Admin Control Panel 

  ЗаписиСторінкиНалаштуванняДизайнHTMLКоментаріAdSenseСтатистикаЕфективністьGoogle АналітикаВихід 

MyMenu

Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

четвер, 19 березня 2026 р.

Пирко В.А. Добыча соли в XVII—XVIII вв. как импульс к возникновению промышленности Донбасса (Донбасс: прошлое, настоящее, будущее, 1992)

Садчиков С.Г. «Бахмутская крепость XVIII в.» 1991 р.
Садчиков С.Г. «Бахмутская крепость XVIII в.». Полотно, олія, 1991 р.

Пирко В. А. Добыча соли в XVII—XVIII вв. как импульс к возникновению промышленности Донбасса. Донбасс: прошлое, настоящее, будущее: тезисы докладов и сообщений I региональной науч.-практ. конф. Донецк, 1992. С. 49-51.

Стаття є тезами доповіді кандидата історичних наук Василя Олексійовича Пірка, представленої на І регіональній науково-практичній конференції «Донбасс: прошлое, настоящее, будущее» (Донецьк, 1992). У публікації розглядається роль солевидобутку XVII—XVIII ст. як важливого чинника становлення промислового розвитку Донбасу.

неділя, 7 вересня 2025 р.

Геология ртутных месторождений и рудопроявлений Украины (1975)

Геология ртутных месторождений и рудопроявлений Украины (1975)

Белоус И. Р. Геология ртутных месторождений и рудопроявлений Украины / И. Р. Белоус, С. А. Кирикилица, В. И. Скаржинский и др. Київ: Наукова думка, 1975. 286 с.

субота, 19 липня 2025 р.

Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года)

Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года)

«Опис міст і повітів Азовської губернії», підготовлений істориком, археологом, археографом і членом Одеського товариства старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем, був опублікований у 1853 році в збірнику товариства. За словами автора, документ було знайдено в Катеринославі й датовано 1779 роком, однак сучасні дослідники, спираючись на низку непрямих свідчень, вважають більш імовірною датою створення 1781–1782 роки.

Даємо опис головних повітових міст, з території сучасної Донеччини — Бахмута та Тора (Слов’янська). Особливий інтерес становлять геологічні свідчення XVIII століття, зафіксовані в цих матеріалах, що мають важливе значення з огляду на слабку геологічну вивченість регіону Донецького кряжа в той період. Примітки у дужках та виділення у тексті надані автором сайту.

пʼятниця, 4 липня 2025 р.

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества (1790-ті рр.)

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества. ІР НБУВ (Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Ф. ІІ, од. зб. 5960. 12 арк.

Короткий географічний опис Катеринославського намісництва», складений у 1790-х роках віце-губернатором, статським радником Іваном Васильовичем Тибекіним, який обіймав цю посаду в 1789–1795 роках. У цьому описі Тибекін подає характеристику окремих повітів, що входили до складу намісництва, зокрема тих, які охоплюють території сучасних Донецької та Луганської областей. Значну увагу приділено природним ресурсам і корисним копалинам. Цікавою є згадка про виявлення срібних і золотих руд у межах Донецького повіту (з 1802 р. Слов'яносербський) — у районі оврагу Мечетного на лівому березі річки Білої, біля села Адріанопіль. За свідченням автора, там були знайдені залишки стародавніх плавильних печей, що вказує на можливе ведення гірничо-металургійних робіт у давні часи.

субота, 22 березня 2025 р.

Яковлев Н.Н. Геологическая карта Дружковско-Константиновского антиклинала и Бахмутской котловины в Донецком бассейне (1920)

Геологическая карта Дружковско-Константиновского антиклинала и Бахмутской котловины в Донецком бассейне (1920)

Яковлєв М. М. Геологічна карта Дружківсько-Костянтинівського антикліналя та Бахмутської улоговини в Донецькому басейні, 1920 р. Масштаб: 10 верст в дюймі (1:420 000). Додаток до видання: Яковлев Н.Н. Очерки по геологии Донецкого бассейна, Урала и Кавказа (1920).

