Гузенко Т.Г. Парки Донбасса (1955)

Гузенко Т. Г. Парки Донбасса / Т. Г. Гузенко; под общ. ред. Н. Н. Гришко, Е. Н. Катонина; Акад. архитектуры УССР, Ин-т градостр-ва. К. : Госстройиздат Украины, 1955. 136 с.

У книзі кандидата архітектури Т.Г. Гузенко "Парки Донбасу" розкривається роль парків як складової архітектурно-художнього образу населених пунктів. На прикладі паркобудівництва в Донбасі даються рекомендації побудови паркового пейзажу і художні прийоми озеленення. Пропонований у виданні асортимент деревних і чагарникових порід дозволяє на основі декоративно-екологічної характеристики не тільки дізнатися умови утримання цих рослин, але і ставити акцент на типах озеленення при їх використанні. В цілому дане видання дає можливість сьогодні оцінити архітектурно-планувальне вирішення паркобудівництва Донбасу середини ХХ століття. Численні ілюстрації (фотографії і плани) дають можливість читачеві оцінити потенціал паркового мистецтва.

Скороходов В.Г. Озеленение городов Донбасса (1952)

Скороходов В.Г. Озеленение городов Донбасса / Проф. В. Скороход, проф. Н. Макаров. Сталино, 1952. 120 с.

«Только в нашу сталинскую эпоху стало возможным плановое озеленение городов и других населенных пунктов, превращение их в города-парки, шахты-сады и утопающие в зелени колхозы.

В условиях Донбасса озеленение встречается с местными трудностями. И тем не менее начатое 30 лет тому назад зеленое строительство Донбасса продолжает успешно развиваться.

Задача настоящей книжки заключается в том, чтобы помочь озеленителям небольших городов, рабочих поселков и колхозов Донбасса в их благородной и полезной работе. Авторы стремились дать и теоретическое понимание вопросов и практические указания, как начать и развивать зеленое строительство в условиях Донбасса. Книга может быть полезной агрономам, учителям и любителям садов и цветов.

Донбасс — один из мощных промышленных центров нашего Союза, родина стахановского движения. Он богат угольными шахтами с первоклассной отечественной техникой, соляными разработками, ртутными рудниками, известковыми выработками, песчаниковыми карьерами, многочисленными химическими, машиностроительными и другими заводами, фабриками и всевозможными предприятиями. Густая сеть железных дорог пересекает наш край во всех направлениях.

В Донбассе много крупных и малых населенных пунктов: городов, районных центров, рудничных, шахтных, заводских поселков и колхозных сел. Многие из них возникли еще в дореволюционное время. О благоустройстве и озеленении этих городов, и тем более рабочих поселков, никто не заботился. Чаще всего заводы и шахтные поселки строились в безлесной степи, ибо лесов в Донбассе очень мало; они занимают небольшую площадь — всего лишь 225 тысяч гектаров, из которых 112 тысяч находятся в промышленной части Донбасса. Это составляет 3 процента площади для Сталинской области, 5 процентов для Ворошиловградской области и 2,5 процента для той части Донбасса, которая по административному делению относится к Ростовской области.

Немногие островки древесной и кустарниковой растительности в Донбассе представлены, главным образом, байрачными и пойменными, реже водораздельными лесами. Они не примыкают к шахтам, заводским поселкам и городам, а находятся вдалеке от них. Лишь города Лисичанск и Переездная расположены у пойменного леса реки Северский Донец, да город Ровеньки находится у векового, почти водораздельного леса, состоящего из дуба, ясеня, дикой груши, клена остролистного, клена татарского и кустарников. Город Ворошиловск также примыкает к лесу байрачного типа, превращенному после планировки в парк культуры.

Есть все основания предполагать, что в Донбассе когда-то была пышная растительность. В третичных отложениях Донбасса близ Матвеева Кургана (бывший Таганрогский округ) Криштофовичем найдены вымершие виды каштана, граба, бука, болотного кипариса и других растений».

Завантажити PDF

Беседы по полезащитному лесонасаждению в Донбассе (1950)

Беседы по полезащитному лесонасаждению в Донбассе / В. Г. Скороход, Н. П. Макаров, С. К. Войта. 2-е изд., перераб. и доп. Сталино: Сталинское обл. изд-во, 1950. 186 с.  

