Зарицкий П.В. Особенности диагенетического перераспределения вещества в песчаных породах угленосных отложений Донбасса (Литология и полезные ископаемые №2, 1964)

Зарицкий П. В. Особенности диагенетического перераспределения вещества в песчаных породах угленосных отложений Донбасса. Литология и полезные ископаемые. 1964. №2. С. 131-134.

Дослідження присвячене вивченню особливостей діагенетичного перерозподілу речовини в піщаних породах на прикладі конкрецій із дрібнозернистих прибережно-морських пісковиків західної частини Донецького басейну. Матеріалом для аналізу став великодіаметральний керн, отриманий під час проходки шахтних стовбурів бурінням установкою УКБ-3,6 М. Вивчено велику лінзоподібну конкрецію розміром до 0,6×1,0×2,0 м та вміщуючі пісковики, що дозволило дослідити просторові зміни складу порід навколо неї. Встановлено особливості діагенетичного перерозподілу речовини в піщаних породах і проведено порівняння з тонкозернистими відкладами.

Завантажити PDF

Зарицкий П.В. Раннедиагенетические трещины в угленосных отложениях среднего карбона Донецкого бассейна (Литология и полезные ископаемые №1, 1963)

Зарицкий П. В. Раннедиагенетические трещины в угленосных отложениях среднего карбона Донецкого бассейна. Литология и полезные ископаемые. 1963. №1. С. 139-142.

Керн великого діаметра (понад 3 м), який піднімається під час проходження шахтних стовбурів бурінням за допомогою установки УКБ — 3,6 м, є чудовим об'єктом для літологічних спостережень. У ньому вдало поєднуються свіжість матеріалу з великою площею огляду та можливістю проводити спостереження у трьох вимірах. Усе це наявне, але лише окремо, у природних відслоненнях і керні звичайного діаметра.

Під час вивчення керна великого діаметра можна отримати унікальні фотографії та замальовки структурно-текстурних особливостей порід, характеру переходів і контактів шарів, розподілу та умов залягання органічних решток, конкрецій та інших включень тощо. У зв'язку з цим автор прагне привернути увагу дослідників до унікальних «відслонень», отриманих із значної глибини.

Під час опису такого керна, отриманого при проходженні шахтного стовбура на полі шахти 4-21 (Петровський район, поблизу м. Донецька), нашу увагу привернули своєрідні за умовами залягання карбонатні конкреції.

Завантажити PDF

Кравцов А.И., Элипсон М.М. К вопросу о влиянии подземных вод на газоносность угольных месторождений в Донецком бассейне (Труды Института геологических наук. Вып. 42, 1940)

Кравцов А. И., Элипсон М. М. К вопросу о влиянии подземных вод на газоносность угольных месторождений в Донецком бассейне. Труды Института геологических наук. 1940. Вып. 42. Геологическая серия (№ 12). С. 1-15.

У цій статті розглядається питання впливу гідрогеологічних умов на газоносність вугільних родовищ Донецького басейну. Дослідження проводилися в Горлівському та Боково-Хрустальському районах Донбасу.

У геологічному відношенні Горлівський район являє собою антикліналь. Вугільні пласти, що розробляються шахтами, належать до світ C₂⁵, C₂⁶ та C₃¹, тобто охоплюють верхню частину середнього та початок верхнього відділу кам'яновугільної системи.

Боково-Хрустальський район являє собою синкліналь, яка є найбільшою синклінальною складкою Донецького вугільного басейну. У геологічному відношенні він складений відкладами світ C₂², C₂⁶ та C₃¹. Особливості будови, тектонічної порушеності та літологічного складу району визначають відповідні гідрогеологічні умови.

Основні спостереження з метою встановлення впливу гідрогеологічних умов на газоносність вугільних родовищ у Горлівському районі проводилися на шахтах № 1–3 «Кочегарка», № 5 ім. Леніна та «Комсомолець», а в Боково-Хрустальському районі — на шахтах № 7/8 «Карл», № 16 «Известия», № 21 та № 10.

На підставі комплексного аналізу геологічних, гідрогеологічних і гірничотехнічних досліджень у вугільних районах можна очікувати розроблення методики прогнозування газоносності як уже розвіданих, так і тих родовищ, що перебувають на стадії розвідки. Це дасть змогу ефективніше запобігати раптовим викидам газу у шахтах.