Завантажити (3,51 мб, 2 161 x 2 634 px)

Карта распространения юрских отложений в Донецком бассейне (1917)

Карта распространения юрских отложений в Донецком бассейне (1917)

Карта розповсюдження юрських відкладень у Донецькому басейні, 1917 р. Масштаб: 20 верст в дюймі (1:840 000).

Завантажити (1,81 мб, 1 928 x 1 319 px)

понеділок, 3 лютого 2025 р.

Карта важнейших месторождений полезных ископаемых в Европейской части СССР (1927)

Карта важнейших месторождений полезных ископаемых в Европейской части СССР (1927)

Карта найважливіших родовищ корисних копалин в Європейській частині СРСР із серії наочних посібників «Економічна географія СРСР». Складена Відділом навчальних посібників Головполітпросвіти. Москва, 1927 р. 

Завантажити (19,6 мб, 8 085 x 12 239 px)

субота, 5 листопада 2022 р.

Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України (2022)

Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України / укл. М.В. Кулiшов, О.В. Дрогомирецька, Я.В. Синиця. – Краматорськ: «Друкарський дім», 2022. – 102 с.

Сіль – то суть, без якої немає нічого, але з якою все стає таким, яким покликане бути. Сіль – як суть: її має бути і не більше, і не менше, а лише стільки, скільки потрібно для вирішення суті.

Ці слова, сказані кимось мудрим і досвідченим, стали насправді доленосними для команди однодумців, котрі відкрили для себе забуті сторінки історії солевидобутку на землях теперішньої Донецької області та прилеглих територій Харківщини і Луганщини. Зроблені відкриття настільки вразили і полонили, що стали поштовхом до цілого ряду наступних кроків з популяризації соляної історії краю, зокрема й до створення цього краєзнавчого видання.

Команда проєкту вважає, що саме в цей кризовий час актуально показати унікальність Сходу, підкреслити його наземний та підземний потенціал, геологічне різноманіття, багату індустріальну спадщину. А також акумулювати досягнення тих, хто попередні періоди працював над створенням позитивного іміджу Донбасу: фотографи, краєзнавці, митці, культурні діячі. Важливо розказати про тих, хто і зараз знаходиться на передовій, або забезпечує тили. Команда проєкту упаковує всі напрацювання в єдину ідею унікальності України зі Сходу до Заходу.

Видання «Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України» – справді унікальне. Під однією обкладинкою вперше зібрано всю відому інформацію про історію добування солі, торгівлю нею й боротьбу за неї на теренах нинішньої Донецької і сусідніх областей та нові відкриття, зроблені в рамках роботи над однойменним проєктом його учасниками. Книга доповнена цікавим узагальнюючим матеріалом, пов’язаним зі сіллю, і значною кількістю ілюстрацій, мап та авторських світлин, окремі з яких також публікуються вперше. Для зручності читачів текст поділено на окремі розділи; для кращого розуміння застарілих слів і термінів, які часто зустрічаються в тексті, наприкінці книги додано їх тлумачення.

«Шлях, позначений сіллю» – проєкт, що розроблявся ГО «ЦПГА «Крила» для просування туристичного потенціалу Сходу України і ставив за мету пошуки слідів солі в українській землі та «солі» України. Даний проєкт був реалізований за підтримки міжнародної організації ПРООН в Україні. На основі проєктних напрацювань 2020 року з’явився новий туристичний маршрут, який так і називається – «Шлях, позначений сіллю».

Маршрут створили громадська активістка, голова ГО «ЦПГА «Крила», засновниця турагентства «Лазурит» Яна Синиця, краєзнавець Михайло Кулішов та фахівець з креативних індустрій Оксана Дрогомирецька, і охопили ним північну частину Донецької та Луганської областей. Мета масштабного проєкту – розвиток туризму та формування позитивної думки про регіон, який стереотипно вважається виключно шахтарським і промисловим.

