![]() |
Скважина минеральной воды у старинного Свято-Вознесенского храма. Скважина пробурена в 1965 году, в нескольких метрах от старого источника |
четвер, 30 серпня 2018 р.
Торские минеральные воды («Лиманская сторона» № 35 (375), 2018)
неділя, 26 серпня 2018 р.
субота, 18 серпня 2018 р.
Голубые озера Лиманщины («Лиманская сторона» № 33 (373), 2018)
середа, 15 серпня 2018 р.
вівторок, 14 серпня 2018 р.
Фотоальбом «Відділення Українського степового природного заповідника «Крейдова Флора» (2018)
Пішов в друк фотоальбом, присвячений ювілею заповідника «Крейдова флора» за авторством завідувача відділенням С.В. Лиманського. Фото - С. Лиманський, а також С. Орлик, Д. Балховітін, В. Іванець, Ю. Спінова, Д. Ширяєва та М. Кулішов aka Tw1npeaks (на обкладинці).
«Історію «Крейдової флори», як природоохоронного об’єкту, справедливо розглядати з першого звернення уваги науковців на унікальність даної території у природному відношенні. Безумовно, такою подією є повідомлення у 1928 році в «Дрібних замітках» видатного ботаніка Є.М. Лавренка, про нову знахідку сосни на крейді понад р. Донцем аспірантом В.І. Акоповим, якому «пощастило знайти 3–4 ділянки невеличких природних насаджень сосни біля с. Лаврент’ївки, вище с. Крива Лука, по крейдяних відслоненнях правого берега долини Донця… Того ж року, Український комітет охорони пам'яток природи включив «бір» до списку пам'яток природи».
Видання здійснене у рамках впровадження проекту «Програма екологічних громадських ініціатив для Сходу та Заходу України». Проект реалізується Фондом розвитку ГО «Західноукраїнський ресурсний центр» спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Заватажити за посиланням — [PDF] Відділення Українського степового природного заповідника «Крейдова Флора» (фотоальбом)
Лисін Б.С. Глини і глиняна промисловість на Україні (1918)
Борис Савелійович Лисін (4 серпня 1883, Новоград-Волинський — 22 листопада 1970, Київ) — український радянський хімік-технолог, доктор технічних наук, професор (з 1921 року), академік АН УРСР (з 22 лютого 1939 року). Основні праці присвячені технології силікатів і будівельних матеріалів, вивченню властивостей силікатної сировини СРСР і науковому обґрунтуванню найновіших способів її переробки.
«Україна займає одно з найперших місць на всьому свїті по своему багацтву та ріжноманітности каолїнів і глин.
Через Україну проходят стяги польового шпату, гірських пород (граніти, порфіри, лабрадори, та инші), котрі, перетворюючись під впливом хімічних (СО₂, Н₂О) і механічних (вітри, морози, та взагалі температурні зміни) факторів, в решті решт дають глину — найважнійший сировий матеріял для всіх галузів керамічних (глиняних) виробів».
Завантажити PDF
Джерело: Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва
понеділок, 13 серпня 2018 р.
пʼятниця, 10 серпня 2018 р.
Кулик Н.А., Постнов А.В. Геология, петрография и минералогия в археологических исследованиях (2009)
Кулик Н.А., Постнов А.В. Геология, петрография и минералогия в археологических исследованиях: Учебн.-метод. пособие / Новосиб. гос. ун-т, Ин-т археол. и этногр. СО РАН. — Новосибирск, 2009. – 102 с.
В пособии приведены стандартные методики и оригинальные разработки авторов по анализу каменного материала из археологических памятников различных эпох. Помимо студентов археологической специальности, пособие может быть полезным для широкого круга специалистов по проблемам древнейшей истории и палеоэкологии.
неділя, 5 серпня 2018 р.
Зубова Л.Г. Торий в природе и сернокислых ландшафтах (научные факты и гипотезы) (2017)
Зубова Л.Г. Торий в природе и сернокислых ландшафтах (научные факты и гипотезы): монография / Л. Г. Зубова — Луганск: Изд-во «Ноулидж», 2017. – 72 с.
В монографии рассматриваются химические свойства элемента тория, его концентрация совместно с редкоземельными элементами на геохимических барьерах, радиоактивность, особенности присутствия в сернокислых вулканических и антропогенных терриконовых ландшафтах. Представлены научные факты и высказаны гипотезы относительно ядерных реакций тория при взаимодействии с грозовыми явлениями. Продемонстрирована предполагаемая взаимосвязь тория и нейтронов плазменных тел гроз.
Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с геологией и геохимией, экологией, преподавателей, аспирантов и студентов.
Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Зубов А.А. и др. Терриконы (2015)
Зубова Л.Г., Зубов А.Р., Зубов А.А. и др. Терриконы: монография / Л. Г. Зубова, А.Р. Зубов, А.А. Зубов, А.В. Харламова, С.Г. Воробьев, Ю.И. Макаришина, В.В. Буняченко. — Луганск: Изд-во «Ноулидж», 2015. – 712 с.
В монографии рассматриваются процессы, происходящие внутри и на поверхности терриконов и дестабилизирующие окружающую среду. Показана экологическая опасность терриконовых ландшафтов. Предложена классификация отвалов по их опасности. Продемонстрированы мероприятия по защите ландшафтов от вредного влияния терриконов с последующим полезным использованием поверхности отвалов и отвальной породы.
Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.
У монографії розглядаються процеси, що відбуваються усередині і на поверхні териконів та дестабілізують навколишнє середовище. Показана екологічна небезпека териконових ландшафтів. Запропонована класифікація відвалів за їх небезпекою. Продемонстровані заходи щодо захисту ландшафтів від шкідливого впливу териконів з подальшим корисним використанням поверхні відвалів та відвальної породи.
Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких пов'язана з екологією вугледобувної промисловості, викладачів, аспірантів і студентів.
Зубова Л.Г. и др. Получение металлов из терриконов угольных шахт Донбасса (2012)
Зубова Л.Г. и др. Получение металлов из терриконов угольных шахт Донбасса: монография./ Л. Г. Зубова, А.Р. Зубов, К.И. Верех-Белоусова, Н.В. Олейник — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2012. – 144 с.
В монографии рассматривается современное состояние утилизации отвальной породы угольных шахт. Показано усовершенствование кислотного выщелачивания и новое биохимическое выщелачивание Al из терриконов. Продемонстрирована возможность получения Ga, Ge, Bi, Fe, U методами флотации и биохимического выщелачивания из отвальной породы угольных шахт Донбасса.
Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.
У монографії розглядається сучасний стан утилізації відвальної породи вугільних шахт. Показано удосконалення кислотного вилуговування та біохімічне вилуговування Al з териконів. Продемонстрована можливість отримання Ga, Ge, Bi, Fe, U методами флотації і біохімічного вилуговування з відвальної породи вугільних шахт Донбасу.
Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких пов’язана з екологією вуглевидобувної промисловості, викладачів, аспірантів та студентів.
Зубов А.Р. и др. Повышение экологической безопасности породных отвалов угольных (2012)
Зубов А.Р. Повышение экологической безопасности породных отвалов угольных шахт: монография./ А.Р. Зубов, Л. Г. Зубова, С.Г. Воробьев, А.А. Зубов, А.В. Харламова. — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2012. – 176 с.
В монографии сделан анализ формирования экологической опасности породных отвалов угольных шахт - терриконов. Раскрыты закономерности выноса загрязняющих веществ с их поверхности в результате водной и ветровой эрозии. Описаны разработанные авторами методы дистанционного определения эродированности поверхности отвалов и изучения дефляционной устойчивости отвальной породы в лабораторных условиях. Методом математического моделирования установлены количественные показатели отложения продуктов дефляции на территории размещения отвалов. Рассмотрены пространственные закономерности изменения удельной гамма-активности почв на этой территории и содержания в них тяжелых металлов. Изучена возможность снижения экологической опасности отвалов путем создания на их поверхности «Киотских лесов» и вовлечения отвалов в Национальную экологическую сеть.
Для научных сотрудников, специалистов, сфера деятельности которых связана с экологией угледобывающей промышленности, преподавателей, аспирантов и студентов.
У монографії зроблено аналіз формування екологічної небезпеки порідних відвалів вугільних шахт - териконів. Розкрито закономірності винесення забруднюючих речовин з їх поверхні в результаті водної та вітрової ерозії. Описано розроблені авторами методи дистанційного визначення еродованості поверхні відвалів і вивчення дефляційної стійкості відвальної породи в лабораторних умовах. Методом математичного моделювання встановлено кількісні показники відкладення продуктів дефляції на території розміщення відвалів. Розглянуто просторові закономірності зміни питомою гамма-активності грунтів на цій території і вмісту в них важких металів. Вивчена можливість зниження екологічної небезпеки відвалів шляхом створення на їх поверхні «Кіотських лісів» і залучення відвалів у Національну екологічну мережу.
Для наукових співробітників, фахівців, сфера діяльності яких пов'язана з екологією вуглевидобувної промисловості, викладачів, аспірантів і студентів.