Сьогодні відкрилась нова віртуальна галерея ART OF ENERGY 2021 (University of St. Andrews, Scotland), де можно побачити нашу з Martyna Krupa (Scotland) виставку "What Does Post-Industrial Look Like?" ("Як виглядає постіндустріальний період?"), що складається з постіндустріальної пейзажної фотографії з Шотландії та України, зроблену за кураторством Victoria Donovan (Scotland).
Салли В.И., Райхель Б.Л., Швец В.Я. Экономические проблемы поддержания мощности малоэффективных угольных шахт Украины — Днепропетровск, 2002. – 229 с.
В монографии наложены теоретические основы и предложена система экономической оценки состояния шахтного фонда - региона за "счет" многопараметрического моделирования и управления природными ресурсами с целью приближения показателей работы предприятий к уровню безубыточности. Впервые предложено использовать систему экономико-математических моделей, формирующих функционал и систему ограничений для анализа и экономической оценки состояния угольной отрасли с неперспективным шахтным фондом. Важнейшим в раскрытии этого механизма является то обстоятельство, что работа шахт оценивается на многокритериальной основе с выбором оптимума области компромисса
Построена шкала предельных параметров шахт региона, отличительной особенностью, которой является возможность оценки целесообразности продления сроков службы шахт с низкими показателями инвестиционной надежности. Такая возможность может иметь место в случае изменения уровня концентрации горных работ, перераспределения запасов и т.п.
Книга предназначена для специалистов угольной промышленности и организаций, занимающихся прогнозированием развития шахт, экономикой развития регионов и отрасли. Может быть полезна аспирантам и преподавателям горных вузов.
Тадей Секунда. Технична термінольогія. Вип. ІІІ. Гірництво. — Київ: Друкарь, 1919. – 22 с.
Тадей Секунда (1892 — ?) — інженер-механік, лексикограф, голова Технічної секції Правописно-термінольогічної Комісії УАН, надалі у 1920-ті роки співробітник Інституту української наукової мови (ІУНМ). Т. Секунда вважав, що українська термінольогія повинна використовувати найперше народні технічні терміни, а уводження новотворів (роблених слів) слід робити в останню чергу. Тому він ще до 1917 р. уважно збирав народні технічні терміни на різних теренах, в т. ч. на заводах і виробнях безпосередньо із вуст робітників. Ось що він писав: «...Матеріали ці дуже багаті, а що вони фактично існують, то ми й не маємо права творити термінольогію, не використавши їх... Збирати матеріяли потрібно по всій території, що її залюднює український нарід... Складати українську термінольогію треба дуже обережно, щоб не засмітити мови невдалими термінами, а що це складання відбуватиметься під впливом чужих мов, то треба буде заздалегідь визначити хоча б певні загальні принципи щодо участи в ній чужих мов. Слід використовувати в перекладі чужомовних слів транскрипції першоджерела, а не мови ретранслятора.»
В добу 1920-х років Т. Секунда уклав важливий «Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу механіки» (1925 р.). Основні засади складання української технічної термінольогії Т. Секунда сформулював у працях: «Важливе питання з обсягу української технічної термінології» (1921), «Принципи складання української технічної термінології» (1930).
В 1937 р. Т. Секунда був заарештований органами НКВС. Подальша його доля невідома.
Словники на Чтиві
17.08.2021 остановилось сердце дорогого друга и замечательного человека, архитектора и краеведа города Лисичанска Николая Николаевича Ломако.
Николай Ломако является легендарной фигурой для историко-культурного и краеведческого сообщества Луганщины и Украины. Автор и соавтор книг "Лисичанск: история в улицах" (2004), "Давня історія Сєвєродонецька" (2009), "Террафоксы и другие лисичане" (2010), "Роты полка Депрерадовича" (2010). Картографические работы Николая Ломако опубликованы в 9 томе Энциклопедии истории Украины (2012) и Историческом атласе Украины (2015). А также является автором множественных краеведческих публикаций представленных на нашем сайте.
В работе дается исторический обзор существующих представлений о геологическом строении палеозойского фундамента области сочленения герцинских структур Урала, Донбасса и Тянь-Шаня. Приведено большое количество схем (более 60 штук), иллюстрирующих разнообразие подходов к решению проблемы на различных этапах геологической изученности области.
Книга предназначена для широкого круга исследователей, интересующихся вопросами региональной геологии Средней Азии. Необходимым условием правильного решения любой научной проблемы является обобщение научного наследия предыдущих, а также представлений и материалов современных исследований. Такая полезная и благодарная работа выполнена авторами настоящей книги. Из ее содержания очевидно, что проблема связи Урала и Донбасса с Тянь-Шанем — одна из старейших в геологии — остается актуальной и в наши дни и даже получает еще большую остроту.
Авторы добросовестно проработали почти всю многочисленную литературу, имеющую отношение к названной проблеме и, как нам кажется, сделали вполне объективное обобщение. Эту работу с интересом прочтут специалисты различных отраслей геологической науки и особенно те, кому близка проблема геологической и металлогенической связи двух крупнейших складчатых сооружений Евразии — Урала и Тянь-Шаня.
Білокузьминівська крейдяна скеля. Карри (шрати, шратти) — форми поверхневого карсту, що мають вигляд канавки, борозни чи щілини глибиною від декількох сантиметрів до метра. Виникають на поверхні розчинних гірських порід внаслідок дії атмосферних вод.
Зарості галофітної рослини солонця (Salicornia) на штучних водоймах колишнього солепромислу "Новий Карфаген". Солонцем (лат. – Salicornia L.; рос. – солерос) називають декілька видів рослин, які зростають у прибережних зонах морів, морських лагун, солоних озер. Латинська назва рослини вказує на поєднання солі і вигляду самих гілочок: «сіль+ріг (рогоподібні гілки)», а російська – на місце зростання: «росте там, де солоно». Солонець містить значну кількість солі в собі, росте виключно на підсолених ґрунтах, чим вказує напрям руху у пошуках солоних джерел.
Ефедра двоколоса (Ephedra distachya), регіонально рідкісна рослина на гіпсових схилах проєктованого ландшафтного заказника «Іванградські печери».
Контакти
RSS
