Логвиненко Н.В. О климате каменноугольного периода на территории Донецкого бассейна (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, № 2, 1947)

Логвиненко Н. В. О климате каменноугольного периода на территории Донецкого бассейна. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1947. № 2. С. 139-141.

У попередніх роботах автора з літології донецьких кам'яновугільних порід було встановлено, що в міру наближення до підошви вугільних пластів загальний вміст польових шпатів у породах зменшується, а кількість вивітрілих польових шпатів збільшується. У породах, які безпосередньо складають підошву вугільних пластів, присутні виключно вивітрілі польові шпати.

Подальші дослідження показали, що в породах товщі, проміжної між вугільними пластами, переважають свіжі польові шпати, поряд з якими наявний ряд малостійких мінералів: біотит, лепідомелан, апатит та інші. Подібне явище також було описане Удлюфтом у кам'яновугільних відкладах Вестфальського басейну.

Завантажити PDF

Логвиненко Н.В. Некоторые закономерности процесса осадконакопления в среднем и верхнем карбоне северо-востока Донбасса (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №5, 1945)

Логвиненко Н. В. Некоторые закономерности процесса осадконакопления в среднем и верхнем карбоне северо-востока Донбасса. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1945. №5. С. 73-86.

Праця містить опис явищ циклічної седиментації у відкладах середнього та верхнього відділів кам'яновугільної системи північно-східної частини Донецького басейну (Білокалитвинський район). Встановлено закономірну повторюваність відкладів різних груп фацій, тобто наявність циклів седиментації. Наведено стислу літолого-мінералогічну характеристику цих циклів.

Висвітлено зв'язок седиментації з тектогенезом та її значення для розв'язання палеогеографічних проблем.

Завантажити PDF

Лунгерсгаузен Л. Палеогеография Днепровско-Донецкой впадины в юрский период (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, № 3, 1944)

Лунгерсгаузен Л. Палеогеография Днепровско-Донецкой впадины в юрский период. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1944. № 3. С. 22-27.

Автор намагається відновити історію переміщення берегової лінії моря, яке заповнювало Дніпровсько-Донецьку западину та Донецький басейн у юрський період. Послідовний хід трансгресій і регресій морського басейну зображено на низці схематичних палеогеографічних карт.

Завантажити PDF

Жемчужников Ю.А., Яблоков В.С., Боголюбова Л.И. и др. Строение и условия накопления основных угленосных свит и угольных пластов среднего карбона Донецкого бассейна. Часть вторая (Труды Геологического института. Вып. 15, 1960)

Жемчужников Ю. А., Яблоков В. С., Боголюбова Л. И., Ботвинкина Л. Н., Феофилова А. П., Ритенберг М. И., Тимофеев П. П., Тимофеева З. В. Строение и условия накопления основных угленосных свит и угольных пластов среднего карбона Донецкого бассейна. Часть вторая. Труды Геологического института. 1960. Вып. 15. 348 с.

Логвиненко Н.В. Литология и палеогеография продуктивной толщи Донецкого карбона (1953)

Логвиненко Н. В. Литология и палеогеография продуктивной толщи Донецкого карбона. Харьков: Изд-во ХГУ, 1953. 436 с.

Автором наукової монографії є Микола Васильович Логвиненко (1914–1998) — професор, доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач кафедри петрографії Харківського державного університету, один із засновників вітчизняної літологічної науки та фундатор Харківської літологічної школи. Під його керівництвом у ХГУ було створено літологічну лабораторію та підготовлено близько 30 кандидатів наук, із яких 10 стали докторами, що забезпечило тривалий розвиток літологічних досліджень у межах цієї наукової школи. Він у 1949 році захистив докторську дисертацію «Литология и палеогеография продуктивных толщ Донецкого карбона».

Цю працю присвячено літології вугленосних відкладів Донецького басейну. У першій частині розглянуто обсяг і стратиграфічне положення продуктивної товщі. Друга частина містить детальний опис гірських порід продуктивної товщі на території Донбасу та деяких його окраїн. Розглянуто питання класифікації, текстурно-структурні особливості гірських порід, їхній мінералогічний і хімічний склад, властивості мінералів, умови їх утворення та поширення, а також можливості практичного використання порід.

