Татаринов С. И. Донецкий горно-металлургический центр эпохи бронзы и металлообработка в Восточной Украине. Охорона і дослідження пам’яток археології Полтавщини. Третій обласний науково-практичний семінар: тези доповідей (квітень 1990 р.). Полтава, 1990. С. 112-115.
Якжин А. А. Геологическое строение и некоторые вопросы минерализации Нагольного кряжа. Москва: Академия наук СССР, 1952. 72 с. (Труды Института геологических наук. Вып. 65. Серия рудных месторождений, №14).
«Нагольный кряж находится в Донецком бассейне и представляет собой ряд параллельных возвышенностей, вытянутых в северо-западном направлении вдоль реки Нагольной.
В результате геологических исследований последнего времени получен обширный геологический материал, освещающий структуру рудных участков, парагенетические особенности руд и т.п. Настоящая работа является попыткой обобщить результаты геологического изучения Нагольного кряжа, с учетом всех данных, полученных за последние годы.
Геологическое строение Нагольного кряжа достаточно полно описано в общих работах по Донецкому бассейну, поэтому здесь приводится лишь краткая характеристика стратиграфического разреза, а основное внимание уделено проявлениям магматической деятельности, структурам и вопросам минерализации. Для решения последних произведено детальное минералогическое изучение рудных жил в горных выработках, а также старых отвалов, просмотрено при микроскопических исследованиях большое количество прозрачных и полированных шлифов пород и руд, обработана большая коллекция камней, выполнены химические анализы минералов».
Завантажити PDF
Карта рудних жил Нагольного кряжу, 1935 р.Юрк Ю. Золото в Донбасі. Радянська Академія (Київ). 1935. № 2 (82) (15 лютого). С. 3.
Стаття геолога Юрія Юрійовича Юрка про поклади золота на Нагольному кряжі та історію його видобутку з кінця XIX століття, зокрема капіталістом А. М. Глєбовим, опублікована в газеті «Радянська Академія» у 1935 році.
Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества. ІР НБУВ (Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Ф. ІІ, од. зб. 5960. 12 арк.
Короткий географічний опис Катеринославського намісництва», складений у 1790-х роках віце-губернатором, статським радником Іваном Васильовичем Тибекіним, який обіймав цю посаду в 1789–1795 роках. У цьому описі Тибекін подає характеристику окремих повітів, що входили до складу намісництва, зокрема тих, які охоплюють території сучасних Донецької та Луганської областей. Значну увагу приділено природним ресурсам і корисним копалинам. Цікавою є згадка про виявлення срібних і золотих руд у межах Донецького повіту (з 1802 р. Слов'яносербський) — у районі оврагу Мечетного на лівому березі річки Білої, біля села Адріанопіль. За свідченням автора, там були знайдені залишки стародавніх плавильних печей, що вказує на можливе ведення гірничо-металургійних робіт у давні часи.
 |
| Две горы в Серебрянке. «На правомъ высокомъ берегу Донца противъ Сухаревой возвышаются двѣ горы» Иоганн Гильденштедт, 1774 г. |
Полонська-Василенко Н. Д. Матеріали до історії гірничої промисловості Донбасу. Нариси з соціяльно-економічної історії України : праці комісії соціяльно-економічної історії України. Т. 1 / за ред. акад. Д. І. Багалія. Київ: НКО; Всеукраїнська Академія Наук УСРР, 1932. С. 207–229.
Стаття Наталії Полонської-Василенко (1884–1973), однієї з найвідоміших дослідниць історії Південної України XVIII століття, професорки Українського вільного університету в Мюнхені та авторки фундаментальної праці «Історія України», присвячена малодослідженому початковому етапу розвитку гірничої промисловості Донбасу.
На основі архівних документів авторка висвітлює перші розвідки корисних копалин у Бахмутському та Донецькому повітах наприкінці XVIII століття, діяльність Аврамова і Штерича, а також адміністративне листування й звіти 1786–1795 років. Окрема увага приділена документам Катеринославського губернського правління, що відображають початок розробки кам’яного вугілля та передумови заснування Луганського ливарного заводу як нового етапу індустріального розвитку регіону.
«Матеріяли ці висвітлюють першу стадію в історії гірничої промисловости Донбасу, що майже не досліджена в сучасній літературі, а саме перші досліди Аврамова та Штерича на території колишніх Бахмутського та Донецького повітів. Цій добі присвячено по декілька рядків у працях Е. Ковалевського, А. О. Скальковського, Д. І. Багалія, П. І. Фоміна. Трохи більше дають дослідники, що мали змогу працювати в місцевих архівах: напр. М. П. Доброхотов не обмежився стислим нарисом історії експлуатації копальних багатств Донбасу, а в додатку до своєї розвідки надрукував інтересні архівні матеріяли: «дело об описании руд железних, каменного угля и другихъ ископаемыхъ в Донецком уезде…»; документи там взято зі справи, що зберігалася в Луганському соціяльному музеї.
Мені здається не зайвим надрукувати декілька документів, які освітлюють перші кроки історії розробки кам’яного вугілля на Донеччині. Ці документи взято зі справи, що зберігалася в архіві Катеринославського губернського правління — «Дъло о разработка Каменного угля и мрамора въ Бахмутскомъ уъздъ» (154 арк.). Тут міститься листування адміністрації, рапорти, звідомлення та інші матеріали за 1786–1795 роки — період, з якого розпочався новий етап розвитку промисловості Донбасу — заснування Луганського ливарного заводу.
Контакти
RSS
