Шишкин Н.В. Донбасс как основа южной металлургии (Труды Комиссии по металлу при Госплане УССР №5, 1926)

Шишкин Н. В. Донбасс как основа южной металлургии. Харьков: Госплан УССР, 1926. 34 с.: табл. (Труды Комиссии по металлу при Госплане УССР; №5).

Татаринов С.И. Минерально-сырьевая база Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы в Восточной Украине (2003)

Татаринов С. И. Минерально-сырьевая база Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы в Восточной Украине. Проблеми гірничої археології: Матер. ІІ міжнар. Картамиського польового археолог. семінару (с. Новозванівка Попаснянського р-ну Луганської обл., 21-25 липня 2003 р.). Алчевськ: Вид-во ДонДТУ, 2005. С. 196-204.

Татаринов С.И. Жилище горняков бронзового века на Клиновском медном руднике в Донбассе (Археологический альманах №10, 2001)

Татаринов С. И. Жилище горняков бронзового века на Клиновском медном руднике в Донбассе. Археологический альманах. Донецк, 2001. №10. С.209-214.

«Наличие или отсутствие жилищ на стоянках вблизи древних медных и прочих рудников является одним из критериев долговременности разработки руд, сезонности ведения различных горно-металлургических работ. Открытие долговременных жилищ на стоянках горняков-металлургов — явление достаточно редкое. 

Как показывают результаты исследований рудников и стоянок горняков-металлургов эпохи бронзы в Бахмутской котловине у с. Пилипчатино и с. Клиновое, на ряде крупных Донецких медных рудников в XV–XVI веках до н. э. существовали как долговременные (по времени от их строительства до полного оставления обитателей и разрушения), так и сезонные (по назначению — быть укрытием кланов в сезоны работы) жилища. Если у рудников Картамыш, Медная Руда, Выскривка следы жилищ не выявлены, то, скорее всего, не потому, что их не было в древности, а из-за хозяйственной деятельности современного человека или действия природных факторов. В пользу такого объяснения свидетельствует то, что в с. Клиновое на одной площадке раскопаны остатки хорошо сохранившейся полуземлянки эпохи поздней бронзы, законсервированной под отвалом древнего карьера, а рядом на свободном участке — полуземлянки того же времени, почти полностью уничтоженной крестьянским двором в XIX–XX столетиях».

Завантажити PDF

Татаринов С.И. Древние горняки-металлурги Донбасса (2003)

Татаринов С. И. Древние горняки-металлурги Донбасса. Славянск: Печатный двор, 2003. 132 с.

Древні мідні рудники Донбасу — унікальні пам’ятки археології, історії гірничої справи, металургії та первісної техніки. Протягом століття дослідники сперечалися, хто залишив після себе велетенські кар’єри («розноси») та масивні відвали руди. Лише з 1970-х років археологічні дослідження вперше дозволили відкрити в Україні цілі комплекси давнього виробництва: шахти, стоянки гірників-металургів, місця плавлення руди та лиття мідних виробів.

Зібраний матеріал дав змогу глибше зрозуміти технології добування, обробки та виплавки металу у бронзову добу. Вважається, що ці пам’ятки пов’язані з землеробсько-скотарськими племенами індоіранського походження — носіями срубної та сабатинівської культур, що існували понад 3500 років тому. Сучасні спектроаналітичні методи, започатковані Є.М. Черних, допомагають визначити хімічний склад бронзових виробів, джерела рудної сировини та реконструювати торгівельні й культурні зв’язки племен.

Особливої уваги заслуговує книга «Древние горняки-металлурги Донбасса» археолога С.Й. Татаринова. На основі багаторічних експедицій він не лише датував мідні та поліметалеві рудники Донбасу, а й відкрив ремісничі комплекси, розробив теорію існування в цьому регіоні в добу бронзи гірничо-металургійного центру. Татаринов прослідкував його вплив на численні археологічні культури — від Дону до Дніпра, від Азовського моря до Лісостепу.

Усі відкриті та досліджені пам’ятки гірничої справи є не лише науковою спадщиною, а й винятковими об’єктами історії техніки. Вони потребують державної охорони, можуть бути перетворені на музейні комплекси та заповідні зони, що зберігають сліди однієї з найдавніших гірничо-металургійних традицій Євразії.

