Карлов Н.Н. Новые данные о распространении и о составе меловых отложений в пределах юго-западной окраины Донецкого бассейна (Известия Академии наук СССР. Серия геологическая, №5, 1937)

Схема передбачуваного поширення верхньокрейдових відкладів у межах південно-західної окраїни Донбасу та на захід від неї (складена М. М. Карловим у 1936 р.)

Карлов Н. Н. Новые данные о распространении и о составе меловых отложений в пределах юго-западной окраины Донецкого бассейна. Известия Академии наук СССР. Отделение математических и естественных наук. Серия геологическая. 1937. №5. С. 810-823.

Крейдові відклади південної окраїни Донбасу та всієї Причорноморської западини загалом вивчені недостатньо. У Мелітопольському районі, незважаючи на значну глибину окремих артезіанських свердловин (м. Мелітополь — 362,7 м, Новоолексіївка — 326,6 м, економія Ельбінг — 502,02 м), крейдових відкладів під час буріння не було досягнуто і, вочевидь, вони залягають на значній глибині.

Незважаючи на значну глибину свердловин (понад 500 м) у низці районів Причорноморської западини, крейдових відкладів також не було досягнуто, через що висловлювалися припущення, що вони залягають на великій глибині. На підставі результатів нових бурових робіт, під час яких було виявлено крейдові відклади, автор беззаперечно встановлює їх широке поширення в межах досліджуваного району та висловлює припущення про їх суцільний розвиток.

Завантажити PDF

Давыдов В.Д. Голубое ожерелье Донбасса (1980)

Давыдов В. Д. Голубое ожерелье Донбасса: Науч.-попул. очерк. Донецк: Донбас, 1980. 100 с., ил.

«Вода — візничий природи». Так Леонардо да Вінчі характеризував її значення у всіх природних явищах, у житті людини. Незвичайні її властивості, незліченні «професії». В індустріальному Донбасі вона допомагає шахтарям добувати вугілля, металургам — виплавляти сталь, хімікам —одержувати цінні продукти, хліборобам — підвищувати врожаї.

Книга розповідає про водні ресурси краю, про охорону та раціональне їх використання. Розрахована на широке коло читачів».

Завантажити PDF

Отин Е.С. Древние географические названия Донбасса (Летопись Донбасса №1, 1992)

Фрагмент карти Білосарайської коси, складеної Пітером Бергманом, 1702 р. Масштаб: 200 сажнів у дюймі (1:16 800)

Отин Е. С. Древние географические названия Донбасса. Летопись Донбасса: Краеведческий сборник. Выпуск I. Донецк: Донецкий областной краеведческий музей, 1992. С. 25-27.

Стаття професора Є.С. Отіна «Древние географические названия Донбасса» досліджує історію формування топонімії південно-східної України (Донбасу). Автор, мовознавець та доктор філологічних наук, спеціаліст з ономастики, топоніміки та гідроніміки, аналізує вплив різних народів на місцеві географічні назви від античної доби до нового часу.

Донбасс: прошлое, настоящее, будущее (I региональная научно-практическая конференция. Донецк, 1992)

Донбасс: прошлое, настоящее, будущее: тезисы докладов и сообщений I региональной науч.-практ. конф. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1992. 187 с.

«Збірник містить тези доповідей і повідомлень, представлених на І регіональну науково-практичну конференцію «Донбас: минуле, сучасне, майбутнє», і охоплює окремі питання заселення території сучасного Донбасу, національних особливостей краю, історії промислового освоєння регіону, сучасного економічного розвитку Донбасу, його екології, народної освіти, культури та низку інших проблем.

Основна мета конференції — сприяти усвідомленню специфіки регіону та пов’язаних із цим шляхів забезпечення в ньому нормального життя населення. Опубліковані тези, зрозуміло, не розкривають у всій глибині всю проблематику Донбасу. Проте найбільш актуальні, вузлові, малодосліджені питання, що відповідають меті конференції, тією чи іншою мірою в них порушуються».

