
Татаринов С. И. Древние горняки-металлурги Донбасса. Славянск: Печатный двор, 2003. 132 с.
Древні мідні рудники Донбасу — унікальні пам’ятки археології, історії гірничої справи, металургії та первісної техніки. Протягом століття дослідники сперечалися, хто залишив після себе велетенські кар’єри («розноси») та масивні відвали руди. Лише з 1970-х років археологічні дослідження вперше дозволили відкрити в Україні цілі комплекси давнього виробництва: шахти, стоянки гірників-металургів, місця плавлення руди та лиття мідних виробів.
Зібраний матеріал дав змогу глибше зрозуміти технології добування, обробки та виплавки металу у бронзову добу. Вважається, що ці пам’ятки пов’язані з землеробсько-скотарськими племенами індоіранського походження — носіями срубної та сабатинівської культур, що існували понад 3500 років тому. Сучасні спектроаналітичні методи, започатковані Є.М. Черних, допомагають визначити хімічний склад бронзових виробів, джерела рудної сировини та реконструювати торгівельні й культурні зв’язки племен.
Особливої уваги заслуговує книга «Древние горняки-металлурги Донбасса» археолога С.Й. Татаринова. На основі багаторічних експедицій він не лише датував мідні та поліметалеві рудники Донбасу, а й відкрив ремісничі комплекси, розробив теорію існування в цьому регіоні в добу бронзи гірничо-металургійного центру. Татаринов прослідкував його вплив на численні археологічні культури — від Дону до Дніпра, від Азовського моря до Лісостепу.
Усі відкриті та досліджені пам’ятки гірничої справи є не лише науковою спадщиною, а й винятковими об’єктами історії техніки. Вони потребують державної охорони, можуть бути перетворені на музейні комплекси та заповідні зони, що зберігають сліди однієї з найдавніших гірничо-металургійних традицій Євразії.