Карта проєктованої Криворізької (Західно-Донецької) залізниці (1870-ті рр.)

Карта проєктованої Криворізької (Західно-Донецької) залізниці, 1870-ті рр. Топографічна основа: Військово-топографічна карта Російської імперії (триверстова), лист XXVII-16. Масштаб: 3 версти в англійському дюймі (1:126 000).

За інформацією, наданою краєзнавцем і дослідником історії залізничного транспорту Донбаса Павлом Белицьким, карта відображає проєктовану Криворізьку (Західно-Донецьку) залізницю. Курахівсько-Рутченківська лінія (позначена синім) на той час вважалася існуючою, хоча ділянка від станції Руднична до Курахівки фактично не функціонувала.

Курахівсько-Рутченківську залізницю та напівстанцію Руднична будувало «Гірниче і промислове товариство на півдні Росії» у 1874–1875 рр. Варіанти маршруту Криворізької (Західно-Донецької) лінії опрацьовувалися протягом 1874–1881 рр. Гірничий інженер Микола Авдаков у 1888 р. згадував про варіант її прокладання в обхід Курахівської гілки. Таким чином, надана схема відображає трасу (позначена червоним), яку розглядали наприкінці 1870-х років.

Водночас Катеринославський губернатор І. Дурново вже у 1876 р. обґрунтував доцільність маршруту Ясинувата — Синельникове, яким залізниця проходить нині. Проєкт цієї траси був розроблений у 1881 р. на основі досліджень 1876 р. У 1882 р. Криворізька залізниця, що будувалася, отримала назву Катерининська залізниця.

Завантажити (24,7 мб, 7 813 x 5 961 px)

Иславин В.И. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа (1875)

Иславин В. И. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа / В. Иславина (чл. Сов. министра гос. имуществ). Санкт-Петербург, 1875. 59 с., 1 л. карт.

Карта проєктованої Катерининської залізниці (початок 1880-х)

Карта проєктованої Катерининської залізниці (початок 1880-х). Масштаб 3 версти в англійському дюймі (1:126 000).

Катерининська залізниця — перша державна залізниця в українських губерніях Російської імперії, побудована протягом 1881–1904 рр. Роботи з будівництва першої черги залізниці тривали всього 34 місяці. Катерининська залізниця – найбільша залізниця імперії, що стала запорукою бурхливої індустріалізації Катеринославської губернії наприкінці ХІХ століття. Залізниця пролягала територією Харківської, Херсонської, Таврійської, Катеринославської губерній і територією Донщини.  Вона мала зв'язати два промислових субрегіони, — Донецький кам'яновугільний та Криворізький залізорудний басейни. На початку ХХ століття вантажообіг Катерининської залізниці вийшов на перше місце серед залізниць Російської імперії. Адже вугілля і руда необхідні для виплавки металу, без якого не може обійтися жодна галузь промисловості.

Завантажити (21,9 мб, 13 134 x 5 272 px)

Кураховская эпопея французского капитала

Кураховский рудник

Дела давно минувших дней… История Кураховской ветви, то есть железной дороги в направлении Рутченково – Красноармейск с подъездным путём к Кураховке, преисполнена острых (к счастью, не кровопролитных) эпизодов борьбы отдельных групп промышленников и чиновников за подъездной путь к своим предприятиям, его «правильную» трассу, а также прочими драматическими событиями. Ветвь, которая чуть было не стала частью Западно-Донецкой (Первой Екатерининской) железной дороги, в первоначальном варианте примыкала к мало кому известному в начале и середине 70-х годах полустанку Рудничная, и проходила вдоль современного участка железной дороги Рутченково – Красногоровка. 

В 1877 году горный инженер Н. Булычёв писал: «... Западная половина [Кальмиус-Торецкой котловины] покрыта породами меловой и отчасти пермской систем, и хотя пласты её и обнажаются, в виде островов, по верховьям речек Волчьей (Кураховка), Сухие-Ялы (Ильинка), Солёной (Селидовка, Заполье), Казенного Торца (Новоэкономическое-Караково, Григорьевка, Золотой Колодезь) и по р. Бык и его притокам (Завидово и др.) — но трудно решить принадлежать ли они или нет, Калмиус-Торецкой котловине; к тому же горнопромышленное значение этой гадательной части котловины весьма ничтожно. Правда, в 1874— 1875 годах Кураховка возбуждала большие надежды; богатое французское общество (Societe miniere et industrielle) затратило громадные деньги (около 2-х млн. руб.) на проведение 30-верстной железной дороги, постройку превосходных помещений для служащих, гостиниц, больниц, на устройство капитальных шахт, но все это к сожалению в настоящее время оставлено и, по свидетельству служившего в обществе горного инженера Авдакова, нет никакой надежды на скорое возобновление предприятия» (Булычёв Н. Описание Кальмиус-Торецкой котловины // Горный журнал. - Т. III. - № 7. 1877. - с. 65).

О какой катастрофе с миллионными убытками пишет г-н Булычёв? С чего всё началось? А начиналось всё достаточно прозаично…