Кореневский С.М, Бобров В.П., Галицкий И.В, Хрущов Д.П. Калиеносность галогенных отложений Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Кореневский С. М, Бобров В. П., Галицкий И. В, Хрущов Д. П. Калиеносность галогенных отложений Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 20-42.

Праця присвячена вивченню калійних і калійно-магнієвих солей, виявлених у верхній частині нижньопермських галогенних відкладів Західного Донбасу та Дніпровсько-Донецької западини. Автор зазначає, що ці горизонти мають значне поширення, а поряд із уже відомими площами окреслюються нові перспективні ділянки для пошуків калійних солей. У роботі розглянуто історію дослідження галогенних відкладів у північно-західній частині Донбасу, де вони відомі понад століття, а промисловий видобуток кам'яної солі ведеться понад вісімдесят років. Також висвітлено етапи відкриття галогенних відкладів у Дніпровсько-Донецькій западині, де спочатку були встановлені лише девонські соленосні товщі, а в останнє десятиліття виділено й нижньопермську галогенну формацію. 

Особливу увагу приділено аналізу літологічного складу девонських і нижньопермських галогенних формацій, які тривалий час вважалися одноманітними та складеними переважно кам'яною сіллю. Видання становить інтерес для геологів, гірничих інженерів і дослідників, які займаються вивченням соленосних формацій, мінерально-сировинної бази та геологічної будови Донбасу й Дніпровсько-Донецької западини.

Завантажити PDF

Донабедов A.T. Некоторые результаты геофизических исследований Большого Донбасса (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №5, 1940)

Донабедов A. T. Некоторые результаты геофизических исследований Большого Донбасса. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1940. №5. С. 61-87.

Стаття знайомить зі станом робіт над проблемою Великого Донбасу у 1940 році; крім підсумків досліджень, у статті наведено основні напрями подальшого розвитку робіт.

Завантажити PDF

Жемчужников Ю.А. (ред.) Аллювиальные отложения в угленосной толще среднего карбона Донбасса (Труды Института геологических наук. Вып. 151, 1954)

Аллювиальные отложения в угленосной толще среднего карбона Донбасса.  Сб. статей под ред. Ю. А. Жемчужникова и В. С. Яблокова. Труды Института геологических наук. 1954. Вып. 151. Угольная серия (№5). 295 с.

Збірник присвячений опису алювіальних відкладів у деяких вугленосних свитах середнього карбону Донбасу. Матеріалом слугували дослідження, проведені авторами збірника в Донбасі під керівництвом Ю.А. Жемчужникова та В.С. Яблокова.

Природно, що під час розв’язання основного завдання — з’ясування загальних умов і закономірностей накопичення вугленосної товщі та вугільних пластів Донбасу — необхідно було приділити велику увагу умовам формування різноманітних, часто потужних і добре відомих усім місцевим геологам піщаних товщ, які інколи навіть мають власні назви, наприклад: «тютюнкові пісковики», «лисячі пісковики», «боковські», «рубіжні» тощо («табачковые песчаники», «лисьи песчаники», «боковские», «рубежные»). Від розв’язання цих питань значною мірою залежали ті загальні уявлення про обстановки осадконакопичення в середньому карбоні, які поступово формувалися у нас під час робіт у різних районах Донбасу.

ЗМІСТ:

Предисловие
Жемчужников Ю.А. О возможности и условиях захоронения аллювиальных осадков в ископаемых толщах
Ботвинкина Л.Н., Феофилова А.П., Яблоков В.С. Изучение текстур и условий залегания новейших аллювиальных и некоторых других отложений в низовьях реки Дона и на побережье Азовского моря
Тимофеев П.П. Аллювиальные отложения и связанные с ними эрозионные размывы в угленосных свитах среднего карбона юго-западной окраины Донбасса
Феофилова А.П. и Яблоков В.С. Особенности строения песчаных толщ аллювиального генезиса в свитах С₂⁵, С₂⁶ и С₂⁷ Центрального района Донбасса
Ботвинкина Л.Н. Строение и формирование древних аллювиальных отложений в свитах С₂⁵, С₂⁶, С₂⁷ Главной синклинали Донбасса
Ритенберг М.И. и Тимофеева З.В. Аллювиальные фации свит С₂⁵ — низов С₂⁷ северной окраины Донбасса
Феофилова А.П. О месте аллювия в циклах осадконакопления разного порядка и времени его образования
Жемчужников Ю.А. Основные выводы из изучения аллювиальных накоплений в угленосной толще Донецкого бассейна
Литература

