Мефферт Б.Ф., Крым В.С. Ископаемые угли Донецкого бассейна. Вып. II: Угли Алмазного и Марьевского районов (1926-1927)

Мефферт Б. Ф., Крым В. С. Ископаемые угли Донецкого бассейна: Вып. 2: Угли Алмазного и Марьевского районов: 1. Текст / Б. Ф. Мефферт и В. С. Крым. Ленинград: Геологический комитет, 1926. 345 с.

Устав Государственного треста каменноугольной промышленности Луганского района Донецкого бассейна «Луганскуголь» (1929)

Устав Государственного треста каменноугольной промышленности Луганского района Донецкого бассейна «Луганскуголь». Утвержден ВСНХ СССР 26 декабря 1929 г. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР за 1930 г. № 3. Отдел второй. С. 39-44.

«Для експлуатації кам’яновугільних родовищ Донбасу створюється, на підставі постанови Ради Праці та Оборони від 24 грудня 1929 року та Положення про державні промислові трести від 29 червня 1927 року (Зіб. Зак. Союзу РСР 1927 р., № 39, ст. 392), Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», що підпорядковується Вищій раді народного господарства Союзу РСР.

«Луганськвугілля» створюється внаслідок поділу Донецького державного кам’яновугільного тресту з виробництва та продажу кам’яного вугілля і антрациту «Донвугілля» на п’ять промислових підприємств: Державний трест кам’яновугільної промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Артемівського району Донецького басейну «Артемвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Шахтинського району Донецького басейну «Шахтвугілля», Державний трест кам’яновугільної промисловості Сталінського району Донецького басейну «Сталінвугілля», Державний трест антрацитової промисловості Луганського району Донецького басейну «Луганськантрацит».

Управління тресту розташоване в місті Кадіївка Луганського округу УСРР».

Завантажити PDF

Карта важнейших месторождений полезных ископаемых в Европейской части СССР (1927)

Карта найважливіших родовищ корисних копалин в Європейській частині СРСР із серії наочних посібників «Економічна географія СРСР». Складена Відділом навчальних посібників Головполітпросвіти. Москва, 1927 р. 

Завантажити (19,6 мб, 8 085 x 12 239 px)

Карта подъездных путей Северо-Восточной части Донецкого бассейна (1906)

Карта під'їзних шляхів північно-східної частини Донецького басейну, 1906 р. Масштаб в 1 англійському дюймі 3 версти (1:126 000). Кольорами на карті виділені кам'яновугільні, пермські, крейдяні та третинні ґрунти. Карта містить позначки вугільних копалень, металургійних заводів, залізничних станцій, залізничних магістралей (існуючих та запроєктованих), повітряних шляхів і кінно-залізних доріг.

Завантажити (8,29 мб, 4 096 x 3 138 px)

Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи (2023)

Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи / Микита Шаповал; упорядн. та передм. А.М. Савченко; прим. А.М. Савченко, М.В. Кулішов. – Х.: Мачулін, 2023. – 168 с.: іл., фот., мапи. – Серія «Сіль землі».

Перше в Україні видання на основі архівних матеріалів життєпису Микити Шаповала. До книги «Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи» увійшли спогади про дитячі й юнацькі роки на Донеччині, життя та працю на шахтах Луганщини, становлення особистості, формування світогляду молодого політика й борця за Українську державу. Важливий блок становлять листи до Микити Шаповала на еміграцію від родини, що залишилася на окупованій більшовиками Україні. Багатий ілюстративний матеріал на основі опрацьованих старих фотографій, сучасні фото місць, згадуваних автором у життєписі. Книга доповнена значною кількістю приміток та має іменний та географічний покажчики.

Придбати можно за посиланням — store.saltway.in.ua

Шубін — елемент нематеріальної культурної спадщини Донецької області

За результатами засідання обласної комісії з формування обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Донецької області, яке відбулося 30 березня 2023 р., до переліку додано три нових елементи, серед яких — персонаж шахтарського фольклору Шубін і легенди про нього.

Анатолий Ионович Цукублин

Щеголев Д.И. Схематическая геологическая карта Марьевского, Алмазного и Родаковского районов с нанесением существующего водоснабжения и крупных не использованных источников (1929)

Карта составлена Д.И. Щеголевым на основе гидрогеологических исследований, произвденных в указанных районах в 1927 и 1928 гг. Издано в Трудах Геологического комитета (Материалы по общей и прикладной геологии. Выпуск 135). Материалы к гидрогеологии Донецкого бассейна. Вып.1 (1929).

