Шахтарські оповіді про духа Шубіна поповнили Національний перелік культурної спадщини

Шубін, виготовлений із кам’яної солі соледарським майстром Петром Лук’яновим.

Міністерство культури України включило «Шахтарські бувальщини про духа-охоронця Шубіна» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Елемент пов’язаний із фольклорною традицією шахтарських громад Донецького кам’яновугільного басейну та суміжних територій.

Образ Шубіна описують як невисокого чоловіка в шубі, чоботях і шахтарській касці з ліхтариком та палаючими очима. Виникнення традиції пов’язують із ХІХ — початком ХХ століття, коли на Донеччині активно розвивалася вугільна промисловість. Походження імені персонажа має кілька версій, зокрема його пов’язують із шахтарями та працівниками, які виконували небезпечну роботу з випалювання метану в шахтах.

Детальніше про включення елемента до Національного переліку — на сайті Міністерства культури України.

Більше про Шубіна — «Шахти та рудники Донбасу».

Александров И.М. Формы замещения органических остатков в пермских соленосных отложениях (Галогенные формации Украины и связанные с ними полезные ископаемые, 1971)

Александров И. М. Формы замещения органических остатков в пермских соленосных отложениях. Галогенные формации Украины и связанные с ними полезные ископаемые: тезисы докладов симпозиума (сентябрь 1971 г.). Киев: Наукова думка, 1971. С. 29–30.

У статті досліджуються викопні рештки та форми їх мінерального заміщення в соленосній товщі Бахмутсько-Слов’янської котловини. Тривалий час у соленосних відкладах майже не виявляли решток організмів. Важливою знахідкою стала морська фауна, виявлена під час проходки шахти № 3 біля копальні ім. Карла Лібкнехта (колишня Брянцівська) у пласті доломітизованого мергелю. За складом вона виявилася подібною до фауни вапняково-доломітової товщі, що дає підстави вважати обидві товщі одновіковими та відносити їх до нижньої пермі.

Древности Торской крепости (Фотоальбом, 2007)

Древности Торской крепости: фотоальбом / авт.-уклад. А.В. Шамрай; вступ. ст. Л.Я. Зандер; фотозйомка О.О. Соловкіна. Слов’янськ: Печатный двор, 2007. 22 с.

У 2007 році в Слов'янську вийшов фотоальбом "Стародавства Торської фортеці" присвячений археологічним розкопкам фортеці, що проходили на протязі 2005-2007 років, за безпосередньою участю Слов'янського краєзнавчого музею.

Гончаров Ю.И. Стронций в галогенной толще донецкой перми (Литология и полезные ископаемые №1, 1967)

Гончаров Ю. И. Стронций в галогенной толще донецкой перми. Литология и полезные ископаемые. 1967. №1. С. 60-74.

«Стронцій, поряд із калієм, бромом і бором, є одним із найхарактерніших елементів соленосних відкладів. Між тим для району Донбасу дані про закономірності розподілу стронцію в нижньопермській галогенній товщі до останнього часу були вкрай обмеженими.

У 1959 році у статті Л. Д. Панченка та ін. були наведені перші відомості про вміст стронцію в кам'яній солі нижньопермських відкладів Донецького басейну, а П. В. Зарицьким (1960, 1961) описано перші знахідки в них целестину. Детальніші відомості про поширення стронцію в деяких типах гірських порід і водах галогенних відкладів Донбасу містяться в роботі М. А. Карасика та ін. (1963).

З 1961 по 1964 рік автор вивчав геохімію стронцію та низки інших елементів у нижньопермській галогенній товщі Донецького басейну. У процесі досліджень було виконано 480 визначень стронцію у зразках гірських порід і 99 визначень стронцію в мінералізованих водах та розсолах, детально вивчалася мінералогія. Відібрані зразки гірських порід характеризують найбільш типові розрізи нижньої пермі Донецького басейну (район с. Микитівки, селищ Зайцевого та Кодеми, Артемівського родовища кам'яної солі, с. Ями, Слов'янського та Святогірського куполів, Кальміус-Торецької котловини)».