Установлено закономірне чергування порід різних фацій, що відображає циклічний характер процесів седиментації. Доведено універсальність циклічності осадонакопичення для всієї площі вугільного Донбасу. Розроблено схему мінералого-петрографічного поділу продуктивної товщі (літостратиграфію). У результаті вивчення літології вугленосної товщі Донбасу та інших кам’яновугільних басейнів світу встановлено загальні закономірності осадонакопичення та з’ясовано взаємозв’язок між процесами седиментації й тектогенезу в кам’яновугільний період.

Третю частину монографії присвячено питанням палеогеографії, зокрема реконструкції розподілу суші й моря, визначенню живильної провінції та відтворенню фізико-географічних умов осадконакопичення.

Завантажити PDF

Геологічна будова вугленосних світ Центрального району Донбасу (Головна антикліналь) (1954)

Фациальная блок-диаграмма интервала К₉ — L₁, включающего пачку ниже пласта К₇⁴н и песчаники ниже пластов k₇⁴в, k₇⁵, k₈в. Центральный район. 1954 г. Фаціальна* блок-діаграма інтервалу К₉ — L₁, що охоплює пачку нижче пласта К₇⁴н та пісковики нижче пластів k₇⁴в, k₇⁵, k₈в. Центральний район. 1954 р. 

Схему було виготовлено до статті Феофилова А.П. и Яблоков В.С. Особенности строения песчаных толщ аллювиального генезиса в свитах С₂⁵, С₂⁶ и С₂⁷ Центрального района Донбасса (Труды ИГН. Вып. 151, 1954. С. 117-171).

Вивчення будови вугленосних світ у Центральному районі проводилося не за кернами бурових свердловин, як в інших районах, а шляхом детального опису квершлагів** шахт. Шахти розташовані на південному та північному крилах Головної антикліналі, де всі світи залягають із крутим (60–70°) падінням шарів, що наочно демонструє подана схема.

Опис квершлагів здійснювався переважно В. С. Яблоковим і А. П. Феофиловою, за участі на окремих шахтах М. І. Ритенберга та П. П. Тимофєєва. Загалом на 11 шахтах Головної антикліналі (шахти: ім. Ворошилова, 4/5-Микитівка, ім. Румянцева, ім. Калініна, Ново-Кондратьєвка, Юнком, «Красный Октябрь», ім. К. Маркса, ім. Сталіна, ім. Леніна, шахта 19/20) авторами було описано понад 11 км квершлагів, за якими складено літологічні розрізи в масштабі 1:200. Уздовж північного та південного крил антикліналі побудовано літолого-фаціальні профілі з вертикальним масштабом 1:1000.

* Фаціальна карта (або літолого-фаціальна карта) — це геологічна карта, що відображає поширення типів осадів (фацій), їхній склад, умови утворення та просторові зміни в межах певного стратиграфічного інтервалу, відтворюючи давні геологічні обстановки, такі як морські мілководдя, річкові заплави або пустелі, з використанням умовних позначень для зображення порід (піски, глини, вапняки) та їхніх характеристик, що має важливе значення для пошуку корисних копалин.

** Квершлаг – горизонтальна або похила гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню та пройдена навхрест простягання покладу корисної копалини.

Завантажити (3,79 мб, 2 315 x 2 500 px)

Жемчужников Ю.А. (ред.) Аллювиальные отложения в угленосной толще среднего карбона Донбасса (Труды Института геологических наук. Вып. 151, 1954)

Аллювиальные отложения в угленосной толще среднего карбона Донбасса.  Сб. статей под ред. Ю. А. Жемчужникова и В. С. Яблокова. Труды Института геологических наук. 1954. Вып. 151. Угольная серия (№5). 295 с.

Збірник присвячений опису алювіальних відкладів у деяких вугленосних свитах середнього карбону Донбасу. Матеріалом слугували дослідження, проведені авторами збірника в Донбасі під керівництвом Ю.А. Жемчужникова та В.С. Яблокова.

