Admin Control Panel 

  ЗаписиСторінкиНалаштуванняДизайнHTMLКоментаріAdSenseСтатистикаЕфективністьGoogle АналітикаВихід 

MyMenu

Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

субота, 28 березня 2026 р.

Фотографічні види Донецької кам’яновугільної залізниці (F. Bureau, 1879)

Фотографические виды Донецкой Каменноугольной железной дороги

Bureau, Ferdinand. Фотографические виды Донецкой Каменноугольной железной дороги. [Москва] : F. Bureau, [1879]. 36 л.

Фотографічні види Донецької кам’яновугільної залізниці, створені фотографом Фердинандом Бюро (? — 1893) — французьким підданим, купцем, фотографом і власником фірми «Фотографія Імператорських театрів», імовірно, датуються 1879 роком і були виконані в перший рік після відкриття залізниці. Це одні з найперших фотознімків територій Донецької та Луганської областей, що збереглися до сьогодні. Крім станцій, вагонів і сторожових будок, особливу увагу в альбомі привертають панорамні аркуші із зображеннями станцій Лисичанськ, Дебальцеве та Лугань (Луганськ, Луганський завод).

середа, 18 березня 2026 р.

Отин Е.С. Древние географические названия Донбасса (Летопись Донбасса №1, 1992)

Карта Белосарайской косы, сосавленная Питером Бергманом
Фрагмент карти Білосарайської коси, складеної Пітером Бергманом, 1702 р. Масштаб: 200 сажнів у дюймі (1:16 800)

Отин Е. С. Древние географические названия Донбасса. Летопись Донбасса: Краеведческий сборник. Выпуск I. Донецк: Донецкий областной краеведческий музей, 1992. С. 25-27.

Стаття професора Є.С. Отіна «Древние географические названия Донбасса» досліджує історію формування топонімії південно-східної України (Донбасу). Автор, мовознавець та доктор філологічних наук, спеціаліст з ономастики, топоніміки та гідроніміки, аналізує вплив різних народів на місцеві географічні назви від античної доби до нового часу.

понеділок, 3 лютого 2025 р.

Карта важнейших месторождений полезных ископаемых в Европейской части СССР (1927)

Карта важнейших месторождений полезных ископаемых в Европейской части СССР (1927)

Карта найважливіших родовищ корисних копалин в Європейській частині СРСР із серії наочних посібників «Економічна географія СРСР». Складена Відділом навчальних посібників Головполітпросвіти. Москва, 1927 р. 

Завантажити (19,6 мб, 8 085 x 12 239 px)

четвер, 1 вересня 2022 р.

Каталь. Зниклі професії Донбасу

Каталь. Сталінський металургійний завод, 1928-29 рр.
Каталь. Сталінський металургійний завод, 1928-29 рр.

Каталь — робітник на доменній печі, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою. Серед багатьох металургійних професій того часу, одна із найскладнішою була професія каталя. Каталі працювали як на колошнику доменної печі так і на рудних дворах доменних цехів. Для того щоб виготовити пуд металу в доменній печі споживається багато вугілля, руди та вапняку. Подання всіх цих матеріалів до печі входило в обов'язки каталя. Це було однією з найпоширеніших професій на старих металургійних заводах.

"На роботу каталя брали лише сильних та витривалих. Не кожен може протягом зміни навантажити на "кози", перевезти і розвантажити близько 2000 пудів залізної руди... За 12 і більше годин роботи на заводі платили - 70-80 копійок - по копійці за "козу", а на кожну "козу" вантажили ні мало, ні багато 25-30 пудів руди. Двір був весь у вибоїнах, повороти вузькі, колії розбиті..." — із спогадів доменщика І.Г. Коробова о праці каталей на Макіївському металургійному заводі.

Праця каталів на колошнику використовувалася до винайдення механізованого нахиленого мосту. У СРСР каталі використовувалися на рудних дворах окремих заводів до кінця Другої світової війни.

пʼятниця, 30 липня 2021 р.

