Геометричний план розташування вугільної ломки при 3 роті (креслив шихтмейстер Михайло Васильєв, 1799-1800 рр.)

Геометрический план местоположения угольной ломки при 3 роте, содержащей 1951 1586/2400 десятин земли. Чертил шихтмейстер Михаил Васильев, 1799-1800 гг. Геометричний план розташування вугільної ломки при 3-й роті, яка охоплює 1951 1586/2400 десятин землі. Креслив шихтмейстер* Михайло Васильєв**, 1799–1800 рр.

На плані показано річки Донець і Біленьку, буєраки, шахти, звідки добувають вугілля, казарми робітників, частину села Третьої роти. На північному схилі Лисичої балки позначено перше шахтарське поселення — майбутній Лисичанськ, а на південному схилі — перші шахти рудника.

* гірн., заст. (нім. Schichtmeister) — звання гірничого чиновника XIII і XIV класів; молодший гірничий офіцер.

** Михайло Васильович Васильєв (1777 – ?) — випускник Гірничого училища (1797). Після закінчення навчання служив у Берг-колегії, займався кресленням планів і одночасно викладав арифметику в Гірничому училищі. З 1802 року працював у Московській Берг-конторі, а з 1807 року — у Московському гірничому правлінні. У 1810 році був гірничим чиновником і помічником маркшейдера, у 1814 році — маркшейдером при Чертежній. У 1826 році очолював Мишегський чавуноливарний завод у Тульській губернії, а в 1830 році — завод спадкоємців Баташова. У 1845 та 1850 роках обіймав посаду контролера Казанської пробірної палатки в чині обер-бергмейстера 7 класу.

Завантажити (14,8 мб, 5 691 x 7 813 px)

Часть геометрического плана местоположения угольной ломки при 3 роте, увеличенной, которая содержит 437 1574/2400 десятин. Чертил шихтмейстер Михаил Васильев, 1799-1800 гг. Частина геометричного плану розташування вугільної ломки при 3-й роті, збільшена, яка охоплює 437 1574/2400 десятин. Креслив шихтмейстер Михайло Васильєв, 1799–1800 рр.

Завантажити (19,2 мб, 5 259 x 7 809 px)

Перспективы поисков полезных ископаемых в Днепровско-Донецкой впадине (1974)

Перспективы поисков полезных ископаемых в Днепровско-Донецкой впадине (Материалы симпозиума). Киев: Наукова думка, 1974. 268 с.

У збірнику подано матеріали симпозіуму, присвяченого перспективам пошуків корисних копалин у Дніпровсько-Донецькій западині, який було проведено Інститутом геологічних наук АН УРСР та трестом «Київгеологія» у м. Ромни Сумської області 15–16 вересня 1971 р. Матеріали збірника висвітлюють питання загальної геології, тектоніки, стратиграфії, літології та перспектив пошуків різних корисних копалин. Наведено рішення симпозіуму, спрямоване на координацію геологічних досліджень на території Дніпровсько-Донецької западини та на розширення пошукових і розвідувальних робіт щодо окремих видів корисних копалин.

Естественные типы динасового сырья. Часть 1-я: I. Общая характеристика и оценка динасового кремнеземного сырья; II. Третичные кварциты юго-западной части Донбасса (1938)

Естественные типы динасового сырья. Часть 1-я: I. Общая характеристика и оценка динасового кремнеземного сырья; II. Третичные кварциты юго-западной части Донбасса / М. Н. Клюшников, М. И. Ожегова, С.В. Потапенко с уч. др.; НКТП Геологич. упр. УССР. Харьков: ГОНТИ НКТП Украины, 1938. 284 с.

Земятченский П.А. Каолинитовые образования Южной России (Каолин, фарфоровые, фаянсовые и другие глины) (1896)

Земятченский П. А. Каолинитовые образования Южной России: (Каолин, фарфоровые, фаянсовые и другие глины) / П. Земятченский. Санкт-Петербург: тип. М. Меркушева, 1896. V, 324 с., 1 отд. л. ил.

У 1896 році побачила світ праця професора П.Л. Зем’ятченського «Каолінітові утворення Південної Росії», яка була написана на основі його дисертаційного дослідження. Учений, якого вважають одним із засновників наукового вивчення глин, отримав можливість здійснити ґрунтовні дослідження завдяки ініціативі професора В. В. Докучаєва. За його сприяння Зем’ятченський відвідав різні місцевості Полтавської, Харківської та Херсонської губерній. Згодом він здійснив наукові екскурсії за дорученням Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи.

Крім того, значний матеріал був зібраний у ході експедиції з обводнення та заліснення степів півдня Росії, організованої Лісовим департаментом під керівництвом В. В. Докучаєва, а також під час ґрунтово-геологічного дослідження Старобільського повіту. Зібрані дані вимагали кількох років наполегливої лабораторної обробки, що й дозволило підготувати узагальнену працю.

У книзі подано геологічний опис каолінітових родовищ Катеринославської, Полтавської (Миргородський, Зіньківський повіти), Харківської (Лебединський, Ахтирський, Богодухівський, Валківський, Ізюмський повіти), Херсонської, Київської та Таврійської губерній. Значну увагу приділено мінералогічному та хімічному складу досліджених зразків, зокрема залежам поблизу сіл Благодатного і Володимирівки Маріупольського повіту. Окремо розглянуто поклади вогнетривких глин у Миколаївці, Кам’янці (Камишевасі), Макаровому Яру, Лисичанську та Рубіжній. Описані також попелясто-сірі та інші глини юрської системи — у районі Малої Камишевахи, околиць Миколаївки (Глиняний Лог), Рай-Олександрівки (балка Дубена) Ізюмського повіту, Великоанадольського лісництва та багатьої інших родовищ. Праця містить географічний покажчик місцевостей, згаданих у тексті.

Завантажити PDF

Генеральний план кварцових кар'єрів Красногорівського Франко-Російського товариства (1900–1910 рр.)

Генеральный план кварцевых карьеров Красногоровского Франко-Русского общества огнеупорных производств на земле Михаила Легкоступа Екатеринославской губернии Бахмутского уезда Галициновской волости. Генеральний план кварцових кар'єрів Красногорівського Франко-Російського товариства вогнетривких виробництв на землі Михайла Легкоступа Катеринославської губернії Бахмутського повіту Галицинівської волості. 1900–1910 рр. Площа ділянки 6 десятин.

На плані позначені: кварцитові кар'єри на землі Михайла Легкоступа, бічні відгалудження балки Сухий яр, суміжні земельні ділянки Петра Легкоступа та Куліша.

Красногорівське франко-російське анонімне товариство (Société Franko-Russe de Krasnogorofka) засноване 20 лютого 1899 р. у Франції, яке стало основою для створення майбутнього містоутворюючого підприємства — Красногорівського вогнетривкого заводу. Завод було закладено на землі поміщика, акціонера товариства, П.В. Камінського у с. Красногорівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії.

Статут товариства було затверджено за кордоном 20 лютого 1899 року, а до діяльності в Російській імперії воно було допущене 31 грудня того ж року. Місцезнаходження правління — місто Авіньйон (Франція), збори акціонерів проходили в Парижі. Основний капітал складав 3 млн франків (6 000 акцій по 500 франків кожна).

Метою діяльності товариства було будівництво та експлуатація заводів для виробництва кварцової й кремнеземної вогнетривкої цегли, керамічного каменю («керамо-кристала») за способом Гаршея та пляшок за методом Буше. У Франції цей тип виробництва був досить поширеним, а в Російській імперії воно набуло розвитку саме в Красногорівці. Завод почав роботу навесні 1900 року і вже через два роки дав першу продукцію. На підприємстві працювало від 115 до 200 робітників.

Сировинною базою заводу були поклади кварциту в балках Осиковій та Сухій (Сухому Яру). Тут функціонували кустарні кар’єри та промислові розробки (зокрема легкоступівський кар’єр). Геологічні обстеження, проведені у 1930-х рр. (А.М. Безуглий, Укргеолтрест), виявили поклади якісного кварциту на площі близько 70 га із запасами понад 300 тис. т.

У 2001 р. на місці старих «легкоступівських» кар’єрів рішенням Донецької обласної ради створено ландшафтний заказник місцевого значення «Красногорівський» з метою збереження ділянки цілинної рослинності кам'янистих степів та місць зростань видів рослин, занесених до Червоної книги України, зокрема ковили волосистої (Stipa capillata) та ковили Лессінга (Stipa lessingiana).

Кордюков В.В. Гришинська бойова дружина (2025)

Кордюков В. В. Гришинська бойова дружина. Івано-Франківськ: НАІР, 2025. 104 c.

«Ця книга є дослідницьким проєктом, який розповідає читачеві про історичне минуле нашого міста Покровська. У проєкті автор залучає багато нових архівних матеріалів та намагається відповісти на історичні питання, які тривалий час були малодослідженими. В дослідницькому проекті залучено 10 архівних справ з архіву ДАДО і дві з архіву ДАРФ. Цей проект є продовженням вже презентованого дослідження 2020 року – «1905 рік на Гришинщині». Метою цієї роботи є подолання існуючих стереотипів, правдиве і об’єктивне зображення подій 120 річної давнини та їх учасників, більш ретельне вивчення збройних зіткнень бойових дружин революційно налаштованих робітників промислових підприємств із урядовими військами в 1905 році».

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Соколовський Г.С., Кулішов М.В. Село Кліщіївка (Карлівка): краєзнавча розвідка (2025)

Зупинний пункт «Кліщіївка» Лиманської дирекції Донецької залізниці

Гнедич А., Аксенов С. Обзор фабрично-заводской промышленности Харьковской губернии. Вып. I. Количественное и качественное развитие производства. Перечень промышленных заведений Харьковской губ. (1899)

Гнедич А., Аксенов С. Обзор фабрично-заводской промышленности Харьковской губернии. Вып. I. Количественное и качественное развитие производства. Перечень промышленных заведений Харьковской губ. Харьков: Типография Адольфа Дарре, 1899. 182 с.