Завантажити PDF

Логвиненко Н.В. О климате каменноугольного периода на территории Донецкого бассейна (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, № 2, 1947)

Логвиненко Н. В. О климате каменноугольного периода на территории Донецкого бассейна. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1947. № 2. С. 139-141.

У попередніх роботах автора з літології донецьких кам'яновугільних порід було встановлено, що в міру наближення до підошви вугільних пластів загальний вміст польових шпатів у породах зменшується, а кількість вивітрілих польових шпатів збільшується. У породах, які безпосередньо складають підошву вугільних пластів, присутні виключно вивітрілі польові шпати.

Подальші дослідження показали, що в породах товщі, проміжної між вугільними пластами, переважають свіжі польові шпати, поряд з якими наявний ряд малостійких мінералів: біотит, лепідомелан, апатит та інші. Подібне явище також було описане Удлюфтом у кам'яновугільних відкладах Вестфальського басейну.

Завантажити PDF

Логвиненко Н.В. Некоторые закономерности процесса осадконакопления в среднем и верхнем карбоне северо-востока Донбасса (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №5, 1945)

Логвиненко Н. В. Некоторые закономерности процесса осадконакопления в среднем и верхнем карбоне северо-востока Донбасса. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1945. №5. С. 73-86.

Праця містить опис явищ циклічної седиментації у відкладах середнього та верхнього відділів кам'яновугільної системи північно-східної частини Донецького басейну (Білокалитвинський район). Встановлено закономірну повторюваність відкладів різних груп фацій, тобто наявність циклів седиментації. Наведено стислу літолого-мінералогічну характеристику цих циклів.

Висвітлено зв'язок седиментації з тектогенезом та її значення для розв'язання палеогеографічних проблем.

Завантажити PDF

Донабедов A.T. Некоторые результаты геофизических исследований Большого Донбасса (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №5, 1940)

Донабедов A. T. Некоторые результаты геофизических исследований Большого Донбасса. Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. 1940. №5. С. 61-87.

Стаття знайомить зі станом робіт над проблемою Великого Донбасу у 1940 році; крім підсумків досліджень, у статті наведено основні напрями подальшого розвитку робіт.

Завантажити PDF

Телефоны п/о «Донбассантрацит» (1992)

Телефоны производственного объединения «Донбассантрацит» / за тех. ред. Л. П. Доценко. Луганск: Лугань, 1992. 94 с.

Довідник телефонів і організаційної структури виробничого об’єднання «Донбасантрацит» (м. Красний Луч, Луганська область). Містить систематизовану інформацію про внутрішню та зовнішню телефонну мережу підприємства. Основну частину видання становлять детальні списки керівництва об’єднання, структурних підрозділів і служб (технічна дирекція, виробнича, економічна, кадрова, постачання тощо) із зазначенням посад, прізвищ, службових телефонів і кабінетів. Окремо подано контакти шахт, шахтоуправлінь, ремонтно-механічних заводів, енергетичних служб, будівельних організацій та інших підприємств, пов’язаних із вугільною промисловістю регіону.

Завантажити PDF

Шахта им. «Известий» ГП «Донбассантрацит»: 70 лет (2004)

Шахта им. «Известий» ГП «Донбассантрацит»: [70 лет]. [Красный Луч], 2004. 14 с.

Брошуру видано у 2004 році редакцією газети «Голос Донбасу» до 70-річчя шахти №16 імені газети «Ізвєстія» ДП «Донбасантрацит» (м. Красний Луч, Луганська область). Текст підготовлено Т. Ткачовою за матеріалами, наданими директором шахтного музею Н.П. Озерним.

Завантажити PDF

Коленский В.П. Красный Луч: Путеводитель (1966)

Коленский В. П. Красный Луч: Путеводитель. Донецк: Донбас, 1966. 72 с.

«Население Красного Луча составило на 1 января 1965 года 101 тысячу человек, а вместе с административно подчиненными ему городами Вахрушево, Миусинском и несколькими поселками городского типа — 210 тысяч человек.

Красный Луч — город угля и машиностроения, выросший за годы Советской власти. На его территории расположены пять шахтоуправлений и восемь шахт, дающих несколько миллионов тонн угля в год, заводы — машиностроительный, авторемонтный, рудоремонтный и железобетонных изделий, — три крупных электромеханических мастерских, деревообрабатывающий комбинат, мебельная и швейная фабрики, шесть строительных предприятий, промышленный, хлебный, мясной и продовольственный комбинаты, молокозавод, а также такие важные учреждения, как комбинаты «Донбассантрацит» и «Донбассшахтострой», тресты «Краснолучуголь», «Антрацитуглежилстрой» и «Антрацитуглеобогащение».