Завантажити PDF

Генеральний план кварцових кар'єрів Красногорівського Франко-Російського товариства (1900–1910 рр.)

Генеральный план кварцевых карьеров Красногоровского Франко-Русского общества огнеупорных производств на земле Михаила Легкоступа Екатеринославской губернии Бахмутского уезда Галициновской волости. Генеральний план кварцових кар'єрів Красногорівського Франко-Російського товариства вогнетривких виробництв на землі Михайла Легкоступа Катеринославської губернії Бахмутського повіту Галицинівської волості. 1900–1910 рр. Площа ділянки 6 десятин.

На плані позначені: кварцитові кар'єри на землі Михайла Легкоступа, бічні відгалудження балки Сухий яр, суміжні земельні ділянки Петра Легкоступа та Куліша.

Красногорівське франко-російське анонімне товариство (Société Franko-Russe de Krasnogorofka) засноване 20 лютого 1899 р. у Франції, яке стало основою для створення майбутнього містоутворюючого підприємства — Красногорівського вогнетривкого заводу. Завод було закладено на землі поміщика, акціонера товариства, П.В. Камінського у с. Красногорівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії.

Статут товариства було затверджено за кордоном 20 лютого 1899 року, а до діяльності в Російській імперії воно було допущене 31 грудня того ж року. Місцезнаходження правління — місто Авіньйон (Франція), збори акціонерів проходили в Парижі. Основний капітал складав 3 млн франків (6 000 акцій по 500 франків кожна).

Метою діяльності товариства було будівництво та експлуатація заводів для виробництва кварцової й кремнеземної вогнетривкої цегли, керамічного каменю («керамо-кристала») за способом Гаршея та пляшок за методом Буше. У Франції цей тип виробництва був досить поширеним, а в Російській імперії воно набуло розвитку саме в Красногорівці. Завод почав роботу навесні 1900 року і вже через два роки дав першу продукцію. На підприємстві працювало від 115 до 200 робітників.

Сировинною базою заводу були поклади кварциту в балках Осиковій та Сухій (Сухому Яру). Тут функціонували кустарні кар’єри та промислові розробки (зокрема легкоступівський кар’єр). Геологічні обстеження, проведені у 1930-х рр. (А.М. Безуглий, Укргеолтрест), виявили поклади якісного кварциту на площі близько 70 га із запасами понад 300 тис. т.

У 2001 р. на місці старих «легкоступівських» кар’єрів рішенням Донецької обласної ради створено ландшафтний заказник місцевого значення «Красногорівський» з метою збереження ділянки цілинної рослинності кам'янистих степів та місць зростань видів рослин, занесених до Червоної книги України, зокрема ковили волосистої (Stipa capillata) та ковили Лессінга (Stipa lessingiana).

Кордюков В.В. Гришинська бойова дружина (2025)

Кордюков В. В. Гришинська бойова дружина. Івано-Франківськ: НАІР, 2025. 104 c.

«Ця книга є дослідницьким проєктом, який розповідає читачеві про історичне минуле нашого міста Покровська. У проєкті автор залучає багато нових архівних матеріалів та намагається відповісти на історичні питання, які тривалий час були малодослідженими. В дослідницькому проекті залучено 10 архівних справ з архіву ДАДО і дві з архіву ДАРФ. Цей проект є продовженням вже презентованого дослідження 2020 року – «1905 рік на Гришинщині». Метою цієї роботи є подолання існуючих стереотипів, правдиве і об’єктивне зображення подій 120 річної давнини та їх учасників, більш ретельне вивчення збройних зіткнень бойових дружин революційно налаштованих робітників промислових підприємств із урядовими військами в 1905 році».

