Донецький содовий завод та с. Верхнє (Третя Рота) на поштових листівках кінця XIX – початку ХХ ст.

 Загальний вигляд Донецького содового заводу Т-ва «Любімов, Сольве і К°». Село Верхнє, Бахмутського повіту. Видавництво В.І.З.
Із фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

«У гирлі річки Верхньої Біленької, що тихо котила свої кристально-чисті води до Сіверського Дінця, наприкінці 80-х років XIX століття стояло кілька селянських хат села Верхнього, або, як його здавна називали, Третя Рота. Лише вузька стрічка одноколійного залізничного полотна, що тяглася поблизу Попасної до Лисичанська, вносила деяку різноманітність у звичайний сільський пейзаж. Незабаром, однак, усе довкола змінилося, закипіло, завирувало життя. На місці селянських садиб на березі Сіверського Дінця розгорнулося будівництво содового заводу. Річка подарувала йому своє ім'я – назвали завод «Донецьким» (Володимир Подов).

Карта подъездных путей Северо-Восточной части Донецкого бассейна (1906)

Карта під'їзних шляхів північно-східної частини Донецького басейну, 1906 р. Масштаб в 1 англійському дюймі 3 версти (1: 126000). Кольорами на карті виділені кам'яновугільні, пермські, крейдяні та третинні ґрунти. Карта містить позначки вугільних копалень, металургійних заводів, залізничних станцій, залізничних магістралей (існуючих та запроєктованих), повітряних шляхів і кінно-залізних доріг.

Завантажити (8,29 мб, 4 096 x 3 138 px)

Карта Северо-Донецкой железной дороги (1915)

Карта Північно-Донецької залізниці, 1915 р. Харків, літографія Е.Ф. Беверсдорфа. Масштаб в 1 англійском дюймі 60 верст (1: 252 000). Крім основної магістралі Північно-Донецької залізниці, на карті позначені лінії Гайворонської, Білянської та Успенської гілок, а також межі вугільного району Донецького басейну.

Завантажити (1,95 мб, 1 514 x 2 560 px)

Справочная книга по горному делу: пособие для горных инженеров, студентов, штейгеров и, вообще, лиц, причастных к горному делу (1913)

Гефер Г. Справочная книга по горному делу: пособие для горных инженеров, студентов, штейгеров и, вообще, лиц, причастных к горному делу / Г. Гефер; пер. с послед. нем. изд. под ред. [и с предисл.] горного инж. Г. И. Кваша. Санкт-Петербург: издание Э.К. Саблинского, 1913. 879 с., 5 л. черт.

«Настоящий справочник переведен с последнего немецкого издания. В переводе принимали участие ​следующие​ лица: горн. инж. М.Г. Герман, горн. инж. Л.И. ​Рогинский​, горн. инж. Б.Н. ​Ковачев​ и пишущий эти строки. Перечисленным сотрудникам считаю своим приятным долгом выразить здесь свою живейшую благодарность.

Считаю также своим долгом выразить сердечную благодарность следующим лицам: ​инжен​.-технологу Гр. Д. Гершбергу, любезно предоставившему в мое распоряжение ​статистические​ данные касательно кийстоновского бурения на приисках Ленского Золотопромышленного Товарищества, и горн. инж. Ив. Л. Шейнцвиту, любезно разрешившему мне воспользоваться для справочника составленной им, на основании анкетных данных, таблицей себестоимости угля в Донецком и ​Домбровском​ бассейнах».

Завантажити PDF

Фукс Н.К. Из истории познания Донецкого каменноугольного бассейна (1923)

Фукс Н.К. Из истории познания Донецкого каменноугольного бассейна. Харьков: Изд-во «Хозяйство Донбасса», 1923. 56 С. (Б-ка «Хозяйство Донбасса»; №1)

Брошура присвячена відкриттю кам'яного вугілля, історії першого на півдні Російської імперії металургійного заводу на річці Лугань, появі перших вугільних копалень (Лисичанськ, с. Біле, с. Городище), дослідженню групи іноземних гірничих інженерів Донецького басейну та роботі Л.І. Лутугіна зі складання детальної геологічної карти Донецького басейну.

«Конечно, необходимо оговориться, что не мы первые использовали ископаемые богатства Донецкого Бассейна. Залежи каменного угля, а в особенности руд, которые обнажаются во многих местах Донецкого Бассейна прямо на дневной поверхности, не раз, по-видимому, привлекали внимание древних насельников этого края. При близком знакомстве с Донецким Бассейном, в течение XIX века, в нескольких местах там были обнаружены древние рудники. Так, вблизи Бахмута, в 70-х годах прошлого века, было найдено несколько, довольно значительных по размерам древних рудников, разрабатывающих, сравнительно бедные по содержанию металла, медистые песчаники. Тут же при рудниках производилась и выплавка меди, о чем красноречиво говорят найденные куски красной меди. В западной части Донецкого Бассейна, близ Никитовки, в трех местах найдены следы древней разработки руд, разрабатываемого и в наше время Никитовского ртутного месторождения. Наконец, следы древнего рудника известны еще с начала прошлого века, близ с. Городище, где объектом добычи являлась железная руда.

Есть сведения, правда весьма беглые и отрывочные, о том, что в далекие от нас времена владычества хазар, а затем много позже их, татар и генуэзцев, — каменный уголь Донецкого Бассейна уже находил себе некоторое применение, как топливо.

Но эти древние разработки много веков пролежали заброшенными и забытыми. Мы не можем даже в большинстве случаев восстановить, каким из многочисленных народов, населявших южные степи и сменявших друг друга, как в калейдоскопе, были устроены эти рудники».

Завантажити PDF

Тиме И.А. Несчастные случаи с рабочими на горных заводах и рудниках (1898)

Тиме И.А. Несчастные случаи с рабочими на горных заводах и рудниках / Проф. Ив. Тиме. Харьков: Паровая типо-лит. Зильберберг, 1898. 12 с.

Отдельные оттиски из «Горно-Заводского Листка» за 1898 г.

«Горные работы и ​металлургические​ производства, по самому свойству своему, представляются наиболее опасными и потому они требуют ​непрестанного​ внимания и осторожности как со стороны рабочих, так и лиц, ​заведующих​ работами. Каждый несчастный случай должен быть внимательно исследован во избежание повторения их. При этом является вопрос: сделано ли у нас все возможное для того, чтобы происшедший несчастный случай послужил полезным уроком на будущее время? Из нижеследующего мы увидим, что на поставленный вопрос приходится дать отрицательный ответ. Весьма часто усматривается повторение смертных случаев при совершенно одинаковых условиях, зависящих от недостатков в устройствах и в способах производимых работ» (Ив. Тиме).

