Анисимов С.С. Восстание в Донецком бассейне (1929)

Анисимов С. С. Восстание в Донецком бассейне / Сергей Анисимов. М.: Издательство Всесоюзного общества политкаторжан и ссыльно-поселенцев, 1929. 93 с.: план. (Научно-популярная библиотека по истории революционного движения в очерках, воспоминаниях и биографиях журнала "Каторга и ссылка"; 1929 г., № 2).

Кордюков В.В., Белицький П.В. Операція «Стрибок» у Красноармійському (2024)

Кордюков В.В., Белицький П.В. Операція «Стрибок» у Красноармійському. Івано-Франківськ: НАІР, 2024. 152 c.

Проблема Другої світової війни та її складової частини – Радянсько-Німецької війни продовжує викликати особливий інтерес не тільки спеціалістів-істориків, краєзнавців, але і всієї світової громадськості. Архівний матеріал складався з рапорту командувача 4 гвардійського Кантемирівського танкового корпусу генерал-майора танкових військ П.П. Полубоярова, а також рапорту начальника групи військ 4 і 10 танкових корпусів полковника Г.Я. Андрющенка. Вельми цікаві матеріали були знайдені в книзі В. Акунова «Дивізія СС» та цитати, взяті із щоденників та інтерв’ю фінських добровольців, які служили в III.(фінн.)/Nordland, 5. SS-Pz.Gren.Div. «Вікінг»/5. (SS-Panzer Grenadier Division “Wiking“ and the destruction Panzergruppe Popov, February 1943). В цих спогадах згадуються лютневі події 1943 року –боїв за м. Красноармійське рухомої групи М.М. Попова. В історії м. Покровська збереглися події тих часів, де в основному згадується 14 ГТБр В.І. Шибанкова, хоча у військовій операції приймали участь і інші частини.

Завантажити PDF

Макет надано авторами книги.

Кордюков В.В. Історичне минуле Покровського краю (2023)

Кордюков В.В. Історичне минуле Покровського краю / В.В. Кордюков — Івано-Франківськ: НАІР, 2023. – 204 c.

Вашій увазі пропонується книга, у якій піде мова про історичне минуле Покровського краю. Працюючи довгий час над вивченням цієї теми, авторові довелося звертатися до різних архівних установ і навіть створити власний архів.

Книга складається з восьми окремих досліджень, частина яких уже раніше була опублікована. Та минув час, і з появою нових архівних матеріалів виникла потреба в їх переробці та доповненнях. Частина статей на підставі архівних матеріалів друкується взагалі вперше. Є дослідження про населений пункт, який за своїм територіальним розташуванням не відносився до Покровського краю, але межував з ним і свого часу здійснював новаторський вплив на Покровщину. Значна увага приділяється темі засновників села Гришине, яка й сьогодні є дискусійною серед краєзнавців нашого краю, тому у статті розглянуті всі версії з прив’язкою їх до архівних матеріалів і встановлення більш реальних фактів. Уперше, використовуючи архівні джерела, розповідається про учбові заклади в селі Гришине (жіноче та чоловіче училища); нове дослідження про юдейський погром у селі  Гродівці; переглянута версія щодо витоків річки Казенний Торець та річки Журавки тощо. У проєкті наводяться маловідомі архівні матеріали та мапи, кожен висновок має посилання на них, використано багато цікавої та маловідомої літератури. Окремий розділ присвячений старим будівлям міста та їхнім змінам за тривалий час. 

Автор проєкту започатковує перший крок для створення великого й ретельного фотоальбому про місто Покровськ, де була б зібрана чимала кількість світлин різного періоду часу. Загальна мета даного проєкту – розповісти й нагадати мешканцям краю про маловідомі та забуті сторінки нашої історії.

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Шубін — елемент нематеріальної культурної спадщини Донецької області

За результатами засідання обласної комісії з формування обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Донецької області, яке відбулося 30 березня 2023 р., до переліку додано три нових елементи, серед яких — персонаж шахтарського фольклору Шубін і легенди про нього.