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

План поверхні Ново-Економічного рудника Донецько-Грушівського акціонерного товариства (1916)

Ново-Экономический рудник Донецко-Грушевского Акционерного Общества. План поверхности с указанием подземных выработок и залегания каменноугольных пластов. Ново-Економічний рудник Донецько-Грушевського Акціонерного Товариства. План поверхні з указанням підземних виробок та залягання кам’яновугільних пластів. Літографія П.П. Сойкіна, 1916 р. Масштаб: 1:60 000.

Схематическая горнозаводская карта западной и восточной частей Донецкого бассейна. 1901-1902 год (Сост. Лев Телешов, 1903)

Карта производственных объединений Донецкого бассейна (1986)

Карта производственных объединений Донецкого бассейна. Горная энциклопедия. Том 2. / Под редакцией Е. А. Козловского. М. : Советская энциклопедия, 1986. С. 247.

На карті позначено номер, центр і межі виробничих об’єднань, найбільші діючі шахти, найстаріші діючі шахти та великі шахти, що будуються.

Спеціальний зміст розробили: Ю.В. Нікітіна, А.І. Сверчкова.

І ПАВЛОГРАДУГОЛЬ: 1 – им. Героев Космоса, 2 – Благодатная, 3 – им. Ленинского Комсомола Украины, 4 – Самарская, 5 – Днепровская, 6 – Западно-Донбасская 21/22, 7 – Западно-Донбасская, 27/35-5, 8 – им. XXVI съезда КПСС. II ДОБРОПОЛЬЕУГОЛЬ: 9 – Красноармейская, 10 – Новодонецкая, 11 – Белозерская, 12 – им. XXI съезда КПСС. III КРАСНОАРМЕЙСКУГОЛЬ: 13 – Краснолиманская, 14 – Красноармейская Западная 1, 15 – им. А.Г. Стаханова, 16 – Центральная. IV СЕЛИДОВУГОЛЬ: 17 – Россия, 18 – Украина. V ДОНЕЦКУГОЛЬ: 19 – Октябрьский рудник, 20 – им. А.Ф. Засядько, 21 – им. Е.Т. Абакумова, 22 – Трудовская, 23 – Лидиевка, 24 – Южно-Донбасская 3, 25 – им. Героев 9-ой стрелковой дивизии. VI МАКЕЕВУГОЛЬ: 26 – им. XXV съезда КПСС, 27 – им. В.М. Бажанова, 28 – им. К.И. Поченкова, 29 – им. А.Б Батова. VII СОВЕТСКУГОЛЬ: 30 – Ясиновская Глубокая, 31 – им. В.И. Ленина, 32 – Октябрьская, 33 – Холодная Балка 3-10. VIII ОКТЯБРЬУГОЛЬ: 34 – Ждановская, 35 – Харцызская. IX ШАХТЁРСКАНТРАЦИТ: 36 – Комсомолец Донбасса, 37 – им. В.И. Чапаева, 38 – Шахтерская-Глубокая. X ТОРЕЗАНТРАЦИТ: 39 – Прогресс. XI ОРДЖОНИКИДЗЕУГОЛЬ: 40 – им. Карла Маркса, 41 – Красный Профинтерн. XII АРТЁМУГОЛЬ: 42 – им. К.Я. Румянцева, 43 – Комсомолец, 44 – им. В.И. Ленина, 45 – Кочегарка. XIII ДЗЕРЖИНСКУГОЛЬ: 46 – им. К.Е. Ворошилова. XIV ЛИСИЧАНСКУГОЛЬ. XV ПЕРВОМАЙСКУГОЛЬ: 47 – Горская, 48 – Карбонит, 49 – Золотая, 50 – Первомайская. XVI СТАХАНОВУГОЛЬ: 51 – им.С.М. Кирова, 52 – им. Ильича, 53 – Криворожская. XVII ВОРОШИЛОВГРАДУГОЛЬ: 54 – Украина, 55 – Черкасская, 56 – Ворошиловградская 1, 57 – им. В.И. Ленина. XVIII КРАСНОДОНУГОЛЬ: 58 – Самсоновская Западная, 59 – Молодогвардейская, 60 – Суходольская, 61 – Суходольская Восточная. XIX ДОНБАССАНТРАЦИТ: 62 – Миусинская, 63 – Краснолучская. XX АНТРАЦИТ. XXI РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ: 64 – им. В.В. Вахрушева, 65 – им. М.В Фрунзе, 66 – им. XXIII съезда КПСС, 67 – им. Космонавтов. XXII СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ: 68 – им. П.Л. Войкова, 69 – Маяк, 70 – Одесская, 71 – Красный Партизан, 72 – им. 60-летия СССР. XXIII ГУКОВУГОЛЬ: 73 – Гуковская, 74 – им. 50-летия Октября, 75 – им. 60-летия Ленинского Комсомола, 76 – Обуховская. XXIV РОСТОВУГОЛЬ: 77 – Западная Капитальная, 78 – Юбилейная, 79 – Аютинская, 80 – Глубокая, 81 – Майская, 82 – Южная.

