Зарицкий П.В. Раннедиагенетические трещины в угленосных отложениях среднего карбона Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №1, 1963)

Зарицкий П. В. Раннедиагенетические трещины в угленосных отложениях среднего карбона Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1963. №1. С. 139-142.

Керн великого діаметра (понад 3 м), який піднімається під час проходження шахтних стовбурів бурінням за допомогою установки УКБ — 3,6 м, є чудовим об'єктом для літологічних спостережень. У ньому вдало поєднуються свіжість матеріалу з великою площею огляду та можливістю проводити спостереження у трьох вимірах. Усе це наявне, але лише окремо, у природних відслоненнях і керні звичайного діаметра.

Під час вивчення керна великого діаметра можна отримати унікальні фотографії та замальовки структурно-текстурних особливостей порід, характеру переходів і контактів шарів, розподілу та умов залягання органічних решток, конкрецій та інших включень тощо. У зв'язку з цим автор прагне привернути увагу дослідників до унікальних «відслонень», отриманих із значної глибини.

Під час опису такого керна, отриманого при проходженні шахтного стовбура на полі шахти 4-21 (Петровський район, поблизу м. Донецька), нашу увагу привернули своєрідні за умовами залягання карбонатні конкреції.

Завантажити PDF

Гонимов И.А. Старая Юзовка: Сталинский металлургический завод: 1869-1905 (1937)

Гонимов И. А. Старая Юзовка: 1869-1905: Сталинский металлургический завод. Москва; Киев: ОГИЗ, 1937. 256 с., 22 л. ил. (История фабрик и заводов).

Книга зі відомої серії «Історія фабрик і заводів» присвячена Сталінському металургійному заводу (колишньому Юзівському заводу Новоросійського акціонерного товариства). Видання розповідає про становлення підприємства, розвиток Юзівки та життя робітників наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Основою для книги стали спогади старих робітників — учасників революційного руху, а також архівні джерела. Матеріали були зібрані та літературно опрацьовані І. О. Гонімовим.

Завантажити PDF

Пирогов И.Т. Шахта 5-бис Трудовская (1971)

Пирогов И. Т. Шахта 5-бис Трудовская. Очерк. Донецк: Донбас, 1971. 102 с., ил. (История фабрик и заводов).

Книга з відомої серії «Історія фабрик та заводів» присвячена донецькій шахті № 5-біс «Трудівська». Шахта отримала свою назву від Трудівського рудника, заснованого у 1905 році та належного Вірі Пестерєвій — доньці Петра Карпова, засновника Вознесенського рудника. Будівництво нової шахти № 5-біс «Трудівська» розпочалося восени 1931 року. В експлуатацію її введено 15 лютого 1941 року. На той час це було найбільше вугледобувне підприємство Донбасу.

Завантажити PDF

Гавриленко Ю.Н., Ермаков В.Н., Кренида Ю.Ф., Улицкий О.А., Дрибан В.А. Техногенные последствия закрытия угольных шахт Украины (2004)

Гавриленко Ю. Н., Ермаков В. Н., Кренида Ю. Ф., Улицкий О. А., Дрибан В. А. Техногенные последствия закрытия угольных шахт Украины: монография / под ред. Ю.Н. Гавриленко, В.Н. Ермакова. Донецк: Норд-Пресс, 2004. 631 с.

У монографії узагальнено результати досліджень, пов'язаних із розв'язанням технічних проблем під час ліквідації вугільних шахт, забезпеченням охорони довкілля, безпеки сусідніх діючих шахт, нормального функціонування шахтарських міст і селищ після закриття шахт. Розглядаються питання порушення земної поверхні над закритими шахтами, екогідробезпеки, захисту територій від виділення шахтних газів. Окрему увагу приділено проблемі ліквідації стовбурів шахт і впливу породних відвалів вугільних шахт на довкілля. Детально розглянуто стан як окремих будівель і споруд, так і цілих міст і селищ у районах ліквідації шахт. Прикінцеву частину монографії присвячено моніторингу територій шахт, що закриваються. Усі розглянуті в монографії питання аргументуються великим обсягом фактичних даних. Монографію розраховано на наукових та інженерно-технічних працівників, вона може бути корисною широкому колу наукової громадськості, аспірантам і студентам, які опікуються питаннями ліквідації неперспективних вугільних підприємств та охорони довкілля.

