии сделан анализ формирования экологической опасности породных отвалов угольных шахт - терриконов. Раскрыты закономерности выноса загрязняющих веществ с их поверхности в результате водной и ветровой эрозии. Описаны разработанные авторами методы дистанционного определения эродированности поверхности отвалов и изучения дефляционной устойчивости отвальной породы в лабораторных условиях. Методом математического моделирования установлены количественные показатели отложения продуктов дефляции на территории размещения отвалов. Рассмотрены пространственные закономерности изменения удельной гамма-активности почв на этой территории и содержания в них тяжелых металлов. Изучена возможность снижения экологической опасности отвалов путем создания на их поверхности «Киотских лесов» и вовлечения отвалов в Национальную экологическую сеть.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.

У монографії зроблено аналіз формування екологічної небезпеки порідних відвалів вугільних шахт - териконів. Розкрито закономірності винесення забруднюючих речовин з їх поверхні в результаті водної та вітрової ерозії. Описано розроблені авторами методи дистанційного визначення еродованості поверхні відвалів і вивчення дефляційної стійкості відвальної породи в лабораторних умовах. Методом математичного моделювання встановлено кількісні показники відкладення продуктів дефляції на території розміщення відвалів. Розглянуто просторові закономірності зміни питомою гамма-активності грунтів на цій території і вмісту в них важких металів. Вивчена можливість зниження екологічної небезпеки відвалів шляхом створення на їх поверхні «Кіотських лісів» і залучення відвалів у Національну екологічну мережу.

Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких пов'язана з екологією вуглевидобувної промисловості, викладачів, аспірантів і студентів.

Скачать PDF

субота, 4 серпня 2018 р.

Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Воробьев С.Г. и др. Оптимизация терриконовых ландшафтов (2010)


Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Воробьев С.Г. и др. Оптимизация терриконовых ландшафтов
— Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2010. – 208 с.

В монографии рассмотрены вопросы оптимизации терриконовых ландшафтов. Даны анализ вредного воздействия отвалов угольных шахт на окружающую среду и классификация отвалов угольных шахт по уровню экологической опасности. Рассмотрены последствия геохимической трансформации естественных кальциевых ландшафтов Донбасса в терриконовые сернокислые. Особое внимание уделено оптимизации поверхности отвалов путем рекультивации.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.

У монографії розглянуто питання оптимізації териконових ландшафтів. Подано аналіз шкідливого впливу відвалів вугільних шахт на навколишнє середовище та класифікація відвалів вугільних шахт за рівнем екологічної небезпеки. Розглянуто наслідки геохімічної трансформації природних кальцієвих ландшафтів Донбасу в териконові сірчанокислі. Особливу увагу приділено оптимізації поверхні відвалів шляхом рекультивації.

Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких зв’язана з екологією вуглевидобувної промисловості, викладачів, аспірантів та студентів.

Скачать PDF

Зубова Л.Г., Зубов А.Р. Экологические и геохимические особенности антропогенных ландшафтов Донбасса (2008)

Зубова Л.Г., Зубов А.Р. Экологические и геохимические особенности антропогенных ландшафтов Донбасса: Навчальний посібник. — Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008. – 128 с.

В посібнику розглянуто екологічні та геохімічні особливості лісних, рекреаційних, селітебних ландшафтів. В роботі широко представлена екологія гірничопромислових ландшафтів регіону. Достатньо цілісним є розділ, де розглянуто сільскогосподарські ландшафти Донбасу. Особлива увага приділяється мікрокліматичним, едафічним, гідрологічним, орографічним особливостям.

Посібник розрахований на студентів спеціальності „Гідрологія та гідрохімія”, а також може бути використаний студентами екологічних напрямків та спеціалістами, сфера діяльності яких пов’язана з ландшафтними дослідженнями.

Скачать PDF

Зубова Л.Г., Зубов О.Р. Гідроекологічні проблеми Донбасу (2008)

Зубова Л.Г., Зубов О.Р. Гідроекологічні проблеми Донбасу: Навчальний посібник — Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008. – 100 с.