Приднепровская железная дорога (1973)

Приднепровская железная дорога / В. М. Кулагин [и др.]. Днепропетровск: Промiнь, 1973. 280 с.: ил. (История фабрик и заводов).

«Приднепровекая железная дорога в нынешних своих границах обслуживает Днепропетровскую, Запорожскую, Крымскую, значительную часть Херсонской и некоторые районы Харьковской областей и относится к числу наиболее грузонапряженных дорог сети. Основную часть ее перевозок составляют сырье и готовая продукция металлургических предприятий Приднепровья, железная руда Кривбасса и Керченских месторождений, строительные материалы, продукция сельского хозяйства. За последние годы увеличиваются перевозки угля Западного Донбасса и железных руд Запорожского (Белозерского) месторождения. По стальным рельсам Приднепровской проходит огромный поток грузов, формирующихся в других экономических районах, особенно в Донецкой, Луганской, Харьковской, Ростовской и других областях Родины».

Завантажити PDF
Джерело: Alexander Volok (максимальна якість сканів).

Большой Донбасс. Сборник статей. Результат работ за 1925-1939 гг. (1941)

Большой Донбасс. Сборник статей. Результаты работ за 1925-1939 гг. М.-Л.: Комитет по делам геологии при СНК СССР, 1941. – 220 с.

«За время, прошедшее с 1925 г. по 1940 г., по проблеме Большого Донбасса накопился обширный материал, в основном геолого-разведочного характера. До настоящего времени не было издано сборника, охватывающего во всей полноте все выполненные работы. Имеющиеся сборники затрагивали работы, выполненные лишь в отдельных частях обширной территории Большого Донбасса.

Поэтому Совет по проблеме Большого Донбасса, организованный Комитетом по делам геологии при СНК СССР, занялся сбором многочисленных материалов по данной проблеме и наметил подготовку к изданию сборника, который подводил бы результаты работ по проблеме Большого Донбасса по 1940 г.

Сборник представляет собой ряд обзоров и статей, составленных коллективом геологов и разведчиков, работающих над разрешением этой сложной и обширной проблемы.

В сборнике даются обзоры геолого-разведочных работ в различных секторах Большого Донбасса по 1940 г. (П.И. Степанов, Е.О. Погребицкий, П.Н. Варфоломеев, А.П. Ротай). Геофизическим исследованиям, играющим крупнейшую роль при разрешении этой проблемы, отведена отдельная статья А.Т. Донабедова. Последующие статьи касаются вопросов нефтеносности (В. В. Вебер), основных установок к плану геолого-разведочных работ на 1940-1942 гг. (А.А. Васильев и П.И. Степанов), стратиграфии карбона северо-восточной окраины Днепро-Донецкой впадины (В.Н. Тихий). Значительная часть текста содержит сокращенные изложения докладов участников Киевской конференции по проблеме Большого Донбасса, созванной в 1939 г. Редакция считала необходимым поместить эти доклады в сборнике, так как в них находится обширный материал по тем новым взглядам, мыслям и предположениям, которые выдвигаются в настоящее время геологами и разведчиками, работающими над разрешением проблемы Большого Донбасса».

