План Екатеринославской губернии Бахмутского уезда поселка Юзовки. За приписом Катеринославського губернського правління від 14 листопада 1897 року № 1708. Зйомка селища та складання плана виконано в 1897 році Бахмутським повітовим землеміром інженером Юнгом. Масштаб: 25 сажнів в англійському дюймі (1:2100). РГІА (Російський державний історичний архів). Ф. 1293. Оп. 167 - Разные планы, чертежи и карты. Спр. 143. Арк. 1.
Завантажити (19,6 мб, 16 222 x 16 515 px)
План посада "Юзовка" Екатеринославской губернии. Копія плана селища Юзівка Новоросійського товариства, з підписом та печаткою окружного інженера Юзівського гірничого округа Віктора Вікторовича Маляревського від 7 грудня 1913 р. Масштаб: 800 футів в одному дюймі (1:2400). РГІА (Російський державний історичний архів). Ф. 1293. Оп. 166 - Екатеринославская губерния. Спр. 104. Арк. 1.
Гаршин Е. М. На Донце. Путевые очерки Евгения Гаршина / Е. М. Гаршин. СПб.: тип. В. Демакова, 1892. 80 с.
Общий план завода Новороссийского общества каменноугольного, железоделательного и рельсового производства, 1889 г. Загальний план заводу Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізоробного та рейкового виробництва, 1889 р. Масштаб: 200 футів в дюймі (1:2400).
Карта найголовніших кам'яновугільних копалень та залізоробних заводів Донецького кряжу, 1875 р. Масштаб: 10 верст в дюймі (1:420 000).
Иславин В. И. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа / В. Иславина (чл. Сов. министра гос. имуществ). Санкт-Петербург, 1875. 59 с., 1 л. карт.
«Юзовка. Работа в шахте. Укрепление стен и потолка подземных коридоров шахты». Поштова листівка, початок XX ст.
Карта проектованої Катерининської залізниці (початок 1880-х). Масштаб 3 версти в англійському дюймі (1:126 000).
Катерининська залізниця — перша державна залізниця в українських губерніях Російської імперії, побудована протягом 1881–1904 рр. Роботи з будівництва першої черги залізниці тривали всього 34 місяці. Катерининська залізниця – найбільша залізниця імперії, що стала запорукою бурхливої індустріалізації Катеринославської губернії наприкінці ХІХ століття. Залізниця пролягала територією Харківської, Херсонської, Таврійської, Катеринославської губерній і територією Донщини. Вона мала зв'язати два промислових субрегіони, — Донецький кам'яновугільний та Криворізький залізорудний басейни. На початку ХХ століття вантажообіг Катерининської залізниці вийшов на перше місце серед залізниць Російської імперії. Адже вугілля і руда необхідні для виплавки металу, без якого не може обійтися жодна галузь промисловості.
Завантажити (21,9 мб, 13 134 x 5 272 px)
Водовоз — професія, що існувала до появи системи центрального водопостачання. Якщо сільське населення користувалося колодязями, то у городян така можливість була не завжди. Водовози набирали воду в джерелі (річці, криниці, з водокачки тощо) і розносили або розвозили її по домівках. Професія була важкою і підходила лише для фізично витривалих чоловіків.
На Риковських копальнях (Донецьк) в 1910 р. група шахтарів, які проживали в одній квартирі, будинку (десь до 10 осіб) платили водовозу 1-3 рублі на місяць.
Лампоноси* шахти «Бутівка»*Лампонос — зникла шахтна професія, робітник, що розносив по гірничих виробках на місце праці нові, заправлені лампи. Лампоносами працювали в основному діти та підлітки. «На шахту прийшов він шістнадцятирічним підлітком. Спочатку працював лампоносом, а останні 29 років — вибійником» (Роб. газ., 25.1 1963, 2). «А перша професія, як вступив на шахту, була лампонос. Обвішають тебе лампами з ніг до голови, і тягнеш ти їх по всіх вибоях. Поки дотягнеш, половина згасне. Чекає, чекає на лампу забійник, сидить у темряві, а тут лампонос прилазить — також усі лампи згасли. Ну, буває, що зі злості й пне хлопця. Після лампоноса «ветродуями» ставали» (Жур. "Октябрь", 1959).
Металлургические заводы юга России: технико-экономический обзор оборудования и работы заводов: Юзовского, Днепропетровского, Александровского (б. Брянского о-ва), Петровского, Донецко-Юрьевского, Таганрогского, Никополь-Мариупольского, б. Русский Провиданс, Макеевского и Екатеринославского трубопрокатного (б. Шодуар) / проф. П. И. Фомин, горн. инж. М. М. Фиалковский, горн. инж. Н. Н. Штраус и др. ; предисл.: инж. А. М. Маслов. Харьков : Ред.-изд. отд. У.С.Н.Х., 1923. VI, [1] 485, X с. : табл.
«Судьбы металлургии Юга России с первых же дней Советской власти были одной из важнейших проблем хозяйственного строительства страны. Уже в первые годы революции стало совершенно очевидным, что одновременное восстановление всех заводов при создавшейся после двух войн экономической обстановке задача невыполнимая, и для ее разрешения неизбежно придется пойти по пути отбора той или иной группы заводов в зависимости как от хозяйственных потребностей и материальных ресурсов государства, так и от экономического и технического значения самих заводов, с постепенным введением в работу остальных. Поэтому в марте 1921 г. при Центральном правлении тяжелой индустрии Юга России была создана специальная Комиссия по разработке плана восстановления металлургической промышленности Юга России, состоявшая из специалистов по отдельным производствам и областям заводского хозяйства.
Согласно плану, Комиссия должна была произвести обследование заводов Юга России с технической и экономической точек зрения. Работа продолжалась с апреля 1921 г. по февраль 1922 г. Последовательно были обследованы заводы: Юзовский, Петровский Макеевский, Юрьевский, Таганрогский, Никополь-Мариупольский, Русский Провиданс, Днепровский, Александровский и Шодуар. В результате был собран обширный материал технического и экономического характера, дававший возможность произвести исчерпывающую оценку каждого из указанных заводов. Материал этот заключался в детальном описании мастерских, отдельных установок, а также всех областей заводского хозяйства. В цифрах представлена характеристика производства, заводские расценки стоимости продукта, спецификация заводских изделий и т.д. На основании этого материала Комиссия должна была приступить к созданию ориентировочно-перспективного плана восстановления металлургической промышленности в течение ближайшего ряда лет.
Результатом проделанного Комиссией обследования явилось и настоящее издание. В книге представлен технико-экономический обзор оборудования заводов Юга России, технические и экономические результаты их работы как в дореволюционной России, так и в первые годы Советской власти».
Гайдук В.А. (ред.) Юз і Юзівка. Юз и Юзовка — Донецк: Кардинал, 2000. – 339 с.
В книге рассматривается история жизни и деятельности Джона Юза, его последователей и их вклад в развитие промышленности, экономики, культуры и социальной инфраструктуры города Юзовки (Донецка). Книга содержит богатый фактический материал и фотодокументы, которые свидетельствуют о становлении и развитии Юзовки как индустриального центра Украины. Предназначена для широкого круга читателей. Кроме первой авторской части, книга содержит перевод книги английского исследователя Боуина "Джон Хьюз (Юзовка) 1814-1889", художественные произведения и фольклор, которые так или иначе связаны с личностью Д. Юза или Юзовки, воспоминания или историю деятельности выдающихся современников и потомков. Все материалы по возможности подтверждаются соответствующими документами. Авторы книги пытаются создать атмосферу тех времен, пользуясь большим количеством источников и освещая разные взгляды.
Контакти
RSS