У Донецькому басейні, де розробка вугілля ведеться понад двісті років, верхні горизонти давно відпрацьовані. Тому в багатьох випадках плани гірничих робіт на них відсутні, а сучасний стан гірничих виробок і підробленого масиву тим більше невідомий. Про масштаби цієї проблеми свідчать такі дані. У 1917 р. у Донбасі працювало 1604 шахти. Розробка вугілля здійснювалася переважно дрібними вертикальними та похилими шахтами, причому 569 (68%) шахт мали глибину до 53 м, у діапазоні глибин від 53 до 106 м працювало 430 шахт (27%), глибина решти (5%) перевищувала 106 м. На початок 40-х років ХХ ст. у Донбасі налічувалося понад 200 дрібних похилих шахт. У період відновлення затоплених під час війни шахт для швидкого отримання вугілля в басейні було закладено понад 600 дрібних похилих шахт із гірничими роботами на малих глибинах. Таким чином, практично вся поверхня басейну в різні періоди опинилася підробленою на малих глибинах (20–100 м). Крім того, у Донбасі є значна кількість непогашених або незадовільно погашених стволів, старих вертикальних і похилих шахт, шурфів, вентиляційних збійок тощо.

Нині масове закриття вугільних шахт спричиняє підйом підземних вод і, відповідно, зволоження порід навколо старих виробок, що може стати причиною активізації зсувних процесів над ними. Основною передумовою активізації геомеханічних процесів є збережені порожнини та розшарування в підземному просторі. Наслідки цих процесів можуть проявлятися у двох формах: пошкодження земної поверхні з утворенням воронок обвалення («провали») та відстрочені зсуви та деформації земної поверхні без утворення воронок («зсуви та деформації»).

Завантажити PDF

Естественные типы динасового сырья. Часть 1-я: I. Общая характеристика и оценка динасового кремнеземного сырья; II. Третичные кварциты юго-западной части Донбасса (1938)

Естественные типы динасового сырья. Часть 1-я: I. Общая характеристика и оценка динасового кремнеземного сырья; II. Третичные кварциты юго-западной части Донбасса / М. Н. Клюшников, М. И. Ожегова, С.В. Потапенко с уч. др.; НКТП Геологич. упр. УССР. Харьков: ГОНТИ НКТП Украины, 1938. 284 с.

Устав Государственного треста каменноугольной промышленности Сталинского района Донецкого бассейна «Сталинуголь» (1929)

Устав Государственного треста каменноугольной промышленности Сталинского района Донецкого бассейна «Сталинуголь». Утвержден ВСНХ СССР 26 декабря 1929 г. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР за 1930 г. № 6. Отдел второй. С. 90-94.

«Для експлуатації кам’яновугільних родовищ Донбасу створюється, на підставі постанови Ради Праці та Оборони від 24 грудня 1929 року і Положення про державні промислові трести від 29 червня 1927 р. (Зіб. Зак. Союзу РСР 1927 р., № 39, ст. 392), Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», що підпорядковується Вищій Раді Народного Господарства Союзу РСР.

«Сталінвугілля» створюється внаслідок поділу Донецького державного кам’яновугільного тресту з виробництва та збуту кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля» на п’ять промислових підприємств: Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит».

З моменту реєстрації в установленому порядку Державного тресту кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», а також згаданих вище трестів, припиняє свою діяльність Донецький державний кам’яновугільний трест з виробництва та збуту кам’яного вугілля й антрациту «Донвугілля», а статут останнього, затверджений президією ВРНГ Союзу РСР 12 квітня 1928 року і опублікований у Зіб. Зак. Союзу РСР 1928 р., від. II, № 40, ст. 157, втрачає чинність.

