Admin Control Panel 

  ЗаписиСторінкиНалаштуванняДизайнHTMLКоментаріAdSenseСтатистикаЕфективністьGoogle АналітикаВихід 

MyMenu

Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

неділя, 10 травня 2026 р.

Список майстрових, переведених із Луганського заводу на Олександрівський гарматний завод (1807)

Список майстрових, переведених із Луганського заводу на Олександрівський гарматний завод (1807)  Джерело: © Шахти та рудники Донбасу www.donmining.info Використання матеріалів сайту без узгодження з редакцією заборонено.

Cписок мастеровых, прибывших с Луганского завода на Александровский пушечный завод. Список майстрових, які прибули з Луганського заводу на Олександрівський гарматний завод. НАРК (Національний архів Республіки Карелія). Ф. 25 (Олонецкая духовная консистория). Оп. 21. Спр. 82 (Исповедные ведомости Петрозаводской Зарецкой церкви за 1807 год). Арк. 144.

Після завершення російсько-турецької війни 1768–1774 років Російська імперія отримала право створити військовий флот на Чорному морі. Для його оснащення були потрібні якісні гармати, однак продукція вітчизняних ливарних заводів поступалася європейській. Зокрема, на Олександрівському гарматному заводі в Петрозаводську значна частина відлитих гармат виявлялася бракованою.

Наприкінці XVIII століття найкращі морські гармати виробляли у Великій Британії. Тому російський уряд запросив на службу інженера Карронського металургійного заводу Чарльза Гаскойна — одного з творців короткоствольних морських гармат (карронад). У 1786 році він прибув до Санкт-Петербурга разом із обладнанням, кресленнями нових машин та групою британських спеціалістів. Гаскойн очолив модернізацію Олександрівського заводу за так званим «карронським методом». Для цього з Великої Британії доставили кам'яне вугілля, вогнетривку глину та цеглу, а на самому заводі звели нові доменні печі й встановили сучасне обладнання.

Однак доставка гармат із Петрозаводська до Чорноморського флоту була тривалою та складною. У 1792 році командувач Чорноморського флоту віцеадмірал Микола Мордвинов запропонував заснувати новий ливарний завод на півдні імперії. За дорученням уряду Чарльз Гаскойн дослідив поклади залізної руди та кам'яного вугілля в Новоросійській губернії, а 14 листопада 1795 року був підписан указ про будівництво Луганського ливарного заводу на річці Лугані та відкриття кам'яновугільних копалень. Директором нового підприємства призначили саме Чарльза Гаскойна.

Будівництво заводу розпочалося наприкінці 1795 року, а вже у 1797 році навколо нього сформувалося селище Луганський завод. Основу його населення становили майстрові, переведені з Липецьких заводів, а також найбільш кваліфіковані майстрові й робітники Олександрівського заводу разом із сім'ями. Машини та механізми для нового підприємства також були виготовлені в Петрозаводську.

Поданий архівний документ — це фрагмент сповідного розпису Петрозаводської Зарецької церкви за 1807 рік, у якому зафіксовано майстрових, переведених із Луганського ливарного заводу до Олександрівського гарматного заводу в Петрозаводську. Цікавим є те, що серед перелічених майстрових відсутні прізвища тих працівників, які були переведені з Олександрівського заводу до Луганська під час заснування підприємства у 1796 році.

Завантажити

субота, 9 травня 2026 р.

Іменний список майстрових Луганського заводу, переведених із Липецьких заводів (1796)

Пам'ятник ливарнику та селище Луганський завод. Ілюстрація створена за допомогою ШІ.

Іменний список майстрових, які перебувають при Луганському заводі та переведені з Липецького, Боринського й Козьминського заводівДержавний архів Луганської області (ДАЛО). Ф. 1. Оп. 1. Спр. 106. Арк. 35-43.

пʼятниця, 17 квітня 2026 р.

Формулярні списки майстрових Луганського заводу, переведених з Олександрівського заводу (1796)

Бюст Карла Гаскойна та селище Луганський завод. Ілюстрація створена за допомогою ШІ.

Формулярні списки майстрових, що перебувають при Луганському заводі, переведених з Олександрівського заводу. Державний архів Луганської області (ДАЛО). Ф. 1. Оп. 1. Спр. 106. Арк. 28-34.

пʼятниця, 1 лютого 2019 р.

Список паспортов, похищенных с Орлово-Еленовского рудника Славяносербского уезда (1907)

Список паспортов похищенных из технической конторы Орлово-Еленовского рудника 28-го января 1907 года. Екатеринослав, 1907. 6 с.

Орлово-Еленевский рудник (Орлово-Еленевские копи) — каменноугольный рудник на территории современного п. Криворожье (г. Брянка, Луганская область). Впоследствии — шахта «Криворожская».

субота, 10 червня 2017 р.

Лагунов Д.Н. Фамилии Лисичанска. Часть 1. Липецкие мастеровые

Статья лисичанского краеведа Дмитрия Лагунова о первых Лисичанских фамилиях, носителями которых были первые шахтеры  мастеровые угольной ломки в Лисичьем буераке.

До наших дней дошло мало письменных источников, которые бы могли раскрыть имена первых жителей Лисичанска, по сути его первых строителей. В тот период ещё не существовало зарегистрированного поселения у Лисичьего буерака, не было церкви, в которой бы велся учет населения, или иного административного органа. Даже когда Указом Императрицы Екатерины ІІ от 14 ноября 1795 года повелевалось учредить литейный завод в Донецком уезде (Донецк – первое название нынешнего города Славяносербск) на реке Лугани, только позже названный Луганским, в Указе не было конкретно сказано о месте будущей угольной ломки. Определить место угольной ломки (шахты в нынешнем понимании) поручалось Карлу Гаскойну руководителю строительства литейного завода, угольная ломка должна была быть при заводе в качестве сырьевого источника.

Фрагмент Геометрического генерального плана Бахмутского уезда (1830) с обозначением селения мастеровых угольной ломки

понеділок, 10 жовтня 2016 р.

Список квалифицированных рабочих горных и горнозаводских предприятий юга России, подлежащих возвращению из армии (1916)

Список квалифицированных рабочих горных и горнозаводских предприятий юга России, подлежащих возвращению из армии (1916)

Список квалифицированных рабочих горных и горнозаводских предприятий Юга России, подлежащих возвращению из армии. Петроград: Тип. Науч. дело, 1916. 765 с.: табл.

Материалы к истории Первой мировой войны. Книга в первую очередь будет интересна тем, кто занимается генеалогическими исследованиями. В издании содержатся списки рабочих как крупнейших горнозаводских предприятий Донецкого бассейна, так и совсем небольших рудников. В списке указывается фамилия, имя и отчество рабочего, предприятие, должность и место службы.

⚒ Підтримати проєкт «Шахти та рудники Донбасу» ⚒

Якщо цей матеріал був для вас корисним — ви можете підтримати розвиток нашого проєкту. Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати збирати, зберігати та публікувати унікальні історичні матеріали про корисні копалини та промисловість Донецького басейну, робити їх доступними для дослідників, освітян та всіх, хто цікавиться історією регіону. Кожен внесок допомагає нам зберігати культурну спадщину та популяризувати знання про минуле Донбасу.

Підтримати