С Днем шахтера!

Концерт Кадиевского шахтерского народного ансамбля песни и танца. Кадиевка, 1967 г.

Страницы истории заводов: пробные главы (1934)

Страницы истории заводов: пробные главы / Всеукраинская редакция «Истории фабрик и заводов»; Ред. Н. Потапчик, П. Панч, Е. Голова. — Харьков: Український робітник, 1934. – 367 с.: ил.

«Печатаемые в этом сборнике материалы являются пробными работами авторов истории заводов Украины. Ни одна из этих глав и отрывков еще не представляет собою законченной работы. Книга истории заводов может считаться законченной только тогда, когда она будет обсуждена, проверена и одобрена заводскими большевиками, старыми рабочими кадрами, инженерно-техническими работниками; когда она будет выверена Марксо-Ленинской исторической и литературной критикой. Поэтому редакция „Истории заводов" издает сборник в порядке подготовки к изданию книг об отдельных заводах».

Содержание:
От редакции
Потапчик Н. К вопросу о создании „Истории Заводов" Украины

Xарламов. Рождение завода (Александровский железоделательный и железопрокатный завод акционерного общества Брянского завода в Екатеринославе)
Гонимов И. Джон Джемс Юз (Из главы „История Сталинского металлургического завода")

Ледянко Н. История металлургического завода им. т. Сталина
Радченко П. Первые хозяева (Из истории Горловского шахтного района)
Максименко В. Годы реакции в Горловке (Из воспоминаний старого рабочего)
Яковенко Г. Дивиденды (Фрагмент из истории шахты "Ильич" в Кадиевке)
Радугин С. „Зибеню-Фрицис"(Глава из истории Харьковского электромеханического завода-школы)
Григорьев А. Путь к первой маевке (Очерк из истории ХПЗ)
Дело о покушении на И. Надежина (Эпизод из истории Харьковского паровозостроительного завода в документах)
Юрезанский В. Из истории проекта (Днепрострой)
Дончак В. Шлюз

Башмак Я. Высокое напряжение (Главы истории Днепрогэса)
Марич М. Новая „великая держава" в советской металлургии (К истории Алюминь-комбината)
Иванов П. Сделанная весна (История ХТЗ)
Муратов И. Первая комсомольская (История ХТЗ)
Собко В. Обновление (История ХТЗ)
Панов А. Две молодости старого мастера (Харьковский моторостроительный завод «Серп и молот»)
Бакалин А. Вина бойца (Фрагмент из истории Сталинского металлургического завода им. Сталина)

Об издании „Истории заводов“ — постановление ЦК ВКП(б) от 10/Х 1931 г.
Инструкция Главной редакции

Скачать PDF
Источник: Электронный архив eScriptorium Центральной научной библиотекой Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина.

Стаханов А. Возродим родной Донбасс (1944)

Стаханов А. Возродим родной Донбасс / Алексей Григорьевич Стаханов. — М.: ОГИЗ Госполитиздат, 1944. – 64 с.

«Осеныо 1941 г. немецкие бронированные полчища вторглись в Донбасс. Немцы рассчитывали с ходу занять важнейший угольный бассейн Советского Союза и двинуться дальше, к Волге и на Кавказ. Но враг натолкнулся в Донбассе на ожесточённое сопротивление Красной Армии и народа. Тысячи горняков пошли добровольцами в знаменитые шахтерские дивизии Провалова и Петраковского, тысячи шахтёров, их жён и детей работали на строительстве оборонительных ежей плечом к плечу с Красной Армией, отстаивая родную землю. Вольный донецкий край встретил врага лютой ненавистью и жестокой борьбой. Ценой огромных потерь немцам удалось занять значительную часть Донбасса, но захватить его целиком они тогда не смогли. Немецко-фашистские войска были остановлены на Ворошиловградщине. Гитлеровцы издавна зарились на наш богатый, цветущий край. Едва германские танки вступили на территорию Донецкого бассейна, как из Германии наехали представители различных немецких фирм. Одно за другим возникали акционерные общества: «Восток», «Берггюттрест», «Ост-Берлин», «Фридрих Крупп» и другие. В угольных районах были организованы «дирекционы» для руководства эксплуатацией горных залежей. Гитлеровцы рассчитывали сделать донецкую промышленность опорой дальнейшего наступления своей армии на Советский Союз».

Скачать PDF
Источник: Электронный архив eScriptorium Центральной научной библиотекой Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина.