Харламівська соляна копальня належала Французькому акціонерному товариству. Вона була закладена в 1882 році, а в 1885-му введена в експлуатацію. Розташовувалася на правому березі річки Бахмутка, за 1,2 км від станції Кудрявка. Після революційних подій 1917 року шахту було перейменовано на «Солерудник ім. Шевченка». Гірничі роботи фактично припинилися після 1916-го року, а в 1923-му діяльність було відновлено. Із початком Другої світової війни роботи з відкачування води зупинилися, що спричинило затоплення рудника та утворення воронок. Нині існує шість таких воронок, заповнених солоною водою.