План-схема розташування заводу «Русско-Краска», станції та селища Рубіжне (1916 р.)

Микуленко В.В., Севастьянов Л.А., Гриценко В.Н. Рубежанский химический комбинат (1973)

Микуленко В. В., Севастьянов Л. А., Гриценко В. Н. Рубежанский химический комбинат. Донецк: "Донбас", 1973. 181 с., 12 л. ил. (История фабрик и заводов).

Книга з відомої серії «Історія фабрик і заводів» присвячена Рубежанському хімічному комбінату — одному з провідних центрів вітчизняної анілінофарбової промисловості. У виданні розповідається про історію підприємства, що бере початок від будівництва заводу «Русско-Краска» у 1915 році поблизу станції Рубіжне. Показано становлення виробництва синтетичних барвників в умовах Першої світової війни та розвиток підприємства у радянський період. Особливу увагу приділено праці хіміків і робітників, завдяки яким комбінат став одним із найбільших виробників барвників у країні та експортером продукції до десятків держав. Книга розрахована на широке коло читачів.

Завантажити PDF

Хотинський Є.С. Що криє в собі кам’яне вугілля («Хемія та Війна», 1925)

Хотинський Є. С. Що криє в собі кам’яне вугілля. Кам'яновугляна смола та вживання її в хемічній промисловості для мирних і військових цілів. / проф. Е. С. Хотинський. Павлоград: Державне видавництво України, 1925. 88 с. (Науково-популярна бібліотека. Серія „Хемія і Війна“).

У 1925 році професор Євген Семенович Хотинський — знаний український хімік-органік і викладач Харківського університету — написав невелику, але надзвичайно змістовну книжку «Що криє в собі кам’яне вугілля».

Книжка «Що криє в собі кам’яне вугілля» розповідає про кам’яновугільну смолу — надзвичайно важливу сировину, з якої добувають барвники, ліки, вибухівку, отруйні речовини й багато іншого. Хотинський показує, як із звичного палива народжується хімія, що змінює хід промислового розвитку, медицини й навіть воєнної справи.

Цей нарис — приклад вдалої популяризації науки: лаконічно, зрозуміло, з увагою до широкого читача. Книжка входить до серії «Хемія та війна» і чудово ілюструє, як глибоко хімія проникає в усі сфери життя — як мирного, так і воєнного. У передмові автор пише: «Найважливішою сировиною для виробництва фарб, вибухових і отруйних речовин, лікарських засобів тощо є кам’яновугільна смола. Її можна вважати основою всієї хімічної промисловості, що працює з органічними сполуками. Саме тому цей нарис присвячено кам’яновугільній промисловості».

Завантажити PDF
Джерело: Педагогічний музей України

Бредіхін І., Чистов Д. Бельгійська історія Костянтинівки в експозиції ЦДЮТ (2021)

Бредіхін І., Чистов Д. Бельгійська історія Костянтинівки в експозиції ЦДЮТ. Костянтинівка, 2021. 110 с. (?).

«Шановне панство, в 2015 році в костянтинівському Центрі дитячої та юнацької творчості був створений музей краєзнавчого напрямку. Значну роль в цьому відіграли дві людини: В.В. Циміданов — кандидат історичних наук, археолог та І.В. Бредіхін — місцевий краєзнавець, історик за фахом, автор цієї книги. Віталій Владиславович Циміданов розробив панораму Костянтинівки XVIII століття, очолив пошук матеріалів за темою «Часи козацької доби». Ігор Володимирович опікувався напрямком бельгійської доби в історії Костянтинівки. На сьогоднішній день ми маємо повну експозицію по цій темі. Також згадаємо ще одну чудову й фахову людину, це — Дмитро Сергійович Чистов, який надав до експозиції колекцію скла.

Завдяки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» СХІД можливостей, всі матеріали музею будуть представлені окремою локацією в міському фестивалі «З минулим у майбутнє». Книга «Бельгійська історія Костянтинівки» є важлива для костянтинівської громади як ще один крок до вивчення свого минулого, аби впевнено йти у майбутнє».