До книги включено весь статистичний матеріал, зібраний на момент її видання фабричними інспекторами Харківської губернії, у вигляді повного списку окремо названих промислових закладів, розташованих за відділами та різними видами виробництв; списку їх за повітами, а також у вигляді кількох таблиць, що подають загальне зведення цифрового матеріалу як щодо окремих повітів, так і різних відділів та видів промислових закладів.

Завантажити PDF

Білгородські крейдяні та вапняні заводи на поштових листівках кінця XIX – початку ХХ ст. Білгород, Північна Слобожанщина

Міські крейдяні та вапняні заводи Білгородського Гірничого Товариства. Поштова листівка видавництва крамниці О.О. Вейнбаума, Білгород

Геология ртутных месторождений и рудопроявлений Украины (1975)

Белоус И. Р. Геология ртутных месторождений и рудопроявлений Украины / И. Р. Белоус, С. А. Кирикилица, В. И. Скаржинский и др. Київ: Наукова думка, 1975. 286 с.

З Днем шахтаря! ⚒

День шахтаря у Первомайську Луганської області, 1962 р.

Горняк Н. Жизнь одного углекопа (1902)

Горняк Н. Жизнь одного углекопа: автобиографический очерк / Н. Горняк. Харьков: Типо-литография «Печатное дело» кн. К. Н. Гагарина, 1902. 45 с.

Автобіографічний нарис, який показує соціальну картину Росіїської імперії кінця XIX століття. Автор, син німецького емігранта, з раннього дитинства був змушений працювати на рудниках у Катеринославській губернії та Області Війська Донського. У книзі докладно описано суворі умови праці, побут і звичаї шахтарів, постійну боротьбу з бідністю, небезпеками та особистими нещастями, зокрема ранню смерть батька й жорстокість вітчима. Окрім особистої історії, автор ставить за мету висвітлити ті сторони життя вуглекопів, які, на його думку, залишалися поза належною увагою суспільства. Текст доповнено ліричними поезіями автора на соціальні та особисті теми.

Завантажити PDF

Вплив бойових дій на довкілля Донецької області (2025)

Вплив бойових дій на довкілля Донецької області / Василюк Олексій, Спінова Юлія, Лілія Грицилевич та інш. Київ, 2025. 51 с.

Довкілля Донецької області завжди потребувало підвищеної уваги через значне техногенне навантаження на регіон. Війна, що почалась на теренах Донеччини та Луганщини у 2014 році, ще більше загострила ці проблеми. Однак критично ситуація погіршилася з початком повномасштабного вторгнення — інтенсивність бойових дій посилилася, що призвело до ще більшого негативного впливу на довкілля. Цей звіт не претендує на глибинне дослідження, адже тема надзвичайно масштабна й потребує багаторічної роботи. Його мета — зробити динамічний огляд того, як змінювалася ситуація з екологічною безпекою Донецької області під час бойових дій, та запропонувати рішення, що дозволять зберегти цю унікальну природу.

У звіті подано огляд природного середовища Донеччини до початку бойових дій: особливості клімату, рельєфу, біорізноманіття та рівня антропогенного навантаження. Далі розглянуто, як війна призвела до руйнування лісів, природно-заповідного фонду, деградації ґрунтів, численних пожеж та створення фортифікаційних споруд у природних екосистемах, а також до окупації значної частини територій.

У звіті досліджується стан водних ресурсів, зокрема басейну річки Сіверський Донець. Подано детальний аналіз її гідрологічного значення, ролі у забезпеченні водопостачання, зрошення та промислового використання регіону. Окремо висвітлено наслідки бойових дій для якості води, стану водної інфраструктури та необхідність проведення розмінування територій басейну як передумови для відновлювальних робіт. Також досліджується стан атмосферного повітря, зокрема джерела його забруднення у воєнний час, функціонування мережі моніторингу та виявлені зміни якості повітря, зафіксовані за допомогою супутникових даних і громадських спостережень.Завершується звіт узагальненням результатів дослідження та визначенням пріоритетних заходів для комплексної реабілітації природних територій Донеччини та безпечного, сталого відновлення довкілля регіону.

Звіт підготовлено командою Представництва Аустауш в Україні - Центру громадянського суспільства «Друкарня», який із 2019 року досліджує питання екологічної безпеки Донецької області.

Завантажити PDF

Дніпровський І. Шахта Марія (1931)

Дніпровський І. Д. Шахта Марія: драма на 4 дії / І. Дніпровський. Харків: Рух, 1931. 96 c.

