Гавриленко Ю.Н., Ермаков В.Н., Кренида Ю.Ф., Улицкий О.А., Дрибан В.А. Техногенные последствия закрытия угольных шахт Украины (2004)

Гавриленко Ю. Н., Ермаков В. Н., Кренида Ю. Ф., Улицкий О. А., Дрибан В. А. Техногенные последствия закрытия угольных шахт Украины: монография / под ред. Ю.Н. Гавриленко, В.Н. Ермакова. Донецк: Норд-Пресс, 2004. 631 с.

У монографії узагальнено результати досліджень, пов'язаних із розв'язанням технічних проблем під час ліквідації вугільних шахт, забезпеченням охорони довкілля, безпеки сусідніх діючих шахт, нормального функціонування шахтарських міст і селищ після закриття шахт. Розглядаються питання порушення земної поверхні над закритими шахтами, екогідробезпеки, захисту територій від виділення шахтних газів. Окрему увагу приділено проблемі ліквідації стовбурів шахт і впливу породних відвалів вугільних шахт на довкілля. Детально розглянуто стан як окремих будівель і споруд, так і цілих міст і селищ у районах ліквідації шахт. Прикінцеву частину монографії присвячено моніторингу територій шахт, що закриваються. Усі розглянуті в монографії питання аргументуються великим обсягом фактичних даних. Монографію розраховано на наукових та інженерно-технічних працівників, вона може бути корисною широкому колу наукової громадськості, аспірантам і студентам, які опікуються питаннями ліквідації неперспективних вугільних підприємств та охорони довкілля.

У Донецькому басейні, де розробка вугілля ведеться понад двісті років, верхні горизонти давно відпрацьовані. Тому в багатьох випадках плани гірничих робіт на них відсутні, а сучасний стан гірничих виробок і підробленого масиву тим більше невідомий. Про масштаби цієї проблеми свідчать такі дані. У 1917 р. у Донбасі працювало 1604 шахти. Розробка вугілля здійснювалася переважно дрібними вертикальними та похилими шахтами, причому 569 (68%) шахт мали глибину до 53 м, у діапазоні глибин від 53 до 106 м працювало 430 шахт (27%), глибина решти (5%) перевищувала 106 м. На початок 40-х років ХХ ст. у Донбасі налічувалося понад 200 дрібних похилих шахт. У період відновлення затоплених під час війни шахт для швидкого отримання вугілля в басейні було закладено понад 600 дрібних похилих шахт із гірничими роботами на малих глибинах. Таким чином, практично вся поверхня басейну в різні періоди опинилася підробленою на малих глибинах (20–100 м). Крім того, у Донбасі є значна кількість непогашених або незадовільно погашених стволів, старих вертикальних і похилих шахт, шурфів, вентиляційних збійок тощо.

Нині масове закриття вугільних шахт спричиняє підйом підземних вод і, відповідно, зволоження порід навколо старих виробок, що може стати причиною активізації зсувних процесів над ними. Основною передумовою активізації геомеханічних процесів є збережені порожнини та розшарування в підземному просторі. Наслідки цих процесів можуть проявлятися у двох формах: пошкодження земної поверхні з утворенням воронок обвалення («провали») та відстрочені зсуви та деформації земної поверхні без утворення воронок («зсуви та деформації»).

Завантажити PDF

Скороходов В.Г. Озеленение городов Донбасса (1952)

Скороходов В.Г. Озеленение городов Донбасса / Проф. В. Скороход, проф. Н. Макаров. Сталино, 1952. 120 с.

«Только в нашу сталинскую эпоху стало возможным плановое озеленение городов и других населенных пунктов, превращение их в города-парки, шахты-сады и утопающие в зелени колхозы.

В условиях Донбасса озеленение встречается с местными трудностями. И тем не менее начатое 30 лет тому назад зеленое строительство Донбасса продолжает успешно развиваться.

Задача настоящей книжки заключается в том, чтобы помочь озеленителям небольших городов, рабочих поселков и колхозов Донбасса в их благородной и полезной работе. Авторы стремились дать и теоретическое понимание вопросов и практические указания, как начать и развивать зеленое строительство в условиях Донбасса. Книга может быть полезной агрономам, учителям и любителям садов и цветов.

Донбасс — один из мощных промышленных центров нашего Союза, родина стахановского движения. Он богат угольными шахтами с первоклассной отечественной техникой, соляными разработками, ртутными рудниками, известковыми выработками, песчаниковыми карьерами, многочисленными химическими, машиностроительными и другими заводами, фабриками и всевозможными предприятиями. Густая сеть железных дорог пересекает наш край во всех направлениях.