Завантажити PDF

Коган В.Д. Находка сидерита в бахмутской серии (Литология и полезные ископаемые №5, 1966)

Коган В. Д. Находка сидерита в бахмутской серии. Литология и полезные ископаемые. 1966. №5. С. 126-129.

«Бахмутська серія — соленосна товща нижньої пермі Дніпровсько-Донецької западини — об'єднує три світи: Микитівську, Слов'янську та Краматорську. Як за характером порід, що її складають, так і за всіма іншими ознаками ця серія є типовим представником формації внутрішньоконтинентальних солеродних морських водойм.

Літологія Бахмутської серії вивчена досить детально. Зокрема, встановлено поступове зменшення вгору за розрізом кількості теригенних порід і збільшення соленасиченості розрізу, що відбувається ритмічно. Це дало змогу виділити в Бахмутській серії низку ритмопачок, які мають певне стратиграфічне значення (Коган, 1964). Окрім кам'яної солі, у розрізі істотну роль відіграють пласти глин, карбонатних порід та ангідритів.

Карбонатні породи протягом багатьох десятиліть є об'єктом промислової розробки та різноманітних спеціальних досліджень. Встановлено, що вони складені переважно вапнистими доломітами і меншою мірою — вапняками. Нерідко, особливо в нижній половині пласта, вони містять значну кількість теригенної домішки. Інші карбонатні мінерали досі в їхньому складі не були відомі. У зв'язку з цим становить інтерес знахідка в одному з таких карбонатних горизонтів прошарку сидериту».

Завантажити PDF

Гончаров Ю.И. О минералогическом составе калийных солей в районе Святогорского поднятия (Донбасс) (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Гончаров Ю. И. О минералогическом составе калийных солей в районе Святогорского поднятия (Донбасс). Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 160-162.

«Останнім часом з'явилася низка повідомлень про знахідки калійних солей у соленосних відкладах північно-західних окраїн Донецького басейну та Дніпровсько-Донецької западини (Левенштейн, 1961; Лапкін, 1961; Галицький, 1963). Восени 1963 року однією з пошукових свердловин тресту «Артемгеологія» в районі Святогірського підняття було розкрито калійні солі в розрізі краматорської світи нижньої пермі.

Під час мінералого-петрографічного вивчення керна свердловини, переданого нам трестом «Артемгеологія», було виявлено великий комплекс мінералів, характерних для калійних родовищ. Ці знахідки є особливо цікавими, оскільки в літературі відсутні дані щодо мінералогії та петрографії калійних проявів у цьому районі.

Святогірське підняття є складовою частиною ланцюга куполоподібних структур, що простягаються вздовж північно-західної окраїни Бахмутської котловини та утворилися на місці занурення північної гілки Донецької складчастої споруди.

За даними тресту «Артемгеологія», для району Святогірського підняття характерний найбільш повний розріз соленосних відкладів, що включає три світи — Микитівську, Артемівську та Краматорську. Перші ознаки лагунних умов проявилися в цьому районі наприкінці картамиського часу (світа мідистих пісковиків), про що свідчить розкритий тут пласт ангідриту.

Розглянутий прояв калійних солей розкритий на південно-західному зануренні Святогірського підняття в інтервалі глибин 577,0–671,0 м. Серед калійних мінералів найпоширенішими є сильвін і полігаліт, рідше зустрічаються лангбейніт, каїніт, левеїт, епсоміт, кізерит і карналіт».

Завантажити PDF

Левенштейн М.Л., Бобров В.П. Калийные соли в галогенных отложениях нижней перми Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Прогнозная карта на калийные соли в нижнепермской галогенной формации Донецкого бассейна. Прогнозна карта калійних солей у нижньопермській галогенній формації Донецького басейну.

Левенштейн М. Л., Бобров В. П. Калийные соли в галогенных отложениях нижней перми Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 53-65.

Розглядається склад нижньопермської галогенної формації Донецького басейну. Відзначається приуроченість калійних солей до середньої та верхньої частин краматорської світи й наводиться їхня мінералогічна характеристика. Вказуються площі, перспективні для пошуків калійних солей, зокрема на відносно невеликих глибинах.

Галогенна формація нижньої пермі завершує великий цикл верхньопалеозойського осадонакопичення в Донецькому прогині, змінюючи в розрізі теригенну строкатоколірну товщу мідистих пісковиків. Відклади цієї формації збереглися лише в західній частині Донецького басейну, у межах Бахмутської та Кальміус-Торецької котловин. Межі поширення галогенних відкладів у цих структурах на півночі, сході та південному заході є ерозійними й чітко визначаються виходами підстилаючих порід. На північному заході галогенні відклади, занурюючись під потужний покрив верхньої пермі, мезозою та кайнозою, переходять у Дніпровсько-Донецьку западину.

До 1953 року вивчення галогенної формації практично здійснювалося лише в межах двох родовищ кам'яної солі, відомих ще з минулого століття, — Артемівського та Слов'янського, розташованих відповідно в південно-східній і центральній частинах Бахмутської котловини. У результаті цих досліджень сформувалися уявлення про літологічний склад, умови залягання та обсяг відкладів галогенної формації Донбасу.

Водночас величезна площа поширення цієї формації на решті території Бахмутської й Кальміус-Торецької котловин, а також за їхніми межами на північному заході, у Дніпровсько-Донецькій западині, залишалася майже не дослідженою. Унаслідок цього питання стратиграфічного поділу та складу відкладів, що формують цю формацію, протягом тривалого часу залишалися дискусійними.

Завантажити PDF

Кореневский С.М, Бобров В.П., Галицкий И.В, Хрущов Д.П. Калиеносность галогенных отложений Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Кореневский С. М, Бобров В. П., Галицкий И. В, Хрущов Д. П. Калиеносность галогенных отложений Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 20-42.

Праця присвячена вивченню калійних і калійно-магнієвих солей, виявлених у верхній частині нижньопермських галогенних відкладів Західного Донбасу та Дніпровсько-Донецької западини. Автор зазначає, що ці горизонти мають значне поширення, а поряд із уже відомими площами окреслюються нові перспективні ділянки для пошуків калійних солей. У роботі розглянуто історію дослідження галогенних відкладів у північно-західній частині Донбасу, де вони відомі понад століття, а промисловий видобуток кам'яної солі ведеться понад вісімдесят років. Також висвітлено етапи відкриття галогенних відкладів у Дніпровсько-Донецькій западині, де спочатку були встановлені лише девонські соленосні товщі, а в останнє десятиліття виділено й нижньопермську галогенну формацію. 

Особливу увагу приділено аналізу літологічного складу девонських і нижньопермських галогенних формацій, які тривалий час вважалися одноманітними та складеними переважно кам'яною сіллю. Видання становить інтерес для геологів, гірничих інженерів і дослідників, які займаються вивченням соленосних формацій, мінерально-сировинної бази та геологічної будови Донбасу й Дніпровсько-Донецької западини.

Завантажити PDF

Пирко В.А. Добыча соли в XVII—XVIII вв. как импульс к возникновению промышленности Донбасса (Донбасс: прошлое, настоящее, будущее, 1992)

Садчиков С.Г. «Бахмутская крепость XVIII в.». Полотно, олія, 1991 р.

Пирко В. А. Добыча соли в XVII—XVIII вв. как импульс к возникновению промышленности Донбасса. Донбасс: прошлое, настоящее, будущее: тезисы докладов и сообщений I региональной науч.-практ. конф. Донецк, 1992. С. 49-51.

Стаття є тезами доповіді кандидата історичних наук Василя Олексійовича Пірка, представленої на І регіональній науково-практичній конференції «Донбасс: прошлое, настоящее, будущее» (Донецьк, 1992). У публікації розглядається роль солевидобутку XVII—XVIII ст. як важливого чинника становлення промислового розвитку Донбасу.

Районы запасов угля и крупнейшие заводы Центрального района Донбасса (Малая советская энциклопедия, 1936)

Районы запасов угля и крупнейшие заводы Центрального района Донбасса. Райони запасів вугілля та найбільші заводи Центрального району Донбасу. Карта видана у IV томі другого видання Малої радянської енциклопедії до статті про Донецький кам'яновугільний басейн.

Завантажити (2,92 мб, 2 960 x 1 796 px)

Перспективы поисков полезных ископаемых в Днепровско-Донецкой впадине (1974)

Перспективы поисков полезных ископаемых в Днепровско-Донецкой впадине (Материалы симпозиума). Киев: Наукова думка, 1974. 268 с.

У збірнику подано матеріали симпозіуму, присвяченого перспективам пошуків корисних копалин у Дніпровсько-Донецькій западині, який було проведено Інститутом геологічних наук АН УРСР та трестом «Київгеологія» у м. Ромни Сумської області 15–16 вересня 1971 р. Матеріали збірника висвітлюють питання загальної геології, тектоніки, стратиграфії, літології та перспектив пошуків різних корисних копалин. Наведено рішення симпозіуму, спрямоване на координацію геологічних досліджень на території Дніпровсько-Донецької западини та на розширення пошукових і розвідувальних робіт щодо окремих видів корисних копалин.

Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года)

«Опис міст і повітів Азовської губернії», підготовлений істориком, археологом, археографом і членом Одеського товариства старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем, був опублікований у 1853 році в збірнику товариства. За словами автора, документ було знайдено в Катеринославі й датовано 1779 роком, однак сучасні дослідники, спираючись на низку непрямих свідчень, вважають більш імовірною датою створення 1781–1782 роки.

Даємо опис головних повітових міст, з території сучасної Донеччини — Бахмута та Тора (Слов’янська). Особливий інтерес становлять геологічні свідчення XVIII століття, зафіксовані в цих матеріалах, що мають важливе значення з огляду на слабку геологічну вивченість регіону Донецького кряжа в той період. Примітки у дужках та виділення у тексті надані автором сайту.

Україна. Карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти (1918)

Україна: карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти / виконання Ґ. Фрейтаґа і Берндта у Відні 1918. У другому році відбудування Української Держави. Київ; Відень: Фрейтаґ і Берндт, 1919 р. Масштаб: 1:2000 000.

Карта надрукована у Відні картографічним видавництвом Г. Фрейтаг і Берндт (G. Freytag & Berndt, Wien) у 1918 р., видана у Києві  у 1919 р. На мапі нанесені кордони України станом на жовтень 1918 р., шляхи й дороги, копальні вугілля, копальні залізної руди, залізні заводи, копальні солі, джерела нафти, паравозні й вагонні заводи, повітові міста та інше.

Завантажити: Електронна бібіліотека Інституту історії України НАН України.

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества (1790-ті рр.)

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества. ІР НБУВ (Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Ф. ІІ, од. зб. 5960. 12 арк.

Короткий географічний опис Катеринославського намісництва», складений у 1790-х роках віце-губернатором, статським радником Іваном Васильовичем Тибекіним, який обіймав цю посаду в 1789–1795 роках. У цьому описі Тибекін подає характеристику окремих повітів, що входили до складу намісництва, зокрема тих, які охоплюють території сучасних Донецької та Луганської областей. Значну увагу приділено природним ресурсам і корисним копалинам. Цікавою є згадка про виявлення срібних і золотих руд у межах Донецького повіту (з 1802 р. Слов'яносербський) — у районі оврагу Мечетного на лівому березі річки Білої, біля села Адріанопіль. За свідченням автора, там були знайдені залишки стародавніх плавильних печей, що вказує на можливе ведення гірничо-металургійних робіт у давні часи.

Карта промисловості та корисних копалин Артемівської округи (Мала радянська енциклопедія, 1928)

Карта промисловості та корисних копалин Артемівської округи УСРР, 1928 р. Уклад. Б. Болдирєв. Масштаб 1:1000 000. Карта видана у I томі Малої радянської енциклопедії до статті про Артемівську округу.

Завантажити (2,37 мб, 2 418 x 1 610 px)

Ковалевский Е.П. Геогностическое обозрение Донецкаго горнаго кряжа (1829)

Ковалевский Е. П. Геогностическое обозрение Донецкого горного кряжа. / Соч. Е. Ковалевскаго. СПб.: Тип. Экспедиции заготовления гос. бумаг, 1829. 86 с., 3 л. карт, план.

У 1827 році в «Гірничому журналі» була опублікована стаття Євграфа Петровича Ковалевського (1790–1867) «Опыт геогностических исследований в Донецком горном кряже». Ця праця вивела Ковалевського в перші ряди дослідників цього регіону. У статті вперше були окреслені межі кряжа (названого ним саме «Донецьким») і подано характеристику його внутрішньої будови.

У 1829 році в тому ж журналі вийшла фундаментальна праця «Геогностическое обозрение Донецкаго горнаго кряжа», яка майже одночасно була видана окремою книгою. У ній Ковалевський звернув увагу не лише на наукову цінність досліджень, а й на економічну доцільність промислового освоєння корисних копалин. Систематизуючи зібрані матеріали, учений виокремив три типи вугілля — коксівне, антрацит і худе — і вказав місця їхнього поширення. Також він детально описав розташування інших корисних копалин.

Видання містить петрографічну карту Донецького гірського кряжа, складену Євграфом Ковалевським за результатами спостережень і відкритті в 1823 та 1827 років, а також геогностичний розріз пластів у напрямку від р. Нагольної до Лисичого буерака і геогностичне зображення кам’яновугільного родовища біля Лисичого буерака.

Завантажити PDF

Схематическая горнозаводская карта западной и восточной частей Донецкого бассейна. 1901-1902 год (Сост. Лев Телешов, 1903)

Карта промышленности Европейской России (1842)

Карта промышленности Европейской России с показанием фабрик, заводов и промыслов, административных мест по мануфактурной части, главнейших ярмарок, водяных и сухопутных сообщений, портов, маяков, таможен, главнейших пристаней, карантинов и проч. Составленная по Высочайшему повелению в 1842 г.  Грав. Ф. Дрегер и М. Бергманн. Масштаб: в английском дюйме 70 верст (1:2 940 000).

Карта промисловості Європейської частини Росії, створена за найвищим указом у 1842 році. Демонструє розташування фабрик, заводів і промислів, адміністративних центрів мануфактурної галузі, основних ярмарків, водних і сухопутних шляхів сполучення, портів, маяків, митниць, головних пристаней, карантинних станцій тощо. Гравери: Ф. Дрегер і М. Бергманн Масштаб: 70 верст в одному англійському дюймі (1:2 940 000).

Завантажити

Гаршин Е.М. На Донце. Путевые очерки (1892)

Гаршин Е. М. На Донце. Путевые очерки Евгения Гаршина / Е. М. Гаршин. СПб.: тип. В. Демакова, 1892. 80 с.

Яковлев Н.Н. Геологическая карта Дружковско-Константиновского антиклинала и Бахмутской котловины в Донецком бассейне (1920)

Яковлєв М. М. Геологічна карта Дружківсько-Костянтинівського антикліналя та Бахмутської улоговини в Донецькому басейні, 1920 р. Масштаб: 10 верст в дюймі (1:420 000). Додаток до видання: Яковлев Н.Н. Очерки по геологии Донецкого бассейна, Урала и Кавказа (1920).

Завантажити (3,51 мб, 2 161 x 2 634 px)