Кореневский С.М, Бобров В.П., Галицкий И.В, Хрущов Д.П. Калиеносность галогенных отложений Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (Литология и полезные ископаемые №3, 1964)

Кореневский С. М, Бобров В. П., Галицкий И. В, Хрущов Д. П. Калиеносность галогенных отложений Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса. Литология и полезные ископаемые. 1964. №3. С. 20-42.

Праця присвячена вивченню калійних і калійно-магнієвих солей, виявлених у верхній частині нижньопермських галогенних відкладів Західного Донбасу та Дніпровсько-Донецької западини. Автор зазначає, що ці горизонти мають значне поширення, а поряд із уже відомими площами окреслюються нові перспективні ділянки для пошуків калійних солей. У роботі розглянуто історію дослідження галогенних відкладів у північно-західній частині Донбасу, де вони відомі понад століття, а промисловий видобуток кам'яної солі ведеться понад вісімдесят років. Також висвітлено етапи відкриття галогенних відкладів у Дніпровсько-Донецькій западині, де спочатку були встановлені лише девонські соленосні товщі, а в останнє десятиліття виділено й нижньопермську галогенну формацію. 

Особливу увагу приділено аналізу літологічного складу девонських і нижньопермських галогенних формацій, які тривалий час вважалися одноманітними та складеними переважно кам'яною сіллю. Видання становить інтерес для геологів, гірничих інженерів і дослідників, які займаються вивченням соленосних формацій, мінерально-сировинної бази та геологічної будови Донбасу й Дніпровсько-Донецької западини.

Завантажити PDF

Пирко В.А. Добыча соли в XVII—XVIII вв. как импульс к возникновению промышленности Донбасса (Донбасс: прошлое, настоящее, будущее, 1992)

Садчиков С.Г. «Бахмутская крепость XVIII в.». Полотно, олія, 1991 р.

Пирко В. А. Добыча соли в XVII—XVIII вв. как импульс к возникновению промышленности Донбасса. Донбасс: прошлое, настоящее, будущее: тезисы докладов и сообщений I региональной науч.-практ. конф. Донецк, 1992. С. 49-51.

Стаття є тезами доповіді кандидата історичних наук Василя Олексійовича Пірка, представленої на І регіональній науково-практичній конференції «Донбасс: прошлое, настоящее, будущее» (Донецьк, 1992). У публікації розглядається роль солевидобутку XVII—XVIII ст. як важливого чинника становлення промислового розвитку Донбасу.

Районы запасов угля и крупнейшие заводы Центрального района Донбасса (Малая советская энциклопедия, 1936)

Районы запасов угля и крупнейшие заводы Центрального района Донбасса. Райони запасів вугілля та найбільші заводи Центрального району Донбасу. Карта видана у IV томі другого видання Малої радянської енциклопедії до статті про Донецький кам'яновугільний басейн.

Завантажити (2,92 мб, 2 960 x 1 796 px)

Перспективы поисков полезных ископаемых в Днепровско-Донецкой впадине (1974)

Перспективы поисков полезных ископаемых в Днепровско-Донецкой впадине (Материалы симпозиума). Киев: Наукова думка, 1974. 268 с.

У збірнику подано матеріали симпозіуму, присвяченого перспективам пошуків корисних копалин у Дніпровсько-Донецькій западині, який було проведено Інститутом геологічних наук АН УРСР та трестом «Київгеологія» у м. Ромни Сумської області 15–16 вересня 1971 р. Матеріали збірника висвітлюють питання загальної геології, тектоніки, стратиграфії, літології та перспектив пошуків різних корисних копалин. Наведено рішення симпозіуму, спрямоване на координацію геологічних досліджень на території Дніпровсько-Донецької западини та на розширення пошукових і розвідувальних робіт щодо окремих видів корисних копалин.

Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года)

«Опис міст і повітів Азовської губернії», підготовлений істориком, археологом, археографом і членом Одеського товариства старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем, був опублікований у 1853 році в збірнику товариства. За словами автора, документ було знайдено в Катеринославі й датовано 1779 роком, однак сучасні дослідники, спираючись на низку непрямих свідчень, вважають більш імовірною датою створення 1781–1782 роки.

Даємо опис головних повітових міст, з території сучасної Донеччини — Бахмута та Тора (Слов’янська). Особливий інтерес становлять геологічні свідчення XVIII століття, зафіксовані в цих матеріалах, що мають важливе значення з огляду на слабку геологічну вивченість регіону Донецького кряжа в той період. Примітки у дужках та виділення у тексті надані автором сайту.

Україна. Карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти (1918)

Україна: карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти / виконання Ґ. Фрейтаґа і Берндта у Відні 1918. У другому році відбудування Української Держави. Київ; Відень: Фрейтаґ і Берндт, 1919 р. Масштаб: 1:2000 000.

Карта надрукована у Відні картографічним видавництвом Г. Фрейтаг і Берндт (G. Freytag & Berndt, Wien) у 1918 р., видана у Києві  у 1919 р. На мапі нанесені кордони України станом на жовтень 1918 р., шляхи й дороги, копальні вугілля, копальні залізної руди, залізні заводи, копальні солі, джерела нафти, паравозні й вагонні заводи, повітові міста та інше.

