Юрк Ю. Золото в Донбасі (Радянська Академія № 2 (82), 1935)

Карта рудних жил Нагольного кряжу, 1935 р.

Юрк Ю. Золото в Донбасі. Радянська Академія (Київ). 1935. № 2 (82) (15 лютого). С. 3.

Стаття геолога Юрія Юрійовича Юрка про поклади золота на Нагольному кряжі та історію його видобутку з кінця XIX століття, зокрема капіталістом А. М. Глєбовим, опублікована в газеті «Радянська Академія» у 1935 році.

«Золото в Нагольному Кряжі (Донбас) відоме давно. Ще 40 років тому капіталіст Глєбов, що розробляв поліметалічні поклади Нагольного Кряжу, не лише проводив розвідки на золото, а почав і добичу й за своє існування в Нагольчику здобув 18,5 фунтів золота.

Проте, як поліметали, так і золото Нагольного Кряжу після хазяйнування там Глєбова зазнали неслави. Глєбов, що затратив 2 мільйони на свинцово-цинковий та золотий рудники, металургійний завод та золото-амальгамаційну фабрику, як той хижак накинувся на добичу, щоб якнайскоріше повернути свої капіталовкладення з зиском. Тут він і зіткнувся з примхливою природою Нагольчанського родовища. Складність тектоніки, що призвела до порушення й жил в їхньому первісному заляганні, ускладнює й розвідку Нагольчанських покладів. Багато виповнені рудою, раптом тоншають, відсоток металу різко знижується, а потім жила знов роздувається і виповнюється рудою. Вибравши окремі багаті гнізда, Глєбов, коли в забоях стало пусто, не бачив шляху для повернення капіталу й застрелився. Так і залишилася за Нагольчанськими багатствами погана слава.

Геологічний інститут ВУАН ваявся встановити справжню картину багатств Нагольного Кряжу. За дорученням Ради ВУАН по вивченню виробничих сил була організована 1934 р. спеціальна експедиція для дослідження поліметалічних руд і золота, під керівництвом акад. М. Г. Світальського. До приїзду експедиції рудоуправа „Донбасполіметал“, що проводить розвідки поліметалів в Нагольному Кряжі, не приступала до розвідок золота.

Роботи на „Гострому бугрі“ ми почали 20 липня і закінчили 20 жовтня. За цей час ми знайшли 26 нових кварцевих жил, глубизна яких з поверхні сягає від 10 см до 1,5 метра. З цих жил взято проби для проведення хемічного аналізу на золото. На чотирьох жилах закладено 4 нові шуфри, з яких теж взято проби на незначну глибину. Кварцеві жили тут залягають у сизувато-сірих міцних пісковиках, або темно-сірих глинястих сланцях, що відносяться до верхнього горизонту долішнього карбону.

„Гострий бугор“ є куполовидна складка. Вона простяглася з заходу на схід і розташована на вододілі між р.р. Крепінькою і Нагольчиком. В наслідок тектонічних зрушень ця складка розбита рядом розколин. Всі ці розколини і виповнили кварцеві жили, що несуть в собі золото та поліметали. На поліметали жили „Гострого бугра“ бідні й цим різняться від поліметалічних жил інших дільниць Нагольного Кряжу.

Кількість жил на „Гострому бугрі“ не обмежується лише жилами, відкритими нашими горними виробками. Крім них є цілий ряд жил, що горними виробками не були охоплені. Як по простяганню, так і в заляганні на глибину, грубина жил надто мінлива. Часто густо прожилок грубиною в 5 см роздувається до 1,5 метра. Дані колишньої розвідки показують, що буває жила на поверхні в 30 см завгрубшки на глибині 6-10 метрів вона роздувається до 3 метрів, а потім розбивається на маленькі прожилки, що йдуть у різні боки, або навіть виклинюється. Це дуже ускладнює розвідку цих жил.

Кварц жил білий. Він містить в собі окисли заліза і кристали піриту (сірчаного колчедану), або псевдоморфози бурого залізняка по піриту. Цей пірит є характерним супутник золота.

Нами взято 130 проб, головно з поверхні жил, для проведення аналізу на золото і срібло. Перші аналізи проб з 5 жил (ще не всі аналізи проведені) дали такі покажчики: максимальна наявність 2,5 г золота на тонну руди, мінімальна — 0,5 г. Звичайно, що ці дані проб, взятих переважно з поверхні жил, де золото могло бути вимите, не можуть характеризувати родовище. Вони свідчать лише про те, що в кварцових жилах „Гострого бугра“ є золото, і мають бути стимулом до детальної розвідки цього родовища, бо ще не відома лише металомісткість жил з глибиною.