Місце розташування управління тресту — м. Сталіне, УСРР».

Завантажити PDF

Общий план завода Новороссийского общества (1889)

Общий план завода Новороссийского общества каменноугольного, железоделательного и рельсового производства, 1889 г.  Загальний план заводу Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізоробного та рейкового виробництва, 1889 р. Масштаб: 200 футів в дюймі (1:2400).

Прохоровський рудник. Анонімне товариство Прохоровських кам'яновугільних копалень (Societe Anonyme des Charbonnages Prokhorow)

Старый поселок Прохоровского рудника. Старе селище Прохоровського рудника. Поштова листівка видавництва М.Л. Іцковича. Юзівка, початок XX ст.

Материалы к Всесоюзной конференции по технике безопасности в угольной промышленности (новые правила по вентиляции шахт, электрооборудования шахт и санитарии) (1932)

Материалы к Всесоюзной конференции по технике безопасности в угольной промышленности гор. Сталин 5-10 марта 1932 г. : (Новые правила по вентиляции шахт электрооборудования шахт и санитарии) / Нар. ком. труд. СССР. Упр. оздоровления условий труда. Глав. горно-техн. инспекция. Москва : Наркомтруд СССР, 1932. 58 с.

ЗМІСТ:

Правила вентиляции шахт.
  I. Общие правила вентиляции, обязательные для всех шахт.
  II. Дополнительные правила вентиляции для шахт, в которых выделяется гремучий газ.
Правила безопасности для электротехнических установок на рудниках.
Правила изготовления взрывобезопасных электрических машин, трансформаторов и аппаратов для применения в рудниках, опасных по газу или пыли.
Об изменении правил безопасности при ведении горных работ.
Санитарные правила для горно-промышленных предприятий.
  А. Подача первой медицинской помощи при несчастных случаях или внезапных заболеваниях, происшедших во время работы.
  Б. Спецодежда, мыло и предохранительные приспособления.
  В. Воздух подземных выработок.
  Г. Борьба с пылью.
  Д. Водоснабжение.
  Е. Производственные умывальни.
  Ж. Ассенизация.
  З. Шахтные воды.
  И. Ламповые.
  К. Зарядка аккумуляторных электровозов
  Л. Обогревательные помещения.
  М. Помещения для приема пищи.
  Н. Камеры для ожидания под'ема.
  О. Заключительные положения.
Список медикаментов, перевязочных материалов и прочих принадлежностей для аптечек первой помощи на предприятиях горной промышленности.
Примерная схема мест забора проб рудничного воздуха для анализа и мест замера температуры, относительной влажности и скорости движения воздуха (для каменноугольных шахт).
Инструкция о порядке выдачи подземным горнорабочим фляг для питьевой воды и о порядке пользования этими флягами.

Завантажити PDF

Свято шахтарів. Остання шахта Донецька

Водовози. Зниклі професії Донбасу

Юзівка. Сплячий водовоз

Водовоз — професія, що існувала до появи системи центрального водопостачання. Якщо сільське населення користувалося колодязями, то у городян така можливість була не завжди. Водовози набирали воду в джерелі (річці, криниці, з водокачки тощо) і розносили або розвозили її по домівках. Професія була важкою і підходила лише для фізично витривалих чоловіків. 

На Риковських копальнях (Донецьк) в 1910 р. група шахтарів, які проживали в одній квартирі, будинку (десь до 10 осіб) платили водовозу 1-3 рублі на місяць.