В Донбассе много крупных и малых населенных пунктов: городов, районных центров, рудничных, шахтных, заводских поселков и колхозных сел. Многие из них возникли еще в дореволюционное время. О благоустройстве и озеленении этих городов, и тем более рабочих поселков, никто не заботился. Чаще всего заводы и шахтные поселки строились в безлесной степи, ибо лесов в Донбассе очень мало; они занимают небольшую площадь — всего лишь 225 тысяч гектаров, из которых 112 тысяч находятся в промышленной части Донбасса. Это составляет 3 процента площади для Сталинской области, 5 процентов для Ворошиловградской области и 2,5 процента для той части Донбасса, которая по административному делению относится к Ростовской области.

Немногие островки древесной и кустарниковой растительности в Донбассе представлены, главным образом, байрачными и пойменными, реже водораздельными лесами. Они не примыкают к шахтам, заводским поселкам и городам, а находятся вдалеке от них. Лишь города Лисичанск и Переездная расположены у пойменного леса реки Северский Донец, да город Ровеньки находится у векового, почти водораздельного леса, состоящего из дуба, ясеня, дикой груши, клена остролистного, клена татарского и кустарников. Город Ворошиловск также примыкает к лесу байрачного типа, превращенному после планировки в парк культуры.

Есть все основания предполагать, что в Донбассе когда-то была пышная растительность. В третичных отложениях Донбасса близ Матвеева Кургана (бывший Таганрогский округ) Криштофовичем найдены вымершие виды каштана, граба, бука, болотного кипариса и других растений».

Завантажити PDF

Рева М.Л., Бакланов В.И. Динамика естественного зарастания терриконов Донбасса (Растения и промышленная среда №3, 1974)

Рева М. Л., Бакланов В. И. Динамика естественного зарастания терриконов Донбасса. Растения и промышленная среда: сб. научн. тр. Свердловск: Изд-во УрГУ, 1974. № 3. С. 109-115.

«Терриконы — конические отвалы горных пород, образующиеся при добыче каменного угля шахтным способом, — являются неотъемлемым элементом индустриального ландшафта Донбасса. Размещаются терриконы преимущественно в пределах населённых пунктов, занимая вместе с защитными зонами около 17 % нарушенных промышленностью земель в пределах Украинской ССР (Сухаревский и др., 1970). Благоустройство и улучшение санитарно-гигиенического состояния городских территорий Донбасса невозможно без рекультивации и последующего озеленения площадей терриконов».

Скачать PDF

Рева М.Л., Бакланов В.І. Утворення рослинного покриву на териконах Донбасу (Український ботанічний журнал, Том 29, № 6, 1972)

Рева М. Л., Бакланов В. І. Утворення рослинного покриву на териконах Донбасу. Український ботанічний журнал. 1972. Том 29. № 6. С. 717-721.

«Терикони — характерний елемент індустріального ландшафту Донецького басейну. Щороку шахти Донбасу виносять на поверхню й висипають у терикони понад 120 млн м³ порід, які супроводжують вугільні пласти. У териконах на повітрі порода інтенсивно окислюється й горить. При цьому з’являються сірчистий і чадний гази, сірководень, окисли азоту тощо, спричиняючи утворення в повітрі сизої імли в суху й відомого «смогу» — у вологу холодну погоду. Дощові та талі води змивають із териконів дрібні частки породи, які забруднюють навколишню місцевість, міську каналізацію, ґрунти, річки та водойми. Нейтралізація шкідливого впливу териконів на довкілля є необхідною умовою благоустрою та оздоровлення територій міст Донбасу. Одним із найбільш ефективних і наразі економічно реальних заходів є рекультивація площ териконів із використанням методів фітомеліорації.

Перші роботи з вивчення рослинності териконів Донецького басейну проведені у 1948—1950 рр. О. І. Зражевським (1951, 1953), М. С. Шалитом і В. М. Костомаровим (1950). Починаючи з 1966 р., у Донецькому ботанічному саду АН УРСР вивчаються екологічні умови на териконах, ставляться досліди з вирощування різних видів диких та культурних рослин на териконах, розробляються питання озеленення териконів (Бакланов, 1967, 1968, 1969, 1970; Рева і Бакланов, 1968, 1969, 1970). У результаті цих досліджень зроблено загальний висновок: незважаючи на те, що терикони в цілому являють собою фітотоксичні утвори, їх можна й необхідно озеленити, хоч це й досить складна справа».

