Контакти
RSS
Кулішов М. В. Сільські кустарні промисли Лиманщини (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Криволуцькі читання – 2023: Минуле, відроджене війною. Люди, об'єкти, події : зб. іст.-краєзнав. праць. Х.: Мачулін, 2023. С. 35-39.
Сільські кустарні промисли є важливою складовою культурної спадщини і розвитку сільських громад. Вони відіграють ключову роль у збереженні традиційних ремесел і розвитку сільського господарства. Сільські промисли часто включають в себе ремесла, які передаються з покоління в покоління. Сільські кустарні промисли можуть бути додатковим джерелом доходу для мешканців сільських громад та можуть приваблювати туристів, які бажають дізнатися більше про місцеву культуру та звичаї. Вони допомагають зберегти і розвивати традиції, мистецтво та ремесла, характерні для конкретного регіону.
Ця стаття є краєзнавчою розвідкою, метою якої є показати поширеність сільських кустарних промислів серед місцевого населення на території сучасної Лиманщини та найближчих прилеглих територій в кінці ХІХ–початку ХХ століття.
Лиманська громада — перша об’єднана в Україні і, водночас, є однією з найбільших у Донецькій області. Від другої половини ХVII століття землі північної частини сучасної Донеччини й, зокрема Лиманщини, увійшли до складу Ізюмського слобідського полку та стали південною частиною історичного регіону Слобідської України. І, як писав видатний харківський дослідник, етнограф, правознавець та краєзнавець кінця XIX–початку XX ст. В.В. Іванов, що із заселенням Слобідської України на територію нинішньої Харківської губернії було перенесено через Дніпро зачатки промислів ще у ХVІІ столітті. Землеробська колонізація супроводжувалася промисловою. Переносячи на новий ґрунт свої «черкаські обикності», колонізатори переносили й свої заняття. Спочатку переселенці займалися полюванням і риболовлею, «били куниці, і лисиці, а вовки, і ведмеді, і лиси, і вепрі, і всякий звір, і рибу ловили», також бджільництвом, городництвом та частиною землеробством та ремеслами. У документах, що належать до другої половини XVII століття, згадується про винокурів, дехтярів, солеварів, крамарів та ремеслених людей, які проживали в Слобідській Україні [2, с. 53].
В окреслений автором період, кінець ХІХ–початок ХХ століття, земські управи приділяли велику увагу щодо розвитку кустарних промислів, як однієї з найважливіших галузей народного добробуту [1, с. 1; 4, c. 1-4]. Тому для сприяння збуту кустарних виробів був складений «Довідковий покажчик кустарних виробництв та кустарних майстрів», в якому були викладені адресні відомості як про райони різних кустарних виробництв, так і про більш-менш відомих у цих районах кустарних майстрів, до яких можна було б безпосередньо звертатися за покупками або замовленнями виробів. І тому ми маємо цікавий етнографічний матеріал щодо розвитку кустарних промислів на теренах сучасної Лиманщини (колишнього Ізюмського повіту).
Завдяки виданню довідкового покажчика 1902 року ми маємо дуже цікаві свідчення про найбільш поширені кустарні промисли на теренах сучасної Лиманщини:
Колеса, вози та сани
с. Маяки Слов’янської волості
Найбільш відомі майстри: С. Козир, Г. Горошенко, Мартиненко
Збут місцевий. Колеса 75 к.-2 р.
Візки – 5р., Сани 4-6 р. [5, с. 441].
Сани та арби.
Ямпільська волость
с. Ямпіль
Найбільш відомі майстри: С. Чернушев
Збут у Катеринославській губернії та в Донській області.
Сани 2 р., арба 10 р. [5, с. 426].
Колеса.
Миколаївська волость, х. Брусівка.
Найбільш відомі майстри: Є. Жидков, Є. Шульга, М. Ляльченко.
Місця збуту виробів у містах Слов’янську та Бахмуті.
Ціна виробів 3-5 р. за стан [5, с. 477].
Обробка шкір.
Шандриголовської волості, с. Шандриголове/
Найбільш відомі майстри: М. Щербина, П. Бойко, М. Решетняк
Місця збуту виробів у містах Ізюм та Слов’янськ [5, с. 554].
Шапки та кашкети.
Шандриголовської волості
с. Шандриголове
Найбільш відомі майстри: Григорій Огарьов, Оксентій Єрьоменко
Збут місцевий. Шапка – 30 к.-1 р., Кашкет – 20 к.-1 р. [5, с.780].
Цегла.
с. Шандриголове
Найбільш відомі майстри: П. Бойка, Д. Прищепа
Збут місцевий по 8 р. [5, с. 527].
Конопляна та лляна олія.
с. Шандриголове
Найбільш відомі майстри: М. Шарко, Л. Колот, Т. Баштовий
Збут місцевий по 15 к. за фунт [5, с. 756].
Глиняний посуд.
Миколаївська волость
х. Діброва
Найбільш відомі майстри: П. Резніков
Збут у Слов’янську 1-2 р. за сотню виробів
Миколаївська волость
х. Пискунівка
Найбільш відомі майстри: Євтихій Строженко
Збут у Слов’янську 1-2 р. за сотню виробів.
Ямпільська волость
с. Ямпіль
Найбільш відомі майстри: Ісакові, Цимбал.
Збут у Катеринославській губернії та в Донській області по 3 р. за сотню виробів [5, с. 509].
Що стосується гончарних виробів, то це на сьогоднішній день найбільш досліджений сільський кустарний промисел на теренах Лиманщини, завдяки етнгографічним експедиціям Інституту керамології, матеріали яких у повному обсязі були надруковані в 2019 році в Збірнику других Криволуцьких читань [3, с. 46-85].
Багато сільських куточків Лиманщини продовжують приховувати цінні сторінки історичної спадщини, чекаючи на своїх дослідників, етнографів та краєзнавців. Завдяки проєкту «Туристина Лиманщина» та краєзнавчій конференції «Криволуцькі читання», було зібрано велику кількість цінного історичного матеріалу, що дозволяє зберегти пам’ять про духовну та матеріальну спадщину Лиманщини.
На сьогоднішній день частина Лиманщини перебуває під окупацією, а вільна, прифронтова, частина зазнала значних руйнувань і є місцем постійних обстрілів. На жаль, нові пошуки та доступ до місцевих джерел обмежені, але база даних, зібрана раніше, стане незамінною після війни. Тоді дослідники зможуть повернутися до цих місць і продовжити свою роботу.
Список використаних джерел:
1. Жданов А.В. Кустарные промыслы (отдельный павильон) на Всероссийской сельскохозяйственной выставке в г. Харькове / А. В. Жданов. – Харьков : Тип. Шмерковича, 1887. – 64 с.
2. Иванов, В. В. Неизданные труды по исследованию народной жизни : (кадастр Харьк. губернии) / В. В. Иванов. – Харьков : Тип. Губерн. правления, 1892. – 64 с. : табл.
3. Криволуцькі читання – 2019: Духовна і матеріальна спадщина Кривої Луки та сіл середнього Придінців’я: збірник історико-краєзнавчих праць. – Лиман, 2019. – 160 с.
4. Обзор деятельности земств по кустарной промышленности / ГУЗ и З. Отд. сел. экономии и с.-х. Статистики. Том I. – СПб. : Тип. В. Ф. Киршбаума, 1913. – 279 с.
5. Справочный указатель кустарных производств и кустарных мастеров / МЗ и ГИ. Отд. сел. экономии и с.-х. статистики. – Вып. [изд.] 5. – Санкт-Петербург : тип. В.Ф. Киршбаума, 1902. – 762 с.