Карта Донецкого бассейна. Рисованная карта первых лет советской власти с дореволюционными проектами железных дорог Донбасса (1925)

Вашему вниманию предлагается карта с издания: Сверхмагистраль [и сверхмагистрализация железнодорожного  транспорта СССР] / Проф. Л. Н. Бернацкий. Москва: Плановое хозяйство, 1925. [2], 254 с.

Издание интересное для тех, кто изучает историю проектов железных дорог Гришинского угленосного района, и еще тем, что на этой рисованной карте, указываются дореволюционные проекты железных дорог Гришино - Лозовая, Цареконстантиновка - Гришино - Краматорская, Цареконстантиновка - Мариуполь, Славянск - Саратов.

Специально для сайта предоставил Павел Белицкий.

Євсеєнко С.А. Збройні зіткнення бойових дружин із урядовими військами в Бахмутському повіті Катеринославської губернії в грудні 1905 року (Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження – 2017)

Євсеєнко С.А. Збройні зіткнення бойових дружин із урядовими військами в Бахмутському повіті Катеринославської губернії в грудні 1905 року // Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження – 2017: збірник наукових праць. – Вип. 1. — Слов’янськ, 2017. – С.72-82.

В регіональній історії, яка на сучасному етапі розвитку набирає все більшої ваги є проблеми які здаються абсолютно відомими, але це далеко не так. Запропонована проблема так до сьогодення і не стала об’єктом глибокого вивчення як в наукових працях радянської історіографії, так і за часів сучасної історичної науки. Питання збройних сутичок із урядовими військами на території Бахмутського повіту Катеринославської губернії в Авдіївці, Ясинуватій і Горлівці в грудні 1905 року, можна вважати грудневим донецьким збройним повстанням, яке в такому форматі так і не стало темою окремої наукової розвідки, тому що на першому плані були завжди нодії тільки в Горлівці.

Завантажити PDF

Євсеєнко С.А. Революційні події 1905-1907 років в Україні в історіографії (2005)

 

Євсеєнко С.А. Революційні події 1905-1907 років в Україні в історіографії історіографії: сучасний погляд на радянську концепцію // Монографія. — К: МАУП, 2005. – 192 с.

У монографії на основі різноманітних джерел автором вперше після завершення радянського періоду в історії історичної науки комплексно проаналізовані її надбання та недоліки щодо вивчення революційних подій 1905–1907 рр. в Україні. Показано як формувалася радянська концепція за різних часів та умов. Здійснено аналіз характеру висвітлення протягом кількох етапів таких аспектів проблеми, як масштаби селянського та робітничого руху, ролі різних політичних партій та Рад в організації подій, відображенні подій в армії і на флоті, висвітленні грудневих збройних сутичок бойових дружин з військовими підрозділами в 1905 р., тощо. 

Автором вказано на неправомірність деяких теоретичних положень, висловлених радянськими науковцями з приводу рушійних сил та характеру подій, що розгорталися в Україні протягом 1905–1907 рр.

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Кордюков В.В. 1905-й рік на Гришинщині (2020)

Кордюков В.В. 1905-й рік на Гришинщині: Історико-краєзнавчий нарис / В.В. Кордюков. — Краматорськ: «Каштан», 2020. – 184 с.

Пропонована книга – це історико-краєзнавчі нариси, що мають за мету розповісти читачеві про історичне минуле нашого міста, а саме: а) які політичні партії у 1905 році мали найбільший вплив на населення Катеринославської губернії; б) як складалася політична ситуація на станції і в селищі Гришине (травень-грудень 1905 року); в) на підставі архівних матеріалів спростувати чи підтвердити тезу про головну роль більшовиків у страйковому русі; г) вперше ретельно дослідити біографічні дані П.Дійнеги, Л.Добрової та інших учасників тих подій; ґ) провести аналіз усіх версій щодо загибелі П.Дійнеги, Л.Добрової; д) на підставі архівних матеріалів дослідити створення залізничного училища на станції Гришине, в якому працювали П.Дійнега, Л.Доброва, М.Леонтович. Останній розділ присвячено періоду перебування М.Леонтовича на станції Гришине та заходам місцевої влади щодо вшанування його пам’яті.