Дніпровський Іван Данилович (1895–1934) – український письменник і драматург, член Спілки пролетарських письменників «Гарт» та літературної організації ВАПЛІТЕ. Його літературна діяльність стала помітною сторінкою в контексті літератури Розстріляного Відродження та невід’ємною частиною літературно-мистецького життя України 1920–1930-х років. Автор соціально-побутової драми «Шахта Марія» у чотирьох діях, присвяченої життю та боротьбі шахтарів Донбасу. Ілюстрація на обкладинці належить відомому митцеві Василю Кричевському. Видання: Харків, «Рух», 1931 р.

Завантажити PDF
Джерело: Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Любченко А.П. У шахті (1931)

Любченко А. П. У шахті : з оповідання "Проста історія" / Аркадій Любченко. Харків: ДВОУ: Радянська школа, 1931. 32 c. (Бібліотека малописьменного).

Твір Аркадія Панасовича Любченка (1899–1945) – письменника та редактора, члена літературних об'єднань "Гарт" та Пролітфронт, одного з фундаторів ВАПЛІТЕ. Фрагмент з оповідання "Проста історія".

Завантажити PDF
Джерело: Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Архипов Н.А., Бабайцев В.А., Зыков В.М. На-гора миллион тонн (Опыт работы бригад-тысячников угольной промышленности) (1974)

Архипов Н.А., Бабайцев В.А., Зыков В.М. На-гора миллион тонн (Опыт работы бригад-тысячников угольной промышленности). М.: Мысль, 1974. 40 с.

«В брошюре рассматривается работа лучших бригад угольной промышленности, рассказывается о приемах высокопроизводительной работы, эффективном использовании горной техники, о развитии социалистического соревнования и о системе обмена передовым опытом в этой отрасли. 

Выражение «бригады-тысячники» в последние годы стало общепринятым термином, хорошо известным всем работникам и специалистам, связанным с угольной промышленностью. Так называют бригады рабочих очистных забоев, которые добывают ежесуточно не менее 1000 т угля из одной лавы. [...] Впервые слово «тысячник» появилось в шахтерском лексиконе в 1967 г. в Донбассе, где передовые бригады развернули соревнование за добычу не менее 1000 т угля в сутки из одной комплексно-механизированной лавы.

Введение
Повышение эффективности производства в угольной промышленности
Комплексная механизация — принципиально новый этап в развитии угледобычи
Бригады-маяки
«Секреты» рекордов
Научная организация труда — основа высокоэффективных результатов
Социалистическое соревнование и его эффективность
Опыт передовиков — всем!».

Завантажити PDF

Захаров Г., Григорьев П. Дать стране уголь (1931)

Захаров Г., Григорьев П. Дать стране уголь: [очерк о Донбассе] / Г. Захаров и П. Григорьев. М.: Профиздат, 1931. 32 с.

«В начале 1931 года в Донбассе грянула подземная революция. Она волной хлынула по недрам отдельных шахт. Молодой горный инженер Карташев стал в ее авангарде. Он нашел способ непрерывного потока угледобычи...

Всколыхнулись механизированные лавы. Десятки, сотни, тысячи рабочих примкнули к походу за боевые темпы угледобычи, подхватили идею Карташева. Десятки, сотни старых инженеров, техников ушли в противоположный лагерь, встретили эту революцию в штыки, ощетинились копьями бюрократизма, вредительства и саботажа. Завязалась борьба: упорная, жестокая, не знающая пощады».

Завантажити PDF

Баранов Я.Г. Донбасс на переломе (1931)

Баранов Я. Г. Донбасс на переломе: очерки / Я. Баранов. М.: ОГИЗ: Молодая гвардия, 1931. 64 с.

Верещинский Л. Рабочий шахтёр в Донецком бассейне (1893)

Верещинский Л. Рабочий шахтер в Донецком бассейне: очерк / Л. Верещинский. СПб.: Паровая скоропечатня А. В. Пожаровой, 1893. 18 с.

Нарис про працю й побут шахтарів Донецького басейну наприкінці ХІХ століття, написаний на основі особистих спостережень Л. Верещинського, колишнього управляючого однієї з найбільших кам'яновугільних копалень в Області Війська Донського у 1880–1890-х роках. Автор викриває надзвичайно важкі та небезпечні умови праці, злиденний побут, брак медичної допомоги, системну експлуатацію та зловживання з боку шахтовласників. Верещинський закликав промисловців «для свого ж блага» поліпшити житлові й соціальні умови робітників, а уряд — до активнішого втручання у відносини між підприємцями й найманими працівниками.


Завантажити PDF

Каплан А.Д. Гірничі розробки УСРР (1933)

Каплан А. Д. Гірничі розробки УСРР : природно-економічний довідник по областях / А. Д. Каплан. Харків: Господарство України, 1933. 131, [1] c. : табл.

Бахмут. Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города (Коммерческая газета № 27, 1842)

Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города. Коммерческая газета (С. Петербург). 1842. 3 березня. (№ 27). С. 107.
 
Опис міста Бахмут Катеринославської губернії 1842 року, опублікований у «Комерційній газеті» в матеріалі «Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города», майже повністю повторює текст опису 1840 року, надрукованого в цій же газеті.