Завантажити PDF

Татаринов С.Й., Кравець Д.П. Найдавніші металурги України (Бахмутський часопис №3-4, 1995)

Татаринов С.Й., Кравець Д.П. Найдавніші металурги України. Бахмутський часопис. Краєзнавчий журнал. Артемівськ, 1995. №3-4. С. 5-12.

«Україна належить до держав з давньою та багатою гірничо-промисловою історією. Зокрема, гірські та напівгірські регіони країни — Карпати, Донецький кряж, тощо можна порівняти з всесвітньовідомими прадавніми гірничими областями як Урал, Альпи, Кавказ та інші. Розташована на стиці Великого Євразійського поясу степів та лісостепу, різних систем річок і морів, геофізичних площин, а за однією з античних та середньовічних географічних традицій ще й на межі з Азією, стародавня територія України була задіяна у вирі глобальних історичних процесів, технологічних нововведень, а своїми «божими дарами» — чорноземами, пасовищами, водами, лісами з дичиною, корисними копалинами сприяла укріпленню історичної сили та гідності прадавніх мешканців.

Непересічне значення для вивчення витоків металургії України мають копальні Донбасу — цінні пам'ятки археології, історії гірничої справи металургії, первісної техніки. Копальні були відкриті у 1865 році геологом О. Носовим поблизу м. Бахмут (зараз м. Артемівськ Донецької області). Різними дослідниками пов’язувалися з «хозарами, генуезцями, греками» (О. Носов), «скіфами та греками» (М. Лавров), «кочовиками IX—XIII століть» (І. Леваківський) тощо. Більше ста років точилися суперечки: хто залишив ці пам'ятки. Тільки завдяки дослідженням С.Й. Татаринова, розпочатим з 1970 року, на високих гривах та хребтах Кряжу було відкрито близько двадцяти копалень та майстерні-стоянки гірників-металургів коло них, що впевнено датуються XV—XI ст. до н. е. і відносяться до зрубної культури, носії якої були індоіранцями. Це пам'ятки коло сіл Пилипчатине, Покровське, Клинове, Мідна Руда Артемівського району Донецької області, хуторів Червоне озеро, Вискрівка Попаснянського району Луганської області тощо».

Завантажити PDF

Федоровский А.С. Доисторические разработки медных руд и металлургия бронзового века в Донецком бассейне (Воронежский историко-археологический вестник, 1921)

Федоровский А. С. Доисторические разработки медных руд и металлургия бронзового века в Донецком бассейне. Воронежский историко-археологический вестник. Воронеж, 1921. Вып. II. С. 18-30.

У статті «Доисторические разработки медных руд и металлургия бронзового века в Донецком бассейне» професор А. С. Федоровський уперше систематизував усі відомі на той час дані про бахмутські родовища мідної руди, а також зібрав матеріали про знахідки бронзових виробів із сусідніх регіонів.

Праця містить ґрунтовний аналіз археологічних, геологічних та історичних джерел, опис технологій видобутку, плавки та обробки міді в добу бронзи. Автор також порівнює місцеві знахідки із зразками із Західної Європи, Уралу та Алтаю, що дає змогу простежити культурні зв’язки тогочасних племен.

Попри деяку суперечливість у висновках, робота Федоровського стала настільною книгою для археологів і дослідників бронзового віку протягом наступних десятиліть.

Завантажити PDF

Схематическая горнозаводская карта западной и восточной частей Донецкого бассейна. 1901-1902 год (Сост. Лев Телешов, 1903)

План поселка Юзовки Екатеринославской губернии Бахмутского уезда (1897)

План Екатеринославской губернии Бахмутского уезда поселка Юзовки. За приписом Катеринославського губернського правління від 14 листопада 1897 року № 1708. Зйомка селища та складання плана виконано в 1897 році Бахмутським повітовим землеміром інженером Юнгом. Масштаб: 25 сажнів в англійському дюймі (1:2100). РГІА (Російський державний історичний архів). Ф. 1293. Оп. 167 - Разные планы, чертежи и карты. Спр. 143. Арк. 1.