У проєкті за відсутності архівних матеріалів автор дозволяє собі робити особисті припущення, які іноді виходять далеко за межі Гришинського району, логічно завершуючи порушені питання. Під час написання книги було задіяно багато архівних матеріалів (газет), особистих справ, мап, книг, фотоматеріалів тощо.

Книга розрахована на широку аудиторію читачів і має за мету розповісти громаді Покровська про славне минуле, яке за радянських часів висвітлювалося мало і не зовсім об’єктивно.

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Трудовой подвиг Донбасса (1971)

Трудовой подвиг Донбасса. Рассказ о делах тружеников Донецкой области в восьмой пятилетке. / сост.: Ф.Ф. Ревенко — Донецк: «Донбасс», 1971. – 112 с., 8 л. ил.: портр.;

«Документы, статьи, зарисовки, фотоснимки этого сборника посвящены успешной работе в восьмой пятилетке горняков, металлургов, строителей, коксохимиков, хлеборобов, всех трудящихся Донецкой области, которые свою многогранную деятельность подчиняли главной экономической задаче пятилетки; на основе всемерного использования достижении науки и техники, развития всего общественного производства и повышения его эффективности обеспечить дальнейший значительный рост промышленного и сельскохозяйственного производства и благодаря этому еще выше поднять уровень жизни народа».

Скачать PDF

Коммерческая записка о проектируемой линии Цареконстантиновка–Гришино–Краматорская (1916)

Коммерческая записка о проектируемой линии Цареконстантиновка – Гришино – Краматорская. / О-во Токмаковской железной дороги. — Пг.: Типография "Якорь", 1916. – 49 с.

«Исторический ход развития южной углепромышленности и одновременно железнодорожного строительства в Донецком бассейне всегда направлялся от центра к востоку, в сторону залежей тощих углей. Западная же свита курных углей, несмотря на то, что обнимает на геологической карте бассейна обширную почти правильную площадь в 3.500 квадратных верст, до сего времени ​перерезывалась​ лишь в верхней своей части одною железнодорожною полосою — главной магистрали Екатерининской железной дороги без всяких боковых линий. ​Строющаяся​ теперь  линия ​Гришино​-Ровно трассирована еще севернее упомянутой магистрали задевая лишь верхушку угленосной площади и имея главным образом транзитное значение, с целью разгрузить ​существующие​ дороги данного направления, не будучи совершенно ​расчитана​ на обслуживание новых угольных месторождений.

В своем стремлении создать внутри Донецкого бассейна железнодорожную сеть, достаточную для полного обслуживания этого крупнейшего в России источника минерального топлива, Съезды Горнопромышленников Юга России многократно указывали на ​Гришинский​ район, который до сих пор продолжает оставаться обслуженным железными путями в степени, мало соответствующей его значению, что еще было отмечено покойным авторитетным геологом Л.И. ​Лутугиным​, посвятившим описанию ​Гришинского​ месторождения особую монографию, при сем прилагаемую (приложение № 2). Лишь в самое последнее время, в восточной части района проведена новая ветвь, соединяющая ​Гришино​ со станциею ​Рутченково​ чрез Кураховское месторождение и небольшой подъездной путь к северу от ​Гришино​, к селению ​Доброполье​ и ​приступлено​ к постройке вышеупомянутой новой магистрали ​Гришино​-Ровно».

Скачать PDF
Специально для сайта предоставил Павел Белицкий.

Проект Караковской железнодорожной ветви общего пользования от ст. Гришино Екатерининской железной дороги к каменноугольным копям Донецко-Грушевского акционерного общества (1913)

Проект Караковской железнодорожной ветви общего пользования от ст. Гришино Екатерининской железной дороги к каменноугольным копям Донецко-Грушевского акционерного общества. — Санкт-Петербург: тип. "Энергия", 1913. – 7 с.

