Admin Control Panel 

  ЗаписиНалаштуванняДизайнHTMLКоментаріAdSenseСтатистикаЕфективністьGoogle АналітикаВихід 
Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

вівторок, 26 червня 2018 р.

Мамонтовые кости, найденные в Екатеринославской губернии близ Лисичанска (Горный журнал 1842 Кн. 10 октябрь)


Мамонтовые кости, найденные в Екатеринославской губернии близ Лисичанска // Горный журнал. – 1842. – Кн. 10. – С. 127.

«Недавно найдены в одном овраге, близ Лисичанска, после сильного дождя, два коренные зуба мамонта. В этом же месте отрыли и другие кости, но они были так мягки, что при легком прикосновении рассыпались, а остальные на воздухе, хотя твердели, но трескались и также рассыпались на мелкие части, почему и не могли быть собраны. По вскрытии земли легко было, между прочими разрушавшимися частями, отличить ножные кости Мамонта. Все это найдено на глубине полуторых сажен (прим. – 3,2 м) от поверхности земли, под наносом глины».

Источник: Электронная библиотека Русского географического общества

Горный план разработок третьего каменноугольного пласта Сплинта Лисичанских каменноугольных разработок (1838)


пʼятниця, 22 червня 2018 р.

Старокрымское месторождение графита


Публикация от нашего друга, мариупольского экспедиционера и коллекционера минералов Богдана Бурлакова, посвященная одному из самых малоизвестных и интереснейших рудников Приазовья.

четвер, 21 червня 2018 р.

Липский А.М. Ископаемые каменноугольные богатства России и их рациональное использование (1915)


Липский А.М. Ископаемые каменноугольные богатства России и их рациональное использование. Материалы к докл., прочит. общ. собр. чл. 13 Горн. отд. Имп. Рус. техн. о-ва в Петрограде и общ. собр. чл. Секции тепловой техники при Киев. отд. Имп. Рус. техн. о-ва в Киеве в 1915 г. / Инж. А.М. Липский. — Киев: лито-тип. "С.В. Кульженко", 1915. – 68 с.

«Никогда еще вопросъ о снабженіи нашей страны топливомъ не достигалъ такой сильной обостренности, какъ въ настоящее время. Предпринятая мѣры и попытки къ его разрѣшенію оказались настолько трудными и сложными, что въ помощь существующимъ спеціальнымъ организаціямъ для урегулированія вопроса о топливѣ потребовалось энергичное вмѣшательство, какъ высшихъ административныхъ установленій, такъ и выдающихся дѣятелей нашихъ земскихъ, городскихъ и общественныхъ учрежденій. Опытъ послѣдняго времени убѣдительно доказалъ, что для удовлетворительнаго разрѣшенія угольнаго вопроса недостаточно примѣненія однѣхъ только мѣстныхъ мѣръ, являющихся лишь палліативами, но необходимо коренное улучшеніе постановки всего нашего угольнаго дѣла въ области какъ добычи, такъ и использованія угля и прежде всего необходимо всесторонее изученіе каменноугольныхъ богатствъ Россіи и возможно полное ознакомленіе съ современнымъ состояніемъ ихъ разработки и эксплоатаціи.

Цѣльнастоящаго очерка обратить особое вниманіе лицъ, имѣющихъ прямое, или косвенное отношеніе къ каменноугольной промышленности, на необходимость способствовать всяческому развитію этой промышленности въ Россіи и вмѣстѣ съ тѣмъ указать особенно на необходимость сохраненія нашихъ природныхъ угольныхъ запасовъ, путемъ соотвѣтственнаго и раціональнаго ихъ использованія. Постоянно надо учитывать то огромное экономическое значеніе, которое углю принадлежитъ, какъ фактору техническаго прогресса отечественной промышленности и ту важную роль, которую онъ играетъ въ жизни государства, какъ незамѣнимый источникъ полученія продуктовъ и веществъ служащихъ для нуждъ обороны.

Я отлично сознаю, что разсмотрѣніе столь сложнаго вопроса въ узкихъ рамкахъ предлагаемаго очерка — вещь весьма трудная, и сознаю также наличность нѣкоторыхъ недочетовъ въ моей работѣ, которые, сообразуясь съ указаніями читателей, я постараюсь устранить въ слѣдующемъ изданіи настоящаго изслѣдованія.»

A.M. Липскій.
Октябрь 1915 г.
Кіевъ.