Одразу кілька областей України мають цікаву історію, пов’язану з солевидобуванням. У західних регіонах України ця історія добре знана і вивчена, активно використовується в туристичній інфраструктурі областей, стаючи частиною пізнавальних мандрівок, або формуючи окремі повноцінні екскурсійні тури. В Херсонській області відносно недавно звернули увагу на свій соляний потенціал та приступили до його розробки. Схід України, зважаючи на події, розпочаті весною 2014 року, мав значні проблеми з будь-якою туристичною та іншими видами діяльності. Однак, щойно випала така нагода, ініціативна група приступила до активної розбудови мережі внутрішнього туризму і за порівняно короткий час здобула чимало досягнень. Одним з найперспективніших напрямків розвитку місцевого туризму було визначено історію добування солі на територіях нинішніх Донецької та Луганської областей. У Донецькій області соляну карту вирішили розіграти масштабно: маршрут «Шлях, позначений сіллю» пропонує познайомитися не лише з історичним минулим пов’язаних зі сіллю місцевостей, способами добування, транспортування і зберігання солі, але й науково доводить, що саме з «білої» (сіль) історії почалася всесвітньо відома і нині домінуюча в уяві переважаючої більшості «чорна» (вугілля) історія Донецького краю, що став згодом відомим під назвою Донбас.

Видання розраховане на краєзнавців, туристів, мешканців регіону. Може використовуватися викладачами вищих та загальноосвітніх навчальних закладів, студентами і школярами. Містить цікаву й цінну інформацію для широкого кола читачів.

Завантажити PDF

Книга видана в рамках реалізації проєкту ZMINA 2.0 «Субгранти для культурних проєктів» фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст книги є виключною відповідальністю ГО «ЦПГА «Крила» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та фонду ІЗОЛЯЦІЯ.

Детальніше про результати проєкту - saltway.in.ua/poednani-shlyahom-poznachenyim-sillyu

субота, 29 травня 2021 р.

Дзенс-Литовский А.Н. Соляной карст СССР (1966)

Дзенс-Литовский А.Н. Соляной карст СССР (1966)

Дзенс-Литовский А.Н. Соляной карст СССР — Ленинград: Недра, 1966. – 168 с.

«Книга посвящена одному из наиболее интересных, но малоизученных явлений природы — соляному карсту, условиям образования его своеобразных форм и рассолов и географическому распространению на месторождениях ископаемых солей и соляных озерах.

Вопросы, освещаемые в книге, имеют не только большое познавательное, но и важное практическое значение. В научно- популярном изложении в книге занимательно рассказывается о важной роли естественного карста в создании гигантских сталактитовых пещер и об искусственном выщелачивании подземных соляных хранилищ для нефтепродуктов.

Познание законов развития соляного карста помогает наиболее рационально строить и эксплуатировать соляные рудники и соляные промыслы, использовать карстовые рассолы как ценное химическое сырье для галургической промышленности.

На значительных площадях Бахмутской котловины широко развит соляной карст нижнепермских соляных отложений, содержащих мощные прослои гипса. Особенно широко развит соляной карст в районе гг. Славянска и Артемовска и их пригородов — пос.Володарского, Красной Горы, Деконского и др».

Скачать PDF

Сканы предоставлены Алексеенковой Мариной Васильевной, ведущим гидрогеологом Института геологических наук НАН Украины.

Ходьков А.Е. Особенности образования коры выветривания галогенных формаций (Вестник Ленинградского университета №6, 1963)

Вестник Ленинградского университета №6, 1963Ходьков А.Е. Особенности образования коры выветривания галогенных формаций (1963)

Ходьков А.Е. Особенности образования коры выветривания галогенных формаций // Вестник Ленинградского университета. Серия геологии и стратиграфии. Вып.I. – 1963. – №6. – С.46-55.