Лампонос. Зниклі професії Донбасу

Лампоноси* шахти «Бутівка»

*Лампонос — зникла шахтна професія, робітник, що розносив по гірничих виробках на місце праці нові, заправлені лампи. Лампоносами працювали в основному діти та підлітки. «На шахту прийшов він шістнадцятирічним підлітком. Спочатку працював лампоносом, а останні 29 років — вибійником» (Роб. газ., 25.1 1963, 2). «А перша професія, як вступив на шахту, була лампонос. Обвішають тебе лампами з ніг до голови, і тягнеш ти їх по всіх вибоях. Поки дотягнеш, половина згасне. Чекає, чекає на лампу забійник, сидить у темряві, а тут лампонос прилазить — також усі лампи згасли. Ну, буває, що зі злості й пне хлопця. Після лампоноса «ветродуями» ставали» (Жур. "Октябрь", 1959).

Каталь. Зниклі професії Донбасу

Каталь. Сталінський металургійний завод, 1928-29 рр.

Каталь — робітник на доменній печі, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою. Серед багатьох металургійних професій того часу, одна із найскладнішою була професія каталя. Каталі працювали як на колошнику доменної печі так і на рудних дворах доменних цехів. Для того щоб виготовити пуд металу в доменній печі споживається багато вугілля, руди та вапняку. Подання всіх цих матеріалів до печі входило в обов'язки каталя. Це було однією з найпоширеніших професій на старих металургійних заводах.

"На роботу каталя брали лише сильних та витривалих. Не кожен може протягом зміни навантажити на "кози", перевезти і розвантажити близько 2000 пудів залізної руди... За 12 і більше годин роботи на заводі платили - 70-80 копійок - по копійці за "козу", а на кожну "козу" вантажили ні мало, ні багато 25-30 пудів руди. Двір був весь у вибоїнах, повороти вузькі, колії розбиті..." — із спогадів доменщика І.Г. Коробова о праці каталей на Макіївському металургійному заводі.

Праця каталів на колошнику використовувалася до винайдення механізованого нахиленого мосту. У СРСР каталі використовувалися на рудних дворах окремих заводів до кінця Другої світової війни.

Гайдук В.А. Юз і Юзівка. Юз и Юзовка (2000)

Гайдук В.А. (ред.) Юз і Юзівка. Юз и Юзовка — Донецк: Кардинал, 2000. – 339 с.

В книге рассматривается история жизни и деятельности Джона Юза, его последователей и их вклад в развитие промышленности, экономики, культуры и социальной инфраструктуры города Юзовки (Донецка). Книга содержит богатый фактический материал и фотодокументы, которые свидетельствуют о становлении и развитии Юзовки как индустриального центра Украины. Предназначена для широкого круга читателей. Кроме первой авторской части, книга содержит перевод книги английского исследователя Боуина "Джон Хьюз (Юзовка) 1814-1889", художественные произведения и фольклор, которые так или иначе связаны с личностью Д. Юза или Юзовки, воспоминания или историю деятельности выдающихся современников и потомков. Все материалы по возможности подтверждаются соответствующими документами. Авторы книги пытаются создать атмосферу тех времен, пользуясь большим количеством источников и освещая разные взгляды.

В сборе материалов на различных этапах работы над книгой авторам помогали сотрудники Государственного архива Донецкой области, Донецкого краеведческого музея, Донецкой областной универсальной научной библиотеки им. Н.К. Крупской.

Скачать PDF

Устройства для постановки шахтного подвижного состава на рельсы (Донецк, ДонГТУ, 1998)

Устройства для постановки шахтного подвижного состава на рельсы / Под общ. ред. Н.Н. Следя. — Донецк: ДонГТУ, 1998. – 116 с.

Изложены причины схода шахтного подвижного состава с рельсового пути, рассмотрены направления повышения устойчивости транспортных средств. Выполнен обзор в анализ передвижных, переносных и стационарных устройств для постановки транспортных средств в эксплуатационное положение. Описаны конструкции стационарных самоставов, разработанных в Донецком политехническом институте, изложен опыт их изготовления, монтажа и технического обслуживания. Даны расчеты процессов постановки вагонеток и скипов на рельсы стационарными самоставами.

