Давыдов П.Д. Река Северный Донец как магистральный водный путь для промышленности и торговли Донецкого края (1883)

Давыдов П. Д. Река Северный Донец как магистральный водный путь для промышленности и торговли Донецкого края. Харьков: Типография Карла Петровича Счасни, 1883. 16 с.

Маловідомий гірничий інженер і геолог П. Д. Давидов — дослідник Криму, Малої Азії та Закавказзя, прізвище якого пов’язують із відкриттям Бешуйського вугільного родовища в Криму. Він є автором низки праць, написаних за результатами численних геологічних подорожей, зокрема: «Очерки Крыма» (Харків, 1881), «Медная промышленность Закавказья, ее настоящее и виды на будущее» (Одеса, 1884), «Очерк месторождения нефти в урочище Неруджа-Якоби в Гурии» (Тіфліс, 1885), «Серебро-свинцовые руды в верхней Абхазии, в горе Дзышра-Абаху» (Кутаїські губернські відомості, 1885), «Месторождение нефти в Гурии» (Гірничо-заводський листок, 1890), «Очерки Анатолии» (Гірничо-заводський листок, 1891), «Селение Шроша и его железорудные залежи» (Гірничо-заводський листок, 1897).

Особливу увагу привертає його очерк «Река Северный Донец как магистральный водный путь для промышленности и торговли Донецкого края», написаний у грудні 1882 року під час перебування в Голубівці Слов’яносербського повіту. Ймовірно, автор перебував там у службових або дослідницьких справах. Поблизу села діяли копальні «Голубовського кам’яновугільного товариства», засновані ще у 1861 році. Розробка вугілля здійснювалася на площі близько 120 десятин із шести пластів за багатошахтною системою (13 шахт і одна штольня).

У цій праці Давидов розглядає річку Сіверський Донець як ключову водну артерію Донбасу. Він обґрунтовує доцільність розвитку судноплавства, наголошуючи на його економічних перевагах над залізничним транспортом. Річка постає не лише як природний об’єкт, а як важливий інфраструктурний ресурс, здатний забезпечити ефективне транспортування вугілля та сприяти розвитку торгівлі.

На основі статистичних розрахунків і порівнянь із міжнародним досвідом автор доводить, що водний транспорт може суттєво здешевити перевезення масових вантажів, стимулювати розвиток промисловості та розширити зовнішньоторговельні зв’язки регіону.

Завантажити PDF

Карта частей рек Северного Донца и Дона. Карта частин річок Сіверського Дінця та Дону. Харків: Літографія К.П. Счасні, 1883 р. Масштаб: в одному дюймі 30 верст (1:1 260 000). Окрім басейнів річок Дону та Сіверського Дінця, на карті зображено діючі та проєктовані залізничні лінії, а також позначено Лисичанські та Грушевські кам’яновугільні копальні.

Завантажити (1,05 мб, 4 814 x 3 157 px)

Карта Новороссийских губерний с показанием мест нахождения предметов каменного и бронзового периодов, а также курганов с предметами исторического времени (Бурачков П.О., 1885)

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества (1790-ті рр.)

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества. ІР НБУВ (Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Ф. ІІ, од. зб. 5960. 12 арк.

Короткий географічний опис Катеринославського намісництва», складений у 1790-х роках віце-губернатором, статським радником Іваном Васильовичем Тибекіним, який обіймав цю посаду в 1789–1795 роках. У цьому описі Тибекін подає характеристику окремих повітів, що входили до складу намісництва, зокрема тих, які охоплюють території сучасних Донецької та Луганської областей. Значну увагу приділено природним ресурсам і корисним копалинам. Цікавою є згадка про виявлення срібних і золотих руд у межах Донецького повіту (з 1802 р. Слов'яносербський) — у районі оврагу Мечетного на лівому березі річки Білої, біля села Адріанопіль. За свідченням автора, там були знайдені залишки стародавніх плавильних печей, що вказує на можливе ведення гірничо-металургійних робіт у давні часи.

Орографическо-географическая карта Одесского военного округа (1866)

Орографічно-географічна карта Одеського військового округу, складена та видана Військово-топографічним відділом Головного штабу у 1866 році. Масштаб: 20 верст на дюйм (1:840 000).

Сведения о состоящих в городе Бахмуте, его уезде и ближайших окрестностях фабриках, заводах и горно-промышленных предприятиях (1891)

Сведения о состоящих в городе Бахмуте, его уезде и ближайших окрестностях фабриках, заводах и горно-промышленных предприятиях, 1891 г. РДІА (Російський державний історичний архів). Ф. 733. Оп. 161. Спр. 57. Арк. 30–34 зв.

