
Карстова печера на правому березі річки Сухої Волновахи, м. Докучаєвськ.
Ковалевский Е. П. Геогностическое обозрение Донецкого горного кряжа. / Соч. Е. Ковалевскаго. СПб.: Тип. Экспедиции заготовления гос. бумаг, 1829. 86 с., 3 л. карт, план.
У 1827 році в «Гірничому журналі» була опублікована стаття Євграфа Петровича Ковалевського (1790–1867) «Опыт геогностических исследований в Донецком горном кряже». Ця праця вивела Ковалевського в перші ряди дослідників цього регіону. У статті вперше були окреслені межі кряжа (названого ним саме «Донецьким») і подано характеристику його внутрішньої будови.
У 1829 році в тому ж журналі вийшла фундаментальна праця «Геогностическое обозрение Донецкаго горнаго кряжа», яка майже одночасно була видана окремою книгою. У ній Ковалевський звернув увагу не лише на наукову цінність досліджень, а й на економічну доцільність промислового освоєння корисних копалин. Систематизуючи зібрані матеріали, учений виокремив три типи вугілля — коксівне, антрацит і худе — і вказав місця їхнього поширення. Також він детально описав розташування інших корисних копалин.
Видання містить петрографічну карту Донецького гірського кряжа, складену Євграфом Ковалевським за результатами спостережень і відкритті в 1823 та 1827 років, а також геогностичний розріз пластів у напрямку від р. Нагольної до Лисичого буерака і геогностичне зображення кам’яновугільного родовища біля Лисичого буерака.
Устав Государственного треста каменноугольной промышленности Луганского района Донецкого бассейна «Луганскуголь». Утвержден ВСНХ СССР 26 декабря 1929 г. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР за 1930 г. № 3. Отдел второй. С. 39-44.
«Для експлуатації кам’яновугільних родовищ Донбасу створюється, на підставі постанови Ради Праці та Оборони від 24 грудня 1929 року та Положення про державні промислові трести від 29 червня 1927 року (Зіб. Зак. Союзу РСР 1927 р., № 39, ст. 392), Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», що підпорядковується Вищій раді народного господарства Союзу РСР.
«Луганськвугілля» створюється внаслідок поділу Донецького державного кам’яновугільного тресту з виробництва та продажу кам’яного вугілля і антрациту «Донвугілля» на п’ять промислових підприємств: Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит».
Управління тресту розташоване в місті Кадіївка Луганського округу УСРР».
«Для експлуатації кам’яновугільних родовищ Донбасу створюється, на підставі постанови Ради Праці та Оборони від 24 грудня 1929 року і Положення про державні промислові трести від 29 червня 1927 року (Зіб. Зак. Союзу РСР 1927 р., № 39, ст. 392), Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит», що перебуває у підпорядкуванні Вищої ради народного господарства Союзу РСР.
«Луганськантрацит» створюється внаслідок поділу Донецького державного кам’яновугільного тресту з виробництва та продажу кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля» на п’ять промислових підприємств: Державний трест кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит».
Управління тресту розташоване в місті Красний Луч Луганського округу УСРР».
«Для експлуатації кам’яновугільних родовищ Донбасу створюється, на підставі постанови Ради Праці та Оборони від 24 грудня 1929 року та Положення про державні промислові трести від 29 червня 1927 року (Зіб. Зак. Союзу РСР 1927 р., № 39, ст. 392), Державний трест кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», що підпорядковується Вищій Раді Народного Господарства Союзу РСР.
«Шахтвугілля» створюється внаслідок поділу Донецького державного кам’яновугільного тресту з виробництва та збуту кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля» на п’ять промислових підприємств:
Державний трест кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит».
З моменту реєстрації в установленому порядку Державного тресту кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», а також зазначених вище трестів, припиняє свою діяльність Донецький державний кам’яновугільний трест з виробництва та збуту кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля», а статут останнього, затверджений Президією ВРНГ Союзу РСР 12 квітня 1928 року і опублікований у Зіб. Зак. Союзу РСР 1928 р., від. II, № 40, ст. 157, визнається таким, що втратив чинність.
Трест утворює самостійну господарську одиницю і діє на засадах комерційного розрахунку відповідно до планових завдань, затверджених ВРНГ Союзу РСР. З дня реєстрації тресту надається статус юридичної особи.