Завантажити PDF

Тиме И.А. Очерк современного состояния горнозаводского дела в Донецком бассейне (1889)

Тиме И.А. Очерк современного состояния горно-заводского дела в Донецком бассейне / / Ив. Тиме, проф. Горного ин-та. С.-Петербург: Типография и хромолитография А. Траншель, 1889. 283 с. 

Извлечено из «Горного Журнала» №№ 1–2 за 1889 г.

«Находясь летом 1888 г. в г. Изюме, Харьковской губернии, в пределах Донецкого бассейна, мы предприняли небольшое (трехнедельное) путешествие в хорошо знакомом и дорогом по воспоминаниям для нас крае, где, лет около 20-ти тому назад, нам тоже пришлось немного потрудиться на пользу южного горного дела, исполнением правительственного поручения по устройству машин и механизмов для Лисичанского завода и рудника, домашними, русскими средствами…» (Ив. Тиме).

ОТДЕЛ I. ЗАВОДЫ.

§ 1. Завод Новороссийского общества каменноугольного, железоделательного и рельсового производства. — Введение. Коксование. Доменные печи. Воздуходувные машины. Количество и густота воздуха. Внутреннее давление в доменной ночи. Паровые котлы. Стоимость чугуна. Предполагаемое расширение чугуноплавильного дела. Постепенное развитие деятельности завода. Производительность завода. Анализ руд, угля, кокса, чугуна и стали. План общего расположения завода. Рудничные машины.  1—18

§ 2. ​Александровский​ Южно-Российский чугуноплавильный, рельсопрокатный и железоделательный завод. — Введение. Чугуноплавильный завод. Доменные печи и воздуходувные машины. Количество и густота воздуха. Журнал действия доменной печи. Внутреннее давление в доменной печи. Сырые материалы. Сорта выплавляемого чугуна. ​Расценка​ чугуна. Местные ​рабочие​ платы. Стоимость огнеупорных материалов. Общий план завода.  18—32

§ 3. ​Каменский​ чугуноплавильный и рельсопрокатный завод Южно-Русского Днепровского металлургического общества. — Введение. Общий план завода. Заводская территория. Водоснабжение. Провод и отвод воды. Доменные печи и воздухонагревательные приборы. Литейная. Воздуходувные машины. Паровые котлы. Эстакады. Коксовальные печи. О выгоде коксования на заводах. Сырые материалы. Бессемеровская литейная. Пудлинговая фабрика. Вспомогательные ​мастерские​. Фабрика огнеупорных кирпичей. Освещение. Потребность в сырых материалах. Предполагаемая стоимость чугуна.   32—61

§ 4. Общество первого антрацитового чугуноплавильного и железоделательного завода, ​Сулиновский​ завод Д. А. ​Пастухова​. — Введение. Сырые материалы и стоимость тих. Доменная печь. Воздуходувная машина. Количество и густота воздуха. Внутреннее давление в доменной печи. Результаты плавки чугуна на антраците. Журнал действия доменной печи. Рабочая плата. ​Расценка​ чугуна. Особенность антрацитовой плавки. Главные условия действия антрацитовых доменных печей в Америке. Общий план ​Сулиновского​ завода.  61—74

§ 5. Упраздненный Лисичанский чугуноплавильный завод. — Введение. Результаты опытной плавки. Воздуходувная машина и наблюдения над её действием до ​задувки​ и после ​задувки​ доменной печи. Внутреннее давление в доменной печи. Водопровод. Лисичанский рудник. Шахты: Капитальная и ​Дагмара​. Лисичанская штейгерская школа. Общее заключение о лисичанском предприятии.  74—93

§ 6. О марганцовом промысле в Екатеринославской губернии. — Введение. Месторождение марганцевых руд около ​Никополя​. Способы добычи руд и обогащения их. Количество добычи. Способы доставки. Стоимость руд. Заметка о месторождениях марганцовых руд на Кавказе.  93—98

ОТДЕЛ II. РУДНИКИ.

§ 7. ​Корсунская​ копь, Общества Южно-Русской каменноугольной промышленности. — Характер месторождения. ​Механические​ устройства капитальной шахты. Водоотливные и углеподъемные машины. ​Расценка​ угля. Вспомогательные шахты. Применение перфораторов.  98—106

§ 8. ​Берестово​-Богодуховский каменноугольный рудник. — Характер угольного месторождения. Запасы угля. Способы разработки угля. ​Механические​ устройства па шахтах № 2 и 4. ​Углепромывательная​ фабрика. Водоснабжение и освещение рудника. Коксование угля. Пользование газами коксовальных печей.  106—119

§ 9. ​Грушевские​ копи. — Рудник ​Кошкина​. Главные условия действия углеподъемных и водоотливных машин. ​Расценка​ антрацита. Рудник ​Отто​. Углеподъемная и водоотливная машины. Расход топлива углеподъемной машины.  119—130

§ 10. Брянцевская соляная копь. — Введение. Способ добычи соли. Главные условия действия подъемной машины. Паровые котлы. Электрическое освещение рудника и стоимость его. Расход угля па Брянцевской копи. ​Расценка​ каменной соли. Заключение.  130—139

§ 11. Харламовская соляная копь. — Надшахтный копер и подъемная машина. ​Расчет​ действия машины с канатами равного сопротивления. Механическая обработка добытой соли. Дробильный прибор Vapart'a и теория его действия.  139—150
Соляная копь голландского общества.

§ 12. Ртутный завод А. Ауэрбаха и Ко. — Водоподъемная п ​рудоподъемная​ машины. Механическая обработка руд. Стоимость ртути.  150—155

ОТДЕЛ III. РУДНИКИ.

§ 13. Общий ​очерк рудничных машин на копях Донецкого бассейна. — Введение. Подъемные машины. Канаты. Относительная безопасность органических и металлических канатов. Статистика рудничных канатов. Система барабанов. Уравновешение каната. ​Установ​ машин. Система копров. Система парораспределения. Расход топлива в подъемных машинах. Принадлежности подъемных машин.  155—170

§ 14. Водоотливные машины. — Введение. Различные системы водоотливных машин. Расход топлива в водоотливных машинах. Штанговые водоотливные машины системы ​Деви​. Дифференциальный парораспределительный прибор.  170—180
Проветривание рудников. — Рудничный газ в копях Донецкого бассейна.  180—183

§ 15. Качество кокса, пригодного для доменных печей. — Механическое испытание кокса и важность этого метода. Коксование углей на копях и на заводах. Выгоды коксования на заводах. Расположение заводов относительно месторождения сырых материалов.  183—192

§ 16. О необходимости составления детальной геологической (пластовой) карты Донецкого бассейна.  192—198

§ 17. Влияние железных дорог на развитие горной промышленности в Донецком бассейне.  — Главные, второстепенные и третьестепенные пути доставки в Донецком бассейне. Голубовский рудник. Проволочная дорога на ​Голубовском​ руднике. Железно-дорожные тарифы. Улучшение службы железных дорог.  198—219

§ 18. Техники Донецкого бассейна. — Рабочий вопрос. Рабочий в роли углепромышленника. Иностранные и русские капиталы. Сбережение лесов и лесонасаждение. Водяное хозяйство. Цена угля и чугуна. Премии и пошлины. Заключение.  219—230

Завантажити PDF

Свято шахтарів. Остання шахта Донецька

З Днем шахтаря!