Завантажити PDF

Горы–терриконы («Зеленое богатство Донбасса», 1976)

Гигантские терриконы шахты «Кочегарка» в Горловке до рекультивации. Фото Александр Рудь, 1969 г.

Зубова Л.Г. Торий в природе и сернокислых ландшафтах (научные факты и гипотезы) (2017)

Зубова Л.Г. Торий в природе и сернокислых ландшафтах (научные факты и гипотезы): монография / Л. Г. Зубова — Луганск: Изд-во «Ноулидж», 2017. – 72 с.

В монографии рассматриваются химические свойства элемента тория, его концентрация совместно с редкоземельными элементами на геохимических барьерах, радиоактивность, особенности присутствия в сернокислых вулканических и антропогенных терриконовых ландшафтах. Представлены научные факты и высказаны гипотезы относительно ядерных реакций тория при взаимодействии с грозовыми явлениями. Продемонстрирована предполагаемая взаимосвязь тория и нейтронов плазменных тел гроз.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с геологией и геохимией, экологией, преподавателей, аспирантов и студентов.

Скачать PDF

Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Зубов А.А. и др. Терриконы (2015)

Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Зубов А.А. и др. Терриконы: монография / Л. Г. Зубова, А.Р. Зубов, А.А. Зубов, А.В. Харламова, С.Г. Воробьев, Ю.И. Макаришина, В.В. Буняченко. — Луганск: Изд-во «Ноулидж», 2015. – 712 с.

В монографии рассматриваются процессы, происходящие внутри и на поверхности терриконов и дестабилизирующие окружающую среду. Показана экологическая опасность терриконовых ландшафтов. Предложена классификация отвалов по их опасности. Продемонстрированы мероприятия по защите ландшафтов от вредного влияния терриконов с последующим полезным использованием поверхности отвалов и отвальной породы.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.

У монографії розглядаються процеси, що відбуваються усередині і на поверхні териконів та дестабілізують навколишнє середовище. Показана екологічна небезпека териконових ландшафтів. Запропонована класифікація відвалів за їх небезпекою. Продемонстровані заходи щодо захисту ландшафтів від шкідливого впливу териконів з подальшим корисним використанням поверхні відвалів та відвальної породи.

Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких пов'язана з екологією вугледобувної промисловості, викладачів, аспірантів і студентів.

Скачать PDF

Зубова Л.Г. и др. Получение металлов из терриконов угольных шахт Донбасса (2012)

Зубова Л.Г. и др. Получение металлов из терриконов угольных шахт Донбасса: монография./ Л. Г. Зубова, А.Р. Зубов, К.И. Верех-Белоусова, Н.В. Олейник — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2012. – 144 с.

В монографии рассматривается современное состояние утилизации отвальной породы угольных шахт. Показано усовершенствование кислотного выщелачивания и новое биохимическое выщелачивание Al из терриконов. Продемонстрирована возможность получения Ga, Ge, Bi, Fe, U методами флотации и биохимического выщелачивания из отвальной породы угольных шахт Донбасса.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.

У монографії розглядається сучасний стан утилізації відвальної породи вугільних шахт. Показано удосконалення кислотного вилуговування та біохімічне вилуговування Al з териконів. Продемонстрована можливість отримання Ga, Ge, Bi, Fe, U методами флотації і біохімічного вилуговування з відвальної породи вугільних шахт Донбасу.

Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких пов’язана з екологією вуглевидобувної промисловості, викладачів, аспірантів та студентів.

Скачать PDF

Зубов А.Р. и др. Повышение экологической безопасности породных отвалов угольных (2012)

Зубов А.Р. Повышение экологической безопасности породных отвалов угольных шахт: монография./ А.Р. Зубов, Л. Г. Зубова, С.Г. Воробьев, А.А. Зубов, А.В. Харламова. — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2012. – 176 с.

В монографии сделан анализ формирования экологической опасности породных отвалов угольных шахт - терриконов. Раскрыты закономерности выноса загрязняющих веществ с их поверхности в результате водной и ветровой эрозии. Описаны разработанные авторами методы дистанционного определения эродированности поверхности отвалов и изучения дефляционной устойчивости отвальной породы в лабораторных условиях. Методом математического моделирования установлены количественные показатели отложения продуктов дефляции на территории размещения отвалов. Рассмотрены пространственные закономерности изменения удельной гамма-активности почв на этой территории и содержания в них тяжелых металлов. Изучена возможность снижения экологической опасности отвалов путем создания на их поверхности «Киотских лесов» и вовлечения отвалов в Национальную экологическую сеть.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.

У монографії зроблено аналіз формування екологічної небезпеки порідних відвалів вугільних шахт - териконів. Розкрито закономірності винесення забруднюючих речовин з їх поверхні в результаті водної та вітрової ерозії. Описано розроблені авторами методи дистанційного визначення еродованості поверхні відвалів і вивчення дефляційної стійкості відвальної породи в лабораторних умовах. Методом математичного моделювання встановлено кількісні показники відкладення продуктів дефляції на території розміщення відвалів. Розглянуто просторові закономірності зміни питомою гамма-активності грунтів на цій території і вмісту в них важких металів. Вивчена можливість зниження екологічної небезпеки відвалів шляхом створення на їх поверхні «Кіотських лісів» і залучення відвалів у Національну екологічну мережу.

Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких пов'язана з екологією вуглевидобувної промисловості, викладачів, аспірантів і студентів.

Скачать PDF

Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Воробьев С.Г. и др. Оптимизация терриконовых ландшафтов (2010)

Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Воробьев С.Г. и др. Оптимизация терриконовых ландшафтов — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2010. – 208 с.

В монографии рассмотрены вопросы оптимизации терриконовых ландшафтов. Даны анализ вредного воздействия отвалов угольных шахт на окружающую среду и классификация отвалов угольных шахт по уровню экологической опасности. Рассмотрены последствия геохимической трансформации естественных кальциевых ландшафтов Донбасса в терриконовые сернокислые. Особое внимание уделено оптимизации поверхности отвалов путем рекультивации.

Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.

У монографії розглянуто питання оптимізації териконових ландшафтів. Подано аналіз шкідливого впливу відвалів вугільних шахт на навколишнє середовище та класифікація відвалів вугільних шахт за рівнем екологічної небезпеки. Розглянуто наслідки геохімічної трансформації природних кальцієвих ландшафтів Донбасу в териконові сірчанокислі. Особливу увагу приділено оптимізації поверхні відвалів шляхом рекультивації.

Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких зв’язана з екологією вуглевидобувної промисловості, викладачів, аспірантів та студентів.

Скачать PDF

Зубова Л.Г., Зубов А.Р. Экологические и геохимические особенности антропогенных ландшафтов Донбасса (2008)

Зубова Л.Г., Зубов А.Р. Экологические и геохимические особенности антропогенных ландшафтов Донбасса: Навчальний посібник. — Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008. – 128 с.

В посібнику розглянуто екологічні та геохімічні особливості лісних, рекреаційних, селітебних ландшафтів. В роботі широко представлена екологія гірничопромислових ландшафтів регіону. Достатньо цілісним є розділ, де розглянуто сільскогосподарські ландшафти Донбасу. Особлива увага приділяється мікрокліматичним, едафічним, гідрологічним, орографічним особливостям.

Посібник розрахований на студентів спеціальності „Гідрологія та гідрохімія”, а також може бути використаний студентами екологічних напрямків та спеціалістами, сфера діяльності яких пов’язана з ландшафтними дослідженнями.

Скачать PDF

Зубова Л.Г., Зубов О.Р. Гідроекологічні проблеми Донбасу (2008)

Зубова Л.Г., Зубов О.Р. Гідроекологічні проблеми Донбасу: Навчальний посібник — Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008. – 100 с.

Посібник „Гідроекологічні проблеми Донбасу” написаний відповідно до програми однойменного курсу, який вивчається студентами напряму „Гідрометеорологія” в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля і розкриває його найважливіші теми: екологічні проблеми питної води, екстремальні природні та техногенні явища, екологічний стан Азовського моря, поверхневих природних та штучних водоймищ, проблема забруднення довкілля токсичними речовинами з териконів тощо. При розгляді конкретних тем дається ряд загальних зауважень. Головна увага спрямовується на вузлові моменти проблеми. В окремих випадках дається розгорнуте пояснення або посилання на відповідні літературні джерела. По тексту як приклади використовуються проведені авторами спільно зі студентами та аспірантами дослідження. Головна увага приділяється найновішим досягненням, наприклад, в галузі ерозіознавства тощо. Для усіх тем даються запитання для самоконтролю та підготовки до заліку.

Посібник розрахований на студентів спеціальності „Гідрологія та гідрохімія”, а також може бути використаний студентами екологічних напрямків та спеціалістами, сфера діяльності яких пов’язана з водними ресурсами, їхнім використанням й охороною.