Завантажити (19,6 мб, 16 222 x 16 515 px)

План посада "Юзовка" Екатеринославской губернии (1913)

План посада "Юзовка" Екатеринославской губернии. Копія плана селища Юзівка Новоросійського товариства, з підписом та печаткою окружного інженера Юзівського гірничого округа Віктора Вікторовича Маляревського від 7 грудня 1913 р. Масштаб: 800 футів в одному дюймі (1:2400). РГІА (Російський державний історичний архів). Ф. 1293. Оп. 166 - Екатеринославская губерния. Спр. 104. Арк. 1.

Завантажити (30,4 мб, 6 965 x 9 468 px)

Гаршин Е.М. Отчет о поездке на Юзовский завод и попутные заметки о техническом образовании в Донецком каменноугольном районе (1892)

Гаршин Е. М. Отчет о поездке на Юзовский завод и попутные заметки о техническом образовании в Донецком каменноугольном районе. СПб.: тип. В. Демакова, 1892. 49 с.

«Весной текущего года я имел честь представить на рассмотрение господ членов Постоянной комиссии по техническому образованию доклад по вопросу о техническом образовании в Донецком каменноугольном районе в связи с промышленным развитием этого края.

После обсуждения моего доклада на техническом совещании, а затем и на собрании господ непременных членов, Комиссия постановила поручить мне: «собрать сведения об училищах, находящихся на Юзовском заводе "Новый Свет", и попутно ознакомиться с положением профессионального образования в Донецком крае».

Во исполнение этого постановления Комиссии, в отчёте о моей кратковременной поездке я ставлю на первое место Юзовский завод, ознакомлению с которым я посвятил наибольшее количество времени по сравнению с другими пунктами моего маршрута».

Завантажити PDF

Общий план завода Новороссийского общества (1889)

Общий план завода Новороссийского общества каменноугольного, железоделательного и рельсового производства, 1889 г.  Загальний план заводу Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізоробного та рейкового виробництва, 1889 р. Масштаб: 200 футів в дюймі (1:2400).

Карта главнейших каменноугольных рудников и железоделательных заводов Донецкого кряжа (1875)

Карта найголовніших кам'яновугільних копалень та залізоробних заводів Донецького кряжу, 1875 р. Масштаб: 10 верст в дюймі (1:420 000).

Иславин В.И. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа (1875)

Иславин В. И. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа / В. Иславина (чл. Сов. министра гос. имуществ). Санкт-Петербург, 1875. 59 с., 1 л. карт.

Карта важнейших месторождений полезных ископаемых в Европейской части СССР (1927)

Карта найважливіших родовищ корисних копалин в Європейській частині СРСР із серії наочних посібників «Економічна географія СРСР». Складена Відділом навчальних посібників Головполітпросвіти. Москва, 1927 р. 

Завантажити (19,6 мб, 8 085 x 12 239 px)

Труды съезда деятелей по горному делу, металлургии и машиностроению, бывшего в г. Екатеринославе с 1-го по 7-е сентября 1910 г. Т.1 (1911)

Труды съезда деятелей по горному делу, металлургии и машиностроению, бывшего в г. Екатеринославе с 1-го по 7-е сентября 1910 г. Т.1. Екатеринослав : Тип. И. Когана, 1911. 168 с.

Матеріали з'їзду фахівців із гірничої справи, металургії та машинобудування, скликаного у зв'язку з відкриттям у м. Катеринославі південно-російської обласної виставки, що представляє продукти праці цих професій. Обмін думок щодо сучасного стану та перспектив на майбутнє даних галузей техніки та промисловості.

Геометрический план Новороссийской губернии Бахмутского уезда казенных сел Каменного Брода, Красного Яру и Вергунки (1802)

Геометрический план Новороссийской губернии Бахмутского уезда казенных сел Каменного Брода, Красного Яру и Вергунки мельничной земли помещика генерал-лейтенанта и кавалера Шевича с показанием под оными числа десятин мужского пола душ и отделенной части к Луганскому литейному заводу из дачи, принадлежащей к селу Вергунка, о чем на стороне сего плана подробная ведомость приложена. 1802 г. Чертил чиновник XIV класса Андрей Сергеев. РДАДА (Російський державний архів давніх актів). Ф. 271. Оп. 3. Спр. 3187. Арк. 1.

Завантажити (2,42 мб, 1 726 x 2 048 px)

Плани Луганського ливарного заводу (кінець XVIII – початок XIX ст.)