Худ. К.І. Максимов. Шахтарі Донбасу  •  K.J. Maximov. Miners of the Donets basin.
Поштова листівка видавництва «ИЗОГИС» із серії «Сучасні художники», 1930-ті рр.

Донецький басейн на поштових листівках. Видавництво A.Chodowiecki, Warszawa. Початок XX ст.

Типи Донецького Басейну. Types du Bassin de Donets

Пам'ять про Петровський завод. Souvenir de Petrovsky Zavod

Пам'ять про Петровський завод. Souvenir de Petrovsky Zavod

Шахтарськи лампи. Колекція Сергія Шиліна (Лисичанськ)

З колекції старовинних шахтарських ламп міського голови Сергія Шиліна (м. Лисичанськ). Фото Миколи Ломако.

Саночник. Зниклі професії Донбасу

Шахтар витягує короб із вугіллям із забою. Юзівка, початок XX ст.

Гриндлер Б.Ф. Рудничные терриконики (Известия Общества штейгеров 1916 №3)

Гриндлер Б. Ф. Рудничные терриконики. Известия Общества штейгеров. Луганск, 1916. № 3 (май-июнь). С.19-20.

Замітка про можливо перші, великі механізовані терикони в Донецькому басейні, а також про походження назви терикон.

Известия Общества штейгеров 1916 № 3 (май-июнь)

Известия Общества штейгеров: горно-технический и профессиональный журнал / изд. Правления Общества взаимной помощи штейгеров и горных техников. Луганск, 1916 № 3 (май-июнь). 86 с.

Суспільство взаємної допомоги штейгерів та гірничих техніків засновано у листопаді 1894 року. Товариство сприяло пошуку роботи, опікувалося дітьми загиблих майстрів, видавало позики та грошову допомогу. Серед почесних членів товариства були відомі гірничі інженери Донецького басейну. Двічі на місяць виходили "Известия Общества". Журнал містив закони та розпорядження уряду, що стосувалися гірничо-заводської та фабричної промисловості, статті з гірничої, заводської та фабричної справи, технічні статті, статті з питань професійного життя штейгерів та гірничих майстрів, хроніку та різні вісті, оголошення тощо. Перший номер вийшов восени 1912 р. у селище Дебальцеве, і мав назву "Известия Общества штейгеров". У 1916 році Правління Товариства взаємної допомоги Штейгерів і Гірських техніків переведено з Дебальцево в м. Луганськ, де розмістилося по вул. Петроградській, в будинку № 138. З № 3 1916 р. журнал виходив у Луганську з періодичністю 6 разів на рік. Редактором журналу був О.І. Липський, а з № 3 1915 р. - Ф.А. Каун.

Зміст № 3 1916:

1. Краткий очерк Бархатовского каменноугольного месторождения — И.А. Трутнев

2. Насос-„пульверизатор“ — Ф.И. Друцкий

3. Рудничные терриконики — Б.Ф. Гриндлер

4. По Вилюйскому округу Якутской области — Л.А. Либерман

5. Проект закона о преобразовании Лисичанской Штейгерской школыЛисичанской Штейгерской школы

6. Полковник П.Н. Медведев

7. Хроника профессиональной жизни Штейгеров и Горных Техников

8. Протоколы X, XI и XII заседаний Правления О-ва

9. Протокол заседания XXIII Общего Собрания членов О-ва

10. Протоколы I и II заседаний Правления О-ва

11. Кассовый отчет за апрель месяц 1916 года

12. Открытое письмо „Старому Горняку" и проч.

13. Объявления

Завантажити PDF
Примірник з Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Лебедев Н.И. Учение о месторождениях полезных ископаемых. Вып. 2. Каменный уголь и другие виды твердого ископаемого топлива (1912)

Лебедев Н. И. Учение о месторождениях полезных ископаемых. Вып. 2. Каменный уголь и другие виды твердого ископаемого топлива / сост. проф. Н. Лебедев. Екатеринослав: Тип. Губернского земства, 1912. 94 с., 5 л. ил.

«Учение о месторождениях полезных ископаемых», складене професором М.Й. Лебедєвим, навчальний посібник з курсу лекцій, прочитаних ним у Катеринославському вищому гірничому училищі. Микола Йосипович Лебедєв (1863-1931) - гірничий інженер та геолог. З 1901 року викладав у Катеринославському вищому гірничому училищі, 1908 року був його директором. У 1912 році, після перетворення училища на Катеринославський гірничий інститут, став його першим ректором; завідував кафедрою історичної геології та палеонтології (1901-1931). Очолював гірничий інститут до 1924 (з перервою в 1919-1921 роках). Пропрацював в інституті до смерті 1931 року. Детально описав геологічні відслонення Донбасу в серії публікацій «Матеріали для геології Донецького кам'яновугільного басейну» (1911—1916). Засновник наукової школи стратиграфії Донбасу.

«Предлагаемый курс учения о месторождениях каменного угля и вообще различных видов твердого ископаемого топлива составлен на основании работ, в геологическом отношении наиболее подробно трактующих этот предмет, каковы работы Grand’Eury, Fауоl, Renault, Lemiére, Fremy, Carnot, Bertrand, Briart, Breton, Ochsenius, Freсh, Potonie и др. Сведения же о русских месторождениях каменного угля заимствованы для этой статьи из работ русских геологов новейшего времени.

Входя в серию "курса месторождений полезных ископаемых", предназначенного главным образом в качестве пособия для учащихся в высших учебных заведениях, предлагаемый курс вместе с тем облегчает знакомство в общих чертах с современным положением вопроса о происхождении твердого ископаемого топлива и его месторождений для всех, кто интересуется геологической стороной этого вопроса».

