Контакти
RSS
Cписок мастеровых, прибывших с Луганского завода на Александровский пушечный завод. Список майстрових, які прибули з Луганського заводу на Олександрівський гарматний завод. НАРК (Національний архів Республіки Карелія). Ф. 25 (Олонецкая духовная консистория). Оп. 21. Спр. 82 (Исповедные ведомости Петрозаводской Зарецкой церкви за 1807 год). Арк. 144.
Після завершення російсько-турецької війни 1768–1774 років Російська імперія отримала право створити військовий флот на Чорному морі. Для його оснащення були потрібні якісні гармати, однак продукція вітчизняних ливарних заводів поступалася європейській. Зокрема, на Олександрівському гарматному заводі в Петрозаводську значна частина відлитих гармат виявлялася бракованою.
Наприкінці XVIII століття найкращі морські гармати виробляли у Великій Британії. Тому російський уряд запросив на службу інженера Карронського металургійного заводу Чарльза Гаскойна — одного з творців короткоствольних морських гармат (карронад). У 1786 році він прибув до Санкт-Петербурга разом із обладнанням, кресленнями нових машин та групою британських спеціалістів. Гаскойн очолив модернізацію Олександрівського заводу за так званим «карронським методом». Для цього з Великої Британії доставили кам'яне вугілля, вогнетривку глину та цеглу, а на самому заводі звели нові доменні печі й встановили сучасне обладнання.
Однак доставка гармат із Петрозаводська до Чорноморського флоту була тривалою та складною. У 1792 році командувач Чорноморського флоту віцеадмірал Микола Мордвинов запропонував заснувати новий ливарний завод на півдні імперії. За дорученням уряду Чарльз Гаскойн дослідив поклади залізної руди та кам'яного вугілля в Новоросійській губернії, а 14 листопада 1795 року був підписан указ про будівництво Луганського ливарного заводу на річці Лугані та відкриття кам'яновугільних копалень. Директором нового підприємства призначили саме Чарльза Гаскойна.
Будівництво заводу розпочалося наприкінці 1795 року, а вже у 1797 році навколо нього сформувалося селище Луганський завод. Основу його населення становили майстрові, переведені з Липецьких заводів, а також найбільш кваліфіковані майстрові й робітники Олександрівського заводу разом із сім'ями. Машини та механізми для нового підприємства також були виготовлені в Петрозаводську.
Поданий архівний документ — це фрагмент сповідного розпису Петрозаводської Зарецької церкви за 1807 рік, у якому зафіксовано майстрових, переведених із Луганського ливарного заводу до Олександрівського гарматного заводу в Петрозаводську. Цікавим є те, що серед перелічених майстрових відсутні прізвища тих працівників, які були переведені з Олександрівського заводу до Луганська під час заснування підприємства у 1796 році.