Документ із справи за клопотанням Бахмутської міської думи та повітової земської управи про відкриття у місті Бахмуті середнього технічного училища. За підписом міського голови Бахмута Василя Іларіоновича Першина. Документ містить найменування фабрик і заводів, їхнє місцезнаходження і кількість матеріалу, що виробляється. Окрім Бахмутського повіту документ містить свідчення по Слов'яносербському повіту.

Завантажити PDF

Карта подъездных путей Северо-Восточной части Донецкого бассейна (1906)

Карта під'їзних шляхів північно-східної частини Донецького басейну, 1906 р. Масштаб в 1 англійському дюймі 3 версти (1:126 000). Кольорами на карті виділені кам'яновугільні, пермські, крейдяні та третинні ґрунти. Карта містить позначки вугільних копалень, металургійних заводів, залізничних станцій, залізничних магістралей (існуючих та запроєктованих), повітряних шляхів і кінно-залізних доріг.

Завантажити (8,29 мб, 4 096 x 3 138 px)

Карта Славяносербского уезда Екатеринославской губернии (1886)

Карта Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії, з позначенням геологічних формацій, родовищ кам'яного вугілля, капіталістичних рудників, селянських шахт та залізничних станцій. Складена статистичним відділенням Катеринославського губернського земства у 1886 році.

Завантажити (13,8 мб, 5 001 x 4 006 px)

Почвенная карта Славяносербского уезда Екатеринославской губернии (1906)

Ґрунтова карта Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії 1906 року. Літографія І.Б. Малаховського в Катеринославі. Масштаб: 3 версти в англійському дюймі (1:126 000).

Завантажити (16 мб, ‪11 929 x 8 489‬ px)

Карта Славяносербского уезда Екатеринославской губернии. Составлена и издана А.В. Науменко (1914)

Карта Славяносербского уезда Екатеринославской губернии

Составлена и издана А.В. Науменко 1914 г.

Масштаб в английском дюйме 10 вер.

Наименования каменно-угольных копей (порядковые номера соответствуют номерам в кружках на карте): 1. Гродзское Т-во; 2. Горско-Ивановское О-во; 3.Япель; 4. Польский-Островский; 5. Кольберг; 6. Косич Т-во; 7. Княгущев; 8. Юдин; 9. Коренев и Шипилов; 10. Варваропольское О-во; 11. Петромарьевское О-во; 12. Золотарева Н-ки; 13. Соколов; 14 и 15. Ирминское О-во; 16. Русск. Я.Г.; 17. Юж. Русск. Дн. Мет. О-во; 18. Прусский Я.Г.; 19. Панов; 20. Егоров; 21. Дюмо-Павлов; 22. Бернштейн; 23. Брянское О-во; 24 и 25. О-во Криворожских жел. руд; 26. А.Г. О-во (Орловская к.); 27 и 28. Южн. Русск. Дон. мет. О-во; 29. Жиловское О-во; 30. Бабаковое О-во; 31. Днепровское О-во (Максим к.); 32. Леман; 33. Голуб.Берес. Бог. Гор. Т-во; 35. Быховская; 36. Бертинское Т-во; 37. О-во М. и В.Д.; 38. Сев.Дн. Т-во; 39. Русск. Швецарское О-во и Левант; 40. Саплица; 41. Александров; 42.Лугано-Донец О-во; 43. Крымско-Дон. О-во; 44. Славяносербское Т-во; 45. Иванов И Ко; 46. Берлин; 47. Таганрогское О-во (Белянская кам. уг. к.); 48. Киселев; 49. О-во Сулинск. Зав. (Шидловская к.); 50. Донецко-Юрьевск. О-во; 51. Беренштейн и Берлин; 52. Крживицкий; 53. Остерович; 54. Селезневское О-во; 55. Зубенко; 56. Толстиков; 57. Конжуков; 58. Коноплянское О-во; 59. Шубина-Поздъева; 60. Суворовское Т-во; 61 и 62. Т-во Прохоровской мануф. 63. Фромана; 64. Припичко; 65. Федоровское Т-во; 66. Скаржинский.

Карта Екатеринославской губернии (Сост. Верхнеднепровский уездный землемер Ф.А. Лесевич, 1886)

Список паспортов, похищенных с Орлово-Еленовского рудника Славяносербского уезда (1907)

Список паспортов похищенных из технической конторы Орлово-Еленовского рудника 28-го января 1907 года. Екатеринослав, 1907. 6 с.

Орлово-Еленевский рудник (Орлово-Еленевские копи) — каменноугольный рудник на территории современного п. Криворожье (г. Брянка, Луганская область). Впоследствии — шахта «Криворожская».