Земятченский П.А. Каолинитовые образования Южной России (Каолин, фарфоровые, фаянсовые и другие глины) (1896)

Земятченский П. А. Каолинитовые образования Южной России: (Каолин, фарфоровые, фаянсовые и другие глины) / П. Земятченский. Санкт-Петербург: тип. М. Меркушева, 1896. V, 324 с., 1 отд. л. ил.

У 1896 році побачила світ праця професора П.Л. Зем’ятченського «Каолінітові утворення Південної Росії», яка була написана на основі його дисертаційного дослідження. Учений, якого вважають одним із засновників наукового вивчення глин, отримав можливість здійснити ґрунтовні дослідження завдяки ініціативі професора В. В. Докучаєва. За його сприяння Зем’ятченський відвідав різні місцевості Полтавської, Харківської та Херсонської губерній. Згодом він здійснив наукові екскурсії за дорученням Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи.

Крім того, значний матеріал був зібраний у ході експедиції з обводнення та заліснення степів півдня Росії, організованої Лісовим департаментом під керівництвом В. В. Докучаєва, а також під час ґрунтово-геологічного дослідження Старобільського повіту. Зібрані дані вимагали кількох років наполегливої лабораторної обробки, що й дозволило підготувати узагальнену працю.

У книзі подано геологічний опис каолінітових родовищ Катеринославської, Полтавської (Миргородський, Зіньківський повіти), Харківської (Лебединський, Ахтирський, Богодухівський, Валківський, Ізюмський повіти), Херсонської, Київської та Таврійської губерній. Значну увагу приділено мінералогічному та хімічному складу досліджених зразків, зокрема залежам поблизу сіл Благодатного і Володимирівки Маріупольського повіту. Окремо розглянуто поклади вогнетривких глин у Миколаївці, Кам’янці (Камишевасі), Макаровому Яру, Лисичанську та Рубіжній. Описані також попелясто-сірі та інші глини юрської системи — у районі Малої Камишевахи, околиць Миколаївки (Глиняний Лог), Рай-Олександрівки (балка Дубена) Ізюмського повіту, Великоанадольського лісництва та багатьої інших родовищ. Праця містить географічний покажчик місцевостей, згаданих у тексті.

Завантажити PDF

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества (1790-ті рр.)

Краткое географическое описание Екатеринославского наместничества. ІР НБУВ (Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського). Ф. ІІ, од. зб. 5960. 12 арк.

Короткий географічний опис Катеринославського намісництва», складений у 1790-х роках віце-губернатором, статським радником Іваном Васильовичем Тибекіним, який обіймав цю посаду в 1789–1795 роках. У цьому описі Тибекін подає характеристику окремих повітів, що входили до складу намісництва, зокрема тих, які охоплюють території сучасних Донецької та Луганської областей. Значну увагу приділено природним ресурсам і корисним копалинам. Цікавою є згадка про виявлення срібних і золотих руд у межах Донецького повіту (з 1802 р. Слов'яносербський) — у районі оврагу Мечетного на лівому березі річки Білої, біля села Адріанопіль. За свідченням автора, там були знайдені залишки стародавніх плавильних печей, що вказує на можливе ведення гірничо-металургійних робіт у давні часи.

Бондарчук В.Г. Геологические памятники Украины (1961)

Бондарчук В. Г. Геологические памятники Украины / В. Г. Бондарчук; ред.: В. А. Ильинская, А. И. Тереножкин, Е. В. Черненко. Київ: Радянська Україна, 1961. 80 с.: ил. (Общество по распространению политических и научных знаний Украинской ССР; Серия VI, № 13-14).

У брошурі «Геологічні пам’ятки України» описано найвидатніші геологічні утворення, що є свідками складних змін фізико-географічних умов на території нашої країни впродовж безмежно довгої історії її геологічного розвитку.

Геологічні пам’ятки — свідки подій далекого минулого — трапляються повсюди. Деякі з них — це знайомі всім масиви піску, глини чи щебеню, які вирівнюють безкраї простори. Інші мають вигляд суворих урвищ, мальовничих скель і ущелин, що формують унікальні та захопливі пейзажі.

Кобелев М.В. Карстовые явления на южной окраине Донбасса и их возраст (Известия Академии наук СССР. Серия географическая, № 1, 1963)

Карстова печера на правому березі річки Сухої Волновахи, м. Докучаєвськ.

Кобелев М. В. Карстовые явления на южной окраине Донбасса и их возраст. Известия Академии наук СССР. Серия географическая, 1963, № 1. С. 73-77.

Carte géologique internationale de l'Europe. Міжнародна геологічна карта Європи (Берлін, 1913)

Carte géologique internationale de l'Europe: la carte, votée au congrès géologique international de Bologne en 1881, est exécutée conformément aux décisions d'une commission internationale, avec le concours des gouvernements, sous le dir. de M.M. Beyrich et Hauchecorne. Berlin: Institut lithographique, 1913. Échelle: 1 à 1.500.000

Міжнародна геологічна карта Європи: карта, затверджена на Міжнародному геологічному конгресі в Болоньї у 1881 році, виконана відповідно до рішень міжнародної комісії за сприяння урядів під керівництвом Бейріха та Гаухекорна. Берлін: Літографічний інститут, 1913. Карту видано німецькою та французькою мовами на 49 аркушах. Масштаб: 1:1 500 000.

Завантажити склейку листів Донецького кам’яновугільного басейну та Приазовського кристалічного масиву (10,9 мб, 5 190 x 3 717 px)

Збірний лист, умовні позначення та 49 аркушів на сторінці картографічного зібрання Вільного університету Амстердама.

Приазовский блок. Карта разломно-блоковой тектоники Украинского щита (1984)

Карта разломно-блоковой тектоники Украинского щита / Подгот. по материалам Мингео УССР, ПГО "Кировгеология", АН УССР ; сост.: В. М. Клочков [и др.]; ред. Г. И. Каляев . Киев : М-во геологии УССР, 1984. Масштаб: 1:1 000 000. (Комплект карт "Геология и металлогения Украинского щита" / гл. ред. П. Н. Сторчак; отв. ред. Л. С. Галецкий).

Приазовский блок. Геологическая карта докембрийских образований Украинского щита (1984)

Геологическая карта докембрийских образований Украинского щита / Подгот. по материалам Мингео УССР, ПГО "Кировгеология", АН УССР ; сост.: В. М. Клочков [и др.]; ред.: Н. П. Щербак, Д. Ф. Володин. Киев : М-во геологии УССР, 1984. Масштаб: 1:1 000 000. (Комплект карт "Геология и металлогения Украинского щита" / гл. ред. П. Н. Сторчак; отв. ред. Л. С. Галецкий).

Литовченко Е.И. Гранитные пегматиты Западного Приазовья (1976)

Литовченко Е. И. Гранитные пегматиты Западного Приазовья / Е. И. Литовченко; АН УССР, Ин-т геохимии физики минералов. Киев : Наук. думка, 1976. 130 с., 6 л. ил., карт.

«Впервые подробно рассматривается вопросы минералогии и условия образования гранитных пегматитов Западного Приазовья. Наряду с детальным изучением породообразующих и второстепенных минералов особое внимание уделено акцессориям редких элементов. Установлен переходный ряд от аплитов к пегматитам.

Исследованием включений минералообразующих растворов подтверждается концепция происхождения пегматитов, согласно которой ранний магматический этап сменился перекристаллизацией. Давления и агрегатные состояния минералообразущих растворов пегматитов и вмещавших пород свидетельствуют о различных условиях их образования. Установлены общие закономерности размещения редких элементов.