Содержание:
История геологических исследований и геолого-разведочные работы по проблеме Большого Донбасса (акад. П.И. Степанов, Е.О. Погребицкий, П.Н. Варфоломеев, А.П. Ротай)
Глава первая. Северный сектор Большого Донбасса (Е.О. Погребицкий)
Глава вторая. Западный сектор (Е.О. Погребицкий)
Глава третья. Северо-восточный, восточный и юго-восточный секторы территории Большого Донбасса (П.Н. Варфоломеев)
Глава четвертая. Итоги работ в пределах обнаженного Донбасса (А.П. Ротай)
Результаты геофизических исследований на территории Большого Донбасса (А.Т. Донабедов, горн, инж.)
Основные результаты изучения нефтеносности периферии Донбасса (В.В. Вебер)
Основные установки к плану геолого-разведочных работ по проблеме Большого Донбасса на 1940-1942 гг. (акад. П.И. Степанов и горн. инж. А.А. Васильев)
Стратиграфия и фации карбона северо-восточных окраин Днепро-Донецкой впадины (В.Н. Тихий)
Основные доклады на Киевской конференции по проблеме Большого Донбасса
Народнохозяйственное значение проблемы Большого Донбасса в пределах его восточной части (Б.А. Аминев)
Стратиграфическое сопоставление каменноугольных отложений в пределах Курской области, Большого Донбасса и Днепровско-Донецкой впадины (Е.О. Новик)
Геологическая закономерность распространения угольных пластов в Донецком бассейне (А.3. Широков)
Петрографическое строение углей Донбасса (П.П. Шкуренко)
Краткие результаты изучения химизма и метаморфизации углей Донбасса (Е.И. 3айцева)
Метаморфизм углей Донбасса и правило Уайта (Н.Ф. Балуховский)
Итоги геофизических разведок в северном и северо-западном секторах Большого Донбасса (инж. В.С. Завистовский)
Геологическое строение восточной части Большого Донбасса (В.П. Войнов)
Пермские отложения Большого Донбасса и их возможные минеральные ресурсы (С.И. Евсеева)

Завантажити PDF

Кордюков В.В., Белицький П.В. Операція «Стрибок» у Красноармійському (2024)

Кордюков В.В., Белицький П.В. Операція «Стрибок» у Красноармійському. Івано-Франківськ: НАІР, 2024. 152 c.

Проблема Другої світової війни та її складової частини – Радянсько-Німецької війни продовжує викликати особливий інтерес не тільки спеціалістів-істориків, краєзнавців, але і всієї світової громадськості. Архівний матеріал складався з рапорту командувача 4 гвардійського Кантемирівського танкового корпусу генерал-майора танкових військ П.П. Полубоярова, а також рапорту начальника групи військ 4 і 10 танкових корпусів полковника Г.Я. Андрющенка. Вельми цікаві матеріали були знайдені в книзі В. Акунова «Дивізія СС» та цитати, взяті із щоденників та інтерв’ю фінських добровольців, які служили в III.(фінн.)/Nordland, 5. SS-Pz.Gren.Div. «Вікінг»/5. (SS-Panzer Grenadier Division “Wiking“ and the destruction Panzergruppe Popov, February 1943). В цих спогадах згадуються лютневі події 1943 року –боїв за м. Красноармійське рухомої групи М.М. Попова. В історії м. Покровська збереглися події тих часів, де в основному згадується 14 ГТБр В.І. Шибанкова, хоча у військовій операції приймали участь і інші частини.

Завантажити PDF

Макет надано авторами книги.

