Каплан А.Д. Гірничі розробки УСРР (1933)

Каплан А. Д. Гірничі розробки УСРР : природно-економічний довідник по областях / А. Д. Каплан. Харків: Господарство України, 1933. 131, [1] c. : табл.

Бахмут. Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города (Коммерческая газета № 27, 1842)

Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города. Коммерческая газета (С. Петербург). 1842. 3 березня. (№ 27). С. 107.
 
Опис міста Бахмут Катеринославської губернії 1842 року, опублікований у «Комерційній газеті» в матеріалі «Екатеринославская губерния. Торговля, водяные и сухопутные сообщения и лежащие при них города», майже повністю повторює текст опису 1840 року, надрукованого в цій же газеті.

Заметка о Бахмуте (Коммерческая газета № 141, 1840)

Заметка о Бахмуте. Коммерческая газета (С. Петербург). 1840. 23 листоп. (№ 141). С. 564.

Опис Бахмута станом на 1840 рік було опубліковано в «Комерційній газеті» 23 листопада того ж року. У ньому подано докладну картину економічного життя міста: промисли місцевих жителів і приїжджих, а також видобуток корисних копалин — зокрема алебастру та вугілля (у Лисичанську та Микитівці).

Соколовський Г.С. Бахмутський гіпсовий промисел

Фрагмент декору Азовсько-Донського банку в Бахмуті

Про наявність покладів природного гіпсу (алебастру) на околицях Бахмутської фортеці було відомо ще у XVIII ст.  Залежі гіпсу сприяли виникненню народного промислу, який місцеві поселяни називали «ломкою алебастру». Після закриття у 1782 році Бахмутських казенних солеварень видобуток гіпсового каменю починає стрімко розвиватись, і вже у першій половині ХІХ століття набуває свого найбільшого розвитку. Місцеві жителі навесні, по закінчені польових робіт об’єднувались в артілі по 15-20 осіб й за допомогою пороху «рвали» гіпсовий камінь й таким чином за два місяці (травень-червень) заготовлювали декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Алебастр потім скуповували чумаки, які для цього приганяли до Бахмуту декілька тисяч волових фур.

Описание городов и уездов Азовской губернии (1779 года)

«Опис міст і повітів Азовської губернії», підготовлений істориком, археологом, археографом і членом Одеського товариства старожитностей Миколою Никифоровичем Мурзакевичем, був опублікований у 1853 році в збірнику товариства. За словами автора, документ було знайдено в Катеринославі й датовано 1779 роком, однак сучасні дослідники, спираючись на низку непрямих свідчень, вважають більш імовірною датою створення 1781–1782 роки.

Даємо опис головних повітових міст, з території сучасної Донеччини — Бахмута та Тора (Слов’янська). Особливий інтерес становлять геологічні свідчення XVIII століття, зафіксовані в цих матеріалах, що мають важливе значення з огляду на слабку геологічну вивченість регіону Донецького кряжа в той період. Примітки у дужках та виділення у тексті надані автором сайту.

План поверхні Ново-Економічного рудника Донецько-Грушівського акціонерного товариства (1916)

Ново-Экономический рудник Донецко-Грушевского Акционерного Общества. План поверхности с указанием подземных выработок и залегания каменноугольных пластов. Ново-Економічний рудник Донецько-Грушевського Акціонерного Товариства. План поверхні з указанням підземних виробок та залягання кам’яновугільних пластів. Літографія П.П. Сойкіна, 1916 р. Масштаб 1:60 000.

Руїни палацу культури Горлівського коксохімічного заводу. Горлівка, 2013 р.

Артемьев В.В. Животворный огонь. Очерки из истории Горловского коксохимического завода (1978)

Артемьев В. В. Животворный огонь: Очерки из истории Горловского коксохимического завода. Донецк: Донбас, 1978. 83 с., 16 л. ил.