Завантажити: Електронна бібіліотека Інституту історії України НАН України.

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества (1790-ті рр.)

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества. ІР НБУВ (Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Ф. ІІ, од. зб. 5960. 12 арк.

Короткий географічний опис Катеринославського намісництва», складений у 1790-х роках віце-губернатором, статським радником Іваном Васильовичем Тибекіним, який обіймав цю посаду в 1789–1795 роках. У цьому описі Тибекін подає характеристику окремих повітів, що входили до складу намісництва, зокрема тих, які охоплюють території сучасних Донецької та Луганської областей. Значну увагу приділено природним ресурсам і корисним копалинам. Цікавою є згадка про виявлення срібних і золотих руд у межах Донецького повіту (з 1802 р. Слов'яносербський) — у районі оврагу Мечетного на лівому березі річки Білої, біля села Адріанопіль. За свідченням автора, там були знайдені залишки стародавніх плавильних печей, що вказує на можливе ведення гірничо-металургійних робіт у давні часи.

Карта промисловості та корисних копалин Артемівської округи (Мала радянська енциклопедія, 1928)

Карта промисловості та корисних копалин Артемівської округи УСРР, 1928 р. Уклад. Б. Болдирєв. Масштаб 1:1000 000. Карта видана у I томі Малої радянської енциклопедії до статті про Артемівську округу.

Завантажити (2,37 мб, 2 418 x 1 610 px)

Ковалевский Е.П. Геогностическое обозрение Донецкаго горнаго кряжа (1829)

Ковалевский Е. П. Геогностическое обозрение Донецкого горного кряжа. / Соч. Е. Ковалевскаго. СПб.: Тип. Экспедиции заготовления гос. бумаг, 1829. 86 с., 3 л. карт, план.

У 1827 році в «Гірничому журналі» була опублікована стаття Євграфа Петровича Ковалевського (1790–1867) «Опыт геогностических исследований в Донецком горном кряже». Ця праця вивела Ковалевського в перші ряди дослідників цього регіону. У статті вперше були окреслені межі кряжа (названого ним саме «Донецьким») і подано характеристику його внутрішньої будови.

У 1829 році в тому ж журналі вийшла фундаментальна праця «Геогностическое обозрение Донецкаго горнаго кряжа», яка майже одночасно була видана окремою книгою. У ній Ковалевський звернув увагу не лише на наукову цінність досліджень, а й на економічну доцільність промислового освоєння корисних копалин. Систематизуючи зібрані матеріали, учений виокремив три типи вугілля — коксівне, антрацит і худе — і вказав місця їхнього поширення. Також він детально описав розташування інших корисних копалин.

Видання містить петрографічну карту Донецького гірського кряжа, складену Євграфом Ковалевським за результатами спостережень і відкритті в 1823 та 1827 років, а також геогностичний розріз пластів у напрямку від р. Нагольної до Лисичого буерака і геогностичне зображення кам’яновугільного родовища біля Лисичого буерака.

Завантажити PDF

Схематическая горнозаводская карта западной и восточной частей Донецкого бассейна. 1901-1902 год (Сост. Лев Телешов, 1903)

Карта промышленности Европейской России (1842)

Карта промышленности Европейской России с показанием фабрик, заводов и промыслов, административных мест по мануфактурной части, главнейших ярмарок, водяных и сухопутных сообщений, портов, маяков, таможен, главнейших пристаней, карантинов и проч. Составленная по Высочайшему повелению в 1842 г.  Грав. Ф. Дрегер и М. Бергманн. Масштаб: в английском дюйме 70 верст (1:2 940 000).

Карта промисловості Європейської частини Росії, створена за найвищим указом у 1842 році. Демонструє розташування фабрик, заводів і промислів, адміністративних центрів мануфактурної галузі, основних ярмарків, водних і сухопутних шляхів сполучення, портів, маяків, митниць, головних пристаней, карантинних станцій тощо. Гравери: Ф. Дрегер і М. Бергманн Масштаб: 70 верст в одному англійському дюймі (1:2 940 000).

Завантажити

Гаршин Е.М. На Донце. Путевые очерки (1892)

Гаршин Е. М. На Донце. Путевые очерки Евгения Гаршина / Е. М. Гаршин. СПб.: тип. В. Демакова, 1892. 80 с.

Яковлев Н.Н. Геологическая карта Дружковско-Константиновского антиклинала и Бахмутской котловины в Донецком бассейне (1920)

Яковлєв М. М. Геологічна карта Дружківсько-Костянтинівського антикліналя та Бахмутської улоговини в Донецькому басейні, 1920 р. Масштаб: 10 верст в дюймі (1:420 000). Додаток до видання: Яковлев Н.Н. Очерки по геологии Донецкого бассейна, Урала и Кавказа (1920).

