Admin Control Panel 

  ЗаписиСторінкиНалаштуванняДизайнHTMLКоментаріAdSenseСтатистикаЕфективністьGoogle АналітикаВихід 
Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

середа, 5 грудня 2018 р.

Ямниченко I.М., Каптаренко-Черноусова О.К., Ткаченко Т.О. Нижньоюрськi вiдклади верхiв'я р. Самари (Геологiчний журнал, т. XI, вип. 2, 1951)


Ямниченко I.М., Каптаренко-Черноусова О.К., Ткаченко Т.О. Нижньоюрськi вiдклади верхiв'я р. Самари // Геологiчний журнал, т. XI, вип. 2, 1951. – С. 14-20.

В статті подані наслідки комплексної обробки (фауна, мікрофауна та літологія) нижньоюрських відкладів верхів’я р. Самари та як висновок — загальний хід подій у цей відрізок часу.

До останнього часу нижньоюрські відклади були відомі лише безпосередньо в межах північно-західних околиць Донбасу. Крайні західні пункти, де вони були виявлені, знаходяться в нижній частині р. Береки (сс. Гаражівка — Велика Комишеваха) і на лівобережжі р. Кривого Торця, біля сс. Ново-Райського і Райського (на південь від м. Краматорська).

В свердловинах, що були закладені на захід від зазначених пунктів, виявлені лише верхньо- і середньоюрські, охарактеризовані фауною (с. Перещепине, ст. Варварівка), або німі нерозчленовані юрські відклади (ст. Гаврилівка), що налягають безпосередньо на різнобарвні породи тріасу.

Очевидно у зв’язку з цими даними Л. Лунгерсгаузен вважав, що крайні західні виходи морського верхнього лейасу знаходяться в нижній частині р. Береки (сс. Гаражівка — Велика Комишеваха). Далі на захід, на його думку, типові морські відклади верхнього лейасу змінюються прибережними, дельтовими і континентальними річковими відкладами.

Проведені за останні роки геологічні дослідження в районі верхів’я р. Самари дали нові дані, що значно змінюють картину поширення нижньоюрських відкладів на захід від відкритого Донбасу.

Скачать PDF
Источник: http://jurassic.ru