Н. Лебедев

Завантажити PDF
Примірник з Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Терпигорев А.М. Доставка. Лекции, читанные студентам III курса (Екатеринослав, 1901)

Терпигорев А. М. Доставка. Лекции, читанные студентам III курса / Сост. горн. инж. А. Терпигорев; Екатеринославское высшее горное училище. Екатеринослав: Тип. Каминского, 1901. 166 с.

Перший підручник з рудникового транспорту - від засновника цієї навчальної дисципліни. У 1901 році було написано перший підручник з промислового транспорту шахт і рудників - «Доставка». Автор підручнику - професор О. Терпигорєв. Серед способів транспортування відбитої корисної копалини в першому підручнику пропонувалися такі: переноска (в т.ч. - перелопачування), перевезення у волокушах, відкатка в тачках, відкатка собаками, відкатка рейковими коліями (ручна, кінна, механізована, в тому числі – безкінечним і кінцевими канатами, безкінечним ланцюгом). З часом, в міру потреби, до курсу додавалися нові розділи та вилучалися застарілі. Наприклад, перед революцією 1917 року на окремих рудниках Донбасу отримали розповсюдження конвеєри, насамперед - стрічкові, що викликало потребу у розгляді в рамках навчальної дисципліни також і машини даного класу. До кінця 50-х років ХХ століття в рамках вивчення даної дисципліни розглядалася відкатка кіньми.

У 1932 році підручник було перевидано під назвою «Рудниковий транспорт», і так стала називатися навчальна дисципліна, яку впроваджували у вишах, технікумах тощо. Так, у 1933-1934 навчальному році відповідний курс у стінах Донецького гірничого інституту (нині – Донецький національний технічний університет) викладався на кафедрі гірничої механіки, у 1935 році було утворено спеціалізовану кафедру гірничо-заводського транспорту. Для гірничих інженерів-технологів (спеціальність «Експлуатація вугільних та інших пластових родовищ») він складав 162 академічні години, для гірничих інженерів-електромехаників (спеціальність «Гірнича електромеханіка») – 144 академічні години. Підручники з аналогічною назвою перевидавалися протягом 40-х – 80-х років ХХ століття А. Вірабовим, О. Татаренко, І. Максецьким, Ю. Пуховим, М. Васильєвим тощо. Останнє перевидання датоване 2004 роком, автори – А. Білозьоров, Л. Парфєнєнко.

П. Белицький

Завантажити PDF
Спеціально для сайту надав Павло Белицький.

Описание Донецкого бассейна. Т. VI. Вып. I: Доставка угля от очистного забоя и по горизонтальным рельсовым путям (1918)

Описание Донецкого бассейна. Т. VI. Вып. I: Доставка угля от очистного забоя и по горизонтальным рельсовым путям / сост. проф. А.М. Терпигорев; Совет съезда горнопромышленников Юга России. Екатеринослав: Типо-цинкография и переплетная Густав Берс, 1918. 416 с.: ил.

Опис Донецького басейну за матеріалами, зібраними Радою з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії. Склав професор Катеринославського гірничого інституту Олександр Митрофанович Терпигорєв (1876-1959). До видання увійшли матеріали по доставці вугілля від очисного вибою до рейкової колії санками, доставці вугілля власною вагою, механічну доставку, конвейером, доставку по рейковим коліям, рухомий склад, влаштування рейкових колій, кінну відкатку та ін.

У цьому випуску повинен був також друкуватися матеріал про доставку видобутого вугілля бремсберегами і ухилами, але внаслідок неможливості дістати в той час папір даного формату, весь цей матеріал буде поміщений у другому випуску VI-го тома, куди увійдуть, крім того, опис пристроїв та дані, що стосуються підйому шахтами.

Завантажити PDF

Спеціально для сайту надав Павло Белицький.

Описание Донецкого бассейна. Т. II. Вып. II: Проходка шахт и квершлагов (1915)

Описание Донецкого бассейна. Т. II. Вып. II: Проходка шахт и квершлагов / сост. проф. А.М. Терпигорев; Совет съезда горнопромышленников Юга России. Екатеринослав: Типо-цинкография и переплетная Густав Берс, 1915. 529 с.: ил., табл., черт.

Опис Донецького басейну за матеріалами, зібраними Радою з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії. Склав професор Катеринославського гірничого інституту Олександр Митрофанович Терпигорєв (1876-1959). До видання увійшли матеріали про системи розробок кам'яного вугілля, роботи з відбійки вугілля, кріплення та ремонт виробок.

Пласти кам'яного вугілля в Донецькому басейні вирізняються великою різноманітністю свого залягання, якістю і властивістю бічних порід; ці природні умови зумовили застосування різноманітних способів розроблення, опис і розбір яких наводиться нижче.

Завантажити PDF

Описание Донецкого бассейна. Т. II. Вып. I: Проходка шахт и квершлагов (1914)

Описание Донецкого бассейна. Т. II. Вып. I: Проходка шахт и квершлагов / сост. проф. А.М. Терпигорев; Совет съезда горнопромышленников Юга России. Екатеринослав: Типо-цинкография и переплетная Густав Берс, 1914. 449 с., 6 л.: ил., схем., табл.

Опис Донецького басейну за матеріалами, зібраними Радою з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії. Склав професор Катеринославського гірничого інституту Олександр Митрофанович Терпигорєв (1876-1959). До видання увійшли матеріали про розвідувальні роботи, пошуки пластів канавами та шурфами, розвідки свердловинами, дані про загальний план розробки родовищ та ведення підготовчих робіт. Видання доповнено чисельними схемами та планами пластів вугілля та гірничих виробок рудників Донецького басейну.

Завантажити PDF

Описание Донецкого бассейна. Т. I. Вып. II: Проходка шахт и квершлагов (1916)

Описание Донецкого бассейна. Т. I. Вып. II: Проходка шахт и квершлагов / сост. проф. М.М. Протодьяконов; Совет съезда горнопромышленников Юга России. Екатеринослав: Типо-цинкография и переплетная Густав Берс, 1916. 568 с.

Видання ««Проходка шахт и квершлагов» з циклу «Описание Донецкого бассейна» складена на основі матеріалів, зібраних Радою З'їзду гірничопромисловців півдня Росії, професором М.М. Протодьяконовим. Рада З'їзду гірничопромисловців Півдня Росії – постійний виконавчий орган, що функціонує між з'їздами в 1877-1918 рр., був представницькою організацією великого капіталу Півдня Росії, що грав провідну роль серед торгово-промислових організацій імперії. Рада займалася, у тому числі, видавничою діяльністю, збиранням та публікацією статистичних даних про гірниче та металургійне виробництва. Упорядником цього випуску став М.М. Протодьяконов (1874-1930), російський вчений у галузі гірничої справи, на той час професор Катеринославського вищого гірничого училища. До видання увійшли матеріали про кріплення шахт, виробок, квершлагів та камер.