Район исследований расположен в пределах Приазовского массива, являющегося юго-восточной окраиной Украинского щита и занимающего площадь более 3000 км². Наиболее крупные пегматитовые тела сосредоточены в районах сел Елисеевки, Елизаветовки, Долинского, Андреевки, Радионовки.

Книга рассчитана на минералогов, петрографов, геохимиков и производственников, занимающихся разработкой пегматитов».

Завантажити PDF

Донецький кам'яновугільний басейн та Приазовський кристалічний масив. Геологічна карта України (Ю. Полянський. Мюнхен, 1949)

Макухіна Г.О. Петрографія дайково-ефузивного комплексу південно-західного Донбасу (1961)

Макухіна Г.О. Петрографія дайково-ефузивного комплексу південно-західного Донбасу. — К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 142 с. – (Труди Інституту геологічних наук. Серія петрографії, мінералогії і геохімії. Вип. 15).

«Дайково-ефузивні породи в геологічній будові Донбасу відіграють значну роль. Особливо поширені вони на території південно-західної окраїни Донбасу в зоні зчленування його з приазовською частиною Українського кристалічного щита, де утворились складні тектонічні умови, які викликали на цій території інтенсивний вулканізм, зумовили форми залягання вулканічних порід, їх різноманітний склад та петрохімічні особливості.

Автором протягом кількох років зібраний значний фактичний матеріал по цьому цікавому як в геологічному, так і в петрологічному відношенні району. Всебічне дослідження цього матеріалу дало змогу віднести утворення різноманітних порід до трьох вулканічних етапів, пов’язаних з геотектонічною історією Донбасу.

Породи цих етапів вулканізму відмінні і представлені понад 20 різноманітними петрографічними типами. Із загального числа вулканічних порід верхнього девону автором вперше в цьому районі виділені спіліти, кератоспіліти та кератофіри, які зустрічаються поряд з базальтами, андезито-базальтами, ортофірами та іншими породами.

Всі хімічні аналізи порід, на які нема посилання, виконані в лабораторії Інституту геологічних наук АН УРСР хіміками Є.В. Романішиною, С.О. Панченко та Б.В. Мирською.

В процесі обробки матеріалу автор користувався консультаціями І.С. Усенка, якому висловлює щиру подяку. Автор дуже вдячний також П.К. Лагутіну, який дав можливість ознайомитися з керновим матеріалом та шліфами із свердловин, пробурених в останній час на дослідженій території».

В книзі наведена геологічна, петрографічна та петрохімічна характеристика дайкових і ефузивних порід південно-західного Донбасу. Розглядаються умови та форма їх залягання, послідовність виверження і вікові взаємовідношення.

Розрахована на геологів та петрографів, які займаються вивченням вулканічних порід».

Завантажити PDF

Административная карта Мариупольского округа (1930)

Адміністративна карта Маріупільскоі округи. Масштаб: 1:150 000. Складено Картографічним Відділом Українського Геодезичного Управління за даними: Окрстатбюра, Окрземвідділу, Окрадмінтеркомісіі та Музею Краєзнавства на 1-ше Квітня 1930 року. За основу карти покладено здіймання УГУ в маштабі 1:50 000 та трьохверстову карту Військово-Топографічного Управління. Проекція на поліедр.

Скачать

Орографическая карта Бердянского уезда Таврической губернии (1922)

Орографическая карта Бердянского уезда Таврической губернии, составлена по материалам земских гидрологических исследований под руководством Д.В. Соколова. Масштаб: 1:210 000. Гипсометрические материалы гидрологического отдела управления водного хозяйства и мелиорации НКЗ.

Скачать

С Днем геолога!

Поздравляю всех причастных, профессионалов и любителей, с Днём геолога! Находок и открытий, удачных поездок и новых знаний.

Ткачук Л.Г. Пирокластические породы Украины (1977)

Ткачук Л.Г. Пирокластические породы Украины — Киев: "Наукова Думка", 1977. – 154 с.