Білокузьминівська крейдяна скеля. Карри

Білокузьминівська крейдяна скеля. Карри (шрати, шратти) — форми поверхневого карсту, що мають вигляд канавки, борозни чи щілини глибиною від декількох сантиметрів до метра. Виникають на поверхні розчинних гірських порід внаслідок дії атмосферних вод.

субота, 24 жовтня 2020 р.

Богданов Г.А., Кулишов М.В. История гипсовой промышленности Краматорска (Слобожанщина. Погляд у минуле, 2020)

гипс Краматорск
Выходы гипса у с. Ивановка на правом берегу р. Бычок, Краматорск. Фото Александр Taller.
Богданов Г.А., Кулишов М.В. История гипсовой промышленности Краматорска // Слобожанщина. Погляд у минуле – 2020: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2020. – С.8-21.

четвер, 2 квітня 2020 р.

Трудовой подвиг Донбасса (1971)


Трудовой подвиг Донбасса. Рассказ о делах тружеников Донецкой области в восьмой пятилетке. / сост.: Ф.Ф. Ревенко — Донецк: «Донбасс», 1971. – 112 с., 8 л. ил.: портр.;

«Документы, статьи, зарисовки, фотоснимки этого сборника посвящены успешной работе в восьмой пятилетке горняков, металлургов, строителей, коксохимиков, хлеборобов, всех трудящихся Донецкой области, которые свою многогранную деятельность подчиняли главной экономической задаче пятилетки; на основе всемерного использования достижении науки и техники, развития всего общественного производства и повышения его эффективности обеспечить дальнейший значительный рост промышленного и сельскохозяйственного производства и благодаря этому еще выше поднять уровень жизни народа».

Скачать PDF

неділя, 8 березня 2020 р.

Коммерческая записка о проектируемой линии Цареконстантиновка–Гришино–Краматорская (1916)


Коммерческая записка о проектируемой линии Цареконстантиновка – Гришино – Краматорская. / О-во Токмаковской железной дороги. — Пг.: Типография "Якорь", 1916. – 49 с.

«Исторический ход развития южной углепромышленности и одновременно железнодорожного строительства в Донецком бассейне всегда направлялся от центра к востоку, в сторону залежей тощих углей. Западная же свита курных углей, несмотря на то, что обнимает на геологической карте бассейна обширную почти правильную площадь в 3.500 квадратных верст, до сего времени ​перерезывалась​ лишь в верхней своей части одною железнодорожною полосою — главной магистрали Екатерининской железной дороги без всяких боковых линий. ​Строющаяся​ теперь  линия ​Гришино​-Ровно трассирована еще севернее упомянутой магистрали задевая лишь верхушку угленосной площади и имея главным образом транзитное значение, с целью разгрузить ​существующие​ дороги данного направления, не будучи совершенно ​расчитана​ на обслуживание новых угольных месторождений.

В своем стремлении создать внутри Донецкого бассейна железнодорожную сеть, достаточную для полного обслуживания этого крупнейшего в России источника минерального топлива, Съезды Горнопромышленников Юга России многократно указывали на ​Гришинский​ район, который до сих пор продолжает оставаться обслуженным железными путями в степени, мало соответствующей его значению, что еще было отмечено покойным авторитетным геологом Л.И. ​Лутугиным​, посвятившим описанию ​Гришинского​ месторождения особую монографию, при сем прилагаемую (приложение № 2). Лишь в самое последнее время, в восточной части района проведена новая ветвь, соединяющая ​Гришино​ со станциею ​Рутченково​ чрез Кураховское месторождение и небольшой подъездной путь к северу от ​Гришино​, к селению ​Доброполье​ и ​приступлено​ к постройке вышеупомянутой новой магистрали ​Гришино​-Ровно».

Скачать PDF
Специально для сайта предоставил Павел Белицкий.

вівторок, 17 грудня 2019 р.

Карта расположения промышленных предприятий, тяготеющих к станциям железной дороги (Издание Харьковского порайонного комитета, 1913)


Карты расположения промышленных предприятий, тяготеющих к станциям участка Краматорская–Никитовка, Краматорская–Попасная, Константиновка–Ясиноватая и участка Люботин–Лозовая–Краматорская. Издание Харьковского порайонного комитета, 1913 г. Масштаб в англ. дюйме 20 верст.