«Галогенные формации образовались в геологическом прошлом в процессе аридного морского седиментогенеза и последующих прогрессивных эпигенетических преобразований, протекавших при погружении осадочного вещества (на стадиях диагенеза и катагенеза). После поднятия континентальных блоков и превращения областей галогенеза в сушу галогенные формации сохраняются любое геологическое время лишь в некотором интервале глубин залегания. Существуют нижняя и верхняя критические глубины устойчивого существования галогенных пород, причем разные для различных их представителей. Нижняя критическая глубина совпадает с нижней частью зоны катагенеза, где неустойчивость галогенных пород проявляется как в пластической миграции вверх менее плотных и пластичных (в сравнении со средой) соляных пород, так и в разложении менее стойких соединений, верхняя отвечает положению коры выветривания, в которой галогенные породы быстро разрушаются».

Сканы предоставлены Алексеенковой Мариной Васильевной, ведущим гидрогеологом Института геологических наук НАН Украины.

вівторок, 9 лютого 2021 р.

Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю (2020)

Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю (2020)

Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю : зб. іст.-краєзнав. праць. Лиман, 2020. 156 с.

Збірник «Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю» пропонує читачам ознайомитися з матеріалами третьої краєзнавчої конференції, що відбулась 21 листопада 2020 року. Провідною темою заходу стали дослідження солепромислів у регіоні, а також значення солі в інших проявах життя та побуту українців. Мета краєзнавчої ініціативи – сприяти дослідженню сіл середнього Придінців’я та розвитку їх туристичного потенціалу.


ЗМІСТ:

Вступ
Дрогомирецька О.В. Сіль як невід’ємна складова історії та культури українців
Синиця Я.В. Особлива роль Кривої Луки на шляху, позначеному сіллю
Духін О.Й. Солеваріння на Торських солоних озерах
Соловар В.В. Історія села Маяки на соляному шляху
Іванькова І.Г. Селище Райгородок. Минуле, сьогодення, сподівання
Фотина Н.Ю. Чумацкий шлях или Валуйская дорога в Щурово
Меценко М.В., Кулішов М.В. Нова Сіль – забутий солепромисел в історії Середнього Придінців’я
Меценко М.В. Городок Ямпіль у складі Ізюмського слобідського полку
Омельченко С.І. Про кремінь, джерельну воду і …сіль
Новосельський А.М. Ідентифікація солеварного заводу в басейні Кривого Торця (др. пол. 60-х років XVIII ст.)
Кулішов М.В., Новосельський А.М. Солеварний завод в середній течії р. Клебан-Бик
Тараман А.В. «Солона історія» діда Баглая
Ломако М.М. Бахмут 1774 року (зі щоденника Йоганна Антона Гільденштедта)
Соколовский Г.С. Акционерное общество «Бахмутская Соль»
Ломако Н.Н., Кулишов М.В. Рассолопровод «Донсода - Карфаген»
Кулішов М.В. Витоки геологічного та індустріального туризму на Донеччині
Новосельский А.М. Из истории первых экскурсий и концертов в соляных шахтах близ Бахмута (пер. четв. ХХ века)
Бандуровский К.В. «Соль нетлѣнїя и вкус вѣчности» – образ соли в трудах Григория Сковороды

Завантажити PDF

Криволуцькі читання – 2020: Забуті назви на шляху, позначеному сіллю

субота, 23 січня 2021 р.

Меловые терриконы Райгородка. Северный Донбасс

Меловые терриконы Райгородка

Если вы любите необычные места и не утратили способности удивляться, загляните в Райгородок. Меловые терриконы, ставшие настоящей визитной карточкой села и оригинальной фотозоной, позволят каждому выбрать неповторимый ракурс и похвастаться перед друзьями невероятными кадрами. Райгородское месторождение — это одно из самых крупных месторождений мела в Северном Донбассе. Подробнее о истории разработки читать по ссылке.

пʼятниця, 22 січня 2021 р.

Солона історія Сходу України. Презентація проєкту

Солона історія Сходу України

Презентація завершила колективну працю ГО «Центр підтримки громадської активності «Крила» і партнерів в межах грантового проєкту «Шлях, позначений сіллю».

вівторок, 6 жовтня 2020 р.

«Шлях, позначений сіллю». Етап 2. Підготовка гідів

Одним з етапів проєкту «Шлях, позначений сіллю» став тренінг з «Мистецтва інтерпретації природної та культурної спадщини». Захід відбувся у місті Бахмут з 21 по 25 вересня 2020 року.