У жилах „Гострого бугра“ є і видиме оком самородне золото. Так в отвалах шахти „Вентиляційна“, що лежать коло цієї шахти вже 40 років і невідомо з якої глибини добуті, зустрічається видиме золото, або в піриті, або окремі кристалики чи платівки його вкраплені в кварці. В 1933 році проба з цих отвалів, взята інженером Віфанським, показала 12 грамів золота на тонну руди. Ми організували промивку цих отвалів найпримітивнішим способом і вона дала гарні наслідки, бо в цих отвалах міститься значна кількість дрібних кусочків золота в розсипному вигляді.

У літературі про Нагольний Кряж маємо вказівки на те, що в зруденілій колчеданній масі кількість золота підвищується. Акад. Ф. Чернишев, що обслідував шахти Глєбова в 1894 році на засіданні Російського мінералогічного Т-ва 11 травня 1895 р. заявив: „Як показали розвідки, проведені до глибини 15 саж. на пункті № 1004 (шахта Глєбова Ю. Ю.) з глибиною кварцеві жили збагачуються колчеданом... Кількість золота в зруденілій колчеданній масі помітно збільшується, що ппоказують аналізи Шредера і випробувальної лабораторії Нагольчинського рудника. Пересічне з численних аналізів, зроблених досі, показує кільність золота в 5 золотників із 100 пудів жильної маси" (13 г на тонну — Ю.Ю.).

Як бачимо, ці дані співпадають з аналізом проби з отвалів шахти „Вентиляційна“ 1931 року. Проби, взяті інж. Віфанським в 1931 р. з поверхні жил, як і інші проби, дали низькі покажники.

Все це дає нам підстави припускати збільшення золота в кварцевих жилах з глибиною. 

Щоб експлоатувати корінне родовище золота, потрібна наявність золота в руді не менш, як 5 г на тонну. При інших вигідних умовах розробляються родовища навіть з меншою кількістю золота. В такому промисловому центрі, як Донбас, близько до залізниці і до енергетичної бази —  Штергресу (10 км), що готова дати електроенергію, за достатньої наявності робітників з близько населених пунктів, — собівартість золотого виробництва, набагато буде дешевша, ніж в аналогічних родовищах в далеких районах Сибіру. Тому тут вигідніше, ніж в інших місцевостях можна розробляти й небагаті золотом кварцеві жили. Але вищенаведені дані свідчать, що жили „Гострого бугра“ не настільки вже бідні золотом.

Треба вже цього року посилити розвідки на золото в Нагольному Кряжі не обмежуючись навіть „Гострим бугром“, бо золото відоме в районі села Бобриково, балки Дубровки та інших місцях.

Зокрема на „Гострому бугрі“ треба провести такі роботи:

• знайдені нові жили розвідувати на глибину розпочатами 4-ма шурфами;
• поновити 3 старих шахти, розташовані, очевидно, в найбільш багатій золотом частині „Гострого бугра“. Шахти треба буде потім поглибшити, можливо більшу глибину для розвідки й експоатації жил.
• закласти кілька глибоких свердловин для перевірки жил на значну глибину;
• провести розшуки розеяного золота в наносних породах навколо „Гострого бугра“.

Нові й нові геологічні дослідження змінюють економічно-географічне обличчя "всесоюзної кочегарки". Крім "кочегарки" й багатого району нерудних корисних копалин (сіль, вогнетривкі глини, вапняки, тощо) Донбас стає також багатим районом рудяних корисних копалин (кіновар. поліметали, золото).

Донбасівський Нагольний Кряж потребує більшої уваги, ніж йому віддавали досі.

"Союззолото". що відає розвідкою й добуванням золота в цілому Союзі, не зважаючи на ряд повідомлень й нагадувань про наявність золота в нагольному кряжі, чомусь не цікавиться цим важливим районом.

Держплан УСРР повинен домогтися перед "Союззолотом" організувати наступного літа детальну розвідку на золото в Нагольному кряжі. Ми певні, що така розвідка збагатить промисловість Союзу новим промисловим золотоносним районом».

Завантажити PDF
Джерело: Сива давнина між Бахмутом та Сіверським Дінцем | Facebook