Карта предполагаемых линий железных дорог в Юго-восточной России (1867-1868)

Карта предполагаемых линий железных дорог в Юго-восточной России. Карта проєктованих залізничних ліній у Південно-Східній Росії, 1867-1868 рр. Масштаб: 20 верст в дюймі (1:840 000).

Карта датується 1867–1868 роками — від передачі концесії на будівництво залізниці до Азовського моря до початку її реалізації Самуїлом Поляковим. Окрім проєктованих залізничних ліній, на карті кольорами позначено геологічні формації (кам'яновугільну, пермську алебастру, а також кам'яновугільні копальні, родовища залізної руди та лісові масиви: чорний (листяний) і червоний (хвойний) ліс.

Завантажити (17,1 мб, 5 265 x 5 559 px)

Бахмут. Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города (Коммерческая газета № 27, 1842)

Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города. Коммерческая газета (С. Петербург). 1842. 3 березня. (№ 27). С. 107.
 
Опис міста Бахмут Катеринославської губернії 1842 року, опублікований у «Комерційній газеті» в матеріалі «Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города», майже повністю повторює текст опису 1840 року, надрукованого в цій же газеті.

Заметка о Бахмуте (Коммерческая газета № 141, 1840)

Заметка о Бахмуте. Коммерческая газета (С. Петербург). 1840. 23 листоп. (№ 141). С. 564.

Опис Бахмута станом на 1840 рік було опубліковано в «Комерційній газеті» 23 листопада того ж року. У ньому подано докладну картину економічного життя міста: промисли місцевих жителів і приїжджих, а також видобуток корисних копалин — зокрема алебастру та вугілля (у Лисичанську та Микитівці).

Соколовський Г.С. Бахмутський гіпсовий промисел (2025)

Фрагмент декору Азовсько-Донського банку в Бахмуті

Про наявність покладів природного гіпсу (алебастру) на околицях Бахмутської фортеці було відомо ще у XVIII ст.  Залежі гіпсу сприяли виникненню народного промислу, який місцеві поселяни називали «ломкою алебастру». Після закриття у 1782 році Бахмутських казенних солеварень видобуток гіпсового каменю починає стрімко розвиватись, і вже у першій половині ХІХ століття набуває свого найбільшого розвитку. Місцеві жителі навесні, по закінчені польових робіт об’єднувались в артілі по 15-20 осіб й за допомогою пороху «рвали» гіпсовий камінь й таким чином за два місяці (травень-червень) заготовлювали декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Алебастр потім скуповували чумаки, які для цього приганяли до Бахмуту декілька тисяч волових фур.

Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года)

«Опис міст і повітів Азовської губернії», підготовлений істориком, археологом, археографом і членом Одеського товариства старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем, був опублікований у 1853 році в збірнику товариства. За словами автора, документ було знайдено в Катеринославі й датовано 1779 роком, однак сучасні дослідники, спираючись на низку непрямих свідчень, вважають більш імовірною датою створення 1781–1782 роки.

Даємо опис головних повітових міст, з території сучасної Донеччини — Бахмута та Тора (Слов’янська). Особливий інтерес становлять геологічні свідчення XVIII століття, зафіксовані в цих матеріалах, що мають важливе значення з огляду на слабку геологічну вивченість регіону Донецького кряжа в той період. Примітки у дужках та виділення у тексті надані автором сайту.

Ковалевский Е.П. Геогностическое обозрение Донецкаго горнаго кряжа (1829)

Ковалевский Е. П. Геогностическое обозрение Донецкого горного кряжа. / Соч. Е. Ковалевскаго. СПб.: Тип. Экспедиции заготовления гос. бумаг, 1829. 86 с., 3 л. карт, план.

У 1827 році в «Гірничому журналі» була опублікована стаття Євграфа Петровича Ковалевського (1790–1867) «Опыт геогностических исследований в Донецком горном кряже». Ця праця вивела Ковалевського в перші ряди дослідників цього регіону. У статті вперше були окреслені межі кряжа (названого ним саме «Донецьким») і подано характеристику його внутрішньої будови.

У 1829 році в тому ж журналі вийшла фундаментальна праця «Геогностическое обозрение Донецкаго горнаго кряжа», яка майже одночасно була видана окремою книгою. У ній Ковалевський звернув увагу не лише на наукову цінність досліджень, а й на економічну доцільність промислового освоєння корисних копалин. Систематизуючи зібрані матеріали, учений виокремив три типи вугілля — коксівне, антрацит і худе — і вказав місця їхнього поширення. Також він детально описав розташування інших корисних копалин.

Видання містить петрографічну карту Донецького гірського кряжа, складену Євграфом Ковалевським за результатами спостережень і відкритті в 1823 та 1827 років, а також геогностичний розріз пластів у напрямку від р. Нагольної до Лисичого буерака і геогностичне зображення кам’яновугільного родовища біля Лисичого буерака.

Завантажити PDF

Донецький кам'яновугільний басейн та Слов'янсько-Бахмутська улоговина. Карта родовищ корисних копалин Європейської Росії (1916)

Карта месторождений полезных ископаемых Европейской России; Carte de gîtes minéraux et métalliferères, de la Russie d'Europe; Карта родовищ корисних копалин Європейської Росії. Картографічний заклад О. Ільїна, 1916 р. Масштаб: 60 верст в англійському дюймі (1:2 520 000).

Завантажити (75, 4 мб)
Карта складається з 6 аркушів, для завантаження доступні 5 аркушів.

Сведения о состоящих в городе Бахмуте, его уезде и ближайших окрестностях фабриках, заводах и горно-промышленных предприятиях (1891)

Сведения о состоящих в городе Бахмуте, его уезде и ближайших окрестностях фабриках, заводах и горно-промышленных предприятиях, 1891 г. РДІА (Російський державний історичний архів). Ф. 733. Оп. 161. Спр. 57. Арк. 30–34 зв.

Документ із справи за клопотанням Бахмутської міської думи та повітової земської управи про відкриття у місті Бахмуті середнього технічного училища. За підписом міського голови Бахмута Василя Іларіоновича Першина. Документ містить найменування фабрик і заводів, їхнє місцезнаходження і кількість матеріалу, що виробляється. Окрім Бахмутського повіту документ містить свідчення по Слов'яносербському повіту.

Завантажити PDF

Сведения Бахмутской уездной земской управы о количестве добываемых минералов, а также о производительности заводов в Бахмутском уезде (1890)

Сведения Бахмутской уездной земской управы о количестве добываемых минералов, а также о производительности заводов в Бахмутском уезде, 1890 г. РДІА (Російський державний історичний архів). Ф. 733. Оп. 161. Спр. 57. Арк. 3–4.

Документ із справи за клопотанням Бахмутської міської думи та повітової земської управи про відкриття у місті Бахмуті середнього технічного училища. Документ містить найменування фабрик і заводів і кількість матеріалу, що виробляється. Список поділений на кам'яновугільні та солекам'яні копальні, солеварні, ртутні, алебастрові та чавуноплавильні заводи.

Завантажити PDF

Бахмутский «Бабий Яр» — 80 лет со дня трагедии

Нацисты возле алебастровых штолен в Артемовске. Фото с аукциона еВау

Ровно 80 лет назад в Бахмуте нацисты казнили более 3 тысяч местных жителей, преимущественно евреев. Это произошло на территории, которая сейчас принадлежит заводу игристых вин «Артвайнери».

С наступающим Новым 2022 годом!

Этот удивительный 2021 год подходит к концу, и это радует, потому что год был очень насыщенный и яркий, но и очень сложный — от фантастических приключений до больших утрат. Спасибо своей семье, друзьям, коллегам и партнерам по всем проектам!!! Пусть в Новом 2022 году сбудутся все наши мечты, а также всем нам крепкого здоровья, сил и вдохновения! ⚒

Каякинг под землей. Новые подземно-водные исследования Иванградского рудника

Ефедра двоколоса. Ландшафтний заказник «Іванградські печери»

Ефедра двоколоса (Ephedra distachya), регіонально рідкісна рослина на гіпсових схилах проєктованого ландшафтного заказника «Іванградські печери».

Гипсовые остатки села Михайловка. Соледар

Подземный каякинг. Иванградский рудник

 Подземный каякинг в Иванградском гипсовом руднике, 2021 г.

Стряповский гипсовый рудник. Новые исследования

Гипсовые рудники на Кирилловке. Бахмут

Карст Восточно-Михайловского месторождения гипса. Северный Донбасс

01.01.2021. Год обещает быть интересным. Первый день – первый мини поход. Исследовали карстовые процессы старого Михайловского карьера!

Богданов Г.А., Кулишов М.В. История гипсовой промышленности Краматорска (Слобожанщина. Погляд у минуле, 2020)

Выходы гипса у с. Ивановка на правом берегу р. Бычок, Краматорск. Фото Александр Taller.

Богданов Г.А., Кулишов М.В. История гипсовой промышленности Краматорска // Слобожанщина. Погляд у минуле – 2020: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2020. – С.8-21.

Фабрично-заводская промышленность России. Перечень фабрик и заводов (1897)

Фабрично-заводская промышленность России. Перечень фабрик и заводов. — СПб.: тип. Е.А. Ефрона, 1897. – 63, VI, 1049 с.

Данное справочное издание включает в себя следующие сведения: наименование владельца, местонахождение заведения, год его основания, перечисление производств, которыми оно занято, число дней работы в нем, данные о двигателях и паровых котлах, сведения о расходе топлива, численность рабочих и размер выработки или заработка заведения. 

Скачать PDF