Монография посвящена пирокластическим породам Украинской ССР. В книге приведена полная сводка о геологических условиях размещения пирокластических пород на территории Украины и дано подробное их петрографическое описание. Особое место уделено роли пирокластических пород в осадкообразовании, выделены эпохи эксплозивного вулканизма и накопления пирокластических пород. Показана возможность использования пирокластических пород как полезных ископаемых в строительстве, петрургии и других отраслях промышленности.

Вулканокластические породы юго-западного Донбасса. Территория юго-западного Донбасса в структурном отношении находится в зоне сочленения приазовской части Украинского щита и складчатого Донбасса. Вулканокластические породы этого региона связаны с девонскими образованиями, которые выходят на поверхность в виде узкой полосы северо-западного простирания от с. Ново-Троицкого (на западе) и до верховьев Грузского Еланчика (на востоке). Отложения девона расчленены на три свиты: белый (николаевская), бурый (долгинская) и серый (раздольненская).

Книга рассчитана на геологов, петрографов, преподавателей и студентов геологических специальностей вузов.

Скачать PDF

Юрк Ю.Ю. Особенности минералогии фтора Украинского кристаллического щита (1973)

Юрк Ю.Ю. Особенности минералогии фтора Украинского кристаллического щита / Ю.Ю. Юрк, Е.П. Гуров, Е.П. Гурова; М-во геологии УССР. Ин-т минер. ресурсов. — Киев: Наук. думка, 1973. – 183 с.: ил., карт.

«Последние годы ознаменовались открытием на Украине ряда месторождений и проявлений флюорита. На Приазовье, в зоне сочленения Украинского кристаллического щита с Донбассом, геологами треста «Артемгеология» открыто крупное Покрово-Киреевское месторождение, являющееся в настоящее время единственным промышленным месторождением флюорита в Европейской части СССР. В верхнедокембрийских осадочных образованиях Приднестровья выявлено Бахтынское месторождение и ряд более мелких проявлений флюорита. В северо-западной части щита установлены рудопроявления флюорита, связанные с метасоматическими образованиями Сущано-Пержанской тектонической зоны. Все это позволяет рассматривать территорию Украины как крупную фтороносную провинцию. В связи с этим Институтом минеральных ресурсов Министерства геологии УССР были проведены работы по изучению геологии, минералогии и генезиса месторождений и рудопроявлений флюорита на территории Украины.

Наиболее распространенным минералом фтора является флюорит. В пределах Украинского щита и сопредельных территорий типы его рудопроявлений весьма разнообразны. Минерализация флюорита здесь представлена пластовыми телами в карбонатных породах, гидротермальными жилами и прожилками среди кристаллических пород, акцессорной вкрапленностью в гранитоидных и щелочных породах и некоторыми другими типами».

Скачать PDF

Новик Е.О., Пермяков В.В., Коваленко Е.Е. История геологических исследований Донецкого каменноугольного бассейна (1700-1917) (1960)

Новик Е.О., Пермяков В.В., Коваленко Е.Е. История геологических исследований Донецкого каменноугольного бассейна (1700-1917). / Е.О. Новик, В.В. Пермяков, Е.Е. Коваленко. — Киев: Изд-во АН УССР, 1960. – 532 с., 3 л. схем: ил.;

«В монографии на основании изучения архивных документов и опубликованных материалов освещается история изучения и освоения Донецкого бассейна с начала XVIII в. до Великой Октябрьской социалистической революции. На фоне развития общественных формаций описываются ход геологических исследований и пути использования полезных ископаемых, а также показано значение научных и производственных коллективов и отдельных ученых в познании и освоении данного региона.

Книга рассчитана на научных работников, геологов и горняков, работников производственных организаций, преподавателей учебных заведений, студентов, аспирантов и краеведов, а также на широкие круги читателей, интересующихся историей изучения Донецкого каменноугольного бассейна».

Скачать PDF
Источник: twirpx.com