Admin Control Panel 

  ЗаписиСторінкиНалаштуванняДизайнHTMLКоментаріAdSenseСтатистикаЕфективністьGoogle АналітикаВихід 

MyMenu

Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

четвер, 9 грудня 2021 р.

Административная карта Мариупольского округа (1930)

Административная карта Мариупольского округа

Адміністративна карта Маріупільскоі округи. Масштаб: 1:150 000. Складено Картографічним Відділом Українського Геодезичного Управління за даними: Окрстатбюра, Окрземвідділу, Окрадмінтеркомісіі та Музею Краєзнавства на 1-ше Квітня 1930 року. За основу карти покладено здіймання УГУ в маштабі 1:50 000 та трьохверстову карту Військово-Топографічного Управління. Проекція на поліедр.

Скачать

понеділок, 9 грудня 2019 р.

Скальковский А.А. Каменоломни, добыча асфальта, нефти и другие меньшие отрасли общественного хозяйства в Новороссийском крае (Журнал министерства внутренних дел. Ч.4, 1854)


Скальковский А.А. Каменоломни, добыча асфальта, нефти и другие меньшие отрасли общественного хозяйства в Новороссийском крае // Журнал министерства внутренних дел. – 1854. – Ч.4. – С.125-154.

«Большая часть Новороссийского края и Бессарабии лишена столь драгоценного строевого материала, как леса, из которых русский человек издревле привык рубить себе дома и городить усадьбы; но, взамен того, природа дала ему здесь бесконечные громады каменных пород, как снаружи, так и внутри земли находящиеся.

Сюда принадлежат те гранитные гряды, которыми, как бы возвышенным гребнем, перерезаны наши степи и которые, в виде знаменитых порогов, пересекают реки Днепр и Буг. Тот-же гранит находится во всех речках Новороссии, которые мы называем каменками, а тюркские народы ташлыками, и, наконец, он-же встречается по Днестру, Ингулу, Ингульцу, Кильтени, Чертомлык и многим другим речкам или балкам, т.е. иссякшими руслам древних водоскопищ: везде он залегает большими массами, образуя утесы, ряды островов и обрывистых берегов.

Гранит этот, бурого, темно-бурого и красного цвета, отличается не только своей массивностью и твердостью, но и свойством принимать отличную полировку. Гранит Днепровских порогов, старательно отполированный, имеет вид итальянского черного мрамора.

Многие селения Екатеринославской, Херсонской губерний и Бессарабии выстроились из гранита; даже ограды домов и гумен сложены на сухо из того-же материала. Лучший тому образец можно видеть в городке «Луганский завод», где все устроено из гранита, даже полы в домах и избах; многие дороги Славяносербского уезда представляют натуральную мостовую из плит красно-бурого гранита, которую сложила сама природа. Однако поселяне, по собственному-ли опыту, или по обычаям и предубеждениям, заимствованным от предков, считают такие дома холодными и предпочитают им деревянные и даже чамурные жилища (из земли глины, соломы и навоза)».

пʼятниця, 22 червня 2018 р.

Старокрымское месторождение графита


Публикация от нашего друга, мариупольского экспедиционера и коллекционера минералов Богдана Бурлакова, посвященная одному из самых малоизвестных и интереснейших рудников Приазовья.

вівторок, 3 жовтня 2017 р.

Гераськова Л.С. Скульптура середньовічних кочовиків степів Східної Європи (1991)


Гераськова Л.С. Скульптура середньовічних кочовиків степів Східної Європи / АН України. Ін-т археології; Відп. ред. В.Ф. Генінг. —  Київ: Наук, думка, 1991,- 132 c.

У монографії, яка присвячена вивченню скульптури середньовічних кочовиків євразійських степів і має методологічну спрямованість, значну увагу приділено методам дослідження, що застосовуються для розв’язання конкретної історичної проблеми.

«Середньовічна історія Східної Європи кінця І - початку II тис. н.е. немислима без тюркомовних кочових племен, що були сусідами східних слов'ян протягом тривалого часу. Вони перебували у тісних взаємовідносинах між собою. Тому є справедливою думка, що без урахування відносин з кочовиками неможливо зрозуміти процес історичного розвитку Київської Русі. Цим і пояснюється особлива увага до пам'ятників кочовиків східноєвропейських степів. Головним у вивченні археологічних свідчень побутування кочовиків (поховань, скарбів, кам’яної монументальної скульптури) була і залишається поки що їх хронологічна і етнічна атрибутація.

Особливе місце серед кочівницьких старожитностей, безперечно, належить скульптурі. Після досліджень С.О. Плетньової та Г.О. Федорова-Давидова вважалося встановленим, що вся скульптура східноєвропейських степів належала половцям. Наявність же різних іконографічних типів у скульптурі пояснювалась причинами еволюційного порядку. Спираючись на дані письмових джерел, дослідники відмічали існування половецьких об’єднань, яким повинні були відповідати і певні групи статуй. Однак спроба розділення скульптури за етнографічними ознаками, здійснена дослідниками, за їх же визнанням виявилась невдалою і насамперед через ”переплутаність матеріалу в музеях”, оскільки ”не завжди можна з повною упевненістю говорити про належність статуй саме до цієї групи половців, на території якої вона в даний час зберігається [Плетнева, 1974. - С. 52].

Проведене нами дослідження за допомогою геологічного аналізу всієї доступної середньовічної кочівницької скульптури, що зберігається у музейних колекціях, дозволили нам зв’язати її з певними географічними районами, на території яких є виходи на поверхню порід, використовуваних середньовічними скульпторами для виготовлення статуй. Тим самим удалось паспортизувати наявну скульптуру і по-новому підійти до рішення деяких питань історії і культури середньовічних кочовиків Східної Європи.»

Скачать PDF

середа, 19 квітня 2017 р.

Каменоломни и разработки простых полезных ископаемых в России (1894)


Азанчеев Ю.Д. Каменоломни и разработки простых полезных ископаемых в России / Сост. Горн. инж. Юрий Азакевич — С.-Петербург: Тип.и фототип. В.И.Штейна, 1894. – 346 с. – (Издание Горного Департамента).

Книга горного инженера, члена Горного учебного комитета и Горного совета, действительного статского советника Юрия Дмитриевича Азанчеева (1859-1919). В 1891 г. секретарь директора Горного департамента, в 1892 г. ст. столоначальник, в 1895-1904 гг. начальник отделения казенных горных заводов Горного департамента. Надзор за каменоломнями и другими разработками полезных ископаемых возложен законом на обязанность горного ведомства. Предлагаемый ныне труд выполнен по поручению директора Горного Департамента, тайн. сов. К.А. Скальковскаго, и издан на средства названного Департамента.

В книге даны относительно подробные данные всех значительных разработок камня, сгруппированные по всем губерниям бывшей Российской империи. Даются сведения о существующих каменоломнях, добываемых породах камня и технологии разработки.

Отдельно выложены: Екатеринославская, Харьковская и Область войска Донского.

⚒ Підтримати проєкт «Шахти та рудники Донбасу» ⚒

Якщо цей матеріал був для вас корисним — ви можете підтримати розвиток нашого проєкту. Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати збирати, зберігати та публікувати унікальні історичні матеріали про корисні копалини та промисловість Донецького басейну, робити їх доступними для дослідників, освітян та всіх, хто цікавиться історією регіону. Кожен внесок допомагає нам зберігати культурну спадщину та популяризувати знання про минуле Донбасу.

Підтримати