Древности Торской крепости (Фотоальбом, 2007)

Древности Торской крепости: фотоальбом / авт.-уклад. А.В. Шамрай; вступ. ст. Л.Я. Зандер; фотозйомка О.О. Соловкіна. Слов’янськ: Печатный двор, 2007. 22 с.

У 2007 році в Слов'янську вийшов фотоальбом "Стародавства Торської фортеці" присвячений археологічним розкопкам фортеці, що проходили на протязі 2005-2007 років, за безпосередньою участю Слов'янського краєзнавчого музею.

«Старожитності Слов’янської землі протягом багатьох років привертали увагу дослідників. Археологи з Москви, Києва, Харкова, Донецька та інших міст вивчали в околицях міста різні історичні періоди й культури — від палеоліту до пізнього Середньовіччя. Водночас територія самого Слов’янська (фортеці Тор) залишалася недослідженою, незважаючи на те, що він є одним із найстаріших міст Донецької області.

У 1645 році для захисту солеварів від нападів татар і спостереження за Торським перелазом (місцем переправи кримських татар через річку Тор) поблизу соляних озер було побудовано острожок, у якому почергово несли службу 20 чугуївських козаків.

На лівому березі річки Колонтаївки, на території «Червоного городка» (центральної частини Торської фортеці), проводилися археологічні дослідження залишків Торської фортеці та її внутрішньої території.

Археологічні дослідження внутрішньої, східної частини Торської фортеці проводилися на площі понад 700 кв. м. При цьому було виявлено наземні споруди — хати, напівземлянки, погріб та господарські ями кінця XVII–XVIII століть. Слідів оборонних споруд під час проведення розкопок виявлено не було. Культурний шар місцями сягав понад 2 метрів і занурювався у ґрунтові води, що перешкоджало повному дослідженню давніших комплексів».

Завантажити PDF
Джерело: Слов'янський краєзнавчий музей | Facebook

Лебедев Н.А. Антропоген Приазовья (Труды Геологического института. Вып. 215, 1972)

Лебедев Н. А. Антропоген Приазовья. М.: Наука, 1972. 108 с., 27 ил. (Труды Геологического института №215).

«На основании новых геологических и палеонтологических материалов в работе дается детальное стратиграфическое расчленение антропогеновых отложений одного из опорных регионов внеледниковой зоны юга СССР. Проведена корреляция морских и континентальных отложений этой области друг с другом, а также с отложениями ледниковой зоны Украины, где были обнаружены слои с фауной млекопитающих, сравнимой с фаунами Приазовья.

Монография содержит большой фактический материал, выводы по стратиграфии и палеогеографии антропогена и будет интересна геологам, биостратиграфам и палеогеографам».

Завантажити PDF

Кучеренко М.Т., Сокольская Х.В., Федина А.В. О некоторых особенностях карбонатных пород среднего карбона Чистяково-Снежнянского района Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №2, 1967)

Кучеренко М. Т., Сокольская Х. В., Федина А. В. О некоторых особенностях карбонатных пород среднего карбона Чистяково-Снежнянского района Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1967. №2. С. 79-86.

«Горизонти карбонатних порід мають важливе значення для зіставлення розрізів кам'яновугільних відкладів, тому їхньому вивченню приділялася значна увага. [...]

Останнім часом нами паралельно з вивченням структурно-текстурних особливостей карбонатних порід Чистяково-Сніжнянського району виконано значну кількість хімічних і термічних досліджень, які дадуть змогу з'ясувати залежність між їхніми структурно-текстурними особливостями та хіміко-мінеральним складом і більш упевнено судити про їхній генезис».

Завантажити PDF

Кизильштейн Л.Я. Морфология и происхождение некоторых выделений сингенетичного пирита в угольных пластах Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №2, 1967)

Кизильштейн Л. Я. Морфология и происхождение некоторых выделений сингенетичного пирита в угольных пластах Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1967. №2. С. 122-124.

«Під час петрографічного вивчення вугільних пластів у деяких районах східної частини Донецького басейну було відзначено значне різноманіття форм виділень піриту, сингенетичних із торфонакопиченням.

Оскільки спеціальних праць, присвячених дослідженню морфології піриту у вугіллі Донбасу, немає, ми вважаємо доцільним описати виявлені форми, а також викласти міркування щодо їхнього генезису».

Завантажити PDF

Беспалов И.М., Федоровская Л.И., Кошман М.Е. К вопросу о конгломератах картамышcкой свиты Донбасса (Литология и полезные ископаемые №1, 1967)

Беспалов И. М., Федоровская Л. И., Кошман М. Е. К вопросу о конгломератах картамышcкой свиты Донбасса. Литология и полезные ископаемые. 1967. №1. С. 141-146.

«До цього часу конгломерати картамиської світи (мідистих пісковиків) вивчені недостатньо. Про їхню наявність або лише згадується в літературі, або, якщо й наводиться короткий опис деяких різновидів, то дається неправильне тлумачення їхнього генезису (Нестеренко, 1954; Шалит, 1940). Більше того, у низці праць взагалі заперечується наявність конгломератів у картамиській світі.

Так, К. М. Савич-Заблоцький та І. Ю. Лапкін (1949), які вивчали мідисті пісковики північно-східної частини Бахмутської котловини, дійшли висновку, що породи, які раніше описувалися як конгломерати, насправді являють собою глинисто-карбонатні стяжіння різноманітної форми, що утворилися в умовах морських заток і в генетичному відношенні не мають нічого спільного зі справжніми конгломератами».

Завантажити PDF

Гончаров Ю.И. Стронций в галогенной толще донецкой перми (Литология и полезные ископаемые №1, 1967)

Гончаров Ю. И. Стронций в галогенной толще донецкой перми. Литология и полезные ископаемые. 1967. №1. С. 60-74.

«Стронцій, поряд із калієм, бромом і бором, є одним із найхарактерніших елементів соленосних відкладів. Між тим для району Донбасу дані про закономірності розподілу стронцію в нижньопермській галогенній товщі до останнього часу були вкрай обмеженими.

У 1959 році у статті Л. Д. Панченка та ін. були наведені перші відомості про вміст стронцію в кам'яній солі нижньопермських відкладів Донецького басейну, а П. В. Зарицьким (1960, 1961) описано перші знахідки в них целестину. Детальніші відомості про поширення стронцію в деяких типах гірських порід і водах галогенних відкладів Донбасу містяться в роботі М. А. Карасика та ін. (1963).

З 1961 по 1964 рік автор вивчав геохімію стронцію та низки інших елементів у нижньопермській галогенній товщі Донецького басейну. У процесі досліджень було виконано 480 визначень стронцію у зразках гірських порід і 99 визначень стронцію в мінералізованих водах та розсолах, детально вивчалася мінералогія. Відібрані зразки гірських порід характеризують найбільш типові розрізи нижньої пермі Донецького басейну (район с. Микитівки, селищ Зайцевого та Кодеми, Артемівського родовища кам'яної солі, с. Ями, Слов'янського та Святогірського куполів, Кальміус-Торецької котловини)».

Завантажити PDF

Коган В.Д. Находка сидерита в бахмутской серии (Литология и полезные ископаемые №5, 1966)

Коган В. Д. Находка сидерита в бахмутской серии. Литология и полезные ископаемые. 1966. №5. С. 126-129.

«Бахмутська серія — соленосна товща нижньої пермі Дніпровсько-Донецької западини — об'єднує три світи: Микитівську, Слов'янську та Краматорську. Як за характером порід, що її складають, так і за всіма іншими ознаками ця серія є типовим представником формації внутрішньоконтинентальних солеродних морських водойм.

Літологія Бахмутської серії вивчена досить детально. Зокрема, встановлено поступове зменшення вгору за розрізом кількості теригенних порід і збільшення соленасиченості розрізу, що відбувається ритмічно. Це дало змогу виділити в Бахмутській серії низку ритмопачок, які мають певне стратиграфічне значення (Коган, 1964). Окрім кам'яної солі, у розрізі істотну роль відіграють пласти глин, карбонатних порід та ангідритів.

Карбонатні породи протягом багатьох десятиліть є об'єктом промислової розробки та різноманітних спеціальних досліджень. Встановлено, що вони складені переважно вапнистими доломітами і меншою мірою — вапняками. Нерідко, особливо в нижній половині пласта, вони містять значну кількість теригенної домішки. Інші карбонатні мінерали досі в їхньому складі не були відомі. У зв'язку з цим становить інтерес знахідка в одному з таких карбонатних горизонтів прошарку сидериту».

Завантажити PDF

3арицкая О.В. Минеральный состав глин картамышской свиты Восточной Украины (Литология и полезные ископаемые №3, 1966)

3арицкая О. В. Минеральный состав глин картамышской свиты Восточной Украины. Литология и полезные ископаемые. 1966. №3. С. 131-134.

«Картамиська світа (світа мідистих пісковиків) нижньої пермі, яка є одним з основних продуктивних горизонтів Східноукраїнського нафтогазоносного басейну, представлена чергуванням пластів глин, алевролітів, пісковиків і малопотужних шарів доломітів та ангідритів. Сумарний вміст глинистих порід у розрізі світи досягає 50–70 %. Знання мінерального складу глин і пелітової фракції піщано-алевритових порід необхідне для оцінки колекторських властивостей продуктивної товщі (Саркісян, 1958). Незважаючи на значну кількість праць, присвячених літології нижньої пермі (Нестеренко, 1956; Рябих, 1957; Савич-Заблоцький, Лапкін, 1948; Шалит, 1939 та ін.), спеціального комплексного мінералогічного дослідження глин до цього часу не проводилося».

Завантажити PDF

Феофилова А.П. О некоторых изменениях вещественного состава пород западного Донбасса на границе карбона и перми (Литология и полезные ископаемые №1, 1966)

Феофилова А. П. О некоторых изменениях вещественного состава пород западного Донбасса на границе карбона и перми. Литология и полезные ископаемые. 1966. №1. С. 49-65.

Відклади верхнього карбону та нижньої пермі в західній частині Донбасу утворюють безперервний ряд осадових порід, у межах якого вугленосна формація, сформована в умовах гумідного клімату, змінюється аридною соленосною формацією (Левенштейн, 1963; Попов, 1963).

Поступовість цього переходу, а також відсутність на межі карбону й пермі істотних перебудов загального плану палеоландшафту дають підстави вважати, що кліматичні зміни також відбувалися поступово й позначалися на теригенних і карбонатних породах задовго до початку хемогенного осадження сульфатів і солей.

У зв'язку з цим було детально вивчено верхню частину авилівської світи, усю араукаритову світу верхнього карбону та картамиську світу нижньої пермі, представлені переважно теригенними відкладами з незначною участю карбонатних порід.

Для з'ясування того, які зміни в складі порід можуть бути пов'язані з кліматичним чинником, порівнювалися однотипні за походженням породи однойменних фацій з урахуванням їхніх специфічних особливостей, зумовлених загальною еволюцією палеоландшафту. Таким чином, в основу дослідження було покладено детальний літолого-фаціальний аналіз перехідних у кліматичному відношенні відкладів верхнього карбону та нижньої пермі.

Завантажити PDF

Зарицкая О.В. Условия образования нижнепермских красноцветных отложений Восточной Украины (Литология и полезные ископаемые №6, 1965)

Зарицкая О. В. Условия образования нижнепермских красноцветных отложений Восточной Украины. Литология и полезные ископаемые. 1965. №6. С. 75-79.

Червоноколірний теригенний комплекс нижньопермських відкладів (картамиська світа) в межах північно-західних окраїн Донбасу та південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини є промислово нафтогазоносним на низці структур цього регіону (Шебелинське, Співаківське, Качанівське та інші родовища).

Новий фактичний матеріал, отриманий у результаті глибокого буріння, дає змогу простежити літолого-фаціальні зміни відкладів картамиської світи на більшій частині нафтогазоносного басейну, що має важливе значення для з'ясування поширення піщано-алевритових порід як можливих колекторів нафти й газу.

Основою дослідження став керн, відібраний із глибоких свердловин на Качанівській, Більській, Колонтаївській, Коломацькій, Шебелинській, Балаклійській, Червонодонецькій, Співаківській, Слов'янській, Дробишево-Торській та Артемівській розвідувальних площах, а також нижньопермські відклади, що виходять на денну поверхню в межах відкритого Донбасу.

Завантажити PDF

Беспалов И.М. Проблемы поисков стратифицированных медных руд в Донецком бассейне (Литология и полезные ископаемые №3, 1965)

Беспалов И. М. Проблемы поисков стратифицированных медных руд в Донецком бассейне. Литология и полезные ископаемые. 1965. №3. С. 120-123.

«У 1965 році виповнюється 100 років відтоді, як Носов 2-й виявив мідні мінерали в Бахмутській котловині, на лівобережжі річки Калинової, поблизу давніх гірничих виробок.