«Шлях, позначений сіллю». Етап 1. Дослідження


Чи може буде приємнішою місія, ніж відкривати для себе та інших свій регіон, додавати нових цінностей в повсякденне життя, сприяти враженням гостей від побаченого і почутого, відчувати себе справжніми винахідниками забутих або прихованих ресурсів? Для нашої команди це – головний стимул рухатися вперед.

Протягом останніх років ми працюємо над проєктами, пов’язаними з місцевою спадщиною. Нам цікаві усі куточки Донецької та сусідньої Луганської областей, які досі перебувають у статусі «тера інкогніта» на мапі туристичної України.

Напочатку 2020 року ми активно взялися до роботи над проєктом «Шлях, позначений сіллю», тому що «соляне» минуле нашого регіону є цікавим та різноманітним. Йдеться про створенням регіонального туристичного продукту. Цей процес потребує значних вкладень: емоційних, інтелектуальних, партнерських, а, крім них, також і матеріальних, часових. Ми спланували свою роботу і шукали можливостей для реалізації. I нам приємно оголосити, що проєкт «Шлях, позначений сіллю» було підтримано ПРООН в Україні і перші, найважливіші етапи ми вже впроваджуємо в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

вівторок, 4 лютого 2020 р.

Коссовский В.Н. Славянский курорт. Лечебные грязи, рассолы и его соленые озера (1914)


Коссовский В.Н. Славянский курорт: лечебные грязи, рассолы и его соленые озера / Д-ра Мед. В.Н. Коссовского. Директора Слав. Мин. Вод. — Славянск: Тип. А.О. Котлярова, 1914. – 55 с., 8 л. ил.

понеділок, 3 лютого 2020 р.

Залеский С.И. Опресневание Славянских минеральных озер в зависимости от действия артезианских буровых скважин, питающих местные солеваренные заводы (1897)


Залеский С.И. Опресневание Славянских минеральных озер в зависимости от действия артезианских буровых скважин, питающих местные солеваренные заводы. (Доклад 23 Декабря 1896 г. в экстренном заседании Горного Ученого Комитета о результатах командировки летом 1896 г. по поручению Министерства Земледелия и Государственных Имуществ, вместе с Журналом Заседания). — С-Петербург: Типография П.П.Сойкина, 1897. – 112с. + 5л.таб., планы.

субота, 1 лютого 2020 р.

Юзбашев Л.А. Определение округа охраны Славянских источников минеральных вод (Горный журнал 1897 № 5 май)


Юзбашев Л.А. Определение округа охраны Славянских источников минеральных вод / Горн. Инж. Л. ​Юзбашева​. // Горный журнал. – 1897. – №5. – С. 223–260.

В 80-х годах XIX столетия проф. Гуровым было затронуто два вопроса, которые впоследствии много раз дебатировались и всякий раз по видимому в период заметного обмеления озер или понижения концентрации рассола в озерах. Вопросы эти касались происхождения озер и влияния добычи промышленных рассолов на Славянские озера. Славянское курортное управление, в ведении которого находились озера, всегда очень болезненно относилось к этим вопросам и всячески старалось оградить естественный режим озер от посторонних влияний. Для решения этих вопросов, дважды были командированы комиссии от Горного департамента. Одна, во главе с инж. Юзбашевым, имела задание установить округ охраны Славянских минеральных озер, а другая, возглавляемая проф. Залесским, должна была выяснить насколько влияет добыча естественных рассолов на опреснение Славянских озер.

⚒ Підтримати проєкт «Шахти та рудники Донбасу» ⚒

Якщо цей матеріал був для вас корисним — ви можете підтримати розвиток нашого проєкту. Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати збирати, зберігати та публікувати унікальні історичні матеріали про корисні копалини та промисловість Донецького басейну, робити їх доступними для дослідників, освітян та всіх, хто цікавиться історією регіону. Кожен внесок допомагає нам зберігати культурну спадщину та популяризувати знання про минуле Донбасу.

Підтримати