Колесниченко Н. Н. Хрустальский пласт. Часть III. Повести и рассказы о шахтерах. Луганск, 1997. 30 с.
Третя невелика книга автора присвячена шахтарському середовищу міста Красний Луч і людям, які все життя провели під землею та на керівних посадах у вугільній галузі. У центрі оповіді — шахтарська плеяда: потомствені гірники, начальники шахт і дільниць, працівники виробничого об’єднання «Донбасантрацит».
Колесниченко Н. Н. Хрустальский пласт. Часть II. Мои друзья — краснолучане [Посвящается 50-летию освобождения Донбасса]. [Красный Луч], 1993. 70 с.
Книга присвячена 50-річчю визволення Донбасу, розповідає про шахтарів Красного Луча (нині Хрустальний) у роки Другої світової війни. Особливу увагу приділено подіям на Міус-фронті — укріпленій лінії оборони вздовж річки Міус, де шахтарські дивізії стримували наступ німецько-фашистських військ.
Колесниченко Н. Н. Хрустальский пласт. Часть I. Повести и рассказы о шахтерах. Луганск: Редакционно-издательский отдел областного управления по печати, 1993. 56 с.
У книзі зібрані спогади мешканців Красного Луча (нині Хрустальний) про історію міста, його шахти та людей, які працювали у вугільній промисловості. Автор розповідає про селище Княгинівка, поміщика Васильєва, шахтовласників, керівників і працівників місцевих шахт, зокрема шахт «Богдан» і «Запорізька».
Телефоны производственного объединения «Донбассантрацит» / за тех. ред. Л. П. Доценко. Луганск: Лугань, 1992. 94 с.
Довідник телефонів і організаційної структури виробничого об’єднання «Донбасантрацит» (м. Красний Луч, Луганська область). Містить систематизовану інформацію про внутрішню та зовнішню телефонну мережу підприємства. Основну частину видання становлять детальні списки керівництва об’єднання, структурних підрозділів і служб (технічна дирекція, виробнича, економічна, кадрова, постачання тощо) із зазначенням посад, прізвищ, службових телефонів і кабінетів. Окремо подано контакти шахт, шахтоуправлінь, ремонтно-механічних заводів, енергетичних служб, будівельних організацій та інших підприємств, пов’язаних із вугільною промисловістю регіону.
Шахта им. «Известий» ГП «Донбассантрацит»: [70 лет]. [Красный Луч], 2004. 14 с.
Брошуру видано у 2004 році редакцією газети «Голос Донбасу» до 70-річчя шахти №16 імені газети «Ізвєстія» ДП «Донбасантрацит» (м. Красний Луч, Луганська область). Текст підготовлено Т. Ткачовою за матеріалами, наданими директором шахтного музею Н.П. Озерним.
Коленский В. П. Красный Луч: Путеводитель. Донецк: Донбас, 1966. 72 с.
«Население Красного Луча составило на 1 января 1965 года 101 тысячу человек, а вместе с административно подчиненными ему городами Вахрушево, Миусинском и несколькими поселками городского типа — 210 тысяч человек.
Красный Луч — город угля и машиностроения, выросший за годы Советской власти. На его территории расположены пять шахтоуправлений и восемь шахт, дающих несколько миллионов тонн угля в год, заводы — машиностроительный, авторемонтный, рудоремонтный и железобетонных изделий, — три крупных электромеханических мастерских, деревообрабатывающий комбинат, мебельная и швейная фабрики, шесть строительных предприятий, промышленный, хлебный, мясной и продовольственный комбинаты, молокозавод, а также такие важные учреждения, как комбинаты «Донбассантрацит» и «Донбассшахтострой», тресты «Краснолучуголь», «Антрацитуглежилстрой» и «Антрацитуглеобогащение».
Уголь в хрустале. Шахте Хрустальская 80 лет. Луганск: Промпечать, 2011. 224 с. (Додаток до газети «Сбойка»).
Книга розповідає про історію виникнення, становлення та 80-річний розвиток шахти «Хрустальська» (№7/8) ДП «Донбасантрацит» (м. Вахрушеве, Краснолуцька міськрада, Луганська область). У виданні описується зародження вуглевидобутку на півдні Луганщини, трудові досягнення колективу та його сучасне життя через спогади ветеранів, розповіді фахівців підприємства та гірників.