«Быстрое возрастание спроса на минеральное топливо и невозможность удовлетворить таковой из эксплуатируемых месторождений побудили углепромышленников ​искать новых месторождений каменного угля, еще не эксплуатируемых. Между такими районами обратил на себя внимание так называемый Гришинский район.

Под названием «Гришинского угленосного района» разумеется широкая полоса угленосных отложений, находящихся в западной части Донецкого Бассейна. Очертание ​этого​ угленосного Бассейна показано на прилагаемой карте, составленной по данным Геологического Комитета. Угленосная полоса имеет направление с Ю-Ю-В. на С.-​СЗ​. и, заворачивая на юг, сливается с ​Юзовским​ угленосным районом. На намеченной площади угленосные отложения выступают на дневную поверхность лишь по течению рек и более глубоких балок, — на остальном же пространстве, они прикрыты третичными песчаными и глинистыми отложениями, достигающими местами значительной мощности в 20 и более ​саж​. Наличие этих отложений, содержащих к тому же нередко ​плывуны​, и объясняет малое развитие в этом районе, до последнего времени разработок каменного угля. Обычно в других районах Донецкого Бассейна разработка начиналась с мелких шахт, проводимых местными жителями, но здесь ​такие​ шахты встречали непреодолимые препятствия. Точно также затруднялась и разведка пластов. [...]

Одним из наиболее крупных каменноугольных предприятий возникших в северной части ​Гришинского​ района, является ​Донецко​-​Грушевское​ Акционерное Общество каменноугольных и антрацитовых копей.

В 1912 годe означенное Общество заарендовало у О-​ва​ крестьян с. ​Ново​-Экономического ​Гродовской​ волости Бахмутского​ уезда Екатеринославской губ. принадлежащую им землю в количестве 8.687 десятин для разработки каменного угля, сроком на тридцать лет. На землях ​Новоэкономического​ Сельского Общества и на соседних землях добывался уголь уже с 1882- года (Южно-Русским Днепровским Металлургическим О-​вом​ и другими лицами)».

Скачать PDF
Специально для сайта предоставил Павел Белицкий.

Пояснительная записка к проекту сооружения Рудничной железной дороги (линии Рутченково–Лозовая и Гришино–Павлоград–Полтава) (1912)

Пояснительная записка к проекту сооружения Рудничной железной дороги (линии Рутченково – Лозовая и Гришино – Павлоград – Полтава): В доп. и изм. записки к проекту Руднич.-Лозов. ж. д., рассмотр. в Комис. о новых дорогах 19 и 20 марта 1908 г. — Санкт-Петербург: Типо-лит. "Двигатель", 1912. – 21 с.

«Вопрос о сооружении новых железнодорожных линий в западной части Донецкого бассейна имеет значительную давность, причем некоторые из линий в этом ​районе​ предполагались неоднократно к постройке средствами и распоряжением казны.

Проект дороги, исчерпывающей интересы ​района​ в возможно полном объеме линией ​Рутченково​-​Лозовая​, составлен около 4 лет тому назад, обсуждался Комиссией о новых железных дорогах в заседаниях от 19-го и 20-го Марта 1908 г. и признан целесообразным и не требующим от казны ​приплат​ по гарантии облигационного капитала, причем наиболее существенная сторона дела – вопрос о даровании правительственной гарантии – решен большинством голосов в положительном смысле.

Но так как Советом Министров было одобрено предположение г. Министра Путей Сообщения о сооружении южной части ​Лозовской​ дороги (​Рут​ченково​-​Кураховка​) распоряжением и на средства казны, то предприниматель был извещен о том, что ходатайству его о предоставлении ему права образовать акционерное общество для сооружения и эксплуатации ​Руднично​-​Лозовской​ железной дороги дальнейшего движения дано не будет.

За истекшее четырехлетие, однако, по вопросу об осуществлении названной линии за счет казны определенных мероприятий предпринято не было.

