Про проєкт

Сайт «Шахти та рудники Донбасу» присвячений історії гірничої справи Донбасу, а також включає в себе матеріали з геології, мінералогії, палеонтології, історії, археології та краєзнавства регіону. Мета проєкту — вивчення і популяризація історії гірничої промисловості регіону (від найдавніших часів до сучасності) та фотодокументування зникаючих об’єктів гірничопромислового комплексу.

Донецький басейн (Донбас) — особлива геолого-географічна зона на півдні Східноєвропейської рівнини, яка включає підняття Донецького кряжа та прилеглі до нього території. На початку ХХ ст. відомий геолог, академік О.П. Карпінський писав, що як природний геологічний об’єкт Донецький басейн є унікальним, такого у світі ніде немає: «Ніде, в жодній країні, не відомо досі подібного за протяжністю і повнотою поєднання морських і континентальних осадів, яке спостерігається в Донецькому басейні».

Донбас — один із великих центрів давньої гірничої справи Східної Європи. Найбільш ранні сліди гірничої справи відносяться до кам’яного віку і пов’язані з добуванням кременю та його подальшою обробкою. На мідних рудах Бахмутської улоговини сформувалася група давніх рудників і гірничо-металургійний комплекс доби бронзи. У період залізної доби та раннього середньовіччя на території регіону існували великі центри з видобування і виплавки залізних руд.

До кінця XVI – початку XVII століть відносять появу Торських, а згодом і Бахмутських соляних промислів. У 1664 році на Торських соляних озерах був збудований перший казенний солеварний завод. Наприкінці ХІХ століття були відкриті потужні поклади кам’яної солі, що спонукало до інтенсивного будівництва соляних шахт.

Перші згадки про знахідки кам’яного вугілля відносяться до кінця XVII ст. У 1721 році капітан Бахмутського батальйону, комендант фортеці Бахмут Семен Чирков і керівник Бахмутських соляних промислів Микита Вепрейський організували розвідувальну партію та виявили в 25 верстах від Бахмута, у балці Скелюватій, поклади вугілля, придатні для промислової розробки, ставши таким чином першовідкривачами Донецького кам’яновугільного басейну. Від кінця XVIII століття почалися систематичні геологічні дослідження Донецького кряжа, а з середини ХІХ століття — його масштабне промислове освоєння. На базі Донецького кам’яновугільного басейну виріс великий індустріальний район країни.

Крім вугілля, Донбас багатий іншими видами корисних копалин: значними родовищами доломітів, вапняку, крейди, мергелю, вогнетривких і пластичних глин, гіпсу, каолінів, будівельних і кварцових пісків, граніту, кварциту тощо. На весь світ відоме Микитівське родовище ртуті. Є також мінеральні фарби (охра), фосфорити. У Приазов’ї розвідані поклади графіту, нефелінових сієнітів, флюориту, вермикуліту та ряду рідкісноземельних рудопроявів. У північних районах регіону знаходиться Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область (у Донецькій області практично не розробляється), а на межі Донецької та Харківської областей — Юзівське родовище сланцевого газу.

Географія сайту охоплює території Донецької та Луганської областей, окремі райони Харківської і Дніпропетровської областей України та частину Ростовської області РФ. Окремий інтерес становлять родовища і геологічні пам’ятки Приазов’я (Приазовський кристалічний масив, південно-східна частина Українського щита).

З повагою, Михайло Кулішов.

Усі матеріали сайту мають виключно історико-краєзнавчий характер і жодним чином не є пропагандою тоталітарних режимів або імперських наративів.