Відтоді нижньопермська картамиська світа мідистих пісковиків періодично досліджується різними науково-дослідними та виробничими організаціями.

Незважаючи на те, що мідисті пісковики Донецького басейну вивчаються вже тривалий час, у їхній геології залишається багато невирішених питань, від розв'язання яких залежить правильний напрям пошуково-розвідувальних робіт на мідь. На нашу думку, вирішення цієї проблеми ускладнювалося тим, що нижньопермські відклади мають слабку оголеність, а також тривалий час була відсутня обґрунтована теорія рудоутворення, яка б пояснювала генезис мідистих пісковиків, їхнє палеогеографічне та палеокліматичне положення, а також приуроченість до певних фаціально-структурних умов.

Тому невипадково всі роботи з виявлення промислових скупчень міді були зосереджені лише в межах Бахмутської котловини, де нижньопермські відклади, зокрема й картамиська світа, виходять на денну поверхню і де (ймовірно, саме з цієї причини) було виявлено найбільшу кількість рудоносних ділянок».

Завантажити PDF

Брагин Ю.Н. Бентонитовые глины триасовых отложений Донбасса (Литология и полезные ископаемые №3, 1965)

Брагин Ю. Н. Бентонитовые глины триасовых отложений Донбасса. Литология и полезные ископаемые. 1965. №3. С. 91-95.

У північно-західній частині Донецького басейну широко поширена континентальна товща зеленувато-сірих пухких пісковиків і строкатоколірних глин, які відносять до тріасу. Вона з перервою залягає на породах пермі та карбону і, у свою чергу, незгідно перекривається молодшими мезозойськими відкладами.

Бентонітові глини були виявлені у 1962 році на північно-східному крилі Бахмутської котловини, у районі с. Дронівка. Тут вони розкриті на глибинах 19–253 м і простежені дев'ятьма свердловинами, розташованими на одному профілі на відстані 400 м одна від одної.

Завантажити PDF

Зарицкий П.В. Изоморфизм железа, магния и кальция в карбонатных конкрециях угленосных отложений Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №3, 1965)

Зарицкий П. В. Изоморфизм железа, магния и кальция в карбонатных конкрециях угленосных отложений Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1965. №3. С. 45-60.

«Питання ізоморфізму багатокомпонентних природних карбонатів не є новим. Проте в ранніх дослідженнях (Ford, 1917; Білібін, 1927) висновки щодо ізоморфізму складних карбонатів ґрунтувалися переважно на аналізі їхнього хімічного складу й не були підтверджені іншими методами дослідження, які могли б засвідчити мономінеральність досліджуваного матеріалу.

Наявні на сьогодні літературні дані щодо меж взаємного заміщення заліза і кальцію в природних карбонатах залишаються недостатньо визначеними».

Завантажити PDF

Беспалов И.М., Гордон-Яновский Ф.А. О первичных источниках меди, свинца и цинка в нижнепермских отложениях Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №1, 1965)

Беспалов И. М., Гордон-Яновский Ф. А. О первичных источниках меди, свинца и цинка в нижнепермских отложениях Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1965. №1. С. 120-122.

«У нижньопермських відкладах північно-західної частини Донецького басейну відомі численні прояви мідної та свинцево-цинкової мінералізації, первинно-осадове походження якої визнається більшістю дослідників. Мідні мінерали (халькозин, борніт, ковелін, рідше халькопірит, куприт і самородна мідь) приурочені до піщано-глинистої картамиської світи (мідистих пісковиків), яка згідно залягає на відкладах верхнього карбону. Свинцево-цинкова мінералізація (галеніт і сфалерит) переважно зосереджена у вищезалягаючій вапняково-доломітовій світі. Як правило, мідна мінералізація супроводжується незначною свинцево-цинковою.

Щодо джерела мідного та свинцево-цинкового зруденіння нижньопермських відкладів Донбасу було висловлено кілька різних гіпотез. Й. І. Танатар (1915) вважав, що джерелом міді були граніти південної смуги районів Нікополя та Кривого Рогу. На його думку, це підтверджувалося схожістю парагенезису міді й марганцю в Нікопольському та Криворізькому районах із рудопроявами Бахмутської котловини, а також подібним хвилястим згасанням зерен кварцу. С. І. Євсєєва (1941) також вважала, що область знесення розташовувалася на південний захід від основного поля поширення пермських відкладів Донбасу.

Є. С. Шалит (1940) дійшов висновку, що джерелом міді були корінні родовища Приазовського кристалічного масиву (район с. Мала Янісоль). К. Н. Савич-Заблоцький та Й. Ю. Лапкін (1949) вважали, що єдиним можливим джерелом міді для мідистих пісковиків була зона сульфідного зруденіння Донецького кряжа, формування якої збіглося із завершенням кам'яновугільного періоду. У час накопичення товщі мідистих пісковиків ці сульфідні родовища зазнавали ерозії. Цей висновок Й. Ю. Лапкін повторно підтвердив у 1961 році.

М. М. Константинов (1963) припускав, що джерелом зруденіння нижньопермських відкладів Донбасу могли бути як гідротермальні родовища Нагольного кряжа, так і підстилаючі кам'яновугільні відклади, де можливе існування горизонтів, збагачених свинцем і міддю. На підтвердження цього припущення він навів дані про наявність вкраплень галеніту в пластах кам'яновугільних вапняків, простежених на кілька кілометрів.

Аналіз нових матеріалів з геології Донбасу, а також результати наших досліджень, виконаних у 1962–1964 роках, дають змогу більш обґрунтовано визначити джерело теригенного матеріалу, а також міді, свинцю й цинку в нижньопермських відкладах Донецького басейну».

Завантажити PDF

Литвин С.В, Долуда М.Е. Литолого-минералогическая характеристика глинистых пород верхнего карбона области, переходной от Донбасса к Днепровско-Донецкой впадине (Литология и полезные ископаемые №5, 1964)

Литвин С. В, Долуда М. Е. Литолого-минералогическая характеристика глинистых пород верхнего карбона области, переходной от Донбасса к Днепровско-Донецкой впадине. Литология и полезные ископаемые. 1964. №5. С. 113-117.

Відклади верхнього карбону області переходу від Донбасу до Дніпровсько-Донецької западини є досить перспективними щодо нафтогазоносності. Промислова нафтогазоносність окремих структур уже встановлена.

У зв'язку з цим вивчення глинистих порід і глинистої фракції в пісковиках становить значний інтерес з точки зору детальнішої характеристики мінерального складу порід, а також з'ясування впливу глинистої фракції різного мінерального складу в пісковиках на їхні колекторські властивості.

Завантажити PDF

Логвиненко Н.В, Карпова Г.В, Кулеско Г.И. К минералогии третичных огнеупорных глин Украины (Литология и полезные ископаемые №4, 1964)

Логвиненко Н. В, Карпова Г. В, Кулеско Г. И. К минералогии третичных огнеупорных глин Украины. Литология и полезные ископаемые. 1964. №4. С. 96-104.

Досліджено монотермітові глини Часовоярського та низки інших родовищ України. Встановлено, що монотерміт являє собою суміш каолініту та гідрослюди у різних співвідношеннях. Отримано роздільні базальні рефлекси каолініту й гідрослюди, а результати рентгеноструктурного аналізу підтверджено іншими методами дослідження. Також відзначено наявність галуазиту.

У роботі розглядаються питання походження глин такого типу та наведено результати дослідження так званих монотермітових глин із різних третинних родовищ України — Часовоярського, Дружківського, Артемівського та інших. Встановлено, що каолініто-гідрослюдисті глинисті породи Часовоярського типу характерні для великих прісноводних континентальних водойм середньої частини полтавської серії, які підстилаються та перекриваються пісками з морською фауною.

Отримані результати уточнюють мінералогічний склад монотермітових глин і дають змогу краще зрозуміти умови їх формування та геологічне поширення в межах України.

Завантажити PDF

Гончаров Ю.И. О минералогическом составе калийных солей в районе Святогорского поднятия (Донбасс) (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Гончаров Ю. И. О минералогическом составе калийных солей в районе Святогорского поднятия (Донбасс). Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 160-162.

«Останнім часом з'явилася низка повідомлень про знахідки калійних солей у соленосних відкладах північно-західних окраїн Донецького басейну та Дніпровсько-Донецької западини (Левенштейн, 1961; Лапкін, 1961; Галицький, 1963). Восени 1963 року однією з пошукових свердловин тресту «Артемгеологія» в районі Святогірського підняття було розкрито калійні солі в розрізі краматорської світи нижньої пермі.

Під час мінералого-петрографічного вивчення керна свердловини, переданого нам трестом «Артемгеологія», було виявлено великий комплекс мінералів, характерних для калійних родовищ. Ці знахідки є особливо цікавими, оскільки в літературі відсутні дані щодо мінералогії та петрографії калійних проявів у цьому районі.

Святогірське підняття є складовою частиною ланцюга куполоподібних структур, що простягаються вздовж північно-західної окраїни Бахмутської котловини та утворилися на місці занурення північної гілки Донецької складчастої споруди.

За даними тресту «Артемгеологія», для району Святогірського підняття характерний найбільш повний розріз соленосних відкладів, що включає три світи — Микитівську, Артемівську та Краматорську. Перші ознаки лагунних умов проявилися в цьому районі наприкінці картамиського часу (світа мідистих пісковиків), про що свідчить розкритий тут пласт ангідриту.

Розглянутий прояв калійних солей розкритий на південно-західному зануренні Святогірського підняття в інтервалі глибин 577,0–671,0 м. Серед калійних мінералів найпоширенішими є сильвін і полігаліт, рідше зустрічаються лангбейніт, каїніт, левеїт, епсоміт, кізерит і карналіт».

Завантажити PDF

Панов Б.С. Флюорит юго-западной окраины Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Панов Б. С. Флюорит юго-западной окраины Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 104-117.

У статті описано флюоритову мінералізацію карбонатної товщі нижнього карбону та наведено дані про виявлення флюориту як цементу аркозових пісковиків девонських відкладів. Подано характеристику морфологічних різновидів флюориту, його оптичні властивості, а також результати спектроскопічного дослідження флюоритів різних типів і вмісних карбонатних порід. Розглянуто питання генезису флюориту в карбонатних породах нижнього карбону.

Відомості про флюорит Донецького басейну обмежуються короткими згадками про його наявність серед нижньокам'яновугільних карбонатних порід (Гінзбург, 1928; Іваницький, 1933; Орловський, 1934). Нині всі знахідки плавикового шпату тут викликають значний інтерес, особливо у зв'язку з відкриттям Покрово-Киріївського флюоритового родовища (Древін, Зарицький, 1960) у східній частині зони зчленування Донецького басейну з Приазовським кристалічним масивом.

Завантажити PDF

Левенштейн М.Л., Бобров В.П. Калийные соли в галогенных отложениях нижней перми Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Прогнозная карта на калийные соли в нижнепермской галогенной формации Донецкого бассейна. Прогнозна карта калійних солей у нижньопермській галогенній формації Донецького басейну.

Левенштейн М. Л., Бобров В. П. Калийные соли в галогенных отложениях нижней перми Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 53-65.

Розглядається склад нижньопермської галогенної формації Донецького басейну. Відзначається приуроченість калійних солей до середньої та верхньої частин краматорської світи й наводиться їхня мінералогічна характеристика. Вказуються площі, перспективні для пошуків калійних солей, зокрема на відносно невеликих глибинах.

Галогенна формація нижньої пермі завершує великий цикл верхньопалеозойського осадонакопичення в Донецькому прогині, змінюючи в розрізі теригенну строкатоколірну товщу мідистих пісковиків. Відклади цієї формації збереглися лише в західній частині Донецького басейну, у межах Бахмутської та Кальміус-Торецької котловин. Межі поширення галогенних відкладів у цих структурах на півночі, сході та південному заході є ерозійними й чітко визначаються виходами підстилаючих порід. На північному заході галогенні відклади, занурюючись під потужний покрив верхньої пермі, мезозою та кайнозою, переходять у Дніпровсько-Донецьку западину.

До 1953 року вивчення галогенної формації практично здійснювалося лише в межах двох родовищ кам'яної солі, відомих ще з минулого століття, — Артемівського та Слов'янського, розташованих відповідно в південно-східній і центральній частинах Бахмутської котловини. У результаті цих досліджень сформувалися уявлення про літологічний склад, умови залягання та обсяг відкладів галогенної формації Донбасу.

Водночас величезна площа поширення цієї формації на решті території Бахмутської й Кальміус-Торецької котловин, а також за їхніми межами на північному заході, у Дніпровсько-Донецькій западині, залишалася майже не дослідженою. Унаслідок цього питання стратиграфічного поділу та складу відкладів, що формують цю формацію, протягом тривалого часу залишалися дискусійними.

Завантажити PDF