Заметка о Бахмуте (Коммерческая газета № 141, 1840)

Заметка о Бахмуте. Коммерческая газета (С. Петербург). 1840. 23 листоп. (№ 141). С. 564.

Опис Бахмута станом на 1840 рік було опубліковано в «Комерційній газеті» 23 листопада того ж року. У ньому подано докладну картину економічного життя міста: промисли місцевих жителів і приїжджих, а також видобуток корисних копалин — зокрема алебастру та вугілля (у Лисичанську та Микитівці).

Соколовський Г.С. Бахмутський гіпсовий промисел (2025)

Фрагмент декору Азовсько-Донського банку в Бахмуті

Про наявність покладів природного гіпсу (алебастру) на околицях Бахмутської фортеці було відомо ще у XVIII ст.  Залежі гіпсу сприяли виникненню народного промислу, який місцеві поселяни називали «ломкою алебастру». Після закриття у 1782 році Бахмутських казенних солеварень видобуток гіпсового каменю починає стрімко розвиватись, і вже у першій половині ХІХ століття набуває свого найбільшого розвитку. Місцеві жителі навесні, по закінчені польових робіт об’єднувались в артілі по 15-20 осіб й за допомогою пороху «рвали» гіпсовий камінь й таким чином за два місяці (травень-червень) заготовлювали декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Алебастр потім скуповували чумаки, які для цього приганяли до Бахмуту декілька тисяч волових фур.

Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года)

«Опис міст і повітів Азовської губернії», підготовлений істориком, археологом, археографом і членом Одеського товариства старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем, був опублікований у 1853 році в збірнику товариства. За словами автора, документ було знайдено в Катеринославі й датовано 1779 роком, однак сучасні дослідники, спираючись на низку непрямих свідчень, вважають більш імовірною датою створення 1781–1782 роки.

Даємо опис головних повітових міст, з території сучасної Донеччини — Бахмута та Тора (Слов’янська). Особливий інтерес становлять геологічні свідчення XVIII століття, зафіксовані в цих матеріалах, що мають важливе значення з огляду на слабку геологічну вивченість регіону Донецького кряжа в той період. Примітки у дужках та виділення у тексті надані автором сайту.

План поверхні Ново-Економічного рудника Донецько-Грушівського акціонерного товариства (1916)

Ново-Экономический рудник Донецко-Грушевского Акционерного Общества. План поверхности с указанием подземных выработок и залегания каменноугольных пластов. Ново-Економічний рудник Донецько-Грушевського Акціонерного Товариства. План поверхні з указанням підземних виробок та залягання кам’яновугільних пластів. Літографія П.П. Сойкіна, 1916 р. Масштаб 1:60 000.

Руїни палацу культури Горлівського коксохімічного заводу. Горлівка, 2013 р.

Артемьев В.В. Животворный огонь. Очерки из истории Горловского коксохимического завода (1978)

Артемьев В. В. Животворный огонь: Очерки из истории Горловского коксохимического завода. Донецк: Донбас, 1978. 83 с., 16 л. ил.

«Курс на социалистическую индустриализацию, провозглашенный XIV съездом ВКП(б), предполагал прежде всего ускоренное развитие черной металлургии — основы тяжелой промышленности. Очень важно было укрепить ее тылы — коксохимию, чтобы снабдить домны коксом. Поэтому ускорялась реконструкция старых производств, сооружались новые.

В 1926 году началось строительство и Горловского коксохимического завода. К полю, где тем летом созревала пшеница, потянулись из близлежащих сел подводы. Рабочий люд прибывал и из отдаленных мест. Быстро росли бараки, склады».

Завантажити PDF

Україна. Карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти (1918)

Україна: карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти / виконання Ґ. Фрейтаґа і Берндта у Відні 1918. У другому році відбудування Української Держави. Київ; Відень: Фрейтаґ і Берндт, 1919 р. Масштаб: 1:2000 000.

Карта надрукована у Відні картографічним видавництвом Г. Фрейтаг і Берндт (G. Freytag & Berndt, Wien) у 1918 р., видана у Києві  у 1919 р. На мапі нанесені кордони України станом на жовтень 1918 р., шляхи й дороги, копальні вугілля, копальні залізної руди, залізні заводи, копальні солі, джерела нафти, паравозні й вагонні заводи, повітові міста та інше.

Завантажити: Електронна бібіліотека Інституту історії України НАН України.

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества (1790-ті рр.)

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества. ІР НБУВ (Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Ф. ІІ, од. зб. 5960. 12 арк.