«Назва шахти походить від назви поселення, яке, у свою чергу, має понад 200-річну історію. Офіційна версія свідчить, що село Хрустальне як ранґова дача було засноване у 1784 році. [...] Річка, що розділяла село на дві частини, була названа Хрустальною через велике скупчення кварциту в її водах, який на сонці блищав як кришталь. Від назви річки і пішла назва села — Хрустальне. А вугільний пласт, що виходив на поверхню в балках, назвали "Хрустальським"».
Шахта будущего. 30 лет: [возникновения, становления и развития шахты «Должанской-Капитальной» ГП «Свердловантрацит»]. Луганск: Промпечать, 2012. 224 с.
Книга розповідає про історію виникнення, становлення та 30-річного розвитку однієї шахти Донбасу — «Должанської-Капітальної» ДП «Свердловантрацит» (м. Довжанськ, Луганської області). Ще під час її будівництва проектувальниками та шахтобудівельниками по всій країні вона була названа «шахтою майбутнього» за плановані потужності та технології видобутку унікальних покладів антрациту.
Шахта представлена як інженерна одиниця з усіма технічними характеристиками та статистичними даними, аналізом її діяльності та перспективами. Але, звичайно, основна увага приділяється колективу славного підприємства: керівникам і найкращим працівникам, які творять історію шахти. Велике місце відведено спогадам ветеранів — тих, хто назавжди пов’язав свою долю зі своєю «Должанкою».
Видання ілюстроване фотографіями та архівними матеріалами, що розкривають історію шахти.
Розентретер Б. А. Каменный уголь, его добыча и значение в народном хозяйстве / Б. А. Розентретер ; под ред. акад. А. М. Терпигорева. Москва; Ленинград: Акад. наук СССР, 1949. 164 с.
Книга розповідає про значення кам’яного вугілля в народному господарстві, знайомить з основними кам’яновугільними басейнами СРСР і в популярній формі викладає найпоширеніші на той час методи підземного видобутку кам’яного вугілля станом на 1949 рік.
Звіт Управління державної кам’яновугільної промисловості Донбасу за 1921–1922 рік, підготовлений до з’їзду Рад замість річного звіту, містить загальну характеристику основних виробничих показників, статистику, діаграми, а також огляд стану видобутку та економіки вугільної галузі Донбасу.
«Для експлуатації кам’яновугільних родовищ Донбасу створюється, на підставі постанови Ради Праці та Оборони від 24 грудня 1929 року і Положення про державні промислові трести від 29 червня 1927 року (Зіб. Зак. Союзу РСР 1927 р., № 39, ст. 392), Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит», що перебуває у підпорядкуванні Вищої ради народного господарства Союзу РСР.
«Луганськантрацит» створюється внаслідок поділу Донецького державного кам’яновугільного тресту з виробництва та продажу кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля» на п’ять промислових підприємств: Державний трест кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит».
Управління тресту розташоване в місті Красний Луч Луганського округу УСРР».
Карта производственных объединений Донецкого бассейна. Горная энциклопедия. Том 2. / Под редакцией Е. А. Козловского. М. : Советская энциклопедия, 1986. С. 247.
На карті позначено номер, центр і межі виробничих об’єднань, найбільші діючі шахти, найстаріші діючі шахти та великі шахти, що будуються.
Спеціальний зміст розробили: Ю.В. Нікітіна, А.І. Сверчкова.
