Контакти
RSS
Крестовников В. Н. Новые ракообразные филлокариды палеозоя Русской платформы, Урала, Тимана и Донбасса. Труды Геологического института. 1961. Вып. 52. 68 с.
Викопні рештки філокарид трапляються порівняно рідко, і до недавнього часу в межах СРСР були відомі лише поодинокі їхні знахідки. У складі ряду ракоподібних Phyllocarida, який був виділений Паккардом (Packard, 1879), було об'єднано сучасних ракоподібних родини Nebaliidae та близьких до них викопних ракоподібних. Клаус (Claus, 1889) і Стромер (Stromer, 1909) для сучасних філокарид запропонували назву Leptostraca, а для викопних представників — Archaeostraca. Я. А. Бірштейн пропонує відносити філокарид до надряду, а їхні синоніми Leptostraca і Archaeostraca для сучасних та викопних представників виділяти як окремі ряди.
Лише в останні роки, у зв'язку з широким розвитком геологічних розвідувальних робіт і буріння, кількість таких знахідок швидко зростає, і нині вони вже відомі з різноманітних фацій палеозою СРСР — від нижнього кембрію до пермі. Однак у стратиграфії ці рештки майже не використовуються і практично не враховуються широким колом геологів. Тому доцільно описати нові рештки цієї групи та привернути увагу до можливості їхнього використання для стратиграфічних досліджень.
Із кам'яновугільних відкладів Донбасу геологом Д. Є. Айзенвергом нам було передано 14 зразків із філокаридами. Серед них наразі визначено та описано представників родини Rhinocaridae — роду Dithyrocaris з верхів нижнього карбону, башкирських верств середнього карбону та верхнього карбону.