«Курс на социалистическую индустриализацию, провозглашенный XIV съездом ВКП(б), предполагал прежде всего ускоренное развитие черной металлургии — основы тяжелой промышленности. Очень важно было укрепить ее тылы — коксохимию, чтобы снабдить домны коксом. Поэтому ускорялась реконструкция старых производств, сооружались новые.

В 1926 году началось строительство и Горловского коксохимического завода. К полю, где тем летом созревала пшеница, потянулись из близлежащих сел подводы. Рабочий люд прибывал и из отдаленных мест. Быстро росли бараки, склады».

Завантажити PDF

Україна. Карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти (1918)

Україна: карта з залізницями, шляхами, копальнями заліза, солі і нафти / виконання Ґ. Фрейтаґа і Берндта у Відні 1918. У другому році відбудування Української Держави. Київ; Відень: Фрейтаґ і Берндт, 1919 р. Масштаб: 1:2000 000.

Карта надрукована у Відні картографічним видавництвом Г. Фрейтаг і Берндт (G. Freytag & Berndt, Wien) у 1918 р., видана у Києві  у 1919 р. На мапі нанесені кордони України станом на жовтень 1918 р., шляхи й дороги, копальні вугілля, копальні залізної руди, залізні заводи, копальні солі, джерела нафти, паравозні й вагонні заводи, повітові міста та інше.

Завантажити: Електронна бібіліотека Інституту історії України НАН України.

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества (1790-ті рр.)

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества. ІР НБУВ (Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Ф. ІІ, од. зб. 5960. 12 арк.

Короткий географічний опис Катеринославського намісництва», складений у 1790-х роках віце-губернатором, статським радником Іваном Васильовичем Тибекіним, який обіймав цю посаду в 1789–1795 роках. У цьому описі Тибекін подає характеристику окремих повітів, що входили до складу намісництва, зокрема тих, які охоплюють території сучасних Донецької та Луганської областей. Значну увагу приділено природним ресурсам і корисним копалинам. Цікавою є згадка про виявлення срібних і золотих руд у межах Донецького повіту (з 1802 р. Слов'яносербський) — у районі оврагу Мечетного на лівому березі річки Білої, біля села Адріанопіль. За свідченням автора, там були знайдені залишки стародавніх плавильних печей, що вказує на можливе ведення гірничо-металургійних робіт у давні часи.

Дубинский А.Я. К вопросу о происхождении Донецкого бассейна (Материалы ВСЕГЕИ. Новая серия. Вып. 14, 1956)

Дубинский А. Я. К вопросу о происхождении Донецкого бассейна. Материалы Всесоюзного научно-исследовательского геологического ин-та (ВСЕГЕИ): Новая серия. Вып.14 : Материалы по геологии Европейской территории СССР. М.: Госгеолтехиздат, 1956. С. 25-41.

Дубинский А.Я. Новые данные по тектонике восточной части Большого Донбасса (Материалы ВСЕГЕИ. Новая серия. Вып. 14, 1956)

Дубинский А. Я. Новые данные по тектонике восточной части Большого Донбасса. Материалы Всесоюзного научно-исследовательского геологического ин-та (ВСЕГЕИ): Новая серия. Вып.14 : Материалы по геологии Европейской территории СССР. М.: Госгеолтехиздат, 1956. С. 42-51.

«Основные структурные элементы Донбасса, скрываясь на востоке под отложениями мезо-кайнозоя, до самого последнего времени были по существу неизвестны. В связи с этим не представлялось возможности выяснить взаимоотношения складчатого Донбасса с соседними структурными элементами, в частности Воронежской антеклизой и Прикаспийской впадиной.

Проведенные в последние годы большие буровые и геофизические работы дали возможность с некоторым приближением проследить восточное продолжение горных элементов складчатой системы Донбасса, выяснить тектоническое строение палеозоя между последней и Воронежской антеклизой и наметить схему тектонического районирования структур герцинского цикла для восточной части Большого Донбасса».

Завантажити PDF