І ПАВЛОГРАДУГОЛЬ: 1 – им. Героев Космоса, 2 – Благодатная, 3 – им. Ленинского Комсомола Украины, 4 – Самарская, 5 – Днепровская, 6 – Западно-Донбасская 21/22, 7 – Западно-Донбасская, 27/35-5, 8 – им. XXVI съезда КПСС. II ДОБРОПОЛЬЕУГОЛЬ: 9 – Красноармейская, 10 – Новодонецкая, 11 – Белозерская, 12 – им. XXI съезда КПСС. III КРАСНОАРМЕЙСКУГОЛЬ: 13 – Краснолиманская, 14 – Красноармейская Западная 1, 15 – им. А.Г. Стаханова, 16 – Центральная. IV СЕЛИДОВУГОЛЬ: 17 – Россия, 18 – Украина. V ДОНЕЦКУГОЛЬ: 19 – Октябрьский рудник, 20 – им. А.Ф. Засядько, 21 – им. Е.Т. Абакумова, 22 – Трудовская, 23 – Лидиевка, 24 – Южно-Донбасская 3, 25 – им. Героев 9-ой стрелковой дивизии. VI МАКЕЕВУГОЛЬ: 26 – им. XXV съезда КПСС, 27 – им. В.М. Бажанова, 28 – им. К.И. Поченкова, 29 – им. А.Б Батова. VII СОВЕТСКУГОЛЬ: 30 – Ясиновская Глубокая, 31 – им. В.И. Ленина, 32 – Октябрьская, 33 – Холодная Балка 3-10. VIII ОКТЯБРЬУГОЛЬ: 34 – Ждановская, 35 – Харцызская. IX ШАХТЁРСКАНТРАЦИТ: 36 – Комсомолец Донбасса, 37 – им. В.И. Чапаева, 38 – Шахтерская-Глубокая. X ТОРЕЗАНТРАЦИТ: 39 – Прогресс. XI ОРДЖОНИКИДЗЕУГОЛЬ: 40 – им. Карла Маркса, 41 – Красный Профинтерн. XII АРТЁМУГОЛЬ: 42 – им. К.Я. Румянцева, 43 – Комсомолец, 44 – им. В.И. Ленина, 45 – Кочегарка. XIII ДЗЕРЖИНСКУГОЛЬ: 46 – им. К.Е. Ворошилова. XIV ЛИСИЧАНСКУГОЛЬ. XV ПЕРВОМАЙСКУГОЛЬ: 47 – Горская, 48 – Карбонит, 49 – Золотая, 50 – Первомайская. XVI СТАХАНОВУГОЛЬ: 51 – им.С.М. Кирова, 52 – им. Ильича, 53 – Криворожская. XVII ВОРОШИЛОВГРАДУГОЛЬ: 54 – Украина, 55 – Черкасская, 56 – Ворошиловградская 1, 57 – им. В.И. Ленина. XVIII КРАСНОДОНУГОЛЬ: 58 – Самсоновская Западная, 59 – Молодогвардейская, 60 – Суходольская, 61 – Суходольская Восточная. XIX ДОНБАССАНТРАЦИТ: 62 – Миусинская, 63 – Краснолучская. XX АНТРАЦИТ. XXI РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ: 64 – им. В.В. Вахрушева, 65 – им. М.В Фрунзе, 66 – им. XXIII съезда КПСС, 67 – им. Космонавтов. XXII СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ: 68 – им. П.Л. Войкова, 69 – Маяк, 70 – Одесская, 71 – Красный Партизан, 72 – им. 60-летия СССР. XXIII ГУКОВУГОЛЬ: 73 – Гуковская, 74 – им. 50-летия Октября, 75 – им. 60-летия Ленинского Комсомола, 76 – Обуховская. XXIV РОСТОВУГОЛЬ: 77 – Западная Капитальная, 78 – Юбилейная, 79 – Аютинская, 80 – Глубокая, 81 – Майская, 82 – Южная.
Карта месторождений полезных ископаемых Европейской России; Carte de gîtes minéraux et métalliferères, de la Russie d'Europe; Карта родовищ корисних копалин Європейської Росії. Картографічний заклад О. Ільїна, 1916 р. Масштаб: 60 верст в англійському дюймі (1:2 520 000).
Завантажити (75, 4 мб)
Карта складається з 6 аркушів, для завантаження доступні 5 аркушів.
Енакиев Ф. Е., Подгаецкий Л. И. Антрацит, его настоящее и будущее на юге России : к проекту Азов. горнозавод. ж. д. / инж. Ф. Е. Енакиев, Л. И. Подгаецкий. Киев : Тип. С. В. Кульженко, 1910. 26 с., 2 л. карт.
Карта Донецького басейну. Додаток до доповіді геолога Геологічного комітету Л.І. Лутугіна «Донецкий каменноугольный бассейн как источник минерального топлива» (Харків, 1899). Масштаб 20 верст в 1 дюймі (1:840 000). Гравірував І.Мурзін (И.Мурзинъ). На карті позначені площі розповсюдження кам'яного (курного) вугілля та антрацитового (тощого) вугілля. Також позначені міста, залізничні лінії та станції.
Завантажити (4,88 мб, 5 381 x 3 770 px)
Контакти
RSS