Скачать PDF

Зубова Л.Г. Терриконы, их утилизация и рекультивация (2008)

Зубова Л.Г. Терриконы, их утилизация и рекультивация — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2008. – 80 с.

В монографии „Терриконы, их утилизация и рекультивация” приведена краткая характеристика экологической опасности отвалов угольных шахт, рассмотрена утилизация отвальной породы как один из способов нейтрализации вредного влияния терриконов на окружающую среду.

Главное внимание уделяется использованию териконовой породы в качестве сырья для металлургии. В монографии широко представлены исследования по получению алюминия, висмута, железа, галлия, германия из отвальной породы. Особое внимание уделяется таким узловым моментам проблемы, как использование породы в качестве удобрений и в пелоидотерапии. Подробно раскрыто использование свойств сульфидов для утилизации отвалов угольных шахт. Рассмотрены мероприятия по улучшению лесной рекультивации терриконов Донбасса

Монография рассчитана на специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией горнодобывающей промышленности.

Скачать PDF

Смирный М.Ф., Зубова Л.Г., Зубов А.Р. Экологическая безопасность терриконовых ландшафтов Донбасса (2006)

Смирный М.Ф., Зубова Л.Г., Зубов А.Р. Экологическая безопасность терриконовых ландшафтов Донбасса — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2006. – 232 с.

В монографии рассмотрены вопросы восстановления терриконовых ландшафтов Донбасса на основе установления закономерностей физико-геологических и геохимических процессов, происходящих в отвальных породах. Дан анализ трансформации природных кальциевых ландшафтов региона в терриконовые сернокислые под влиянием шахтных отвалов. Обоснована возможность использования отвальной породы в качестве сырья для металлургии. Предложены способы получения галлия, германия и алюминия из отвальной породы. Особое внимание уделено поэтапной утилизации терриконов по их геохимической активности. Исследована лесная рекультивация как средство снижения вредного действия отвалов на окружающую среду и консервации полезных элементов отвальной породы для использования в будущем.

Для научных работников, преподавателей, аспирантов и студентов.

Исторически сложилось так, что объекты угольной промышленности являются градообразующими, вокруг них создавалась и формировалась насыщенная техногенная структура.  В настоящее время практически весь Донецкий регион превратился в перенасыщенную антропо-техногенную зону, в которой любое проявление природной или техногенной опасности может стать катастрофой.  Именно поэтому защита и восстановление окружающей среды в регионе, обеспечение экологической безопасности являются чрезвычайно актуальными.

На территории Донбасса уже более 200 лет производится подземная добыча угля.  Шахтные комплексы изменяют до неузнаваемости естественные ландшафты.  На месте природных, пусть и не очень богатых растительностью, степных ландшафтов образуются техногенные, изобилующие прудами-отстойниками, производственными зданиями, террикониками.  Последних на территории региона более 1500.  Почвы, запечатанные под отвалы и не выполняющие свои экологические функции, на территории Донбасса составляют 11 тысяч гектаров.  На прилегающих к отвалам территориях растительность ослаблена, то есть биологическая продуктивность здесь ниже нормы.  Это происходит потому, что отвальная порода, повсеместно содержащая сульфиды, окисляется. Окисление сопровождается образованием серной кислоты и ее соединений, горением отвалов, миграцией воздушным путем вредных газов и пыли, водным – радионуклидов и тяжелых металлов.  Токсичные вещества, мигрирующие с террикоников, воздействуют не только на растительность прилегающих территорий, но и на другие компоненты степных ландшафтов, изменяя их естественные геохимические особенности. Однако эти изменения недостаточно изучены.

Скачать PDF

Логгинов Б.И. Гидропоника на терриконах Донбасса (Наука и жизнь 1981 № 6)

Логгинов Б.И. Гидропоника на терриконах Донбасса // Наука и жизнь – 1981. – № 6. – С. 20-21.

Максимов В. Виноград на терриконах (Юный натуралист 1977 №10)

Максимов В. Виноград на терриконах / Вик. Максимов. // Юный натуралист. – 1977. – №10. – С. 34–35.

Старая, но очень любопытная статья из советского журнала «Юный натуралист» за 1977 г., посвященная проблемам рекультивации породных отвалов в Донбассе.

Шахта "Кочегарка". Часть 3. Шахтный терриконик

Террикон закрытой шахты "Кочегарка". Фото известного горловского фотохудожника Владимира Лапшина