Источник: РГБ Российская государственная библиотека

середа, 13 червня 2018 р.

Белицький П.В. Добропільщина: витоки вуглевидобутку (2017)


Белицький П.В. Добропільщина: витоки вуглевидобутку. — Покровськ, 2017. – 28 с.

Робота присвячена історії вуглевидобутку на території Добропільського району. Основну увагу приділено історії кустарних шахт у селах Добропільщини, як невід’ємній частині сільського побуту, укладу нашої минувшини, і як наслідок – ментальності населення субрегіону. Наведені маловідомі факти з історії Добропільщини, з півсотні найменувань кустарних і капітальних вугільних підприємств, що відкривалися й закривалися протягом 1850-2010 роках, і прізвищ їх власників. Книга призначена для широкого кола читачів.

вівторок, 12 червня 2018 р.

Фесенко В.О. Питання про судоплавність П. Дінця за доби Гаскойна («Радянська школа» № 11–12, 1929)


Фесенко В.О. Питання про судоплавність П. Дінця за доби Гаскойна / В.О. Фесенко // «Радянська школа». — Луганське, 1929. – № 11–12. – С. 111–116.

Думку над питанням про шляхи степової Україні… було розбуджено під час будування Луганського ливарного заводу. Гірництво найбільшою від усіх інших галузів господарства мірою потрібує доброї комунікації. Кам'яновугільна промисловість, що зародилася з моменту заснування Луганського заводу, постановила на черзі дня шукання досконаліших транспортових засобів. Про це досить виразно свідчать архівні справи Луганського ливарного заводу за доби Гаскойна. Поміж указів Берг-колегії за 1805 рік схоронився цінний у цьому відношенні документ: «Мнение господина инженер генерала-лейтенанта Де-Воланта о расчистке Донца» от 30-го марта 1805 г. (аркуші 143—150).

Своє „Мнение" Де-Волант починає з таких історичних довідок. П. Дінець, переповнений величезними, віковими пеньками та карчами, ніколи не був чищений і тому несудоплавний. Але Петро 1-й, під час своїх військових справ на Озівському морі та у Персії, перевозив високою весняною водою провіянт від міста Змійова до Дону. Відкриття кам'яновугільних покладів у басейні П. Дінця привело до думки скористатись з нього, як з засобу довозити вугілля з Лисичанських шахт до Луганського заводу, а також і до Таганрогу та інших міст та портів Чорноморського надбережжя, розвитку яких перешкоджала як раз надмірна недостача палива. Гаскойн, пише Де-Волант, і був першим, що проробив наукове дослідження течії та басейна П. Дінця і перед заснуванням Луганського заводу пильнував перед урядом про те, щоб «доставлять уголь на мелких судах по речкам Донцу и Лугани до самых доменных печей, т. к. доставка угля из шахт Лисичьего буерака через 80-ти верстное расстояние на обыкновенных повозках по гористым дорогам затруднительна и убыточна». Але тільки у лютому 1801-го року, коли через недостачу в заводі вугілля та руди, було припинено роботу першої, тільки що відбудованої домни Луганського заводу, тільки тоді було запропоновано департаменту водяних комунікацій вжити заходів щодо, судоплавности Дінця.

Скачать PDF

Источник: Электронный архив eScriptorium Центральной научной библиотекой Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина.

понеділок, 11 червня 2018 р.

Фесенко В.А. К истории возникновения города Луганска («Радянська школа» № 12/52, 1926)


Фесенко В.А. К истории возникновения города Луганска (По материалам Окружного Архива) / В.А. Фесенко // «Радянська школа». — Луганск, 1926. – 12/52, октябрь. – С. 85–100.

Возникновение Луганского завода. Из копии доклада генерала фельдцейхмейстера графа Зубова 10-го Ноября 1795 года царице Екатерине II-ой (Дело № 34 Архива Луганского завода) видно, что в 1794 году в Екатеринославскую губ., в уезды Бахмутский и Донецкий, был отправлен статский советник Гаскойн «для осмотрения в приисканных в сих уездах железных руд и каменного угля в том предположении, что если эти вещества найдутся в достаточном количестве, то измерить падение вод в различных речках и протоках ради определения места к устроению завода... и сообразив выгоды его положения, — представить по сему поводу описание результатов своего путешествия».

Скачать PDF

Источник: Электронный архив eScriptorium Центральной научной библиотекой Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина.