Свято шахтарів. Остання шахта Донецька

З Днем шахтаря!

Худ. К.І. Максимов. Шахтарі Донбасу  •  K.J. Maximov. Miners of the Donets basin.
Поштова листівка видавництва «ИЗОГИС» із серії «Сучасні художники», 1930-ті рр.

Донецький басейн на поштових листівках. Петровський завод. Видавництво A. Chodowiecki, Warszawa. Початок XX ст.

Типи Донецького Басейну. Types du Bassin de Donets

Шахтарськи лампи. Колекція Сергія Шиліна (Лисичанськ)

З колекції старовинних шахтарських ламп міського голови Сергія Шиліна (м. Лисичанськ). Фото Миколи Ломако.

Саночник. Зниклі професії Донбасу

Шахтар витягує короб із вугіллям із забою. Юзівка, початок XX ст.

Гриндлер Б.Ф. Рудничные терриконики (Известия Общества штейгеров 1916 №3)

Гриндлер Б. Ф. Рудничные терриконики. Известия Общества штейгеров. Луганск, 1916. № 3 (май-июнь). С.19-20.

Замітка про можливо перші, великі механізовані терикони в Донецькому басейні, а також про походження назви терикон.

Известия Общества штейгеров 1916 № 3 (май-июнь)

Известия Общества штейгеров: горно-технический и профессиональный журнал / изд. Правления Общества взаимной помощи штейгеров и горных техников. Луганск, 1916 № 3 (май-июнь). 86 с.

Суспільство взаємної допомоги штейгерів та гірничих техніків засновано у листопаді 1894 року. Товариство сприяло пошуку роботи, опікувалося дітьми загиблих майстрів, видавало позики та грошову допомогу. Серед почесних членів товариства були відомі гірничі інженери Донецького басейну. Двічі на місяць виходили "Известия Общества". Журнал містив закони та розпорядження уряду, що стосувалися гірничо-заводської та фабричної промисловості, статті з гірничої, заводської та фабричної справи, технічні статті, статті з питань професійного життя штейгерів та гірничих майстрів, хроніку та різні вісті, оголошення тощо. Перший номер вийшов восени 1912 р. у селище Дебальцеве, і мав назву "Известия Общества штейгеров". У 1916 році Правління Товариства взаємної допомоги Штейгерів і Гірських техніків переведено з Дебальцево в м. Луганськ, де розмістилося по вул. Петроградській, в будинку № 138. З № 3 1916 р. журнал виходив у Луганську з періодичністю 6 разів на рік. Редактором журналу був О.І. Липський, а з № 3 1915 р. - Ф.А. Каун.

Зміст № 3 1916:

1. Краткий очерк Бархатовского каменноугольного месторождения — И.А. Трутнев

2. Насос-„пульверизатор“ — Ф.И. Друцкий

3. Рудничные терриконики — Б.Ф. Гриндлер

4. По Вилюйскому округу Якутской области — Л.А. Либерман

5. Проект закона о преобразовании Лисичанской Штейгерской школыЛисичанской Штейгерской школы

6. Полковник П.Н. Медведев

7. Хроника профессиональной жизни Штейгеров и Горных Техников

8. Протоколы X, XI и XII заседаний Правления О-ва

9. Протокол заседания XXIII Общего Собрания членов О-ва

10. Протоколы I и II заседаний Правления О-ва

11. Кассовый отчет за апрель месяц 1916 года

12. Открытое письмо „Старому Горняку" и проч.

13. Объявления

Завантажити PDF
Примірник з Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Лебедев Н.И. Учение о месторождениях полезных ископаемых. Вып. 2. Каменный уголь и другие виды твердого ископаемого топлива (1912)

Лебедев Н. И. Учение о месторождениях полезных ископаемых. Вып. 2. Каменный уголь и другие виды твердого ископаемого топлива / сост. проф. Н. Лебедев. Екатеринослав: Тип. Губернского земства, 1912. 94 с., 5 л. ил.

«Учение о месторождениях полезных ископаемых», складене професором М.Й. Лебедєвим, навчальний посібник з курсу лекцій, прочитаних ним у Катеринославському вищому гірничому училищі. Микола Йосипович Лебедєв (1863-1931) - гірничий інженер та геолог. З 1901 року викладав у Катеринославському вищому гірничому училищі, 1908 року був його директором. У 1912 році, після перетворення училища на Катеринославський гірничий інститут, став його першим ректором; завідував кафедрою історичної геології та палеонтології (1901-1931). Очолював гірничий інститут до 1924 (з перервою в 1919-1921 роках). Пропрацював в інституті до смерті 1931 року. Детально описав геологічні відслонення Донбасу в серії публікацій «Матеріали для геології Донецького кам'яновугільного басейну» (1911—1916). Засновник наукової школи стратиграфії Донбасу.

«Предлагаемый курс учения о месторождениях каменного угля и вообще различных видов твердого ископаемого топлива составлен на основании работ, в геологическом отношении наиболее подробно трактующих этот предмет, каковы работы Grand’Eury, Fауоl, Renault, Lemiére, Fremy, Carnot, Bertrand, Briart, Breton, Ochsenius, Freсh, Potonie и др. Сведения же о русских месторождениях каменного угля заимствованы для этой статьи из работ русских геологов новейшего времени.

Входя в серию "курса месторождений полезных ископаемых", предназначенного главным образом в качестве пособия для учащихся в высших учебных заведениях, предлагаемый курс вместе с тем облегчает знакомство в общих чертах с современным положением вопроса о происхождении твердого ископаемого топлива и его месторождений для всех, кто интересуется геологической стороной этого вопроса».

Н. Лебедев

Завантажити PDF
Примірник з Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Терпигорев А.М. Доставка. Лекции, читанные студентам III курса (Екатеринослав, 1901)

Терпигорев А. М. Доставка. Лекции, читанные студентам III курса / Сост. горн. инж. А. Терпигорев; Екатеринославское высшее горное училище. Екатеринослав: Тип. Каминского, 1901. 166 с.

Перший підручник з рудникового транспорту - від засновника цієї навчальної дисципліни. У 1901 році було написано перший підручник з промислового транспорту шахт і рудників - «Доставка». Автор підручнику - професор О. Терпигорєв. Серед способів транспортування відбитої корисної копалини в першому підручнику пропонувалися такі: переноска (в т.ч. - перелопачування), перевезення у волокушах, відкатка в тачках, відкатка собаками, відкатка рейковими коліями (ручна, кінна, механізована, в тому числі – безкінечним і кінцевими канатами, безкінечним ланцюгом). З часом, в міру потреби, до курсу додавалися нові розділи та вилучалися застарілі. Наприклад, перед революцією 1917 року на окремих рудниках Донбасу отримали розповсюдження конвеєри, насамперед - стрічкові, що викликало потребу у розгляді в рамках навчальної дисципліни також і машини даного класу. До кінця 50-х років ХХ століття в рамках вивчення даної дисципліни розглядалася відкатка кіньми.

У 1932 році підручник було перевидано під назвою «Рудниковий транспорт», і так стала називатися навчальна дисципліна, яку впроваджували у вишах, технікумах тощо. Так, у 1933-1934 навчальному році відповідний курс у стінах Донецького гірничого інституту (нині – Донецький національний технічний університет) викладався на кафедрі гірничої механіки, у 1935 році було утворено спеціалізовану кафедру гірничо-заводського транспорту. Для гірничих інженерів-технологів (спеціальність «Експлуатація вугільних та інших пластових родовищ») він складав 162 академічні години, для гірничих інженерів-електромехаників (спеціальність «Гірнича електромеханіка») – 144 академічні години. Підручники з аналогічною назвою перевидавалися протягом 40-х – 80-х років ХХ століття А. Вірабовим, О. Татаренко, І. Максецьким, Ю. Пуховим, М. Васильєвим тощо. Останнє перевидання датоване 2004 роком, автори – А. Білозьоров, Л. Парфєнєнко.

П. Белицький

Завантажити PDF
Спеціально для сайту надав Павло Белицький.

Описание Донецкого бассейна. Т. VI. Вып. I: Доставка угля от очистного забоя и по горизонтальным рельсовым путям (1918)

Описание Донецкого бассейна. Т. VI. Вып. I: Доставка угля от очистного забоя и по горизонтальным рельсовым путям / сост. проф. А.М. Терпигорев; Совет съезда горнопромышленников Юга России. Екатеринослав: Типо-цинкография и переплетная Густав Берс, 1918. 416 с.: ил.

Опис Донецького басейну за матеріалами, зібраними Радою з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії. Склав професор Катеринославського гірничого інституту Олександр Митрофанович Терпигорєв (1876-1959). До видання увійшли матеріали по доставці вугілля від очисного вибою до рейкової колії санками, доставці вугілля власною вагою, механічну доставку, конвейером, доставку по рейковим коліям, рухомий склад, влаштування рейкових колій, кінну відкатку та ін.

У цьому випуску повинен був також друкуватися матеріал про доставку видобутого вугілля бремсберегами і ухилами, але внаслідок неможливості дістати в той час папір даного формату, весь цей матеріал буде поміщений у другому випуску VI-го тома, куди увійдуть, крім того, опис пристроїв та дані, що стосуються підйому шахтами.

Завантажити PDF

Спеціально для сайту надав Павло Белицький.

Описание Донецкого бассейна. Т. II. Вып. II: Проходка шахт и квершлагов (1915)

Описание Донецкого бассейна. Т. II. Вып. II: Проходка шахт и квершлагов / сост. проф. А.М. Терпигорев; Совет съезда горнопромышленников Юга России. Екатеринослав: Типо-цинкография и переплетная Густав Берс, 1915. 529 с.: ил., табл., черт.

Опис Донецького басейну за матеріалами, зібраними Радою з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії. Склав професор Катеринославського гірничого інституту Олександр Митрофанович Терпигорєв (1876-1959). До видання увійшли матеріали про системи розробок кам'яного вугілля, роботи з відбійки вугілля, кріплення та ремонт виробок.

Пласти кам'яного вугілля в Донецькому басейні вирізняються великою різноманітністю свого залягання, якістю і властивістю бічних порід; ці природні умови зумовили застосування різноманітних способів розроблення, опис і розбір яких наводиться нижче.

Завантажити PDF

Описание Донецкого бассейна. Т. II. Вып. I: Проходка шахт и квершлагов (1914)

Описание Донецкого бассейна. Т. II. Вып. I: Проходка шахт и квершлагов / сост. проф. А.М. Терпигорев; Совет съезда горнопромышленников Юга России. Екатеринослав: Типо-цинкография и переплетная Густав Берс, 1914. 449 с., 6 л.: ил., схем., табл.

Опис Донецького басейну за матеріалами, зібраними Радою з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії. Склав професор Катеринославського гірничого інституту Олександр Митрофанович Терпигорєв (1876-1959). До видання увійшли матеріали про розвідувальні роботи, пошуки пластів канавами та шурфами, розвідки свердловинами, дані про загальний план розробки родовищ та ведення підготовчих робіт. Видання доповнено чисельними схемами та планами пластів вугілля та гірничих виробок рудників Донецького басейну.

Завантажити PDF