Вплив бойових дій на довкілля Донецької області (2025)

Вплив бойових дій на довкілля Донецької області / Василюк Олексій, Спінова Юлія, Лілія Грицилевич та інш. Київ, 2025. 51 с.

Довкілля Донецької області завжди потребувало підвищеної уваги через значне техногенне навантаження на регіон. Війна, що почалась на теренах Донеччини та Луганщини у 2014 році, ще більше загострила ці проблеми. Однак критично ситуація погіршилася з початком повномасштабного вторгнення — інтенсивність бойових дій посилилася, що призвело до ще більшого негативного впливу на довкілля. Цей звіт не претендує на глибинне дослідження, адже тема надзвичайно масштабна й потребує багаторічної роботи. Його мета — зробити динамічний огляд того, як змінювалася ситуація з екологічною безпекою Донецької області під час бойових дій, та запропонувати рішення, що дозволять зберегти цю унікальну природу.

У звіті подано огляд природного середовища Донеччини до початку бойових дій: особливості клімату, рельєфу, біорізноманіття та рівня антропогенного навантаження. Далі розглянуто, як війна призвела до руйнування лісів, природно-заповідного фонду, деградації ґрунтів, численних пожеж та створення фортифікаційних споруд у природних екосистемах, а також до окупації значної частини територій.

У звіті досліджується стан водних ресурсів, зокрема басейну річки Сіверський Донець. Подано детальний аналіз її гідрологічного значення, ролі у забезпеченні водопостачання, зрошення та промислового використання регіону. Окремо висвітлено наслідки бойових дій для якості води, стану водної інфраструктури та необхідність проведення розмінування територій басейну як передумови для відновлювальних робіт. Також досліджується стан атмосферного повітря, зокрема джерела його забруднення у воєнний час, функціонування мережі моніторингу та виявлені зміни якості повітря, зафіксовані за допомогою супутникових даних і громадських спостережень.Завершується звіт узагальненням результатів дослідження та визначенням пріоритетних заходів для комплексної реабілітації природних територій Донеччини та безпечного, сталого відновлення довкілля регіону.

Звіт підготовлено командою Представництва Аустауш в Україні - Центру громадянського суспільства «Друкарня», який із 2019 року досліджує питання екологічної безпеки Донецької області.

Завантажити PDF

Геологiчнi пам'ятки України. Geological landmarks of Ukraine. Том 4. Донецька складчаста споруда (Донбас) (Донецька, Луганська області). Дніпровсько-Донецька западина (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області) (2011)

Геологічні пам'ятки України. Geological Landmarks of Ukraine: в 4 т. / [авт.: В. П. Безвинний, О. Б. Бобров,С. В. Білецький та ін.; за ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського], Держ. геолог. служба України. Львів: ЗУКЦ, 2011. Т. 4: Донецька складчаста споруда (Донецька, Луганська області). Дніпровсько-Донецька западина (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області). 280 c.

У четвертому томі наведені описи 122 геологічних пам'яток по 7 областях України. Представлено Донецька складчаста споруда (Донецька і Луганська області) та Дніпровсько-Донецька западина (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області). До них віднесені найбільш характерні відслонення гірських порід і форми земної поверхні, які мають наукову та естетичну цінність. Це пам'ятки природи, які дозволяють зрозуміти геологічну історію розвитку території України. Для геологів, географів, спеціалістів з охорони навколишнього природного середовища, а також краєзнавців і туристів.

Завантажити PDF

Геологические памятники Украины. Справочник-путеводитель (1985)

Геологические памятники Украины: Справочник-путеводитель / Коротенко Н. Е.; Щирица А. С.; Каневский А. Я и др. Киев: Наукова думка, 1985. 156 с.

У довіднику-путівнику подано описи та фотографії 719 геологічних пам’яток України — як таких, що мають офіційний статус об'єктів, що охороняються, так і перспективних — у межах 25 областей УРСР. До них належать найбільш характерні оголення гірських порід та форми земної поверхні, які мають наукову або естетичну цінність. Це заповідники або пам’ятки природи, що підлягають заповіданню, які дають змогу зрозуміти геологічну історію території України. Залежно від основного призначення геологічні пам’ятки поділяються на шість типів: стратиграфічні та геохронологічні, палеонтологічні, мінералого-петрографічні, тектонічні, геоморфологічні та мальовничі. Видання розраховане на геологів, географів, фахівців з охорони неживої природи, а також краєзнавців і туристів.

Завантажити PDF

Бондарчук В.Г. Геологические памятники Украины (1961)

Бондарчук В. Г. Геологические памятники Украины / В. Г. Бондарчук; ред.: В. А. Ильинская, А. И. Тереножкин, Е. В. Черненко. Київ: Радянська Україна, 1961. 80 с.: ил. (Общество по распространению политических и научных знаний Украинской ССР; Серия VI, № 13-14).

У брошурі «Геологічні пам’ятки України» описано найвидатніші геологічні утворення, що є свідками складних змін фізико-географічних умов на території нашої країни впродовж безмежно довгої історії її геологічного розвитку.

Геологічні пам’ятки — свідки подій далекого минулого — трапляються повсюди. Деякі з них — це знайомі всім масиви піску, глини чи щебеню, які вирівнюють безкраї простори. Інші мають вигляд суворих урвищ, мальовничих скель і ущелин, що формують унікальні та захопливі пейзажі.

Білокузьминівська крейдяна скеля. Карри

Білокузьминівська крейдяна скеля. Карри (шрати, шратти) — форми поверхневого карсту, що мають вигляд канавки, борозни чи щілини глибиною від декількох сантиметрів до метра. Виникають на поверхні розчинних гірських порід внаслідок дії атмосферних вод.

Конгресів Яр – геологічна пам’ятка Луганщини

Кулiшов М.В., Ломако М.М.  Конгресів Яр – геологічна пам’ятка Луганщини // Луганщина: краєзнавчі розвідки: матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., 23 квіт. 2020 р., Старобільськ, Україна / ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» [та ін.]. – Старобільськ, 2020. – С.185-191.

«Бахмутская соль» – геологический памятник природы. Подземные соляные слушания (г. Соледар, 19.12.19)

Урочище Кривой Луки. Вид с Донца. Северный Донбасс

Дидова А.З. Заповедная природа Донбасса (1983)

Дидова А.З. Заповедная природа Донбасса: Путеводитель. — Донецк: «Донбас», 1983. – 87 с.

В Ворошиловградской и Донецкой областях немало заповедных мест и памятников природы. Под именной охраной находятся 58 видов растений, 29 из них внесены в «Красную книгу СССР». Большая работа по сохранению и преумножению природных ресурсов шахтерского края ведется в заповедниках Хомутовская степь, Провальская степь, Каменные Могилы, заказниках Горы Артема, Великоанадольский лес и других. Путеводитель знакомит с живописными, своеобразными уголками природы Донбасса, особенностями их растительного и животного мира, рассказывает о природоохранной работе. Рассчитан на туристов, экскурсантов.

Скачать PDF

Дидова А.З. Заповедная природа Донбасса (1987)

Дидова А.З. Заповедная природа Донбасса: Путеводитель. — 2-е изд., доп. — Донецк: «Донбас», 1987. – 168 с.

В Донецкой и Ворошиловоградской областях немало заповедных мест и памятников природы. Под именной охраной находится 58 видов растений, 29 из них внесены в «Красную книгу СССР». Большая работа по сохранению и приумножению природных ресурсов шахтерского края ведется в заповедниках Хомутовская степь, Луганский, Каменные Могилы, заказниках Горы Артема, Великоанадольский лес, урочище Юницкого. Путеводитель знакомит с живописными своеобразными уголками природы Донбасса, особенностями их растительного и животного мира, рассказывает о природоохранной работе.

Скачать

Заповедники и памятники природы Донецкой области. Справочник-путеводитель (1972)

Заповедники и памятники природы Донецкой области. Справочник-путеводитель — Донецк: «Донбасс», 1972. – 68 с.

Справочник-путеводитель знакомит с прекрасными уголками природы Донецкой области: Хомутовской степью, Каменными Могилами, Великоанадольским лесом, горами Артема, урочищами и озерами, которые стали любимыми местами отдыха трудящихся.

Скачать PDF

Симоненко В.Д. Очерки о природе Донбасса (1977)

Симоненко В.Д. Очерки о природе Донбасса — Донецк: «Донбас», 1977. – 149 с.

В книге предложены популярные очерки о климате, полезных ископаемых, растительности и животном мире, заповедных местах Донбасса и о тех мероприятиях, которые проводятся в крае по охране и сбережению природных богатств.

Скачать PDF

Памятники природы Донетчины (1979)

Памятники природы Донетчины: Путеводитель. / Р.Г. Синельщиков, С.П. Попов, Д.С. Ивашин, Н.Т. Янко. — Донецк: «Донбас», 1979. – 95 с.

В Донецкой области немало заповедных мест и памятников природы. Большая работа по сохранению и приумножению природных богатств шахтерского края ведется в заповедниках Хомутовская степь, Каменные Могилы, заказниках Великоанадольский лес и Горы Артема.

Путеводитель знакомит с живописными, своеобразными уголками природы Донбасса.

Слюсарев А.А. Природа Донбасса (1983)

Слюсарев А.А. Природа Донбасса: Научно-популярные очерки. — Донецк: «Донбас», 1983. – 104 с. 10 л. ил. – (Беречь природу — беречь жизнь).

Неповторима природа Донбасса, этого крупного индустриального района. Здесь и ковыльные степи заповедников, и многокрасочная долина Северского Донца, рукотворные леса и пляжи Азовского моря. Книга рассказывает о геологическом прошлом края, богатствах его недр, о климате рельефе и почве, о реках и водоемах, растительном и животном мире, о том, как ускоренное развитие промышленности согласуется с дальнейшим приумножением природных богатств.

Скачать PDF

Слюсарев А.А. Природа Донбасса. Краеведческие очерки (1955)

Слюсарев А.А. Природа Донбасса. Краеведческие очерки. — Сталино: Сталинское областное издательство, 1955. – 115 с.: ил. – (Край донецкий).

«...Темносинее южное небо усеяно звездами. Но вот вспыхивает полнеба и горит алым пламенем пожара, и звезды блекнут. Зарево разливается по небосводу все больше, больше и внезапно меркнет. Становится темно-темно. То на заводе лили шлак.

Светает. Начинает отчетливо вырисовываться ландшафт. Повсюду рассеяны пирамиды породных отвалов, копры у шахт, вдали виднеются силуэты строений и трубы заводов. Степь прорезали линии высоковольтных передач. Все пространство меж ними распахано, засеяно.Зеленеют хлеба.

Взгляните на карту. Донецкий край начинается там, где Северский Донец поворачивает на восток, огибая возвышенность — Донецкий кряж. Донецкие земли простираются до берегов Азовского моря.

Донецкий край — крупнейший угольно-металлургический район нашей Родины. Он давно назван «всесоюзной кочегаркой». В Донецком бассейне наивысшая плотность населения, самая густая сеть железных дорог нашей страны. В жизни необъятного Советского Союза этому краю принадлежит видное место.

В Донбассе добыча и переработка угля и других полезных ископаемых обусловили развитие разнообразной промышленности.

Поверхность Донбасса устилают плодородные земли. При благоприятном донецком климате они дают обильные урожаи. Это обеспечивает интенсивное развитие сельского хозяйства.

О природе этого края, о его геологическом прошлом, о характерном рельефе, климате, водоемах, специфическом растительном и животном мире пойдет речь в наших краеведческих очерках».

Скачать PDF

Радюк В.А., Афанасьева В.И. Природа Бахмутского края (1995)

Радюк В.А., Афанасьева В.И. Природа Бахмутского края: Учеб. пособие. Артемовский историко-краеведческий музей, Централизованная библиотечная сеть. — Артемовск, 1995. – 32 с.

Учебное пособие «Природа Бахмутского края» адресуется учителям и учащимся, студентам для проведения уроков, лекций, природоохранных экспедиций. Библиотека журнала «Бахмутский часопис».

Скачать PDF

Урочище Кривой Луки. Выходы железной руды в обнажении у с. Закотное. Северный Донбасс

«Екологічний календар — 2019»

Прекрасное начало года — Департамент экологии и природных ресурсов Донецкой облгосадминистрации выпустил серию экологических календарей на 2019 г. Некоторые страницы календарей украсили фотоснимки автора этого сайта.

Живописные места Лиманщины. «Закотнянский разрез» («Лиманская сторона» № 36 (376), 2018)

Геологический памятник природы «Закотнянский разрез»

Фотоальбом «Відділення Українського степового природного заповідника «Крейдова Флора» (2018)

Пішов в друк фотоальбом, присвячений ювілею заповідника «Крейдова флора» за авторством завідувача відділенням С.В. Лиманського. Фото - С. Лиманський, а також С. Орлик, Д. Балховітін, В. Іванець, Ю. Спінова, Д. Ширяєва та М. Кулішов aka Tw1npeaks (на обкладинці).

«Історію «Крейдової флори», як природоохоронного об’єкту, справедливо розглядати з першого звернення уваги науковців на унікальність даної території у природному відношенні. Безумовно, такою подією є повідомлення у 1928 році в «Дрібних замітках» видатного ботаніка Є.М. Лавренка, про нову знахідку сосни на крейді понад р. Донцем аспірантом В.І. Акоповим, якому «пощастило знайти 3–4 ділянки невеличких природних насаджень сосни біля с. Лаврент’ївки, вище с. Крива Лука, по крейдяних відслоненнях правого берега долини Донця… Того ж року, Український комітет охорони пам'яток природи включив «бір» до списку пам'яток природи».

Видання здійснене у рамках впровадження проекту «Програма екологічних громадських ініціатив для Сходу та Заходу України». Проект реалізується Фондом розвитку ГО «Західноукраїнський ресурсний центр» спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Заватажити за посиланням — [PDF] Відділення Українського степового природного заповідника «Крейдова Флора» (фотоальбом)