Завантажити PDF

Описание Донецкого бассейна. Т. I. Вып. I: Проходка шахт и квершлагов (1914)

Описание Донецкого бассейна. Т. I. Вып. I: Проходка шахт и квершлагов / сост. проф. М.М. Протодьяконов; Совет съезда горнопромышленников Юга России. Екатеринослав: Типо-цинкография и переплетная Густав Берс, 1914. 532 с.

Питання необхідності опису гірничих і гірничо-заводських підприємств Донецького кам'яновугільного басейну неодноразово обговорювалося на З'їздах гірничопромисловців Півдня Росії. Головним мотивом появи праці професора Катеринославського гірничого інституту М.М. Протодьяконова за матеріалами зібраним Радою з'їзду гірничопромисловців, стала повна відсутність у літературі систематизованих відомостей про стан техніки та господарювання на підприємствах. Випуск першого тому «Проходка шахт і квершлагав» розглядає різні аспекти підземних гірничих робіт на рудниках Донецького басейну.

География в Донбассе (1980)

Бондаренко Я.И. География в Донбассе (проспект). Донецк: Донецкий отдел Географического общества Украинской ССР, 1980. 12 с.

«Донецкий отдел Географического общества Украинской ССР при Академии наук УССР — добровольная научно-общественная организация, входящая в состав одного из старейших в мире Географического общества СССР. Отдел основан в 1961 году в г. Донецке и объединяет в своих рядах энтузиастов-географов и представителей смежных специальностей — преподавателей высших и средних учебных заведений, сотрудников научно-исследовательских учреждений , гидрометеорологической, геоботанической, геологической, природоохранной, планово-экономической и других служб, занимающихся практическим применением достижений физической и экономической географии в народном хозяйстве, пропагандой географических знаний. На правах коллективных членов в состав Донецкого отдела Географического общества УССР входят Донецкий ботанический сад АН УССР, Украинский степной заповедник Института ботаники имени Н. Г. Холодного АН УССР и Управление ордена Ленина Донецкой железной дороги, Среди действительных членов Географического общества СССР в Донецком отделе насчитывается двадцать кандидатов и докторов наук, что особенно важно для Донбасса, где сеть государственных научно-исследовательских учреждений географического профиля еще не получила широкого развития, а практические потребности в географическом обслуживании региона весьма ощутимы».

Завантажити PDF

Географические исследования в Донбассе (1975)

Географические исследования в Донбассе: сборник статей. Донецк, 1975. 172 с.

«Настоящий сборник подготовлен Донецким отделом Географического общества СССР. В нем обобщаются некоторые итоги исследований в области экономической и физической географии, охраны природы, климатологии, гидрологии и медицинской географии Донецкого бассейна.

Сборник рассчитан прежде всего на специалистов, интересующихся географическими проблемами развития Донбасса, а также других регионов страны».

СОДЕРЖАНИЕ
I. ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ГЕОГРАФИЯ
Я.И. Бондаренко, В.П. Замковой. Опыт экономического районирования Донбасса
Н.И. Колесник. Природно-географические и социально-экономические условия ускоренного развития экономических районов (на примере Донбасса)
Г.А. Черниченко, Л.Ф. Яковенко, Н.И. Гринев. Некоторые вопросы комплексного развития хозяйства города
К.С. Розина. Территориальная организация сферы обслуживания крупного города (на примере Донецка)
Н.С. Семешко. Углегорская ГРЭС – крупнейшая энергетическая стройка Донбасса
В.И. Груба, Я.И. Бондаренко. Вопросы геолого-экономической оценки минеральных ресурсов (на примере неметаллических полезных ископаемых Донбасса)
В.И .Замковой. Н.Н. Баранский – учитель учителей

II. ФИЗИЧЕСКАЯ ГЕОГРАФИЯ И ОХРАНА ПРИРОДЫ
М.Л. Рева. Антропогенные ландшафты Донбасса
В.И. Бураков. О противоэрозионном устройстве сельскохозяйственного ландшафта
В.К. Слюсаренко. Крупные и локальные морфоструктуры северо-западного Донбасса
Т.Н. Трипелец, В.М. Косенкова, К.А. Симоненко. Некоторые вопросы охраны природы Донецкой области
Я.И. Бондаренко, И.А. Жарова, Т.П. Иванова. Некоторые вопросы использования и охраны земельных ресурсов Ворошиловградской области

III. КЛИМАТОЛОГИЯ И ГИДРОЛОГИЯ
В.И. Белый, В.Б. Бучинский. О зашите лесных полос от гололеда
И.Д. Топал. О переносах снега в Донбассе
В.Е. Бучинский. Циркуляционные эпохи атмосферы и их связь с солнечной радиацией
Н.К. Абузяров. Условия формирования половодий на реках Донбасса
А.П. Черных. Заиление и расчистка рек в Донецкой области
А.С. Пельтихин. Водохранилища Донбасса, их состояние и меры по улучшению качества воды
Н.И. Беседа, В.Т. Махонин. Перспективы пополнения и использования запасов подземных вод Донецкой области
А.Д. Белуха, И.М. Соболева, С.В. Пелътихин. Гидрохимия прудов Ворошиловградской области,

IV. МЕДИЦИНСКАЯ ГЕОГРАФИЯ
А.А. Слюсарев. Географические аспекты эпидемиологии малярии в Донбассе

Авторський примірник з автографом відомого бахмутського краєзнавця Валентина Полікарповича Замкового, переданий партбібліотеці м. Артемівська у 1975 році.
Завантажити PDF

Геологический очерк бассейна реки Донца (под общ. ред. проф. Д. Соболева, 1936)

Геологический очерк бассейна реки Донца / под общ. ред. проф. Д. Соболева. Харьков; Киев: Научтехиздат, 1936. 256 с., [6] вкл. л. карт.

Нарис є геологічним обґрунтуванням проблеми комплексного використання водних ресурсів басейну Північного Дінця. У ньому описані влаштування поверхні, гідрографія, ґрунтовий покрив, геологія, зокрема геологічна будова всіх річкових долин, гідрогеологія та корисні копалини всіх територій, що входять до басейну Дінця.

Роботу виконано у 1934 р. за завданням Укргідропроекту, спеціальною бригадою Науково-дослідного інституту геології при Харківському державному університеті під керівництвом професора Дмитра Миколайовича Соболєва.

Содержание:
Предисловие
К.С. Усенко. Оро-гидрографический очерк бассейна р. С. Донца
Д.Н. Соболев. Сводный геологический очерк бассейна Донца
С.С. Соболев. Террасы р. С. Донна и его притоков (геоморфологический очерк)
Л.И. Карякин. Геологический и геоморфологический очерк речных долин бассейна р. С. Донца от верховья до с. Старый Салтов
Л.И. Карякин, Д.П. Назаренко, Ю.М. Успенская и К.С. Усенко. Геологическое и геоморфологическое строение долин бассейна р. С. Донца от с. Старый Салтов до г. Изюма
Ю.М. Успенская н Д.Н. Соболев. Геологический и геоморфологический очерк долины р. Оскола
Д.П. Бобровник и Д.Н. Соболев. Геологический и геоморфологический очерк левобережья р. С. Донца (от р. Жеребца до впадения в р. Дон)
К.С. Усенко. Геологическое описание долин правых притоков бассейна р. С. Донца от г. Изюма до устья
Г.Ф. Турлей. Полезные ископаемые бассейна р. С. Донца
А.С. Таран. Краткий гидрогеологический очерк бассейна р. С. Донца
А.С. Таран. Инженерно-гидрогеологическая характеристика бассейна р. С. Донца в связи с гидротехническим строительством
С.С. Соболев Почвы бассейна р. С. Донца и перспективы их мелиорации

Завантажити PDF

Морозов Ю.И. Гидрографический очерк Северного Донца: с картой Северного Донца и Харьковской губернии (1874)

Морозов Ю. И. Гидрографический очерк Северного Донца: с картой Северного Донца и Харьковской губернии. Харьков: Университетская Типография, 1874. 50 с., 1 л. карт.

Нарис професора кафедри фізики та фізичної географії Харківського університету Юрія Івановича Морозова присвячений головній річці нашого краю. Досліджуючи басейн річки, автор вказує її довжину, швидкість течії на різних ділянках, вимірює прихід та витрату води, вивчає топографію Дінця, пояснює причини засмічення та скорочення русла річки. Автор наводить дані геодезичних досліджень Дінця, виміри піднесених ділянок річки над рівнем моря. Нарис доповнений кольоровою «Картою Північного Дінця та Харківської губернії», від витоку до гирла, її притоки, лимани та закрути.

Завантажити PDF

Карта Північного Дінця та Харківської губернії, 1874 р. Масштаб в 1 дюймі 30 верст (1: 1260000). Склав та креслив професор Ю. Морозов. На загальній карті окремо показані Зміївські лимани, частина Дінця біля Черкаського Бишкина та Чугуєвський закрут Дінця в 1840-х та в 1854 р.

Завантажити (14,8 мб, 6 911 x 4 962px)

Большой Донбасс. Сборник статей. Результат работ за 1925-1939 гг. (1941)

Большой Донбасс. Сборник статей. Результаты работ за 1925-1939 гг. М.-Л.: Комитет по делам геологии при СНК СССР, 1941. – 220 с.

«За время, прошедшее с 1925 г. по 1940 г., по проблеме Большого Донбасса накопился обширный материал, в основном геолого-разведочного характера. До настоящего времени не было издано сборника, охватывающего во всей полноте все выполненные работы. Имеющиеся сборники затрагивали работы, выполненные лишь в отдельных частях обширной территории Большого Донбасса.

Поэтому Совет по проблеме Большого Донбасса, организованный Комитетом по делам геологии при СНК СССР, занялся сбором многочисленных материалов по данной проблеме и наметил подготовку к изданию сборника, который подводил бы результаты работ по проблеме Большого Донбасса по 1940 г.

Сборник представляет собой ряд обзоров и статей, составленных коллективом геологов и разведчиков, работающих над разрешением этой сложной и обширной проблемы.

В сборнике даются обзоры геолого-разведочных работ в различных секторах Большого Донбасса по 1940 г. (П.И. Степанов, Е.О. Погребицкий, П.Н. Варфоломеев, А.П. Ротай). Геофизическим исследованиям, играющим крупнейшую роль при разрешении этой проблемы, отведена отдельная статья А.Т. Донабедова. Последующие статьи касаются вопросов нефтеносности (В. В. Вебер), основных установок к плану геолого-разведочных работ на 1940-1942 гг. (А.А. Васильев и П.И. Степанов), стратиграфии карбона северо-восточной окраины Днепро-Донецкой впадины (В.Н. Тихий). Значительная часть текста содержит сокращенные изложения докладов участников Киевской конференции по проблеме Большого Донбасса, созванной в 1939 г. Редакция считала необходимым поместить эти доклады в сборнике, так как в них находится обширный материал по тем новым взглядам, мыслям и предположениям, которые выдвигаются в настоящее время геологами и разведчиками, работающими над разрешением проблемы Большого Донбасса».

Содержание:
История геологических исследований и геолого-разведочные работы по проблеме Большого Донбасса (акад. П.И. Степанов, Е.О. Погребицкий, П.Н. Варфоломеев, А.П. Ротай)
Глава первая. Северный сектор Большого Донбасса (Е.О. Погребицкий)
Глава вторая. Западный сектор (Е.О. Погребицкий)
Глава третья. Северо-восточный, восточный и юго-восточный секторы территории Большого Донбасса (П.Н. Варфоломеев)
Глава четвертая. Итоги работ в пределах обнаженного Донбасса (А.П. Ротай)
Результаты геофизических исследований на территории Большого Донбасса (А.Т. Донабедов, горн, инж.)
Основные результаты изучения нефтеносности периферии Донбасса (В.В. Вебер)
Основные установки к плану геолого-разведочных работ по проблеме Большого Донбасса на 1940-1942 гг. (акад. П.И. Степанов и горн. инж. А.А. Васильев)
Стратиграфия и фации карбона северо-восточных окраин Днепро-Донецкой впадины (В.Н. Тихий)
Основные доклады на Киевской конференции по проблеме Большого Донбасса
Народнохозяйственное значение проблемы Большого Донбасса в пределах его восточной части (Б.А. Аминев)
Стратиграфическое сопоставление каменноугольных отложений в пределах Курской области, Большого Донбасса и Днепровско-Донецкой впадины (Е.О. Новик)
Геологическая закономерность распространения угольных пластов в Донецком бассейне (А.3. Широков)
Петрографическое строение углей Донбасса (П.П. Шкуренко)
Краткие результаты изучения химизма и метаморфизации углей Донбасса (Е.И. 3айцева)
Метаморфизм углей Донбасса и правило Уайта (Н.Ф. Балуховский)
Итоги геофизических разведок в северном и северо-западном секторах Большого Донбасса (инж. В.С. Завистовский)
Геологическое строение восточной части Большого Донбасса (В.П. Войнов)
Пермские отложения Большого Донбасса и их возможные минеральные ресурсы (С.И. Евсеева)

Завантажити PDF

Карта корисних копалин Донецького регіону («Донецькгеологія» («ДонецькДРГП»), 2000-ні рр.)