Кордюков В.В. Історичне минуле Покровського краю (2023)

Кордюков В.В. Історичне минуле Покровського краю / В.В. Кордюков — Івано-Франківськ: НАІР, 2023. – 204 c.

Вашій увазі пропонується книга, у якій піде мова про історичне минуле Покровського краю. Працюючи довгий час над вивченням цієї теми, авторові довелося звертатися до різних архівних установ і навіть створити власний архів.

Книга складається з восьми окремих досліджень, частина яких уже раніше була опублікована. Та минув час, і з появою нових архівних матеріалів виникла потреба в їх переробці та доповненнях. Частина статей на підставі архівних матеріалів друкується взагалі вперше. Є дослідження про населений пункт, який за своїм територіальним розташуванням не відносився до Покровського краю, але межував з ним і свого часу здійснював новаторський вплив на Покровщину. Значна увага приділяється темі засновників села Гришине, яка й сьогодні є дискусійною серед краєзнавців нашого краю, тому у статті розглянуті всі версії з прив’язкою їх до архівних матеріалів і встановлення більш реальних фактів. Уперше, використовуючи архівні джерела, розповідається про учбові заклади в селі Гришине (жіноче та чоловіче училища); нове дослідження про юдейський погром у селі  Гродівці; переглянута версія щодо витоків річки Казенний Торець та річки Журавки тощо. У проєкті наводяться маловідомі архівні матеріали та мапи, кожен висновок має посилання на них, використано багато цікавої та маловідомої літератури. Окремий розділ присвячений старим будівлям міста та їхнім змінам за тривалий час. 

Автор проєкту започатковує перший крок для створення великого й ретельного фотоальбому про місто Покровськ, де була б зібрана чимала кількість світлин різного періоду часу. Загальна мета даного проєкту – розповісти й нагадати мешканцям краю про маловідомі та забуті сторінки нашої історії.

Завантажити PDF
Макет надано автором книги.

Макухіна Г.О. Петрографія дайково-ефузивного комплексу південно-західного Донбасу (1961)

Макухіна Г.О. Петрографія дайково-ефузивного комплексу південно-західного Донбасу. — К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 142 с. – (Труди Інституту геологічних наук. Серія петрографії, мінералогії і геохімії. Вип. 15).

«Дайково-ефузивні породи в геологічній будові Донбасу відіграють значну роль. Особливо поширені вони на території південно-західної окраїни Донбасу в зоні зчленування його з приазовською частиною Українського кристалічного щита, де утворились складні тектонічні умови, які викликали на цій території інтенсивний вулканізм, зумовили форми залягання вулканічних порід, їх різноманітний склад та петрохімічні особливості.

Автором протягом кількох років зібраний значний фактичний матеріал по цьому цікавому як в геологічному, так і в петрологічному відношенні району. Всебічне дослідження цього матеріалу дало змогу віднести утворення різноманітних порід до трьох вулканічних етапів, пов’язаних з геотектонічною історією Донбасу.

Породи цих етапів вулканізму відмінні і представлені понад 20 різноманітними петрографічними типами. Із загального числа вулканічних порід верхнього девону автором вперше в цьому районі виділені спіліти, кератоспіліти та кератофіри, які зустрічаються поряд з базальтами, андезито-базальтами, ортофірами та іншими породами.

Всі хімічні аналізи порід, на які нема посилання, виконані в лабораторії Інституту геологічних наук АН УРСР хіміками Є.В. Романішиною, С.О. Панченко та Б.В. Мирською.

В процесі обробки матеріалу автор користувався консультаціями І.С. Усенка, якому висловлює щиру подяку. Автор дуже вдячний також П.К. Лагутіну, який дав можливість ознайомитися з керновим матеріалом та шліфами із свердловин, пробурених в останній час на дослідженій території».

В книзі наведена геологічна, петрографічна та петрохімічна характеристика дайкових і ефузивних порід південно-західного Донбасу. Розглядаються умови та форма їх залягання, послідовність виверження і вікові взаємовідношення.

Розрахована на геологів та петрографів, які займаються вивченням вулканічних порід».