Карты любезно предоставил краевед Виктор Иванов (г. Краматорск)

понеділок, 4 листопада 2019 р.

Богданов Г.А. Яснополянское месторождение охры и история охровой шахты краматорского завода «Эмаль»

Групповой снимок части сотрудников Краматорской охровой шахты на фоне шахтных сооружений, 1990-е гг.
Детальное исследование о истории Яснополянского месторождения охры и знаменитой охровой шахты от краматорского гидрогеолога и краеведа Геннадия Богданова. Как иногда говорят, это была одна из трёх охровых шахт в Европе и единственная в Украине.

субота, 12 жовтня 2019 р.

Ломако М.М., Кулiшов М.В. Із історії першого видобутку кам'яного вугілля у Донецькому басейні (Матеріали 18-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки», м. Краматорськ, 26-28 вересня 2019 р.)


Ломако М.М., Кулiшов М.В. Із історії першого видобутку кам'яного вугілля у Донецькому басейні // Матеріали 18-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» (м. Краматорськ, 26-28 вересня 2019 р.) / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. — Краматорськ, 2019. – С.189-193.

Перші відомості про існування кам'яного вугілля в Донецькому басейні відносяться до кінця XVII століття, а саме до епохи Азовського походу Петра Великого. Легенда гласить, що імператору був принесений шматок вугілля, і Петро, знайомий з вживанням цієї корисної копалини на заході Європи, вимовив знамениті слова: «Сей минерал, если не нам, то нашим потомкам полезен будет» [1, 1]. На жаль, для підтвердження цього переказу, по сьогодні не знайдено документальних свідчень. Але можливо припустити що кам'яне вугілля в Донецькому басейні було відомо і з давніших часів. Місцеве населення могло не тільки знаходити кам'яне вугілля, пласти якого виходили в численних відшаруваннях гірських порід, а й добувати його.

Балка Скелювата – місце першої документально зафіксованого видобутку кам'яного вугілля в Донбасі. Відкриття вугілля в балці Скелюватій з документів Берг-колегії зафіксовано 1721 роком. Цей рік увійшов в історію як рік відкриття Донецького кам'яновугільного басейну. Тут, в 25 верстах від Бахмута, під керівництвом коменданта Бахмутськой фортеці Семена Чиркова і керуючого соляними промислами Микити Вепрейского в 1722-1724 роках проводився видобуток вугілля на виходах вугільних пластів на денну поверхню.

пʼятниця, 15 лютого 2019 р.

Коцаренко В.Ф. Марьевские были-небылицы («Краматорская быль», 2002)


Отрывок из книги известного краматорского краеведа Владимира Федоровича Коцаренко, в котором упоминается о Городищенском месторождении каменного угля, бывшем Белянском угольном руднике гг. Чернобаева и Фон-Земмера.

четвер, 10 січня 2019 р.

«Екологічний календар — 2019»


Прекрасное начало года — Департамент экологии и природных ресурсов Донецкой облгосадминистрации выпустил серию экологических календарей на 2019 г. Некоторые страницы календарей украсили фотоснимки автора этого сайта.

середа, 7 вересня 2016 р.

Яковлев Н.Н. Дружковско-Константиновский антиклинал Донецкого каменноугольного бассейна (Известия Геологического комитета. T. XVI, № 4, 1897)

Ряды кремней в бѣлом мѣлу у д. Бѣлокузьминовки въ Донецкомъ бассейнѣ.
Рисунокъ, сдѣланный по фотографич. снимку, 1896 г.

Белокузьминовка. Северный Донбасс

Белокузьминовское скалообразное обнажение верхнего мела. Келья Босого.


⚒ Підтримати проєкт «Шахти та рудники Донбасу» ⚒

Якщо цей матеріал був для вас корисним — ви можете підтримати розвиток нашого проєкту. Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати збирати, зберігати та публікувати унікальні історичні матеріали про корисні копалини та промисловість Донецького басейну, робити їх доступними для дослідників, освітян та всіх, хто цікавиться історією регіону. Кожен внесок допомагає нам зберігати культурну спадщину та популяризувати знання про минуле Донбасу.

Підтримати