Вследствие изложенного, а также в связи с поступлением на рассмотрение Комиссии о новых железных дорогах проектов ветвей в южной части ​района​ линии ​Рутченково​-​Лозовая​, предприниматели возобновили свое прежнее ходатайство; но значительно увеличившееся в истекшие 4 года грузовое движение не только по линии ​Мушкетово​-​Ясиноватая​-​Константиновка​ но и на участке ​Лозовая​-Полтава, вызывает настоятельную необходимость дать части грузов выход к западу южнее ​Лозовой​, в виду чего, а также считаясь с весьма тяжелым профилем и неудачной трассой ​Лозово​-Полтавского участка,—вместе с основной линией ​Рутченково​-​Лозовая​ ​испрашивается​ линия ​Гришино​-​Павлоград​-Полтава.

При этом трасса линии несколько изменяется применительно к выяснившимся некоторым неудобствам первоначального направления, отмеченным мнением Комиссии 1908 года, а также в связи с осуществлением проекта Северо-Донецкой железной дороги».

Скачать PDF
Специально для сайта предоставил Павел Белицкий.

Табурно И.П. Пояснительная записка к сооружению Рудничная-Лозовской железной дороги (1902)

Табурно И.П. Пояснительная записка к сооружению Рудничная-Лозовской железной дороги. — СПб.: тип. Э.Э. Новицкого, 1902. – 16 с.

«Рассматривая карту железнодорожных сообщений Юга России, глаз обозревателя невольно останавливается на ​четыреугольнике​ ​Краматоровская​- ​Попасная​ - Дебальцево - ​Ясиноватая​, выделяющемся густотою ​прорезывающих​ его железнодорожных линий из общей сети оных. Объяснение столь выдающемуся вниманию к означенному уголку, России вполне понятно всякому, мало-мальски с ним знакомому: это – центр добычи курных углей Донецкого бассейна, также, как ​Грушевка​ с окрестностями – центр добычи ​антрацитов​, также, как линия Дебальцево-​Зверево​ – центр добычи так называемых полуантрацитов. В этом ​четыреугольнике​ сосредоточены главные каменноугольные шахты Юга, как ​Юзовка​, ​Горловка​, Алмазная, шахты Алексеевского Горного Общества и проч., ​считающие​ каждая ежегодную добычу​ десятками миллионов пудов. Здесь-же ​крупнейшие​ ​металлургические​ предприятия, как то: Новороссийского ​Общества​(​Юзовка​), Русско-Бельгийского, ​Донецко​-​Юрьевского​ и проч, миллионами пудов ​выплавляющие​ чугун, сталь и проч.

Эта сгущенная часть железнодорожной сети переходит несколько за границы названного четыреуголытка в южном направлении, в виде треугольника ​Ясиноватая​-​Мушкетово​-​Еленовка​, в котором она дает несколько ветвей в разные стороны, к находящимся здесь каменноугольным и металлургическим, столь-же крупным, как ​вышеназванные​, предприятиям.

Тем более резко отделяются расположенные рядом с двумя означенными площадями, к западу от них: а) трапецовидпый пятиугольник ​Славянск​ - ​Ясиноватая ​-​ Чаплино​ - Синельниково - Лозовая; б) треугольник ​Яси​новатая​ - ​Еленовка ​-​ Чаплино​, лишенные оба внутренних разветвлений.

Невольно напрашивается вопрос: неужели ​четыреугольником​ ​Крама​торовская​ - ​Попасная​- Дебальцево -​Ясиноватая​ и треугольником ​Ясиноватая​- ​Мушкетово​ - ​Еленовка​, составляющими в общей сложности около 3000 ​квадр​. верст, исчерпывается запас лучших курных углей этой части Донецкого бассейна, и неужели к западу от этих площадей их уже не имеется?

Конечно, ​нет​. Приложенная ​присем​, карта этой части Юга России, на которой нанесены в общих чертах залегающие здесь каменноугольные пласты, показывает, что все пласты пролегающие в ​районе​ ​Юзово​ - ​Мушкетово​ - Мандрыкино - Рудничная, (до 40 рабочих-пластов), переходят на запад от линии ​Ясиноватая ​- ​Еленовка​, захватывая восточную часть треугольника ​Еленовка ​- Ясиноватая -​ Чаплино​ и ​пятиугол​ьника​ ​Ясиноватая​ - Славянск - ​Лозовая - Синельниково - ​Чаплино​, в каковых ​площадях​ поныне открыто до 20 рабочих пластов, составляющих их продолжение из которых особенно хорошо исследован (открыт на протяжении около 40 верст по простиранию) т. наз. Бахиревский пласт, ​5/4​ ​арш​. толщиною получивший наименование по фамилии владельцев ​дер​. Желтой, где он впервые был найден. Все эти сорок пластов, как видно по карте, имеющие простирание между станциями ​Ясиноватая​ и Мандрыкино в направлении к юго-западу, делают затем довольно крутой поворот по направлению селений: ​Михайловка​, ​Константиновка​, Екатериновка и Елизаветовка, переходя сначала в простирание северное (у селений: ​Екатерино​-Павловка​, ​Ильинка​, Богоявленская (​Родионова​ и ​Плещеева​) и ​Улаклы​ (​Джемрек​) вплоть до селений: Желтая (​Бахиревых​), Новотроицкое (​Войнова​), ​Дмитровка​ (Бодянского) и Удачная (​Карпова​), от которых получают направление северо- западное, и затем уже по линии селений: Беззаботовка (Шкорупина) и ​Александровка​ (Бахметьева) поворачивают к северо-востоку. Таким образом восточные половины обеих названных площадей (треугольной и пятиугольной) заполнены описанными пластами. Между тем эти 2 половины составляют около 4.500 кв. верст. [...]

Из сказанного видно, что, уже по количеству и качеству залегающих углей, описанный ​район​, который, для удобства, будем называть „​Гришин​ским​ каменноугольным ​районом​“, представляется весьма многообещающим для всякой железнодорожной линии, которая поставила-бы себе задачею обслуживать этот ​район​ для экспорта сокрытых в нем подземных богатств, прорезав возможно большее число составляющих их пластов».

Скачать PDF
Специально для сайта предоставил Павел Белицкий.

Хлопицкий В.И., Табурно И.П. Результаты разведок, произведенных на земле крестьян дер. Гришино (1900)

Хлопицкий В.И., Табурно И.П. Результаты разведок, произведенных на земле крестьян дер. Гришино гг. Хлопицким и Табурно. – СПб., 1900. – 7 с.

«Разведки на земле крестьян села ​Гришино​ Екатеринославской губ. ​Бахмутского​ уезда, начаты осенью прошлого 1899 года по балке ​Сазоновой​ – составляющей южную границу означенной земли производились для проверки вышеприведенного предположения, что пласты простираются и на земле ​гришинских​ крестьян.

Кордюков В.В. Гришинський район у вирі 1917-1921 років (2018)

Кордюков В.В. Гришинський район у вирі 1917-1921 років. — Краматорськ: «Каштан», 2018. – 184 с.

Матеріал, що пропонується читачеві, охоплює військово-політичні події у місті Гришине та за його межами з 1917-1921 років. Певна кількість матеріалу – це є мемуари представників більшовицької партії, які написані через десятиліття після тих далеких подій і несуть у собі велике ідеологічне навантаження. Зрозуміло, що в умовах тоталітарного режиму по-іншому написати вони не могли, але вони наводять приклади спільної боротьби більшовиків з представниками повстанського руху проти Денікіна та Врангеля. Книга написана у стилі краєзнавчих нарисів і розрахована на широку аудиторію читача.

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Кордюков В.В. Покровщина як частина Запорозького краю (2018)

Кордюков В.В. Покровщина як частина Запорозького краю. — Краматорськ: «Каштан», 2018. – 108 с.

Історія села Гришине тісно пов’язана з подальшим розвитком майбутнього міста Покровська, яке було засноване на землях колишньої гришинскої громади. Білі плями нашої історії будуть залишатися до тих пір, поки їх не будуть досліджувати, а не залишати на потім. Автор книги сподівається, що залучені нові архівні матеріали внесуть ясність щодо засновників слободи, часу її виникнення та інших історичних подій, які довгий час залишалися маловивчені. Це дослідження охоплює період приблизно з 1775 по 1850 роки, а іноді виходить за ці межі. Термін Покровщина у даному проекті використано як територія колишньої земельної ділянки, якою володіла Гришинська громада.

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Кордюков В.В. Витоки Покровська (2019)

Кордюков В.В. Витоки Покровська: Історико-краєзнавчий нарис / В.В. Кордюков. — Краматорськ: Каштан, 2019. – 84 с.

Книга «Витоки Покровська» дає читачеві відповіді на історичні питання, які тривалий час не відповідали історичним реаліям. Тому цей проект відповідає на три основні питання: дата заснування міста Покровська, відчуження земельної ділянки під забудову станції та її документального підтвердження, а також про перші роки розбудови залізничної станції. Дослідження проведено з залученням архівних матеріалів, які раніше не використовувалися місцевими дослідниками. Архівна база складається з планів залізничної станції різних часів, історичних документів перших років будівництва, фотоматеріалів та ін.

Книга написана у стилі історико-краєзнавчих нарисів і розрахована на широку аудиторію читача.

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Белицький П.В. Залізниця Покровськ–Добропілля–Дубове (2020)

Белицький П.В. Залізниця Покровськ–Добропілля–Дубове: Короткий путівник. — Краматорськ: Каштан, 2020. – 100 с.

Путівник залізничним напрямком Покровськ (колишній Красноармійськ) – Добропілля – Дубове складено у вигляді розповіді гіда екскурсійного потягу про передісторію, історію та сучасність вказаного залізничного ходу, вугільної промисловості північної частини так званого колишнього Гришинського вугленосного району. Саме тому за своїм змістом путівник містить, насамперед, інформацію про залізничні станції ходу, включаючи початковий пункт – станцію Покровськ, а також кінцевий – станцію Дубове, між якими «на перегонах» читач може знайти дані з історії та сучасності залізничного напрямку, а також багато інших даних, пов’язаних із його туристичною привабливістю.

Не претендуючи на фундаментальність видання, автор намагався викладати матеріал із залученням якомога більшої кількості архівних документів, періодики та маловідомих фактів. Хоча, тут є місце і загальновідомим фактам з історії Покровського, Добропільського й Олександрівського районів. Книга розрахована на широке коло читачів; буде корисною, насамперед, тим, хто вивчає історію залізниць і вуглевидобутку Донецького краю і Слобідської України, туристичний потенціал північно-західної частини Донеччини.

Книга є результатом 10-річної пошукової роботи з дослідження історії та сучасності даного напряму. Із 330 посилань на джерела десь п'ята частина - посилання на архівні документи. Також було проведено ретельний аналіз періодики ХХ століття, інших джерел ХІХ-ХХ століть, і звісно ж - інтернет-джерел.

Скачать PDF

Белицький П. Старі шахти Гришинського вугленосного району («Покровський район: подорож у минуле», 2017)

Белицький П.В. Старі шахти Гришинського вугленосного району // Покровський район: подорож у минуле — Львів, 2017. – С. 269-308.

Публікація нашого друга, відомого краєзнавця і дослідника історії залізничного транспорту і промисловості Західного Донбасу Павла Белицького, про старі шахти Покровського району, Мирнограда і "Селидівського куща", з нового історико-краєзнавчого видання «Покровський район: подорож у минуле».

Александр Кучинский. Индустриальный рай

Александр Кучинский «Утраченное наследие», 2015
Руины шахты им. Изотова в Горловке, Донецкой области
коллаж

Небольшая подборка работ молодого художника из Северодонецка — Александра Кучинского. Автор работает в технике коллажа. Тематика произведений — индустриальный пейзаж. Помимо прочего, Александр создатель интернет-сообщества Индустриальный Рай, в котором собрано огромное количество фотографий Донбасса. Особое предпочтение, конечно, отдается индустриальному пейзажу, а также имеются интересные рубрики арт- и муздонбасс.