План Бахмутського заводу. Передній та задній фасади, вид збоку. РДАДА (Російський державний архів давніх актів). Ф. 271. Оп. 3. Спр. 2874. Арк. 1.

Завантажити (2,26 мб, 2 048 x 1 649 px)

Положение об устройстве Луганского литейного завода (1828)

Положение об устройстве Луганского литейного завода. Луганск, [1828?]. 32 с.

Луганський чавуноливарний завод — перший великий металургійний завод на сході України. Завод почали будувати у 1796 році у селі Кам'яний Брід Донецького повіту (з 1806 року Слов'яносербський повіт) за урядовим указом від 14 листопада 1795 року про спорудження у Донецькому повіті біля річки Лугані ливарного заводу. Завод будувався під наглядом шотландського інженера Карла Гаскойна. 

Наприкінці 1826 року підприємство стало збитковим і вимагало реорганізації. «Положение об устройстве Луганского литейного завода» містить офіційні документи, подані Міністром Фінансів на ім'я Імператора та обґрунтовують необхідність докорінних змін в управлінні підприємством для виведення його з кризи.

Завантажити PDF
Примірник з Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Дитмар Н.Ф. Список горных и горнозаводских фирм с указанием адресов и справочных сведений (1901)

Дитмар Н.Ф. Список горных и горнозаводских фирм с указанием адресов и справочных сведений. / Под ред. горн. инж. Н.Ф. фон-Дитмара. Харьков : тип. и лит. М. Зильберберг и с-вья, 1901. 85 с. (Статистическое бюро Совета съезда горнопромышленников Юга России; № 48). 

‭«Предлагаемое издание содержит ​адресно​-справочные сведения: 1) о доменных и передельных заводах южной России и доменных заводах Замосковной, Волжской, Северной и Северо-Западной горных областей; 2) о каменноугольных и антрацитных копях Донецкого бассейна, Замосковной и Кавказской горных областей; 3) о железных рудниках южной России (Криворожских​, местных юго-западных, Керченских и местных Донецких). Относительно каждого предприятия приводятся ​нижеследующие​ данные: 1) местонахождение предприятия; 2) ближайшая железнодорожная станция: 3) адрес предприятия для простой, заказной и телеграфной корреспонденций; 4) адрес правления (или центрального управления, главной конторы и т. п.); 5) адреса и фамилии представителей и агентов; 6) сведения о производительности предприятия.

Все эти сведения были собраны Статистическим Бюро в виду необходимости постоянных сношений с рудниками и заводами в деле собирания статистических сведений, особенно по ежемесячной статистике каменноугольной и железной промышленности, возложенной на Статистическое Бюро постановлением XXIV Съезда горнопромышленников юга России, согласно желанию Министерства Финансов, заявленному на том же Съезде».

Завантажити PDF

Бредіхін І., Чистов Д. Бельгійська історія Костянтинівки в експозиції ЦДЮТ (2021)

Бредіхін І., Чистов Д. Бельгійська історія Костянтинівки в експозиції ЦДЮТ. Костянтинівка, 2021. 110 с. (?).

«Шановне панство, в 2015 році в костянтинівському Центрі дитячої та юнацької творчості був створений музей краєзнавчого напрямку. Значну роль в цьому відіграли дві людини: В.В. Циміданов — кандидат історичних наук, археолог та І.В. Бредіхін — місцевий краєзнавець, історик за фахом, автор цієї книги. Віталій Владиславович Циміданов розробив панораму Костянтинівки XVIII століття, очолив пошук матеріалів за темою «Часи козацької доби». Ігор Володимирович опікувався напрямком бельгійської доби в історії Костянтинівки. На сьогоднішній день ми маємо повну експозицію по цій темі. Також згадаємо ще одну чудову й фахову людину, це — Дмитро Сергійович Чистов, який надав до експозиції колекцію скла.

Завдяки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» СХІД можливостей, всі матеріали музею будуть представлені окремою локацією в міському фестивалі «З минулим у майбутнє». Книга «Бельгійська історія Костянтинівки» є важлива для костянтинівської громади як ще один крок до вивчення свого минулого, аби впевнено йти у майбутнє».

Завантажити PDF