Карта предполагаемых линий железных дорог в Юго-восточной России (1867-1868)

Карта предполагаемых линий железных дорог в Юго-восточной России. Карта проєктованих залізничних ліній у Південно-Східній Росії, 1867-1868 рр. Масштаб: 20 верст в дюймі (1:840 000).

Карта датується 1867–1868 роками — від передачі концесії на будівництво залізниці до Азовського моря до початку її реалізації Самуїлом Поляковим. Окрім проєктованих залізничних ліній, на карті кольорами позначено геологічні формації (кам'яновугільну, пермську алебастру, а також кам'яновугільні копальні, родовища залізної руди та лісові масиви: чорний (листяний) і червоний (хвойний) ліс.

Завантажити (17,1 мб, 5 265 x 5 559 px)

Карта проєктованої Криворізької (Західно-Донецької) залізниці (1870-ті рр.)

Карта проєктованої Криворізької (Західно-Донецької) залізниці, 1870-ті рр. Топографічна основа: Військово-топографічна карта Російської імперії (триверстова), лист XXVII-16. Масштаб: 3 версти в англійському дюймі (1:126 000).

За інформацією, наданою краєзнавцем і дослідником історії залізничного транспорту Донбаса Павлом Белицьким, карта відображає проєктовану Криворізьку (Західно-Донецьку) залізницю. Курахівсько-Рутченківська лінія (позначена синім) на той час вважалася існуючою, хоча ділянка від станції Руднична до Курахівки фактично не функціонувала.

Курахівсько-Рутченківську залізницю та напівстанцію Руднична будувало «Гірниче і промислове товариство на півдні Росії» у 1874–1875 рр. Варіанти маршруту Криворізької (Західно-Донецької) лінії опрацьовувалися протягом 1874–1881 рр. Гірничий інженер Микола Авдаков у 1888 р. згадував про варіант її прокладання в обхід Курахівської гілки. Таким чином, надана схема відображає трасу (позначена червоним), яку розглядали наприкінці 1870-х років.

Водночас Катеринославський губернатор І. Дурново вже у 1876 р. обґрунтував доцільність маршруту Ясинувата — Синельникове, яким залізниця проходить нині. Проєкт цієї траси був розроблений у 1881 р. на основі досліджень 1876 р. У 1882 р. Криворізька залізниця, що будувалася, отримала назву Катерининська залізниця.

Завантажити (24,7 мб, 7 813 x 5 961 px)

Падалка І.А., Мацуй В.М. Земні скарби України (1978)

Падалка І. А., Мацуй В. М. Земні скарби України. Київ: Радянська школа, 1978. 119 с. з іл. (Бібліотечна серія).

«У книжці популярно розповідається про земні скарби нашої республіки — їх походження і пошуки, охорону та відновлення, про завдання, які поставив перед розвідниками надр XXV з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу.

Територію Української РСР за геологічними ознаками поділяють на такі райони: Український щит (див. форзац з мапою), Дніпровсько-Донецька западина, Донецький кряж, Волино-Подільська плита з Львівсько-Волинською западиною, Східні Карпати, Причорноморська западина і Кримські гори.

До Українського щита приурочені найбільші в світі Криворізький залізорудний та Нікопольський марганцеворудний басейни.

Дніпровсько-Донецька западина, розташована в північній частині республіки, займає майже всю лівобережну частину України, простягаючись на північний захід до Білорусії і на південний схід до Донецького басейну. Це глибока западина, виповнена осадочними породами, багатими на нафту, природний газ, кам’яну сіль, крейду, керамічні та бентонітові глини, буре вугілля, формувальні піски, кварцити тощо.

Донецький кряж — це структура, з якою генетично пов’язаний Донецький кам’яновугільний басейн. До нього приурочені родовища ртуті, вогнетривких глин, доломітів, флюсових вапняків, флюориту, гіпсу, крейди, кам’яної солі, цементної сировини, будівельних матеріалів та інших корисних копалин».

Завантажити PDF

Карта мінеральних ресурсів Української РСР, 1978 р. Масштаб: 1:5500 000.

Завантажити (3,23 мб, 2 959 x 2 232 px)