Природно, що під час розв’язання основного завдання — з’ясування загальних умов і закономірностей накопичення вугленосної товщі та вугільних пластів Донбасу — необхідно було приділити велику увагу умовам формування різноманітних, часто потужних і добре відомих усім місцевим геологам піщаних товщ, які інколи навіть мають власні назви, наприклад: «тютюнкові пісковики», «лисячі пісковики», «боковські», «рубіжні» тощо («табачковые песчаники», «лисьи песчаники», «боковские», «рубежные»). Від розв’язання цих питань значною мірою залежали ті загальні уявлення про обстановки осадконакопичення в середньому карбоні, які поступово формувалися у нас під час робіт у різних районах Донбасу.

ЗМІСТ:

Предисловие
Жемчужников Ю.А. О возможности и условиях захоронения аллювиальных осадков в ископаемых толщах
Ботвинкина Л.Н., Феофилова А.П., Яблоков В.С. Изучение текстур и условий залегания новейших аллювиальных и некоторых других отложений в низовьях реки Дона и на побережье Азовского моря
Тимофеев П.П. Аллювиальные отложения и связанные с ними эрозионные размывы в угленосных свитах среднего карбона юго-западной окраины Донбасса
Феофилова А.П. и Яблоков В.С. Особенности строения песчаных толщ аллювиального генезиса в свитах С₂⁵, С₂⁶ и С₂⁷ Центрального района Донбасса
Ботвинкина Л.Н. Строение и формирование древних аллювиальных отложений в свитах С₂⁵, С₂⁶, С₂⁷ Главной синклинали Донбасса
Ритенберг М.И. и Тимофеева З.В. Аллювиальные фации свит С₂⁵ — низов С₂⁷ северной окраины Донбасса
Феофилова А.П. О месте аллювия в циклах осадконакопления разного порядка и времени его образования
Жемчужников Ю.А. Основные выводы из изучения аллювиальных накоплений в угленосной толще Донецкого бассейна
Литература

Завантажити PDF

Иванников А.В. Геологическая история Украины в меловое время (2005)

Иванников А.В. Геологическая история Украины в меловое время — Киев, 2005. – 45 с.

Приведены данные о палеогеографии морских бассейнов в меловую эпоху на территории Украины и полезных ископаемых, связанных с меловыми отложениями, а также палеогеографические карты альб-сеноманского, турон-коньякского, сантон-маастрихтского веков. Карты впервые дополнены данными морских геологических исследований Черного моря.

Рассчитана на специалистов, изучающих стратиграфию, палеогеографию, морскую геологию и полезные ископаемые Украины. Может быть также использована студентами геологических и географических специальностей вузов.

Скачать PDF
Источник: Геологическая библиотека GeoKniga

Литвин И.И. Нижнемеловые отложения Днепровско-Донецкой впадины (1974)

Литвин И.И. Нижнемеловые отложения Днепровско-Донецкой впадины — Харьков: Высшая школа, 1974. – 166 с.

В монографии обобщаются результаты многолетнего изучения нижнемеловых отложений Днепровско-Донецкой впадины и северо-западной окраины Донецкого складчатого сооружения. Данные о стратиграфии и распространении нижнего мела сопровождаются описанием типичных разрезов. Рассматриваются петрографоминералогический состав пород, фации, палеогеография и нижнемеловые осадочные формации. Приводится характеристика постседиментационных изменений нижнемеловых отложений.

Предназначена для специалистов в области геологии и литологии, интересующихся меловыми отложениями, а также ведущих поисковые и разведочные работы на территории указанного региона.

Скачать PDF
Источник: www.twirpx.com

Странствующие земли. Очень древняя история Донбасса (2008)

Выборов С., Щукин В., Аверин Г. Странствующие земли. Очень древняя история Донбасса. Управление экологической безопасности Донецкого городского совета — Донецк: Вебер, 2008. – 69 с.

"Странствующие земли. Очень древняя история Донбасса" - междисциплинарное учебное пособие для старших школьников и студентов - под редакцией Р. Кишканя.

Скачать PDF
Источник - Клуб любителей окаменелостей Fossil hunters club