Завантажити (3,51 мб, 2 161 x 2 634 px)

Карта важнейших месторождений полезных ископаемых в Европейской части СССР (1927)

Карта найважливіших родовищ корисних копалин в Європейській частині СРСР із серії наочних посібників «Економічна географія СРСР». Складена Відділом навчальних посібників Головполітпросвіти. Москва, 1927 р. 

Завантажити (19,6 мб, 8 085 x 12 239 px)

Коногон. Зниклі професії Донбасу

Коногон за роботою. Рудник «Вітка» Новоросійського товариства. Юзівка, початок ХХ ст.

Коногон — це зникла шахтарська професія, яка існувала в шахтах до впровадження механізованих засобів транспортування корисних копалин. Коногони займалися керуванням конями, що використовувалися для перевезення вагонеток з вугіллям, рудою або іншим вантажем по підземним тунелям шахти.

Донецький кам'яновугільний басейн та Слов'янсько-Бахмутська улоговина. Карта родовищ корисних копалин Європейської Росії (1916)

Карта месторождений полезных ископаемых Европейской России; Carte de gîtes minéraux et métalliferères, de la Russie d'Europe; Карта родовищ корисних копалин Європейської Росії. Картографічний заклад О. Ільїна, 1916 р. Масштаб: 60 верст в англійському дюймі (1:2 520 000).

Завантажити (75, 4 мб)
Карта складається з 6 аркушів, для завантаження доступні 5 аркушів.

Карта промисловості та корисних копалин Артемівського округу УРСР (БСЭ т.III, 1926)

Карта промисловості та корисних копалин Артемівського округу УРСР, 1926 р. Масштаб 1:800 000. Уклад. М. Силищенский. Награвіровано Картовидавництвом НКВС РРФСР. Карта видана у додатковому накладі III тома Великої радянської енциклопедії (БСЭ) до статті про Артемівський округ. Мапу з першого видання, авторства С.В. Мілюкова, можно подивитися за посиланням.

Завантажити (1,06 мб, 1 677 x 1 128 px)

Сведения о состоящих в городе Бахмуте, его уезде и ближайших окрестностях фабриках, заводах и горно-промышленных предприятиях (1891)

Сведения о состоящих в городе Бахмуте, его уезде и ближайших окрестностях фабриках, заводах и горно-промышленных предприятиях, 1891 г. РДІА (Російський державний історичний архів). Ф. 733. Оп. 161. Спр. 57. Арк. 30–34 зв.

Документ із справи за клопотанням Бахмутської міської думи та повітової земської управи про відкриття у місті Бахмуті середнього технічного училища. За підписом міського голови Бахмута Василя Іларіоновича Першина. Документ містить найменування фабрик і заводів, їхнє місцезнаходження і кількість матеріалу, що виробляється. Окрім Бахмутського повіту документ містить свідчення по Слов'яносербському повіту.

Завантажити PDF

Сведения Бахмутской уездной земской управы о количестве добываемых минералов, а также о производительности заводов в Бахмутском уезде (1890)

Сведения Бахмутской уездной земской управы о количестве добываемых минералов, а также о производительности заводов в Бахмутском уезде, 1890 г. РДІА (Російський державний історичний архів). Ф. 733. Оп. 161. Спр. 57. Арк. 3–4.

Документ із справи за клопотанням Бахмутської міської думи та повітової земської управи про відкриття у місті Бахмуті середнього технічного училища. Документ містить найменування фабрик і заводів і кількість матеріалу, що виробляється. Список поділений на кам'яновугільні та солекам'яні копальні, солеварні, ртутні, алебастрові та чавуноплавильні заводи.

Завантажити PDF

Дитмар Н.Ф. Список горных и горнозаводских фирм с указанием адресов и справочных сведений (1901)

Дитмар Н.Ф. Список горных и горнозаводских фирм с указанием адресов и справочных сведений. / Под ред. горн. инж. Н.Ф. фон-Дитмара. Харьков : тип. и лит. М. Зильберберг и с-вья, 1901. 85 с. (Статистическое бюро Совета съезда горнопромышленников Юга России; № 48). 

‭«Предлагаемое издание содержит ​адресно​-справочные сведения: 1) о доменных и передельных заводах южной России и доменных заводах Замосковной, Волжской, Северной и Северо-Западной горных областей; 2) о каменноугольных и антрацитных копях Донецкого бассейна, Замосковной и Кавказской горных областей; 3) о железных рудниках южной России (Криворожских​, местных юго-западных, Керченских и местных Донецких). Относительно каждого предприятия приводятся ​нижеследующие​ данные: 1) местонахождение предприятия; 2) ближайшая железнодорожная станция: 3) адрес предприятия для простой, заказной и телеграфной корреспонденций; 4) адрес правления (или центрального управления, главной конторы и т. п.); 5) адреса и фамилии представителей и агентов; 6) сведения о производительности предприятия.

Все эти сведения были собраны Статистическим Бюро в виду необходимости постоянных сношений с рудниками и заводами в деле собирания статистических сведений, особенно по ежемесячной статистике каменноугольной и железной промышленности, возложенной на Статистическое Бюро постановлением XXIV Съезда горнопромышленников юга России, согласно желанию Министерства Финансов, заявленному на том же Съезде».

Завантажити PDF