Для инженерно-технических работников угольных шахт и студентов горных специальностей.

Скачать PDF
Специально для сайта предоставил Павел Белицкий.

Скочинский А.А., Подкопаев Н.И. Предварительный отчет по командировке летом 1903 г. в Донецкий бассейн для исследования выделения гремучего газа (Горный журнал 1904 № 12 декабрь)

По открытии заседания секретарь Комиссии при Горном Ученом Комитете, действительный статский советник профессор ​Коцовский​, перечислив вкратце мероприятия Комиссии до настоящего заседания по вопросу об устройстве в Донецком бассейне испытательной станции для исследования гремучего газа и вопросов, с ним связанных, указал, что последним из таковых мероприятий было командирование весною текущего года в ​Юзовский​ район Донецкого бассейна горных инженеров: делопроизводителя Комиссии ​Скочинского​ и ассистента Горного Института Императрицы Екатерины II коллежского секретаря ​Подкопаева​, которым поручено было детально исследовать выделения гремучего газа в рудниках, особенно обильных им, в целях окончательного выбора места для постройки вышеуказанной станции. Названные инженеры, с успехом выполнив возложенную на них работу, представили в Комиссию 25-го сего октября отчет о своих работах, который и предстоит рассмотреть в настоящем заседании прежде всего.

После этого делопроизводителем Комиссии ​Скочинским​ доложен был отчет о результатах произведенных им, совместно с горным инженером ​Подкопаевым​, работ по исследованию выделения газа в Парасковиевской шахте Анонимного Общества Прохоровских каменноугольных копей и в выработках шахты № 8 ​Чулковского​ рудника Рутченковского Горнопромышленного Общества.

Скачать PDF

Коцовский Н.Д. Взрыв рудничного газа, происшедший 6-го июня 1903 года, в 4 часа пополудни, в Прасковиевской шахте Анонимного Общества Рыковских копей (Горный журнал 1903 №9 сентябрь)

Коцовский Н.Д. Взрыв рудничного газа, происшедший 6-го июня 1903 года, в 4 часа пополудни, в Прасковиевской шахте Анонимного Общества Рыковских копей // Горный журнал. – 1903. – № 9. – С. 317–319.

Характер выделения рудничного газа при прохождении шахты ​Прасковия (Прим. – стоит отметить, что в названии статьи допущена ошибка, шахта относилась к Анонимному Обществу Прохоровских каменноугольных копей) ​настолько резко отличается от наблюдавшихся до последнего времени его выделений в копях Донецкого бассейна, что описание этого случая заслуживает внимания. Вот что по этому поводу говорится в протоколе, составленном по поводу несчастного случая, имевшего место 6 июня 1903 года на шахте ​Прасковия​, помощником окружного ​Таган​рогско​-​Макеевского​ горного округа, инженером Скробанским.

Александр Александрович Скочинский (1874-1960)

Лидин Г.Д. Александр Александрович Скочинский (1874-1960). — М.: Наука, 1969. – 232 с.

В книге изложены основные этапы жизни и деятельности академика Александра Александровича Скочинского (1874-1960) — крупного ученого в области горной науки, выдающегося инженера-производственника, педагога и общественного деятеля. Работы А.А. Скочинского сыграли важную роль в становлении отечественной горной науки, в развитии советской горной промышленности, в воспитании ряда крупных специалистов горного дела. В книге приводится аннотированная библиография работ А.А. Скочинского, перечень статей и заметок о нем и его трудах.

Во время учебы в Горном институте А.А. Скочинский проходил преддипломную практику на Корсунской копи (впоследствии шахта № 1—3 «Кочегарка» в Горловке) в Донбассе, на одной из старых шахт, здесь он близко познакомился с жизнью и условиями труда горнорабочих. В своем отчете, всесторонне освещающем горные работы на этой шахте, А.А. Скочинский отметил недостатки и высказал свои суждения. Из отчета видно, что его интересуют вопросы безопасности ведения горных работ, проветривания выработок, борьбы с рудничными газами.