Завантажити PDF

Бондаренко В.И., Ковалевская И.А., Симанович Г.А., Вивчаренко А.В., Малыхин А.В., Гусев А.С. Геомеханика нагружения и расчет параметров крепежной и охранной систем подготовительных выработок шахт Западного Донбасса (2014)

Бондаренко В.И., Ковалевская И.А., Симанович Г.А., Вивчаренко А.В., Малыхин А.В., Гусев А.С. Геомеханика нагружения и расчет параметров крепежной и охранной систем подготовительных выработок шахт Западного Донбасса — Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2014. – 228 с.

У монографії викладені результати експериментальних досліджень напружено-деформованого стану приконтурних порід виїмкових виробок, їх кріпильної й охоронної систем на різних ділянках впливу підвищеного гірського тиску, що змінюється в часі й просторі; наведені закономірності взаємозв'язку структури й властивостей порід вуглевміщуючої товщі з конструктивними й технологічними параметрами кріплення й охорони виїмкових виробок, що дозволило вдосконалити методику їхнього розрахунку з урахуванням асиметрії додатка навантаження в зоні впливу очисних робіт.

Завантажити PDF

Бондаренко В.И., Ковалевская И.А., Копылов А.Ф., Мартовицкий А.В., Симанович Г.А. Методы расчета перемещений и упрочнения приконтурных пород горных выработок шахт Западного Донбасса (2010)

Бондаренко В.И., Ковалевская И.А., Копылов А.Ф., Мартовицкий А.В., Симанович Г.А. Методы расчета перемещений и упрочнения приконтурных пород горных выработок шахт Западного Донбасса — Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2010. – 330 с.

В монографії викладені: результати аналітичних досліджень напружено-деформованого стану породного масиву і кріплення пластової виробки, методи розрахунку анкерного й рамно-анкерного кріплення, методика розрахунку переміщень контура виробки та прогноз експлуатаційної її придатності.

Монографія може бути корисною для наукових співробітників проектних і науково-дослідних інститутів гірничодобувної галузі, інженерно-технічних працівників виробничих об’єднань, а також студентів гірничих ВУЗів і факультетів.

Завантажити PDF

Бондаренко В.И., Мартовицький А.В., Ковалевская И.А., Черватюк В.Г. Развитие научных основ повышения устойчивости горных выработок шахт Западного Донбасса (2010)

Бондаренко В.И., Мартовицький А.В.,  Ковалевская И.А., Черватюк В.Г. Развитие научных основ повышения устойчивости горных выработок шахт Западного Донбасса. — Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2010. – 339 с.

В монографії викладено аналіз розвитку застосування різницевих чисельних методів у механіці суцільного середовища і, зокрема, методів кінцевих та граничних елементів при моделюванні об’єктів з нелінійними механічними характеристиками; аналіз результатів багатофакторного обчислювального експерименту щодо граничного та позамежного стану всіх елементів системи «масив-кріплення»; аналіз процесу розвитку епюри переміщень контура пластової виробки, що розташована у шаруватому суттєво неоднорідному масиві слабких гірських порід. Встановлено залежності впливу механічних характеристик шарів порід та особливості впливу геометричних параметрів типових перетинів виробки з кріпленням серій КМП-А3 та КШПУ на розвиток епюри переміщень її периметру. На базі кореляційно-дисперсійного аналізу результатів багатофакторного комп’ютерного моделювання геомеханічних процесів навколо пластової виробки отримана низка рівнянь регресії щодо розрахунку переміщень на основних ділянках периметра виробки, що характеризують її експлуатаційну придатність.

Монографія може бути корисною для наукових співробітників проектних і науково-дослідних інститутів гірничодобувної галузі, інженерно-технічних працівників шахт і виробничих об’єднань, а також студентів гірничих вищих навчальних закладів і факультетів.

Завантажити PDF

Бондаренко В.І., Ковалевська І.А., Симанович Г.А., Снігур В.Г. Експериментальні дослідження здимання порід підошви підготовчих виробок на пологих пластах Донбасу (2014)

Бондаренко В.І., Ковалевська І.А., Симанович Г.А., Снігур В.Г. Експериментальні дослідження здимання порід підошви підготовчих виробок на пологих пластах Донбасу: монографія — Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2014. – 224 с.