Завантажити PDF

Уголь в хрустале. Шахте «Хрустальская» 80 лет (2011)

Уголь в хрустале. Шахте Хрустальская 80 лет. Луганск: Промпечать, 2011. 224 с. (Додаток до газети «Сбойка»).

Книга розповідає про історію виникнення, становлення та 80-річний розвиток шахти «Хрустальська» (№7/8) ДП «Донбасантрацит» (м. Вахрушеве, Краснолуцька міськрада, Луганська область). У виданні описується зародження вуглевидобутку на півдні Луганщини, трудові досягнення колективу та його сучасне життя через спогади ветеранів, розповіді фахівців підприємства та гірників.

«Назва шахти походить від назви поселення, яке, у свою чергу, має понад 200-річну історію. Офіційна версія свідчить, що село Хрустальне як ранґова дача було засноване у 1784 році. [...] Річка, що розділяла село на дві частини, була названа Хрустальною через велике скупчення кварциту в її водах, який на сонці блищав як кришталь. Від назви річки і пішла назва села — Хрустальне. А вугільний пласт, що виходив на поверхню в балках, назвали "Хрустальським"».

Завантажити PDF

Шахта будущего. 30 лет (возникновения, становления и развития шахты «Должанской-Капитальной» ГП «Свердловантрацит») (2012)

Шахта будущего. 30 лет: [возникновения, становления и развития шахты «Должанской-Капитальной» ГП «Свердловантрацит»]. Луганск: Промпечать, 2012. 224 с.

Книга розповідає про історію виникнення, становлення та 30-річного розвитку однієї шахти Донбасу — «Должанської-Капітальної» ДП «Свердловантрацит» (м. Довжанськ, Луганської області). Ще під час її будівництва проектувальниками та шахтобудівельниками по всій країні вона була названа «шахтою майбутнього» за плановані потужності та технології видобутку унікальних покладів антрациту.

Шахта представлена як інженерна одиниця з усіма технічними характеристиками та статистичними даними, аналізом її діяльності та перспективами. Але, звичайно, основна увага приділяється колективу славного підприємства: керівникам і найкращим працівникам, які творять історію шахти. Велике місце відведено спогадам ветеранів — тих, хто назавжди пов’язав свою долю зі своєю «Должанкою».

Видання ілюстроване фотографіями та архівними матеріалами, що розкривають історію шахти.

Завантажити PDF

Чепурнов А.В. «Луганскуголь». 60 трудовых лет. 1938—1998 (Луганск, 1998)

Чепурнов А. В. «Луганскуголь». 60 трудовых лет. 1938-1998: (Основные этапы развития, воспоминания, интервью о прошлом, настоящем, перспективах, историко-технические данные о предприятиях). Луганск: Голос Донбасса, 1998. 208 с.

«Зміст книги становлять основні етапи розвитку, найпам’ятніші події, а також люди, які зробили вагомий внесок у діяльність своїх колективів — підприємств нинішньої державної холдингової компанії «Луганськвугілля». На багатому фактичному матеріалі, через долі людей і спогади, показано минуле й сучасне, окреслено перспективи найбільшого вугільного об’єднання Луганщини, якому в серпні 1998 року виповнилося шістдесят років.

Книга розрахована на широке коло читачів. Але передусім вона адресована тим, чия доля пов’язана з «Луганськвугіллям».

Завантажити PDF

Лясковский В.Г. Черноморцы под землей (1958)

Лясковский В. Г. Черноморцы под землей: Документальная повесть. Одесса: Одес. изд., 1958. 136 с.

Документальна повість про будівництво шахти «Одеська-Комсомольська» (м. Довжанськ, Луганська область). Шахта збудована комсомольцями з Одеської області серед інших комсомольських шахт у рекордні строки. Будівництво розпочалося у 1956 році, а в 1957 році шахту введено в експлуатацію.

Завантажити PDF

Северов П.Ф. Властелины камня (1975)

Северов П. Ф. Властелины камня / Петр Северов. Київ: Дніпро, 1975. 168 с.

Документальна повість про бригаду В. Г. Мурзенка з шахти «Червоний партизан» (м. Вознесенівка, Луганська область).

Завантажити PDF

Хворостянов А.Ф. Шахта имени Карла Маркса (1975)

Хворостянов А. Ф. Шахта имени Карла Маркса. Очерк. Донецк: Донбас, 1975. 98 с., ил. (История фабрик и заводов).