Впоследствии основные труды А.А. Скочинского быдут посвящены проблемам рудничной аэрологии и связаны с вопросами безопасности и создания условий производственного комфорта при подземной разработке полезных ископаемых. Скочинским создана теория движения воздуха в горных выработках, теория противопылевых аэродинамических режимов, разработаны методы исследования пористости и других свойств угольных месторождений, определена метанность углей. Ученый выдвинул проблемы управления газовыделением в шахтах, проветривания карьеров, рудничной термодинамики. Кроме того, он активно участвовал в организации горноспасательной службы, в проектировании угольных шахт Донбасса, в работах по борьбе с силикозом. А.А. Скочинский консультировал ведение горных работ на предприятиях Донбасса, Урала, Кузбасса, Казахстана, а так же при строительстве Московского метрополитена. В 1950 и 1951 гг. удостоен Государственной премии СССР. Награжден пятью орденами Ленина, двумя орденами Трудового Красного Знамени. В 1954 г. удостоен звания Героя Социалистического Труда.

В 1975 году с пуском в эксплуатацию новой крупной шахты с рабочим названием «Петровская-Глубокая» (г. Донецк) было принято решение о переименовании ее в честь академика А.А. Скочинского.

Скачать PDF

Шахтеры – гвардия труда. Очерки, статьи, стихи о людях горняцкой профессии (1972)

Кобец Г.Ф. (сост.) Шахтеры – гвардия труда. (Сборник). Очерки, статьи, стихи о людях горняцкой профессии. — Донецк: «Донбас», 1972. – 136 с. с ил.; 12 л. фотоил.

«Гвардией труда гордо и уважительно называют в народе шахтеров. Эта книга — о трудовых делах, о богатом духовном мире современного шахтера, о его разносторонних запросах и увлечениях. Читатель познакомится с выступлениями прославленных мастеров угля Алексея Стаханова и Александра Степаненко, прочтет очерки, репортажи, стихи об Иване Стрельченко, Анатолии Степанове, Иване Давыдове и других».

Скачать PDF

Куліков В.О. Вугільна промисловість та металургія Донецько-Придніпровського економічного району Російської імперії впродовж 1870–1915 рр. (Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст., Вип. 28, 2018)

Розміщення металургійної та вугільної промисловості Донецько-Придніпровського економічного району

Куліков В.О. Вугільна промисловість та металургія Донецько-Придніпровського економічного району Російської імперії впродовж 1870–1915 рр. // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2018. – Вип. 28. – С. 63-89.

Стаття представляє результати комплексного аналізу розвитку вугільної промисловості та металургії Донецько-Придніпровського економічного району Російської імперії у період 1870–1915 рр. Вивчено динаміку виробничих показників і розміщення важкої промисловості в районі, а також визначено його частку в імперському та глобальному промисловому виробництвах. Зроблено висновок, що протягом 1870–1915-х рр. виробництво вугілля, залізної руди та металу в районі зростало експоненційно, але нерівномірно. У цей період металургійна та вугільна промисловість пережили декілька піднесень і спадів, пов’язаних із трансформацією державної економічної політики, робітничим рухом та глобальними економічними циклами. Металургія та вугільна промисловість Донецько-Придніпровського району були висококонцентрованими навіть на тлі загального високого рівня концентрації російської промисловості. Концентрація важкої промисловості району відбувалась за вертикальним принципом: майже всі великі металургійні підприємства розвивались як підприємства із повним циклом виробництва від видобутку сировини, до оброблення металу. Частка району в загальноімперському виробництві вугілля та металу істотно збільшилася протягом останньої чверті XIX ст., унаслідок чого район перетворився на головну паливно-металургійну базу Російської імперії.

Скачать PDF
Источник: Інститут історії України НАН України