«Первое издание этой книги, вышедшей под заглавием «Беседы по полезащитному лесонасаждению в Ворошиловградской области», было встречено критикой и практическими работниками Ворошиловградской области одобрительно. Издание разошлось в весьма короткий срок.

Назрела потребность в выпуске второго издания «Бесед». Авторы в корне переработали «Беседы» и положили в основу их гнездовой способ посева полезащитных лесных полос по методу академика Т.Д. Лысенко. Вместе с тем авторы сохранили и ряд разделов лесоводственной науки о подеревном смешивании пород при закладке лесополос, поскольку с этими вопросами практические работники еще будут встречаться на местах их деятельности.

Книга пополнена новыми главами: о природных особенностях Донбасса, об агролесомелиоративных районах Сталинской области, об основных лесоводственных понятиях и т.д. В приложении даны нормы выработки и расценки на лесомелиоративных работах.

Книга предназначена для практических работников сельского хозяйства Донбасса. Авторы считают, что книга может оказать помощь и работникам школ».

Завантажити PDF

Карта проєктованої Катерининської залізниці (початок 1880-х)

Карта проєктованої Катерининської залізниці (початок 1880-х). Масштаб 3 версти в англійському дюймі (1:126 000).

Катерининська залізниця — перша державна залізниця в українських губерніях Російської імперії, побудована протягом 1881–1904 рр. Роботи з будівництва першої черги залізниці тривали всього 34 місяці. Катерининська залізниця – найбільша залізниця імперії, що стала запорукою бурхливої індустріалізації Катеринославської губернії наприкінці ХІХ століття. Залізниця пролягала територією Харківської, Херсонської, Таврійської, Катеринославської губерній і територією Донщини.  Вона мала зв'язати два промислових субрегіони, — Донецький кам'яновугільний та Криворізький залізорудний басейни. На початку ХХ століття вантажообіг Катерининської залізниці вийшов на перше місце серед залізниць Російської імперії. Адже вугілля і руда необхідні для виплавки металу, без якого не може обійтися жодна галузь промисловості.

Завантажити (21,9 мб, 13 134 x 5 272 px)

Кордюков В.В., Белицький П.В. Операція «Стрибок» у Красноармійському (2024)

Кордюков В.В., Белицький П.В. Операція «Стрибок» у Красноармійському. Івано-Франківськ: НАІР, 2024. 152 c.

Проблема Другої світової війни та її складової частини – Радянсько-Німецької війни продовжує викликати особливий інтерес не тільки спеціалістів-істориків, краєзнавців, але і всієї світової громадськості. Архівний матеріал складався з рапорту командувача 4 гвардійського Кантемирівського танкового корпусу генерал-майора танкових військ П.П. Полубоярова, а також рапорту начальника групи військ 4 і 10 танкових корпусів полковника Г.Я. Андрющенка. Вельми цікаві матеріали були знайдені в книзі В. Акунова «Дивізія СС» та цитати, взяті із щоденників та інтерв’ю фінських добровольців, які служили в III.(фінн.)/Nordland, 5. SS-Pz.Gren.Div. «Вікінг»/5. (SS-Panzer Grenadier Division “Wiking“ and the destruction Panzergruppe Popov, February 1943). В цих спогадах згадуються лютневі події 1943 року –боїв за м. Красноармійське рухомої групи М.М. Попова. В історії м. Покровська збереглися події тих часів, де в основному згадується 14 ГТБр В.І. Шибанкова, хоча у військовій операції приймали участь і інші частини.

Завантажити PDF

Макет надано авторами книги.

Водовози. Зниклі професії Донбасу

Юзівка. Сплячий водовоз

Водовоз — професія, що існувала до появи системи центрального водопостачання. Якщо сільське населення користувалося колодязями, то у городян така можливість була не завжди. Водовози набирали воду в джерелі (річці, криниці, з водокачки тощо) і розносили або розвозили її по домівках. Професія була важкою і підходила лише для фізично витривалих чоловіків. 

На Риковських копальнях (Донецьк) в 1910 р. група шахтарів, які проживали в одній квартирі, будинку (десь до 10 осіб) платили водовозу 1-3 рублі на місяць.