Книга з відомої серії «Історія фабрик та заводів» присвячена шахті імені Карла Маркса в Єнакієвому, що в минулому була Софіївським рудником.

«Із закладенням цього рудника було покладено початок промисловому видобутку вугілля в нашому краї. У 1858 році, за п’ять кілометрів від майбутнього Петрівського чавуноливарного заводу, поблизу села Софіївка, було відкрито багаті поклади кам’яного вугілля та розпочато їх розробку. Рудник, що виник, назвали Софіївським — за назвою села. Родовище складалося з трьох крутоспадних пластів, з яких для розробки обрали лише один — потужністю дві й три чверті аршина. За простяганням пласта було пробито штольню глибиною близько 22 сажнів і встановлено кінний ворот».

Завантаження PDF

Пирогов И.Т. Шахта 5-бис Трудовская (1971)

Пирогов И. Т. Шахта 5-бис Трудовская. Очерк. Донецк: Донбас, 1971. 102 с., ил. (История фабрик и заводов).

Книга з відомої серії «Історія фабрик та заводів» присвячена донецькій шахті № 5-біс «Трудівська». Шахта отримала свою назву від Трудівського рудника, заснованого у 1905 році та належного Вірі Пестерєвій — доньці Петра Карпова, засновника Вознесенського рудника. Будівництво нової шахти № 5-біс «Трудівська» розпочалося восени 1931 року. В експлуатацію її введено 15 лютого 1941 року. На той час це було найбільше вугледобувне підприємство Донбасу.

Завантажити PDF

Описание Донецкого бассейна. Т. VI. Вып. II: Доставка по наклонным путям (1922)

Описание Донецкого бассейна. Т. VI. Вып. II: Доставка по наклонным путям / сост. проф. А.М. Терпигорев. Харьков: Горняк, 1922. 121 с.: ил.

Другий випуск VI тому видання «Описание Донецкого бассейна» був підготовлений професором Катеринославського гірничого інституту Олександром Митрофановичем Терпигорєвим і виданий у Харкові видавництвом «Горняк» у 1922 році.

Цей випуск став продовженням першого випуску VI тому, який вийшов у 1918 році та був присвячений доставці вугілля від очисного вибою до горизонтальних рейкових шляхів. Первісно матеріали про транспортування вугілля по похилих виробках планувалося включити саме до першого випуску, однак через брак паперу потрібного формату в умовах воєнного часу їх друк було відкладено. У результаті ці матеріали були видані окремим другим випуском.

У випуску розглянуто способи транспортування вугілля по похилих гірничих виробках — бремсбергах та ухилах, наведено опис технічних пристроїв для такої доставки, конструкцій похилих шляхів, а також наведено практичні дані щодо організації підйому і транспортування гірничої маси у шахтах Донбасу. Значну увагу приділено технічним схемам і ілюстраціям, що демонструють обладнання та принципи його роботи.

Завантажити PDF

Гавриленко Ю.Н., Ермаков В.Н., Кренида Ю.Ф., Улицкий О.А., Дрибан В.А. Техногенные последствия закрытия угольных шахт Украины (2004)

Гавриленко Ю. Н., Ермаков В. Н., Кренида Ю. Ф., Улицкий О. А., Дрибан В. А. Техногенные последствия закрытия угольных шахт Украины: монография / под ред. Ю.Н. Гавриленко, В.Н. Ермакова. Донецк: Норд-Пресс, 2004. 631 с.

У монографії узагальнено результати досліджень, пов'язаних із розв'язанням технічних проблем під час ліквідації вугільних шахт, забезпеченням охорони довкілля, безпеки сусідніх діючих шахт, нормального функціонування шахтарських міст і селищ після закриття шахт. Розглядаються питання порушення земної поверхні над закритими шахтами, екогідробезпеки, захисту територій від виділення шахтних газів. Окрему увагу приділено проблемі ліквідації стовбурів шахт і впливу породних відвалів вугільних шахт на довкілля. Детально розглянуто стан як окремих будівель і споруд, так і цілих міст і селищ у районах ліквідації шахт. Прикінцеву частину монографії присвячено моніторингу територій шахт, що закриваються. Усі розглянуті в монографії питання аргументуються великим обсягом фактичних даних. Монографію розраховано на наукових та інженерно-технічних працівників, вона може бути корисною широкому колу наукової громадськості, аспірантам і студентам, які опікуються питаннями ліквідації неперспективних вугільних підприємств та охорони довкілля.