Короткий географічний опис Катеринославського намісництва», складений у 1790-х роках віце-губернатором, статським радником Іваном Васильовичем Тибекіним, який обіймав цю посаду в 1789–1795 роках. У цьому описі Тибекін подає характеристику окремих повітів, що входили до складу намісництва, зокрема тих, які охоплюють території сучасних Донецької та Луганської областей. Значну увагу приділено природним ресурсам і корисним копалинам. Цікавою є згадка про виявлення срібних і золотих руд у межах Донецького повіту (з 1802 р. Слов'яносербський) — у районі оврагу Мечетного на лівому березі річки Білої, біля села Адріанопіль. За свідченням автора, там були знайдені залишки стародавніх плавильних печей, що вказує на можливе ведення гірничо-металургійних робіт у давні часи.

Дубинский А.Я. К вопросу о происхождении Донецкого бассейна (Материалы ВСЕГЕИ. Новая серия. Вып. 14, 1956)

Дубинский А. Я. К вопросу о происхождении Донецкого бассейна. Материалы Всесоюзного научно-исследовательского геологического ин-та (ВСЕГЕИ): Новая серия. Вып.14 : Материалы по геологии Европейской территории СССР. М.: Госгеолтехиздат, 1956. С. 25-41.

Дубинский А.Я. Новые данные по тектонике восточной части Большого Донбасса (Материалы ВСЕГЕИ. Новая серия. Вып. 14, 1956)

Дубинский А. Я. Новые данные по тектонике восточной части Большого Донбасса. Материалы Всесоюзного научно-исследовательского геологического ин-та (ВСЕГЕИ): Новая серия. Вып.14 : Материалы по геологии Европейской территории СССР. М.: Госгеолтехиздат, 1956. С. 42-51.

«Основные структурные элементы Донбасса, скрываясь на востоке под отложениями мезо-кайнозоя, до самого последнего времени были по существу неизвестны. В связи с этим не представлялось возможности выяснить взаимоотношения складчатого Донбасса с соседними структурными элементами, в частности Воронежской антеклизой и Прикаспийской впадиной.

Проведенные в последние годы большие буровые и геофизические работы дали возможность с некоторым приближением проследить восточное продолжение горных элементов складчатой системы Донбасса, выяснить тектоническое строение палеозоя между последней и Воронежской антеклизой и наметить схему тектонического районирования структур герцинского цикла для восточной части Большого Донбасса».

Завантажити PDF

З «Робітничого раю». Фотосвідчення Донецької вугільновидобувної промисловості (Aus dem "Arbeiterparadies". Eine Aufnahme vom Donez-Kohlebergbau) (1942)

Фотографії для преси німецького військового кореспондента Х.Х. Хагена, зроблені в листопаді 1942 року під час окупації Донецького басейну німецькими військами. За деякими джерелами, в період окупації близько 90 тисяч місцевих жителів і понад 20 тисяч радянських військовополонених під керівництвом і наглядом німецьких спеціалістів працювали лише в одній вугільній промисловості Донбасу. Управління металургійною та вугільною промисловістю на захоплених територіях СРСР здійснювалося через створене німцями Гірничо-металургійне товариство «Схід» (Berg- und Hüttenwerk Gesellschaft Ost).

Карта промисловості та корисних копалин Артемівської округи (Мала радянська енциклопедія, 1928)

Карта промисловості та корисних копалин Артемівської округи УСРР, 1928 р. Уклад. Б. Болдирєв. Масштаб 1:1000 000. Карта видана у I томі Малої радянської енциклопедії до статті про Артемівську округу.

Завантажити (2,37 мб, 2 418 x 1 610 px)

Гідрогеологічні карти Донецького басейну з нанесенням природних і штучних виходів підземних вод (1930)

Комплект гідрогеологічних карт Донецького басейну до видання «Гидрогеологический очерк Донецкого бассейна: сборник статей с 12 таблицами», 1930 рік. Графічні матеріали, додані до цього нарису у вигляді гідрогеологічних і стратиграфічних колонок та карт, у своїй стратиграфічній частині повністю базуються на дослідженнях Головного Геолого-Розвідувального Управління. Оригінальність цих матеріалів полягає головним чином у визначенні водоносності зображених геологічних товщ і територій.

Карта Боково-Хрустальского антрацитового района Донецкого каменноугольного бассейна (1924)

Карта Боково-Хрустальского антрацитового района Донецкого каменноугольного бассейна, 1924 г. Карта Боково-Хрустальського антрацитового району Донецького кам’яновугільного басейну, 1924 р. Масштаб: 3 версти в англійському дюймі (1:126 000).

Карта виготовлена картографічним закладом Геологічного комітету до видання М.О. Родигіна «Геологический очерк Боково-Хрустальского антрацитового района Донецкого каменноугольного бассейна» (Вип. 80, 1924 р.)

Завантажити (4,91 мб, 3 508 x 2 933 px)

Розентретер Б.А. Каменный уголь, его добыча и значение в народном хозяйстве (1949)

Розентретер Б. А. Каменный уголь, его добыча и значение в народном хозяйстве / Б. А. Розентретер ; под ред. акад. А. М. Терпигорева. Москва; Ленинград: Акад. наук СССР, 1949. 164 с.

