Контакти
RSS
Левенштейн М. Л., Бобров В. П. Калийные соли в галогенных отложениях нижней перми Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 53-65.
Розглядається склад нижньопермської галогенної формації Донецького басейну. Відзначається приуроченість калійних солей до середньої та верхньої частин краматорської світи й наводиться їхня мінералогічна характеристика. Вказуються площі, перспективні для пошуків калійних солей, зокрема на відносно невеликих глибинах.
Галогенна формація нижньої пермі завершує великий цикл верхньопалеозойського осадонакопичення в Донецькому прогині, змінюючи в розрізі теригенну строкатоколірну товщу мідистих пісковиків. Відклади цієї формації збереглися лише в західній частині Донецького басейну, у межах Бахмутської та Кальміус-Торецької котловин. Межі поширення галогенних відкладів у цих структурах на півночі, сході та південному заході є ерозійними й чітко визначаються виходами підстилаючих порід. На північному заході галогенні відклади, занурюючись під потужний покрив верхньої пермі, мезозою та кайнозою, переходять у Дніпровсько-Донецьку западину.
До 1953 року вивчення галогенної формації практично здійснювалося лише в межах двох родовищ кам'яної солі, відомих ще з минулого століття, — Артемівського та Слов'янського, розташованих відповідно в південно-східній і центральній частинах Бахмутської котловини. У результаті цих досліджень сформувалися уявлення про літологічний склад, умови залягання та обсяг відкладів галогенної формації Донбасу.
Водночас величезна площа поширення цієї формації на решті території Бахмутської й Кальміус-Торецької котловин, а також за їхніми межами на північному заході, у Дніпровсько-Донецькій западині, залишалася майже не дослідженою. Унаслідок цього питання стратиграфічного поділу та складу відкладів, що формують цю формацію, протягом тривалого часу залишалися дискусійними.