У монографії викладені результати багатоваріантних і багатофакторних розрахунків НДС елементів системи «масив – пластова виробка» методом скінченних елементів, розкритий механізм протікання процесів здимання порід підошви, встановлені закономірності впливу на цей процес структури й властивостей вуглевміщуючої товщі порід, розроблений метод і алгоритм проведення прогнозу здимання порід підошви пластових виробок шахт Західного Донбасу, а також наведені результати експериментальних досліджень НДС приконтурних порід і кріпильних систем низки гірничих виробок шахт Східного Донбасу.

Монографія може бути корисною для наукових співробітників проектних, науково-дослідних інститутів гірничодобувної галузі, інженерно-технічних працівників об’єднань, а також студентів гірничих Вузів і факультетів.

Завантажити PDF

Бондаренко В.І., Ковалевська І.А., Симанович Г.А., Барабаш М.В., Снігур В.Г., Гусєв O.C. Комбіновані анкерні системи для повторного використання гірничих виробок (2017)

Бондаренко В.І., Ковалевська І.А., Симанович Г.А., Барабаш М.В., Снігур В.Г., Гусєв O.C. Комбіновані анкерні системи для повторного використання гірничих виробок: монографія — Дніпро: ТОВ «ЛізуновПрес», 2017. – 188 с.

У монографії викладено результати експериментальних досліджень напружено-деформованого стану основних вантажонесучих елементів кріпильної та охоронної систем виїмкових виробок, що повторно використовуються, в умовах проведення і підтримання у тонкошаруватому масиві слабких порід шахт Західного Донбасу. Виконано аналіз структурних перетворень надвугільної товщі порід і розроблено механізм навантаження кріпильної системи виїмкових виробок при зміцненні їх покрівлі комбінацією сталеполімерних і канатних анкерів. Встановлено закономірності впливу геомеханічних факторів на напружений стан приконтурних порід і кріплення гірничих виробок, а також розроблено методику розрахунку раціональних параметрі комбінованої анкерної системи для зміцнення слабких порід склепіння виїмкових виробок у зоні впливу очисних робіт.

Завантажити PDF

Потієвська П.Д. Форамініфери верхньобашкирських відкладів західної частини Донецького басейну (1958)

Потієвська П.Д. Форамініфери верхньобашкирських відкладів західної частини Донецького басейну // Труди Iнституту геологічних наук Академiї наук Української РСР. Серiя стратиграфiї i палеонтологiї. Випуск 31. — Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1958. – 100 с.

«Робота присвячена фауні форамініфер і уточненню стратиграфії верхньобашкирських відкладів  середнього карбону західної частини Донецького басейну. Проведені дослідження дозволили підрозділити верхньобашкирські відклади західного Донбасу на три біостратиграфічні зони і порівняти їх з однаковими за віком відкладами суміжних областей.

В роботі описано 40 видів основного комплексу форамініфер верхньобашкирських відкладів, з них 19 нових. Робота може бути використана геологами і палеонтологами, які займаються дослідженням палеозою».

Скачать PDF

Карта Донецкого бассейна. Рисованная карта первых лет советской власти с дореволюционными проектами железных дорог Донбасса (1925)

Вашему вниманию предлагается карта с издания: Сверхмагистраль [и сверхмагистрализация железнодорожного  транспорта СССР] / Проф. Л. Н. Бернацкий. Москва: Плановое хозяйство, 1925. [2], 254 с.

Издание интересное для тех, кто изучает историю проектов железных дорог Гришинского угленосного района, и еще тем, что на этой рисованной карте, указываются дореволюционные проекты железных дорог Гришино - Лозовая, Цареконстантиновка - Гришино - Краматорская, Цареконстантиновка - Мариуполь, Славянск - Саратов.

Специально для сайта предоставил Павел Белицкий.