Книга розповідає про значення кам’яного вугілля в народному господарстві, знайомить з основними кам’яновугільними басейнами СРСР і в популярній формі викладає найпоширеніші на той час методи підземного видобутку кам’яного вугілля станом на 1949 рік.

Завантажити PDF

Мефферт Б.Ф., Крым В.С. Ископаемые угли Донецкого бассейна. Вып. II: Угли Алмазного и Марьевского районов (1926-1927)

Мефферт Б. Ф., Крым В. С. Ископаемые угли Донецкого бассейна: Вып. 2: Угли Алмазного и Марьевского районов: 1. Текст / Б. Ф. Мефферт и В. С. Крым. Ленинград: Геологический комитет, 1926. 345 с.

Мефферт Б.Ф. Ископаемые угли Донецкого бассейна. Вып. I: Угли Центрального района (1915)

Мефферт Б. Ф. Ископаемые угли Донецкого бассейна. Вып. 1: Угли Центрального района: на основании химических и геологических исследований, произведенных по поручению Совета Съезда горнопромышленников юга России / сост. Б. Ф. Мефферт; ред. Л. И. Лутугин. Харьков: Типография П. Д. Калугина, 1915. VII, 229 c., 17 л. ил.: ил., карты, график.

Сегаль А.И. Восстановление Донбасса (1924)

Сегаль А. И. Восстановление Донбасса (по материалам комиссии РКИ и ЦКК): (О себестоимости донецкого угля) / А. Сегаль; с предисл. А. Трояновского. М.: Изд-во НК РКИ СССР, 1924. 102 с., 2 л. диагр.; табл.

У цій праці Олександра Йосиповича Сегаля (1883–1966) здійснено спробу економічного дослідження собівартості видобутку вугілля в Донбасі на основі реальних виробничих калькуляцій. Роботу виконано на замовлення НКРКІ (Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції) та ЦКК (Центральної контрольної комісії) з метою аналізу методики визначення собівартості вугілля й виправлення помилок у калькуляційній практиці Донбасу початку 1920-х років.

В основі дослідження — безпосереднє обстеження виробничої діяльності в двох великих рудоуправліннях — Щербинівському та Власовському. Цим рудоуправлінням відведено глави II та III. Подано детальний опис рудників, проаналізовано структуру собівартості, здійснено порівняння з 1913 роком, розглянуто фактори здорожчання, процеси коксування та кошторисні калькуляції на 1923–1924 роки. Методичні питання узагальнено в главі I, а глава IV є центральною, оскільки містить аналіз середньої собівартості донбаського вугілля на підприємствах тресту «Донвугілля». Глава V присвячена розрахункам вартості відновлення вугільної промисловості Донбасу.

Книга є цінним джерелом для фахівців у галузі економічної історії, гірничої справи та промислового планування, а також для всіх, хто цікавиться процесом відбудови важкої індустрії в УСРР.

Завантажити PDF

Материалы к докладу заместителя управляющего государственной каменноугольной промышленностью Донбасса К.Г. Максимова на III-м съезде Донецкого губотдела В.С.Г. в мае 1923 года о работе Донбасса за 1-е полугодие операционного 1922-23 г. (Бахмут, 1923)

Материалы к докладу заместителя управляющего государственной каменноугольной промышленностью Донбасса К. Г. Максимова на III-м съезде Донецкого губотдела В.С.Г. в мае 1923 года о работе Донбасса за 1-е полугодие операционного 1922-23 г. Бахмут: УГКП, 1923. 121 с.: табл.

Матеріали до доповіді заступника керівника державної кам’яновугільної промисловості Донбасу К. Г. Максимова на III з’їзді Донецького губвиконкому В.С.Г. у травні 1923 року — аналітичне видання, що подає статистичний і виробничий огляд роботи Донбасу за перше півріччя операційного 1922–1923 року. У публікації наведено ключові економічні показники, узагальнення проблем і досягнень вугільної галузі, а також таблиці з даними про видобуток, трудові ресурси та виробничі потужності.

Завантажити PDF

Из материалов к годовому отчету Управления государственной каменноугольной промышленности Донбасса за 1921-22 операционный год (Бахмут, 1922)

Из материалов к годовому отчету Управления государственной каменноугольной промышленности Донбасса за 1921-22 операционный год / Гл. упр. по топливу ВСНХ, Упр. гос. каменноугол. пром-сти Донбасса (УГКП ДБ). Бахмут: Типография книгоизд-ва "Донбасс", 1922. 85 с.: табл., диагр.

Звіт Управління державної кам’яновугільної промисловості Донбасу за 1921–1922 рік, підготовлений до з’їзду Рад замість річного звіту, містить загальну характеристику основних виробничих показників, статистику, діаграми, а також огляд стану видобутку та економіки вугільної галузі Донбасу.

Завантажити PDF

Пименова Э.К., Острогорская-Малкина А.Я. Донбасс и его богатства (Очерки по экономической географии, 1925)

Пименова Э. К., Острогорская-Малкина А. Я. Донбасс и его богатства / сост. Э. К. Пименова и А. Я. Острогорская-Малкина; предисл.: С. П. Аржанов. Л.: Брокгауз-Ефрон, 1925. 90 с.: ил. (Очерки по экономической географии).