Завантажити PDF

Бондарь В.П., Донцов В.П. Константиновка: историко-краеведческий очерк. Часть 1-я: 1870-1941 (1995)

Бондарь В. П., Донцов В. П. Константиновка: историко-краеведческий очерк. Часть 1-я: 1870-1941. Константиновка, 1995. 86 с. 

Видання є першою частиною історико-краєзнавчого нарису про місто Костянтинівка — великий індустріальний центр Донецької області. Автори видання — корінні константинівці — кандидат історичних наук Володимир Петрович Бондар та колишній директор міського історико-краєзнавчого музею, вчитель історії Борис Наумович Донцов — обидва почесні громадяни м. Костянтинівки.

Завантажити PDF

Донецький содовий завод та с. Верхнє (Третя Рота) на поштових листівках кінця XIX – початку ХХ ст.

 Загальний вигляд Донецького содового заводу Т-ва «Любімов, Сольве і К°». Село Верхнє, Бахмутського повіту. Видавництво В.І.З.
Із фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

«У гирлі річки Верхньої Біленької, що тихо котила свої кристально-чисті води до Сіверського Дінця, наприкінці 80-х років XIX століття стояло кілька селянських хат села Верхнього, або, як його здавна називали, Третя Рота. Лише вузька стрічка одноколійного залізничного полотна, що тяглася поблизу Попасної до Лисичанська, вносила деяку різноманітність у звичайний сільський пейзаж. Незабаром, однак, усе довкола змінилося, закипіло, завирувало життя. На місці селянських садиб на березі Сіверського Дінця розгорнулося будівництво содового заводу. Річка подарувала йому своє ім'я – назвали завод «Донецьким» (Володимир Подов).

Жеребецкий П.И. Горловка. Научно-публицистические очерки (2012)

Жеребецкий П.И. Горловка. Научно-публицистические очерки. Издание второе, переработанное, дополненное. — Донецк: Донбасс, 2012. – 532 с.

Петр Иванович Жеребецкий родился 17 июля 1927 года в селе Николаевка Бердянского района Запорожской области. В 1945-1947 годах служил в Советской Армии. После демобилизации работал в колхозе, учителем в школе, в общественных организациях Бердянского района. После окончания историко-филологического факультета Сталинского (Донецкого) педагогического института работал в школах Горловки. Награжден знаком «Відмінник народної освіти», медалями, лауреат литературной премии имени Вл. Демидова. Автор свыше тридцати краеведческих очерков,одиннадцати книг о родном крае. В 2008 году присвоено звание «Почесний краєзнавець Донеччини». Принимал участие в создании историко-краеведческих музеев. На пенсии продолжал свою исследовательскую работу. Ушел из жизни 19 февраля 2016 года.

Второе, дополненное и переработанное издание книги известного краеведа Петра Ивановича Жеребецкого. В данной книге автор на основе научных исследований, археологических находок, документальных материалов, фольклорных произведений описывает физико-географические особенности территории города, его историю, в том числе развитие экономики, культуры, изменения условий жизни трудящихся и всех жителей города, боевые, трудовые, спортивные подвиги и традиции горловчан.

Скачать PDF
Спасибо Игорю Марченко за предоставленную книгу!

Промышленность Донбасса на почтовых открытках 1930-1950 гг.

1. Горловка. Комбинат имени т. Сталина. Шахта №8.

Очерк истории Лисичанского ордена Ленина содового завода им. В.И. Ленина (Подов В.И., 1992)

Донецкий Содовый Завод О-ва Любимов, Сольвэ и Ko.
Вход в завод и станция проволочной дороги.
Почтовая открытка начала XX в.

Лисенко К.И. О возможности водворения содового производства на юге России (Горный журнал 1874 № 5 май)

Доклад профессора Петербургского горного института Конона Ивановича Лисенко о возможности устройства содового производства на юге России, сырьевой базой которого послужат минеральные богатства Донецкого бассейна.

Механический цех Донецкого содового завода (1909)

Ночной Стирол