Управління тресту розташоване в місті Шахти Північно-Кавказького краю РСФРР».
Устав Государственного треста каменноугольной промышленности Сталинского района Донецкого бассейна «Сталинуголь». Утвержден ВСНХ СССР 26 декабря 1929 г. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР за 1930 г. № 6. Отдел второй. С. 90-94.
«Для експлуатації кам’яновугільних родовищ Донбасу створюється, на підставі постанови Ради Праці та Оборони від 24 грудня 1929 року і Положення про державні промислові трести від 29 червня 1927 р. (Зіб. Зак. Союзу РСР 1927 р., № 39, ст. 392), Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», що підпорядковується Вищій Раді Народного Господарства Союзу РСР.
«Сталінвугілля» створюється внаслідок поділу Донецького державного кам’яновугільного тресту з виробництва та збуту кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля» на п’ять промислових підприємств: Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит».
З моменту реєстрації в установленому порядку Державного тресту кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», а також згаданих вище трестів, припиняє свою діяльність Донецький державний кам’яновугільний трест з виробництва та збуту кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля», а статут останнього, затверджений президією ВРНГ Союзу РСР 12 квітня 1928 року і опублікований у Зіб. Зак. Союзу РСР 1928 р., від. II, № 40, ст. 157, втрачає чинність.
Місце розташування управління тресту — м. Сталіне, УСРР».
Устав Государственного треста каменноугольной промышленности Артемовского района Донецкого бассейна «Артемуголь». Утвержден ВСНХ СССР 26 декабря 1929 г. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР за 1930 г. № 2. Отдел второй. С. 26-31.
«Для експлуатації кам’яновугільних родовищ Донбасу створюється, на підставі постанови Ради Праці та Оборони від 24 грудня 1929 року та Положення про державні промислові трести від 29 червня 1927 р. (Зіб. Зак. Союзу РСР 1927 р., № 39, ст. 392), Державний трест кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», що підпорядковується Вищій Раді Народного Господарства Союзу РСР.
«Артемвугілля» створюється внаслідок поділу Донецького державного кам’яновугільного тресту з виробництва та збуту кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля» на п’ять промислових підприємств: Державний трест кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит».
З моменту реєстрації в установленому порядку Державного тресту кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», а також зазначених вище трестів, припиняє свою діяльність Донецький державний кам’яновугільний трест з виробництва та збуту кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля», а статут останнього, затверджений президією ВРНГ Союзу РСР 12 квітня 1928 р. та опублікований у Зіб. Зак. Союзу РСР 1928 р., від. II, № 40, ст. 157, втрачає чинність.
Трест утворює самостійну господарську одиницю і діє на засадах комерційного розрахунку відповідно до планових завдань, що затверджуються ВРНГ Союзу РСР. З дня реєстрації тресту надаються права юридичної особи.
Управління тресту «Артемвугілля» розташоване в Горлівці Артемівського округу УСРР».
Carte géologique internationale de l'Europe: la carte, votée au congrès géologique international de Bologne en 1881, est exécutée conformément aux décisions d'une commission internationale, avec le concours des gouvernements, sous le dir. de M.M. Beyrich et Hauchecorne. Berlin: Institut lithographique, 1913. Échelle: 1 à 1.500.000
Міжнародна геологічна карта Європи: карта, затверджена на Міжнародному геологічному конгресі в Болоньї у 1881 році, виконана відповідно до рішень міжнародної комісії за сприяння урядів під керівництвом Бейріха та Гаухекорна. Берлін: Літографічний інститут, 1913. Карту видано німецькою та французькою мовами на 49 аркушах. Масштаб: 1:1 500 000.
Завантажити склейку листів Донецького кам’яновугільного басейну та Приазовського кристалічного масиву (10,9 мб, 5 190 x 3 717 px)
Збірний лист, умовні позначення та 49 аркушів на сторінці картографічного зібрання Вільного університету Амстердама.
Прейскурант горно и электротехнической конторы "Андрей Мевиус". Харьков: Тип. Адольфа Дарре, 1898. 228 с.
Видання містить прейскурант гірничо-електротехнічної контори, заснованої гірничим інженером Андрієм Аполлоновичем Мевіусом, відомим у Донецькому басейні наприкінці XIX – початку XX століття. Андрій Мевіус брав активну участь у з’їздах гірничопромисловців півдня Росії як представник Государево-Байракських копалень.