Посібник „Гідроекологічні проблеми Донбасу” написаний відповідно до програми однойменного курсу, який вивчається студентами напряму „Гідрометеорологія” в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля і розкриває його найважливіші теми: екологічні проблеми питної води, екстремальні природні та техногенні явища, екологічний стан Азовського моря, поверхневих природних та штучних водоймищ, проблема забруднення довкілля токсичними речовинами з териконів тощо. При розгляді конкретних тем дається ряд загальних зауважень. Головна увага спрямовується на вузлові моменти проблеми. В окремих випадках дається розгорнуте пояснення або посилання на відповідні літературні джерела. По тексту як приклади використовуються проведені авторами спільно зі студентами та аспірантами дослідження. Головна увага приділяється найновішим досягненням, наприклад, в галузі ерозіознавства тощо. Для усіх тем даються запитання для самоконтролю та підготовки до заліку.

Посібник розрахований на студентів спеціальності „Гідрологія та гідрохімія”, а також може бути використаний студентами екологічних напрямків та спеціалістами, сфера діяльності яких пов’язана з водними ресурсами, їхнім використанням й охороною.

Скачать PDF

Зубова Л.Г. Терриконы, их утилизация и рекультивация (2008)

Зубова Л.Г. Терриконы, их утилизация и рекультивация — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2008. – 80 с.

В монографии „Терриконы, их утилизация и рекультивация” приведена краткая характеристика экологической опасности отвалов угольных шахт, рассмотрена утилизация отвальной породы как один из способов нейтрализации вредного влияния терриконов на окружающую среду.

Главное внимание уделяется использованию териконовой породы в качестве сырья для металлургии. В монографии широко представлены исследования по получению алюминия, висмута, железа, галлия, германия из отвальной породы. Особое внимание уделяется таким узловым моментам проблемы, как использование породы в качестве удобрений и в пелоидотерапии. Подробно раскрыто использование свойств сульфидов для утилизации отвалов угольных шахт. Рассмотрены мероприятия по улучшению лесной рекультивации терриконов Донбасса

Монография рассчитана на специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией горнодобывающей промышленности.

Скачать PDF

Смирный М.Ф., Зубова Л.Г., Зубов А.Р. Экологическая безопасность терриконовых ландшафтов Донбасса (2006)

Смирный М.Ф., Зубова Л.Г., Зубов А.Р. Экологическая безопасность терриконовых ландшафтов Донбасса — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2006. – 232 с.

В монографии рассмотрены вопросы восстановления терриконовых ландшафтов Донбасса на основе установления закономерностей физико-геологических и геохимических процессов, происходящих в отвальных породах. Дан анализ трансформации природных кальциевых ландшафтов региона в терриконовые сернокислые под влиянием шахтных отвалов. Обоснована возможность использования отвальной породы в качестве сырья для металлургии. Предложены способы получения галлия, германия и алюминия из отвальной породы. Особое внимание уделено поэтапной утилизации терриконов по их геохимической активности. Исследована лесная рекультивация как средство снижения вредного действия отвалов на окружающую среду и консервации полезных элементов отвальной породы для использования в будущем.

Для научных работников, преподавателей, аспирантов и студентов.

Исторически сложилось так, что объекты угольной промышленности являются градообразующими, вокруг них создавалась и формировалась насыщенная техногенная структура.  В настоящее время практически весь Донецкий регион превратился в перенасыщенную антропо-техногенную зону, в которой любое проявление природной или техногенной опасности может стать катастрофой.  Именно поэтому защита и восстановление окружающей среды в регионе, обеспечение экологической безопасности являются чрезвычайно актуальными.

На территории Донбасса уже более 200 лет производится подземная добыча угля.  Шахтные комплексы изменяют до неузнаваемости естественные ландшафты.  На месте природных, пусть и не очень богатых растительностью, степных ландшафтов образуются техногенные, изобилующие прудами-отстойниками, производственными зданиями, террикониками.  Последних на территории региона более 1500.  Почвы, запечатанные под отвалы и не выполняющие свои экологические функции, на территории Донбасса составляют 11 тысяч гектаров.  На прилегающих к отвалам территориях растительность ослаблена, то есть биологическая продуктивность здесь ниже нормы.  Это происходит потому, что отвальная порода, повсеместно содержащая сульфиды, окисляется. Окисление сопровождается образованием серной кислоты и ее соединений, горением отвалов, миграцией воздушным путем вредных газов и пыли, водным – радионуклидов и тяжелых металлов.  Токсичные вещества, мигрирующие с террикоников, воздействуют не только на растительность прилегающих территорий, но и на другие компоненты степных ландшафтов, изменяя их естественные геохимические особенности. Однако эти изменения недостаточно изучены.

Скачать PDF