У Донецькому басейні, де розробка вугілля ведеться понад двісті років, верхні горизонти давно відпрацьовані. Тому в багатьох випадках плани гірничих робіт на них відсутні, а сучасний стан гірничих виробок і підробленого масиву тим більше невідомий. Про масштаби цієї проблеми свідчать такі дані. У 1917 р. у Донбасі працювало 1604 шахти. Розробка вугілля здійснювалася переважно дрібними вертикальними та похилими шахтами, причому 569 (68%) шахт мали глибину до 53 м, у діапазоні глибин від 53 до 106 м працювало 430 шахт (27%), глибина решти (5%) перевищувала 106 м. На початок 40-х років ХХ ст. у Донбасі налічувалося понад 200 дрібних похилих шахт. У період відновлення затоплених під час війни шахт для швидкого отримання вугілля в басейні було закладено понад 600 дрібних похилих шахт із гірничими роботами на малих глибинах. Таким чином, практично вся поверхня басейну в різні періоди опинилася підробленою на малих глибинах (20–100 м). Крім того, у Донбасі є значна кількість непогашених або незадовільно погашених стволів, старих вертикальних і похилих шахт, шурфів, вентиляційних збійок тощо.

Нині масове закриття вугільних шахт спричиняє підйом підземних вод і, відповідно, зволоження порід навколо старих виробок, що може стати причиною активізації зсувних процесів над ними. Основною передумовою активізації геомеханічних процесів є збережені порожнини та розшарування в підземному просторі. Наслідки цих процесів можуть проявлятися у двох формах: пошкодження земної поверхні з утворенням воронок обвалення («провали») та відстрочені зсуви та деформації земної поверхні без утворення воронок («зсуви та деформації»).

Завантажити PDF

Жемчужников Ю.А., Яблоков В.С., Боголюбова Л.И. и др. Строение и условия накопления основных угленосных свит и угольных пластов среднего карбона Донецкого бассейна. Часть вторая (Труды Геологического института. Вып. 15, 1960)

Жемчужников Ю. А., Яблоков В. С., Боголюбова Л. И., Ботвинкина Л. Н., Феофилова А. П., Ритенберг М. И., Тимофеев П. П., Тимофеева З. В. Строение и условия накопления основных угленосных свит и угольных пластов среднего карбона Донецкого бассейна. Часть вторая. Труды Геологического института. 1960. Вып. 15. 348 с.

Логвиненко Н.В. Литология и палеогеография продуктивной толщи Донецкого карбона (1953)

Логвиненко Н. В. Литология и палеогеография продуктивной толщи Донецкого карбона. Харьков: Изд-во ХГУ, 1953. 436 с.

Автором наукової монографії є Микола Васильович Логвиненко (1914–1998) — професор, доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач кафедри петрографії Харківського державного університету, один із засновників вітчизняної літологічної науки та фундатор Харківської літологічної школи. Під його керівництвом у ХГУ було створено літологічну лабораторію та підготовлено близько 30 кандидатів наук, із яких 10 стали докторами, що забезпечило тривалий розвиток літологічних досліджень у межах цієї наукової школи. Він у 1949 році захистив докторську дисертацію «Литология и палеогеография продуктивных толщ Донецкого карбона».

Цю працю присвячено літології вугленосних відкладів Донецького басейну. У першій частині розглянуто обсяг і стратиграфічне положення продуктивної товщі. Друга частина містить детальний опис гірських порід продуктивної товщі на території Донбасу та деяких його окраїн. Розглянуто питання класифікації, текстурно-структурні особливості гірських порід, їхній мінералогічний і хімічний склад, властивості мінералів, умови їх утворення та поширення, а також можливості практичного використання порід.

Установлено закономірне чергування порід різних фацій, що відображає циклічний характер процесів седиментації. Доведено універсальність циклічності осадонакопичення для всієї площі вугільного Донбасу. Розроблено схему мінералого-петрографічного поділу продуктивної товщі (літостратиграфію). У результаті вивчення літології вугленосної товщі Донбасу та інших кам’яновугільних басейнів світу встановлено загальні закономірності осадонакопичення та з’ясовано взаємозв’язок між процесами седиментації й тектогенезу в кам’яновугільний період.

Третю частину монографії присвячено питанням палеогеографії, зокрема реконструкції розподілу суші й моря, визначенню живильної провінції та відтворенню фізико-географічних умов осадконакопичення.

Завантажити PDF