Завантажити (21,5 мб, 4 911 x 5 131 px)

Устав Донецкого государственного каменоугольного треста по производству и продаже каменного угля и антрацита «Донуголь» (1925)

Устав Донецкого государственного каменоугольного треста по производству и продаже каменного угля и антрацита «Донуголь». Утвержден Советом Труда и Обороны Союза ССР 10 ноября 1924 г. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР за 1925 г. № 15. Отдел второй. С.181-197.

З метою виробництва та збуту кам'яного вугілля та антрациту утворюється, на підставі декрету від 10 квітня 1923 р. про трести, у безпосередньому віданні ВРНГ Союзу РСР Донецький державний кам'яновугільний трест з виробництва та продажу вугілля та антрациту „Донвугілля” шляхом об'єднаного управління на початку розрахунку з метою залучення прибутку зазначеними в § 2 цього статуту підприємствами.

Крім самого статуту документ містить список кам'яновугільних та антрацитових шахт, з усіма відносними до них технічними спорудами та пристроями, допоміжними закладами та рудрадгоспами тощо, а також дрібні шахти, що знаходяться на перелічених до списку ділянках.

Завантажити PDF

Производственная программа Донецкого государственного каменноугольного треста по производству и продаже каменного угля и антрацита «Донуголь» на 1925-1926 операционный год (1925)

Производственная программа Донецкого государственного каменноугольного треста по производству и продаже каменного угля и антрацита «Донуголь» на 1925-1926 операционный год. Москва: Центральное управление государственной промышленности, 1925. 219 с.

Виробнича програма на 1925-26 рр. створена на підставі передбаченого на 1925-26 рр. збуту, очікуваного стану запасів донтоплива на 1-е жовтня 1925 р. і можливого розміру запасів на 1-а жовтня 1920 р.

Завантажити PDF

Устав Донецкого Государственного Каменоугольного Треста по производству и продаже каменного угля и антрацита «Донуголь» (1928)

Устав Донецкого Государственного Каменоугольного Треста по производству и продаже каменного угля и антрацита «Донуголь». Утвержден ВСНХ Союза ССР 12 апреля 1928 года. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР за 1928 г. № 40. Отдел второй. С. 1031-1051.

Державний промисловий трест загальносоюзного значення під найменуванням „Донецький Державний Кам'яновугільний Трест з виробництва та продажу кам'яного вугілля та антрациту — „Донвугілля“, що перебуває у віданні Вищої Ради Народного Господарства Союзу РСР, має на меті виробництво та збут кам'яного вугілля на підставі цього статуту. 

Крім самого статуту документ містить список рудоуправлінь з усіма кам'яновугільними та антрацитовими шахтами, що належать до них.

Завантажити PDF

Карта Славяносербского уезда Екатеринославской губернии (1886)

Карта Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії, з позначенням геологічних формацій, родовищ кам'яного вугілля, капіталістичних рудників, селянських шахт та залізничних станцій. Складена статистичним відділенням Катеринославського губернського земства у 1886 році.

Завантажити (13,8 мб, 5 001 x 4 006 px)

Гузенко Т.Г. Парки Донбасса (1955)

Гузенко Т. Г. Парки Донбасса / Т. Г. Гузенко; под общ. ред. Н. Н. Гришко, Е. Н. Катонина; Акад. архитектуры УССР, Ин-т градостр-ва. К. : Госстройиздат Украины, 1955. 136 с.

У книзі кандидата архітектури Т.Г. Гузенко "Парки Донбасу" розкривається роль парків як складової архітектурно-художнього образу населених пунктів. На прикладі паркобудівництва в Донбасі даються рекомендації побудови паркового пейзажу і художні прийоми озеленення. Пропонований у виданні асортимент деревних і чагарникових порід дозволяє на основі декоративно-екологічної характеристики не тільки дізнатися умови утримання цих рослин, але і ставити акцент на типах озеленення при їх використанні. В цілому дане видання дає можливість сьогодні оцінити архітектурно-планувальне вирішення паркобудівництва Донбасу середини ХХ століття. Численні ілюстрації (фотографії і плани) дають можливість читачеві оцінити потенціал паркового мистецтва.

Скороходов В.Г. Озеленение городов Донбасса (1952)

Скороходов В.Г. Озеленение городов Донбасса / Проф. В. Скороход, проф. Н. Макаров. Сталино, 1952. 120 с.

«Только в нашу сталинскую эпоху стало возможным плановое озеленение городов и других населенных пунктов, превращение их в города-парки, шахты-сады и утопающие в зелени колхозы.

В условиях Донбасса озеленение встречается с местными трудностями. И тем не менее начатое 30 лет тому назад зеленое строительство Донбасса продолжает успешно развиваться.

Задача настоящей книжки заключается в том, чтобы помочь озеленителям небольших городов, рабочих поселков и колхозов Донбасса в их благородной и полезной работе. Авторы стремились дать и теоретическое понимание вопросов и практические указания, как начать и развивать зеленое строительство в условиях Донбасса. Книга может быть полезной агрономам, учителям и любителям садов и цветов.

Донбасс — один из мощных промышленных центров нашего Союза, родина стахановского движения. Он богат угольными шахтами с первоклассной отечественной техникой, соляными разработками, ртутными рудниками, известковыми выработками, песчаниковыми карьерами, многочисленными химическими, машиностроительными и другими заводами, фабриками и всевозможными предприятиями. Густая сеть железных дорог пересекает наш край во всех направлениях.

В Донбассе много крупных и малых населенных пунктов: городов, районных центров, рудничных, шахтных, заводских поселков и колхозных сел. Многие из них возникли еще в дореволюционное время. О благоустройстве и озеленении этих городов, и тем более рабочих поселков, никто не заботился. Чаще всего заводы и шахтные поселки строились в безлесной степи, ибо лесов в Донбассе очень мало; они занимают небольшую площадь — всего лишь 225 тысяч гектаров, из которых 112 тысяч находятся в промышленной части Донбасса. Это составляет 3 процента площади для Сталинской области, 5 процентов для Ворошиловградской области и 2,5 процента для той части Донбасса, которая по административному делению относится к Ростовской области.

Немногие островки древесной и кустарниковой растительности в Донбассе представлены, главным образом, байрачными и пойменными, реже водораздельными лесами. Они не примыкают к шахтам, заводским поселкам и городам, а находятся вдалеке от них. Лишь города Лисичанск и Переездная расположены у пойменного леса реки Северский Донец, да город Ровеньки находится у векового, почти водораздельного леса, состоящего из дуба, ясеня, дикой груши, клена остролистного, клена татарского и кустарников. Город Ворошиловск также примыкает к лесу байрачного типа, превращенному после планировки в парк культуры.

Есть все основания предполагать, что в Донбассе когда-то была пышная растительность. В третичных отложениях Донбасса близ Матвеева Кургана (бывший Таганрогский округ) Криштофовичем найдены вымершие виды каштана, граба, бука, болотного кипариса и других растений».

Завантажити PDF

Беседы по полезащитному лесонасаждению в Донбассе (1950)

Беседы по полезащитному лесонасаждению в Донбассе / В. Г. Скороход, Н. П. Макаров, С. К. Войта. 2-е изд., перераб. и доп. Сталино: Сталинское обл. изд-во, 1950. 186 с.  

«Первое издание этой книги, вышедшей под заглавием «Беседы по полезащитному лесонасаждению в Ворошиловградской области», было встречено критикой и практическими работниками Ворошиловградской области одобрительно. Издание разошлось в весьма короткий срок.

Назрела потребность в выпуске второго издания «Бесед». Авторы в корне переработали «Беседы» и положили в основу их гнездовой способ посева полезащитных лесных полос по методу академика Т.Д. Лысенко. Вместе с тем авторы сохранили и ряд разделов лесоводственной науки о подеревном смешивании пород при закладке лесополос, поскольку с этими вопросами практические работники еще будут встречаться на местах их деятельности.

Книга пополнена новыми главами: о природных особенностях Донбасса, об агролесомелиоративных районах Сталинской области, об основных лесоводственных понятиях и т.д. В приложении даны нормы выработки и расценки на лесомелиоративных работах.

Книга предназначена для практических работников сельского хозяйства Донбасса. Авторы считают, что книга может оказать помощь и работникам школ».

Завантажити PDF

Карта проектованої Катерининської залізниці (початок 1880-х)

Карта проектованої Катерининської залізниці (початок 1880-х). Масштаб 3 версти в англійському дюймі.

Катерининська залізниця — перша державна залізниця в українських губерніях Російської імперії, побудована протягом 1881–1904 рр. Роботи з будівництва першої черги залізниці тривали всього 34 місяці. Катерининська залізниця – найбільша залізниця імперії, що стала запорукою бурхливої індустріалізації Катеринославської губернії наприкінці ХІХ століття. Залізниця пролягала територією Харківської, Херсонської, Таврійської, Катеринославської губерній і територією Донщини.  Вона мала зв'язати два промислових субрегіони, — Донецький кам'яновугільний та Криворізький залізорудний басейни. На початку ХХ століття вантажообіг Катерининської залізниці вийшов на перше місце серед залізниць Російської імперії. Адже вугілля і руда необхідні для виплавки металу, без якого не може обійтися жодна галузь промисловості.

Завантажити (21,9 мб, 13 134 x 5 272 px)

Кордюков В.В., Белицький П.В. Операція «Стрибок» у Красноармійському (2024)

Кордюков В.В., Белицький П.В. Операція «Стрибок» у Красноармійському. Івано-Франківськ: НАІР, 2024. 152 c.

Проблема Другої світової війни та її складової частини – Радянсько-Німецької війни продовжує викликати особливий інтерес не тільки спеціалістів-істориків, краєзнавців, але і всієї світової громадськості. Архівний матеріал складався з рапорту командувача 4 гвардійського Кантемирівського танкового корпусу генерал-майора танкових військ П.П. Полубоярова, а також рапорту начальника групи військ 4 і 10 танкових корпусів полковника Г.Я. Андрющенка. Вельми цікаві матеріали були знайдені в книзі В. Акунова «Дивізія СС» та цитати, взяті із щоденників та інтерв’ю фінських добровольців, які служили в III.(фінн.)/Nordland, 5. SS-Pz.Gren.Div. «Вікінг»/5. (SS-Panzer Grenadier Division “Wiking“ and the destruction Panzergruppe Popov, February 1943). В цих спогадах згадуються лютневі події 1943 року –боїв за м. Красноармійське рухомої групи М.М. Попова. В історії м. Покровська збереглися події тих часів, де в основному згадується 14 ГТБр В.І. Шибанкова, хоча у військовій операції приймали участь і інші частини.

Завантажити PDF

Макет надано авторами книги.

Водовози. Зниклі професії Донбасу

Юзівка. Сплячий водовоз

Водовоз — професія, що існувала до появи системи центрального водопостачання. Якщо сільське населення користувалося колодязями, то у городян така можливість була не завжди. Водовози набирали воду в джерелі (річці, криниці, з водокачки тощо) і розносили або розвозили її по домівках. Професія була важкою і підходила лише для фізично витривалих чоловіків. 

На Риковських копальнях (Донецьк) в 1910 р. група шахтарів, які проживали в одній квартирі, будинку (десь до 10 осіб) платили водовозу 1-3 рублі на місяць.

Соледар. Солона історія

Сіль та війна прославили місто Соледар на весь світ. Сіль – як каталізатор народження й розвитку міста. Жорстока війна – зруйнувала особливий промисловий центр України. 

Понад століття соляні шахти були джерелом розвою життя й багатства Бахмутського краю, а підземні галереї Соледару, прокладені на глибині до 300 метрів, вражали мандрівників своєю величчю.

Вся територія регіону у радіусі сотень кілометрів довкола Соледару пронизана "солоною" історією, немов кровоносними судинами. Тут переплетені події індустріальних досягнень та битви за ресурси – битви за сіль.

Проєкт «Соледар: Солона історія. Хронологія розвитку» відображає розвиток міста Соледар від маленьких околиць до промислового центру. Хронологія охоплює період від перших поселень бахмутських солеварів до повномасштабного вторгнення росії.

У проєкті в інтерактивній формі представлена історія міста:

• як маленькі села обʼєдналися в місто;
  
• картографічно відтворено зростання і розвиток міста;
• у хронологічному порядку показано ключові події в містоутворенні;
• розказано про будівництво шахт і заводів.

САЙТ ПРОЄКТУ

Над проєктом працювали:

• Михайло Кулішов – ідея, краєзнавчі матеріали
• Сергій Орлик – розробник
• Катерина Єлфімова – дизайнерка
• Анжела Савченко – редакторка

Проєкт створено за підтримки фонду ІЗОЛЯЦІЯ та Danish Cultural Institute, в рамках проєкту New Democracy Fund.