Контора, створена у співпраці з промисловцем і гірничим інженером А.М. Глєбовим, забезпечувала шахти та заводи регіону сучасним технічним обладнанням, сприяючи розвитку гірничої промисловості.
Андрій Аполлонович Мевіус — син відомого гірничого інженера, вченого, гірничого начальника Луганського ливарного заводу та професора металургії Аполлона Федоровича Мевіуса. Родина Мевіусів відома як династія інженерів і військових, які продовжували професійні традиції у гірничій і технічній сферах. Окрім Андрія, брати Павло та Володимир також стали гірничими інженерами.
Це видання є цінним історичним документом, що відображає технічний рівень і промислові зв’язки гірничої галузі кінця XIX століття.
Протодьяконов М. М. Давление горных пород на рудничную крепь (Теория рудничного крепления). Екатеринослав: Типография Губернскаго Земства, 1907. 103 с.
Наукова праця видатного гірничого інженера М. М. Протодьяконова є однією з перших систематичних спроб теоретично обґрунтувати розрахунки рудникового кріплення в умовах змінного й складного гірничого середовища. Автор розробив напівемпіричну, напівраціональну методику, що поєднує спостереження з практики та спрощені теоретичні моделі, придатні до використання в реальних умовах.
Ця робота стала основою дисертації, яку М. М. Протодьяконов успішно захистив у 1908 році в Петербурзькому гірничому інституті. Того ж року його було обрано ординарним професором Катеринославського вищого гірничого училища.
Особливістю наявного примірника є численні авторські правки та помітки олівцем, а також штампи Сталінської обласної державної бібліотеки ім. Крупської та позначки про перевірки у 1945 та 1948 роках.
До книги приплетено статтю Г. Д. Романовського «Об оседаниях почвы над подземными выработками в отношении к охраняемым поверхностям» з Горного журнала (1898, т. 1, кн. 3, с. 317–330).
Дворников А. Г., Кирикилица С. И. Ртутоносность углей Донецкого бассейна. М.: Недра, 1987. 158 с.
«Изложены новые методы определения ртути в углях. Изучены закономерности распределения ртути в угольных пластах на участках ртутных проявлений и площадях рассеянной минерализации Донбасса. Рассмотрены формы нахождения ртути в углях. Разработаны критерий, позволяющие в совокупности с известными более обоснованно оценивать перспективность ртутоносных площадей. Приведены данные распределения ртути в продуктах коксования углей и методические основы определения экономической эффективности изучения ртутоносности при сжигании и переработке углей на коксохимических заводах.
Для геологов-поисковиков и коксохимиков».
План Екатеринославской губернии Бахмутского уезда поселка Юзовки. За приписом Катеринославського губернського правління від 14 листопада 1897 року № 1708. Зйомка селища та складання плана виконано в 1897 році Бахмутським повітовим землеміром інженером Юнгом. Масштаб: 25 сажнів в англійському дюймі (1:2100). РГІА (Російський державний історичний архів). Ф. 1293. Оп. 167 - Разные планы, чертежи и карты. Спр. 143. Арк. 1.
Завантажити (19,6 мб, 16 222 x 16 515 px)
План посада "Юзовка" Екатеринославской губернии. Копія плана селища Юзівка Новоросійського товариства, з підписом та печаткою окружного інженера Юзівського гірничого округа Віктора Вікторовича Маляревського від 7 грудня 1913 р. Масштаб: 800 футів в одному дюймі (1:2400). РГІА (Російський державний історичний архів). Ф. 1293. Оп. 166 - Екатеринославская губерния. Спр. 104. Арк. 1.
Гаршин Е. М. На Донце. Путевые очерки Евгения Гаршина / Е. М. Гаршин. СПб.: тип. В. Демакова, 1892. 80 с.
Общий план завода Новороссийского общества каменноугольного, железоделательного и рельсового производства, 1889 г. Загальний план заводу Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізоробного та рейкового виробництва, 1889 р. Масштаб: 200 футів в дюймі (1:2400).
Карта найголовніших кам'яновугільних копалень та залізоробних заводів Донецького кряжу, 1875 р. Масштаб: 10 верст в дюймі (1:420 000).
Иславин В. И. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа / В. Иславина (чл. Сов. министра гос. имуществ). Санкт-Петербург, 1875. 59 с., 1 л. карт.