Иоффе М.В. Перспективы заработной платы в Донбассе (1926)

Иоффе М. В. Перспективы заработной платы в Донбассе: методологический очерк к 5-ому Всесоюзному съезду горнорабочих СССР / М. и П. Иоффе; с предисл. С. Г. Струмилина; Центр. ком. Союза горнорабочих СССР. М.: ЦК Союза горнорабочих СССР, 1926. 108 с.

«XIV партийный съезд выдвинул вопросы топлива на первый план. Недостаток топлива в ближайшие годы может задержать хозяйственное развитие страны. Топливную промышленность необходимо поставить в условия максимального благоприятствования. В целях скорейшего развертывания топливной промышленности придется осуществить целый ряд технических, финансовых и экономических мероприятий, и, несомненно, что среди этих мер одно из центральных мест принадлежит вопросам труда и, в частности, вопросам заработной платы.

Заработная плата в топливной промышленности все еще абсолютно и относительно низка. Особенно низка она в промышленности каменноугольной. Необходимость дальнейшего повышения заработной платы ощущается здесь весьма остро.

Предлагаемая вниманию читателя работа написана преимущественно на основании фактических и цифровых материалов ЦК СГ».

Завантажити PDF

Степанов Е.А. Труд в Донбассе в цифрах в первой половине 1924 г. (Артемовск, 1924)

Степанов Е. А. Труд в Донбассе в цифрах: в первой половине 1924 г.: краткий справочник: к V Губ. Cъезду Профсоюзов Донбасса / Донецк. губ. стат. бюро. Артемовск, 1924. 52 с.: табл.

Шишкин Н.В. Донбасс как основа южной металлургии (Труды Комиссии по металлу при Госплане УССР №5, 1926)

Шишкин Н. В. Донбасс как основа южной металлургии. Харьков: Госплан УССР, 1926. 34 с.: табл. (Труды Комиссии по металлу при Госплане УССР; №5).

Геологiчнi пам'ятки України. Geological landmarks of Ukraine. Том 4. Донецька складчаста споруда (Донбас) (Донецька, Луганська області). Дніпровсько-Донецька западина (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області) (2011)

Геологічні пам'ятки України. Geological Landmarks of Ukraine: в 4 т. / [авт.: В. П. Безвинний, О. Б. Бобров,С. В. Білецький та ін.; за ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського], Держ. геолог. служба України. Львів: ЗУКЦ, 2011. Т. 4: Донецька складчаста споруда (Донецька, Луганська області). Дніпровсько-Донецька западина (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області). 280 c.

У четвертому томі наведені описи 122 геологічних пам'яток по 7 областях України. Представлено Донецька складчаста споруда (Донецька і Луганська області) та Дніпровсько-Донецька западина (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області). До них віднесені найбільш характерні відслонення гірських порід і форми земної поверхні, які мають наукову та естетичну цінність. Це пам'ятки природи, які дозволяють зрозуміти геологічну історію розвитку території України. Для геологів, географів, спеціалістів з охорони навколишнього природного середовища, а також краєзнавців і туристів.

Завантажити PDF

Геологические памятники Украины. Справочник-путеводитель (1985)

Геологические памятники Украины: Справочник-путеводитель / Коротенко Н. Е.; Щирица А. С.; Каневский А. Я и др. Киев: Наукова думка, 1985. 156 с.

У довіднику-путівнику подано описи та фотографії 719 геологічних пам’яток України — як таких, що мають офіційний статус об'єктів, що охороняються, так і перспективних — у межах 25 областей УРСР. До них належать найбільш характерні оголення гірських порід та форми земної поверхні, які мають наукову або естетичну цінність. Це заповідники або пам’ятки природи, що підлягають заповіданню, які дають змогу зрозуміти геологічну історію території України. Залежно від основного призначення геологічні пам’ятки поділяються на шість типів: стратиграфічні та геохронологічні, палеонтологічні, мінералого-петрографічні, тектонічні, геоморфологічні та мальовничі. Видання розраховане на геологів, географів, фахівців з охорони неживої природи, а також краєзнавців і туристів.

Завантажити PDF

Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые (1986)

Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые / Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вялов О. С.  и др. Киев: Наукова думка, 1986. 184 c.

«В книге на основе обобщения современных геологических, геофизических и литоло-геохимических исследований, а также материалов бурения приведены общие сведения о геологии Украины, рассмотрены структура и история формирования фундамента, а также геологическое строение наиболее крупных регионов. Освещены богатства недр Украины - весь комплекс полезных ископаемых - в свете комплексного и бережного использования подземных кладовых. Описаны черные и цветные металлы, уголь, нефть и газ, строительные и декоративные материалы, драгоценные и полудрагоценные камни, соли и подземные воды».

Завантажити PDF